Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Намагаюсь тримати себе в руках, думати про роботу, про себе і здається ніби виходить і ніби якось все добре....Але сьогодні так важко - цілий день думаю про нього і нічого не можу з цим зробити...і серце так калатається, а ще сльози горохом лиються.....Так важко все це пережити....Так важко бути без нього....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? ratiana, може вам вірші почати писати? чи романи? я серйозно, на такій хвилі емоцій може вийти щось бестселлерне не пропадати ж дарма нервовим клітинам
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Починайте шось змінювати в своєму житті. Заняття спортом, зміна іміджу, кар*єра... а з чоловіками поки перерву зробіть. Відразу після розриву в нові стосунки йти не слід - можна зробити собі боляче, чи на ті самі граблі вступити....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? о так не знаю в кого як, а в мене вірші пишуться ліпше, коли є якісь такі емоції. в періоди стабільних стосунків майже нічого не пишу.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Дякую! Але ніколи за мною не спостерігалось проявів творчості....А от емоцій цих так би хотіла позбутись...а ж спати не можу....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А ще цілий тиждень він мені сниться.....Замучилась бачити його у снах де все добре й гарно, а з ранку прокидатись і розуміти, що все це давно скінчилось....Хоч розумію, що потрібно дивитись в майбутнє, життя не закінчилось, воно продовжується і чим швидше я це все відпущу тим швидше стане легше....Але воно так тримає.....Так не хоче йти...Так часто бувають перепади настрою, перепади емоцій – то злість на нього, то злість на себе....то якась апатія, а потім знову сльози....Поки що я хочу бути з ним і про це думаю.....Хоча такі думки приносять ще більший біль, бо розумію, що ми вже не можемо бути разом....... Якийсь божевільний стан....Дівчата, так у всіх буває.....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Щось подібне і в мене було, снився мені кожної ночі... так було важко просинатися, і чомусь, зажди такі сни були хороші, ті солодкі. І в кожному своєму сні я до нього поверталася... а зранку просиналася, і думала, а може це помилка, можливо мені треба до нього повернутися? Потім мені одна людина порадила писати до нього листи, де писати про всі свої почуття до нього, все, що наболіло, все те, чого я б не змогла йому в обличчя сказати. Парелельно я молилася, дякувала Богу за все: за наше знайомство, за ті почуття, що вдалося мені пережити... І найважливіше, що я зробила - вибачила його, це було не легко... І через деякий час я його відпустила, відпустила всі ці почуття, всі емоції. Мені стало набагато лекше жити, я почала жити, бо до цього я жила минулим і спогадами.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ratiana, я переживала подібне... Перший місяць мені нічого не допомагало, трохи відволікало спілкування з близькими, потім подорож за кордон, ще більше спілкування, робота, заняття улюбленими справами, хоббі, знову подорожі, через 4 місяці я вже готова була до нових стосунків, повернувся інтерес до мужчин, біль відпустила. А щоб легше заснути, читайте на ніч філософські твори. Взагалі, у вільні хвилини читайте цікаву пізнавальну літературу. Поставте собі достойну мету (не повязану зі стосунками), й працюйте над її здійсненням. Допомагайте іншим людям. Ваш головний союзник - то час, як це не банально, а ще - ваше бажання справитись із цим.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? А знаєте, справді спробувала щось писати...Це не вірші, не листи....а просто біль душі...Думок забагато в голові...Коли вони ляжуть на папір - допоможуть швидше розібратись в собі і у всьому що відбулось та відбувається....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ну ви просто молодець!!! я вас вітаю з початком нового життя!!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я Вас розумію. У мене було. Розповім в 2-х словах передісторію: мене покинув хлопець, з яким все чудово складалося, перше кохання і т.