Розлучилась, розійшлась... що далі?

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

100%
коли зимою показала своєму чоловікові що без нього я не пропаду і дам собі раду наші стосунки змінились в кращу сторону. Тяжких і напружених було 2 місяці, я показала всі свої принципи всьо своє фе довела до крайності або так або ніяк і трошки врушила тим чоловіка.
Можливо це кризи віку або криза стосунків що за стільки часу ви не перейшли на якийсь новий рівень стосунків:спільне життя, діти...
Все буде добре! Ні один чоловік не вартий сліз!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Щойно прийшло в голову... Напевне то мені більше подобається страждати, відчувати себе бідненькою і шукати шило там, де його нема. Але тут є позитивний момент: худну на очах і без дієти

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

це дуже і дуже важко.. бо чим довше тривають стосунки, а жінка віддає себе стосункам повністю і від того потім ще більше мучиться, тим важче полікувати своє серце..

Постарайтесь пробачити його.. Це дуже полегшує.. Відпустити.. На то може піти декілька місяців, але то не страшно.. І побільше дослухайтесь до своїх бажань.. робіть побільше того, чого хочеться вже і зараз.. по можливості.. в міру розумного "ублажайте" свою душу ))) Займіться гармонією в своїй душі, піднімайте самооцінку. І ні на хвилину не забувайте, що Ви достойна мати все те, про що мірєте!

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Цікаво, те, що я не тримаю на нього зла. Я зла на себе за свою слабохарактерність. Тема тимчасового розставання обговорювалась нами не один день. І в той момент, коли це рішення було прийнято, я, здається була готова. Ан нєт! Це виявилось важче.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

То як?
Якщо це так ніби на рибалку кудись з ночівлею, чи ще якесь хоббі, то понятно але , коли це кожен раз "з кінцями", то зовсім не зрозумілі мені такі стосунки, тим більше, що Вам це не підходить

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Щось мені здається, що "то лі єщо будет"..., от скільки Вас читаю, стільки і сходитесь, розходитесь, сваритесь, миритесь! Вам ще це не набридло? Чи це просто такий тип людей? Інакше буде не цікаво жити.
Та, або любіться, або не мучте один одного стільки! Бо мабуть ні один із вас не є щасливим і ні до чого ці стосунки не приведуть і поки не буде тут крапки нема шансу у нових відносить, можливо ідеальних і таких, які потрібні вам обом...оцьому Рудому і Вам.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Він проситься тимчасово, а я хочу назавжди. Немає в мене тимчасовго. Альбо-альбо.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

То про шо мова?))

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Ага. ТО в мене мабуть роздвоєння особистості. Одна половина каже: "Чеши чим подалі", а друга нашіптує: "А може всьо устаканиться? Піжди"
А я не вмію чекати, поки все вирішиться.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Колись давненько у мене були стосунки з "старечком", правда мені тоді було за 25, а йому за 40. Навіщо то мені все було - не знаю. Так як би зараз, то якби взяла якого рубанця та як сперезала по-крижах дзяда. Але то таке, моє рішення, треба себе сперезати. Я хотіла сказати наступне. Ми не жили разом, але були разом. І якось несподівано він зник, а мені залежало, напевно якісь почуття були (зараз не хочу в тому розбиратись, нормально викреслила). Я така гордувата і дзвонити з набриданням не буду. Ну, але коли перебор з його боку по-часу можу і брякнути. Так і було. А там мені в тубку та не маю часу і якось задзвоню. Як ? Після тривалого часу такий "привет". А то в нього також в такому вигляді та старохлопська дзига грала. Мені то десь пів-року переходило. Бо спочатку є злість, потім шукання причин у собі, потім та то певне все я, потім мрії .... Довго. Але я на перший крок не наважилась. І не дзвонила, перейшло. І за якийсь час бачила його на новій машині з вікна зазирав та я не відреагувала, мені вже було все одно. Лише прикро, що потратила час. Пішов ти в бухгалтерію "Ален Делон з хрустальними ...". Нічого не подумайте, я лише про свій хід думок. Життя вже 100 разів перекрутилось, а він як був один, один і залишився навіть коли часом хтось біля нього є, він все рівно один, бо так сприймає світ, бо так поводиться. Шкода, що то зрозуміла пізно і пів-року думала про дзяда.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

ну та ясно що важко, важко навіть якщо люди чотири місяці зустрічались, але якщо бачитись/спілкуватись, то нормально стосунки не порвеш. Бо кожного разу, та рана на серці буде відкриватись. А як людину не бачиш, менше про неї чуєш, то ранка поволі, але затягується.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

А йому Ви говорили, що для Вас нема тимчасово?

Повірте, що це нормально сказати чоловіку "Або ми назавжди, або не мороч мені голову".. Якщо він захоче миритись, і Ви не проти далі бути з ним - поставте свої умови. Є ризик, що він не вибере "назавжди". Але тоді Ви не будете тішити себе журавлем в небі. Виберіть чого Ви хочете більше..

