"Ручна" дитина

Відповідь: Наші досягнення першого року

Може в мене зараз полетять тапки, ну най летять Але не розумію цієї фрази. Це ж маленька дитина, яка хоче маму, а це і значить ручки, обійми, поцілунки і все решта. Ну і як ви привчали?
В нас теж зранку хоче маму лише, і майже весь час на ручках, хіба трошки побавиться, але я не нарікаю, бо бачу, що вже скоро сам почне бігати, і не тре буде так багато маминих рук

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

В мене фрази типу: "привчили до рук" викликають стійку асоціацію з песиками і пампужками.
Дитина і ручки мами - то природність і любов, решта - совковські заморочки.

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

Я своєму малому ніколи не відмовляла в задоволенні посидіти на руках. Сидів скільки хотів. Коли стало важко, купили слінг. ЧИ то він наситився тими руками, чи що. Зараз мою дитину на руках не втримаєш, хіба на прогулянку слінгом до себе прив'яжу, тоді сидить
З того роблю висновок, що чим більше дитині дати тих маминих рук, тим менше йому потім того бракуватиме.
НУ і як можна не привчати до рук? Завжди мене то цікавило))
Покласти, нехай плаче?))

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

я просто порівнюю з Максимком, він міг біля мене сидіти і ібавитись, я з ним говормла і заодно щось робила, а тут я не можу вибачте в туалет сходити, сусіди певно думають, що дитина сама вдома. Весь час тільки на руках. Причому я маю ходити, а не сидіти. З моїми 50кг, і Тадейчиковою вагою я вже двічі лежала пластом на ліжку з зірваною спиною по 4 дні, кололи уколи і чоловік повертав мене з боку на бік. Брав за свій рахунок відпустки.Проблеми зі спиною маю постійно. Батьки живуть в іншому місці, допомогти нема кому, от і реально не даю собі ради.

---------- Додано в 15:41 ---------- Попередній допис був написаний в 15:38 ----------

Юль, можна. І Максимко набагато менше плакав ніж Тадейчик, він вмів бавитись іграшками, сидів поруч і бавився, а тут нічого не цікаво, на руки і по хаті ходити. Я стільки кругів намотую за день, що капець. Я не жаліюсь, просто порівнюючи з Максимком розумію різницю, зараз де я брала на руки коли просто лежав, агукав, бо начиталась що дитину треба носити багато на руках.

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

Мій не навчений носитись на руках, завжди клала його на наше ліжко і він спочатку собі там лежав, потім перекидався, потім почав повзати, а тепер встає і все це на нашому ліжку. На руки мало проситься, хіба коли татко і бабця з роботи приходить, а так дитина більшість часу на ліжку, але вот проблема не хоче сам бути в кімнаті. 5 хв. максимум сам побуде, а потім починаються крокодилячі сльози і дуже обіжена мося. Заходиш в кімнату, починаєш з ним говорити і все сліз не видно.
Нас сьогодні чітке слово мама і то так класно на всю кімнату. Почав в ліжечку ходити тримаючись за поручні і почав відпускати руці - пару секунд стоїть і на дупцю. Ще в нас класно пробуджується- зразу встає на нозі і стоїть і не плаче, просто собі стоїть.

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

Ну я теж свого брала, коли потіскати хотілось))
Ну але як хотів лежати сам і бавився, то насильно не носила.

Дівки, ви так говорите ніби про 3-4 річних діток. Я і не намагаюсь свого залишити в кімнаті самого...хіба в туалет збігати, а так, то він мусить бути під наглядом постійним моїм. Воно ж маленьке зовсім, в якій кімнаті я, там і малий.
То більше він втікає від мене в іншу кімнату)) А я, як квочка, ходжу за ним)))

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

Не знаю, як на мене то треба привчати до самостійності, бо він як підросте, то не захоче сам бути ні хвилини. Нічого не бачу погано, щоб залишити малюка з безпечними іграшками в його ліжечку чи манежі. Я не кажу там на годину, але хоч деякий час щоб він сам бавився!

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

Захоче-захоче! Ще проситиме, щоб мама залишила самого і не набридала)) Той час так швидко біжить, що і не опам'ятаєтесь, коли то станеться.
Та і про яку самостійність ви говорите? Кількамісячна дитина? Вона апріорі не може бути самостійною ще. Десь читала, що дитина до 8 місяців взагалі розуміє себе не як окрему людину, а як одне ціле з мамою.

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

в 6-9 місяців???
Мій бавиться сам і в ліжечку, і в манежі, і просто на килимі. Але лише в тій кімнаті, де є я, щоб все проконтролювати. А лишити самого і не бачити що він там робить, не уявляю такого.

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

ага, точно))
мій малий на руках був практично весь час, поки не почав активно повзати, а згодом і ходити. А тепер проситься на ручки хіба як змучиться чи хоче побачити те що з висоти його власного зросту не видно. А після року- року й 2 місяців зрозумів що мама від нього не тікає і сам може піти в іншу кімнати ще й зачинити за собою двері тому всьому свій час, для когось раніше, для когось пізніше, але насильно привчати до самостійності чи відівчати від рук точно не варто.