д... нічого мені не сказав, просто щез... Потім з`ясувалося, пішов до іншої жінки, яка завагітніла. Ой, що я тоді пережила!! Думала, це ніколи не закінчиться!!! Хотіла відірвати собі голову і викинути у вікно, бо від думок ніде було сховатися! Пила снодіне, засинала, а о четвертій ранку просиналася і з шоком усвідомлювала, що я не сплю, а думки вже тут... Ходила, як в тумані, багато чим займалася, усім посміхалася, ходила на дискотеки, на каву, але думками була лише в собі. Одразу напишу, які періоди я для себе виділила у роставанні: шок, непорозуміння не віра, що це правда, що це трапилося дика злість жалість до себе бажання пробачити, повернути все назад бажання ДОВЕСТИ, що я таки краща))) (тут і зміна іміджу, і схуднення, і багато-багато шмоток) ну, і нарешті(!) - саме основне - УСВІДОМЛЕННЯ того, що я тій людині байдужа, що нічого не повернеш, що йому начхати на мої почуття, відносини і мене, зокрема))), а отже я ВІДПУСТИЛА ту людину зі свого життя, просто не згадувала, не заводила мову про нього, і врешті-решт ЗАБУЛА БІЛЬ! пробачила йму!!! На все-про все, пішов рік))) Але!!! Через пів року у мене з`явився службовий роман без зобов`язань, він також мені допоміг розслабитися, відчути себе повноцінною жінкою, розігнав комплекси і я повністю стала готовою до нових стосунків. Позитив від мого розставання ( а інакше я цього не сприймаю!!!) - я схудла(!!!), залишилася звичка ретельно за собою доглядати, мала купу нових знайомств, у мене кожен вечір був розписаний (тренування, дівчатка-кава, кіно, клуб), більше пізнала себе, оскільки почала багато читати серйозну літературу, я стала більш відкрита, комунікабельна, приваблива, впевнена, в очах з`явилась таємниця... Ну, і врешті-решт, я зустріла СВОЮ ПОЛОВИНКУ і безмежно щаслива, що у мене з тим "козлом" нічого не вийшло!!!!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Дуже багато надії додають Ваші розповіді....Дякую дівчата.....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ой....я щойно побачила, що в мене з'явилось горнятко кави і статус змінився!!!!! Чим я це заслужила
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? У мене те саме, щоб я не робила, а думки все одні. А в ночі справді найважче...Кожного вечора сидячи біля компютера чи читаючи книжку, буває - так спати хочеться, що навіть сили кліпати повіками не маю. Вимикаю світло і тут починається бал думок....Ви кажете снодійне не допомагає.....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? можна не задаватися метою створити щось "літературне", а просто взяти блокнот/аркуш/відкрити ворд і писати все що в голові. типу щоденника. писати, писати... бо ж в голові багато вже чого сформулювалось, чи не так? це корисна практика. ...а потім, коли мине достатньо часу, можна буде продати в жіночий журнал ну це я вже дуркую.
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ой, дякую!!!! Люблю це приємне відчуття коли м'язи болять після тренування. Краще хай тіло ні ж душа!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Ну, це потрібно просто пережити, тут нікуди не дінешся, на жаль... Але!! щоб це тривало якомога менше часу НЕОБХІДНО себе заставляти витягувати в люди, за волосся тягнути. Тільки Ви можете собі допомогти, більше ніхто, те, як швидко Ви пройдете ті всі етепи, залежить тільки від Вас!!! Саме головне, не жалійте себе!!! Як би не хотілося - не можна, це не той випадок!!! Ну і сприймайте це як подарунок долі, як шанс для себе стати сильнішою, побачити щось нове у собі, подивіться на себе збоку, неначе у фільмі з гарними актрисами та драматичними сюжетами!! Життя цікаве, навіть якщо зараз для Вас здається, що ні, повірте, з часом, Ви будете раді з того, що у Вас це було, що Ви це пережили!!!
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Треба жити! Примушувати себе кожен ранок прокидатись і пити каву, виходити на вулицю, наперекір всім бажанням працювати і гнати від себе чорні думки, якщо є потреба з кимось порозмовляти, коли виговорюєшся стає легше, знаю на власному досвіді...Це дуже важко, інколи просто неможливо...Коли я розлучилась зі своїм чоловіком моїй дитині було 7 місяців,я схудла на 10 кг, мені почало лізти волосся,я впала в депресію.Але взяла в себе в руки, почала займатись спортом, пішла на роботу, купила авто і навилась їздити. Тепер мій чоловік хоче до мене повернутись, але він мені вже не потрібний.Я його розлюбила...
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Знаєте, я ще по-справжньому Вам всім колись подякую....Знаю, мене зараз давить біль бо це все свіже і дуже болить....Але, саме тут, читаючи Ваші повідомлення я розумію, що з часом в мене все зміниться....
Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі? Я зі своїм першим чоловіком розійшлась 11 р. тому назад,ще рік судилась ,поки розвели. Шкодую лише про одно - що не зробила це на багато швидше !!!!! Тяжко було самій,але .... Малу підняла ,сама дві вищих освіти здобула,посаду не маленьку ! Зустріла другого чоловіка ,про шлюб і чути не хотіла,але що має бути - те не менеться ! Зараз одружена - маю двох чудових донечок і чудового чоловіка - ттт. Ні про що не шкодую - чого і вам бажаю ! як має бути - так буде !!!