---------- Додано в 17:37 ---------- Попередній допис був написаний в 17:36 ----------

якщо він захоче, а якщо не захоче, то значить ще не час

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

Не розумію теж про яку самостійність може йти мова в контексті кількамісячної дитини? Яка потребує мами і себе ще фактично не самоідентифікує? Ромашка, а ви взагалі не берете на руки дитину і вам навіть не хочеться?
Колись в ЖЖ вичитала класну фразу про "привчання до рук". Щось типу того, що спочатку кажуть, щоб до рук не привчати, а потім жаліються, що від рук відбився То ні до кого особисто, просто фраза сподобалася

---------- Додано в 17:59 ---------- Попередній допис був написаний в 17:58 ----------

Написала разом з Фісташкою майже одне і те ж

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

А т якраз навпаки. Вище вже писали, що дитя насититься і потім спокійніше САМ буде зменшувати час на руках чи поруч. Ну і відповідно чим меньше задовільняти немовляче бадання бути на рууах м бачити маму, тим більше і довше буде просити і наполягати саме на тому.
Ну і не забуваємо, що у малих дітей немає розуміння часу. Куда мама пішла? Коли повернеться? А взагалі повернеться? Діти не розуміють того...
Звісно бувають періоди "криз" і подібного. Он зараз я ні на секунду не можу відірватись від малого хоч раніше спокійно могла вибігти в іншу кімнату за чимось. Сам десь піде, а якщо я зразу "Ей!?".
Ну і дітки також різні бувають, з різними поребами.
Тож давайте не дресирувати своїх малят... А шукати вихід і підлаштовуватись.

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

А тоді як їсти зварити, прибрати в квартирі? Чи брати малюка в крісло для годування і брати на кухню і різати цибулю, щоб його оченята пекли чи коли пилисосиш носити його на руках? Тим паче я вище писала, що мій малюк більше 5 хв. сам не хоче бути і весь час я проводжу разом з ним,і дуже важко все встигнути зробити по дому.

Чесно аж смішно, та ясна річ, що беру, але кожна дитина індивідуальна і мій не хоче носитись на руках, це я мала на увазі, як наприклад мій похресник, що не злазив з рук постійно хотів, щоб його носили, а мій зразу випинається, хоче або сидіти, або стояти перед тим дуже любив перевертатись на животик. А так ми цілий день бавимся , бо то найбільша насолода в житті і постійно є контакт з дитиною і я навіть не представляю як би я його не цілувала чи не обнімала,чи не тіскала. Ну що я можу зробити що дитина не хоче бути на руках - дуже він в мене активний. А так моя мама навіть сміється з мене, бо коли вона бере з ним вечером побавитись, то я зразу приходжу до них- і мама сміється і каже: "Що вже скучила". Ясна річ що скучила.

Про ніяке дресерування не йшла і мова. Просто чесно не бачу нічого поганого в тому, щоб лишити дитину в ліжечку на деякий час.
І доречі я ще ні разу не залишила дитину ні на кого всі магазини всі поїздки всюди з малюком. Так що дівчата не робіть з мене монстра.

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

Я свою малечу раніше дуже часто носила на руках, заколисувала. Потім вона все більше часу почала проводити на підлозі з іграшками. Деколи двоє там лежимо бавимось. Зараз на руках не хоче бути, викручується страшне. Отак скоро пройшов той час... А так ще би взяла на ручки, полюляла...може ще захоче з часом.
Що до залишання дитини самої, то негативно ставлюсь. В дитини до декількох років найбільший страх залишитись самою. Тому стараюсь завжди бути в полі зору малечі. Навіть коли спить, то з іншою кімнати часто заглядаю і перевіряю. Вона знає, що мама чи тато завжди поряд і нема чого боятись. Ніколи не плаче, коли прокидається.
Щоб не оффтопити, то ще напишу про досягнення і улюблені іграшки. Це напевне спільна любов у багатьох діток - дзеркало. Дуже любить себе розглядати, говорити до дзеркала, ну і гризти також

 

Відповідь: Наші досягнення першого року

я маю шезлонг, так і носимось з ним по кімнатах, і їсти приготовлено, і вся хатня робота робиться, можливо не так все ідеально, як б хотілося, але ніхто не обділений. Також не залишаю донечку самою, інколи можу залишити з старшим синочком, він з нею бавиться, а вона аж трясеться за ним.
Щодо досягнень, донечка вже так добре перевертається з спинки на животик і навпаки, такий круть-верть маленький

 

Відповідь: "Ручна" дитина

щодо носіння на руках, я то спихую на тип характеру, старший не хотів носитись, і в 6 міс сам сидів і бавився іграшками, а молодший круць-верць, то "наручник малий" так татко нас називає, то хіба б носився, довго його не вистачає для бавлення іграшками. І взагалі порівнюючи своїх двох, то аж не віриться на скільки вони різні характером. Старший якийсь посидючіший був і зараз є, він однією іграшкою міг бавитись і бавитись. А молодший 2 секунди і вже давай щось інше, міняй іграшки, міняй положення, міняй місце дизлокації))))

 

Відповідь: "Ручна" дитина

вперше як доня пішла від мене в іншу кімнату - в мене ніби частину мене відірвали - я собі місця не знаходила (не витримала - пішла підглядати, що там робить)

то ж ви не єдина мама на Землі, яка сама з дітиною-двома-трьома робить всю хатню роботу і дитина при цьому не обділена носінням.

 

Відповідь: "Ручна" дитина

Є слінги, ерго, різні качельки. Я коли готувала мала в ерго за спиною спала. І пилисосили, і прання так розвішували. А про цибулю, то якось смішно, бо не думаю, що ви її мішками ріжетее)))