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

І не раз.
Грубо кажучи, було нормальне життя, з побутовими проблемами та приємними моментами. Тихо-спокійно з періодичними скандалами доходили до спільного рішення чи думки.
А на цей раз ситація як із фільму "Хлопаки не плачуть":"Хцеш сє бзикаць чи нє? Но так, алє нє".

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

А мені здається, що тут варто відпустти, і як то кажуть, якщо ваше, то вернеться, а якщо ні, то ніколи вашим не було і не буде.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

або повернеться і знов піде, а потім ще раз так. Деколи треба відкинути романтику і оцінити ситуацію тверезо - як воно жити і знати, що раптом у нього нова криза почнеться?

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

САме це я й роблю. Відпускаю, тільки погано відпускається. Але це вже скоріше мені до дохтора САма хочу зрозуміти, моє воно чи ні... Але би пошвидше...

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

направду. А ще -Рудий у категорії чоловіків "40+". І от можете мене закидати помідорами і заперчувати, що ні-ні і мій чоловік не такий, але чоловічий клімакс ( чи "криза середнього віку"- хай хто як хоче то називає), реально існує, вона затяжна по періоду і в цей час щось змінити у чоловічій свідомості просто неможливо. До чоловіка в цей період неможливо "достукатися". Він буде вас слухати, але не буде вас чути. Якщо чекаєте на зміни, то мусити міняти у своєму щось житті. Не факт, що ці зміни будуть спільними. Моєму чоловіку 45, чоловікам моїх коліжанок зараз так само. Якби мені ще років 5-7 тому сказали, що "свою" кризу мусить перейти кожен чоловік- я би послухала. Але поки з тим не стикнешся на власному досвіді- не переконаєшся. Я думала, що більш як за 17 років спільного життя я знаю свого чоловіка до останньої клітинки . Ага. Аналогічну картину спостерігаю у нашій компанії друзів, з якими разом " у радості і в горі" вже майже 20 років. Абсолютно кожного з чоловіків за останні 3-4 роки скосила своя "муха". Боротися з цим неможливо. Є два виходи: або сприйняти усе як належне і просто зайняти спостережливу позицію або вдатися до радикальних змін зі свого боку. При першому варіанті це може тягнутися ще кілька років і не факт, що приведе до того результату, на який очікуєте ви. другому- радикальні зміни полягають у тому, щоб дати спокій в першу чергу собі. Ні, це не тотожно " пошлю його на...". Просто жити для себе.
Знов-таки, не хочу образити чоловічу половину, але чоловіки у віці за 40 нагадують підлітка .Тільки дуже і дуже складного.Який самоутверджується знову, який вдається до маніпуляцій, який хоче то одне, то друге, то узагалі нічого не хоче, то сам не знає чого хоче. Що радять батькам у такому випадку? Набратися терпіння і пережити той період з найменшими кризами. Скандали, натиски, пиляння, гіперопіка зі свого боку і т.п. призводить тільки до зворотнього результату. Проблема лише у одному: якщо у підлітка криза рано чи пізно закінчується, то у чоловіка у віці "40+" вона триває часом і десятиріччя ( реально навіть психологи кажуть, що чоловічий клімакс триває 10-15 років), а потім просто переходить у стадію ремісії ( до настання старечого маразму:smile. Одним словом, спробуйте дати спокій в першу чергу собі. Живіть собою. Ні, я розумію, що багаторічні стосунки так просто не минають. І залишають глибокий слід. Але не варто займатися смокопанням. самоз їданням і очікувати чогось від іншої половини. Не варто і йому чогось доказувати, що " без тебе я не пропаду і т.п." В принципі, на чоловіків після 40-ка це діє мало. От живіть для себе. Я просто колись зрозуміла, що останні кілька років я витратила на боротьбу з вітряками. Якби це не було анекдотично, але реально шкода найкращі свої роки витрачати на нікому не потрібну боротьбу за щось. Дайте спокій йому, дайте спокій собі.

ну і ? І мені майже 36. І останні кілька років це була б безконечна боротьба. Спочатку так і було. Але потім, зрозумівши, що не хочеться 35-річчя справляти закінченою неврастенічкою, дала спокій. І собі і йому. І ось лише тоді побачила певні зміни. ВАм- "лише за 30". Йому- "уже за 40". У вас ще немає спільного побуту, спільних надбань, спільних дітей. Це куди простіше. Наразі ваш чоловік все-рівно буде влаштовувати своє життя, так як це зручно йому. Ви- лише частина цього життя. Це для вас він може бути усім життям. Тому спробуйте "відпустити" цю ситуацію і живіть для себе. Спробуйте для початку зробити Рудого теж лише частиною свого життя, але не усім життям. А далі- час покаже.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

все дуже просто. Сідаєте десь в тихому місці, аби вас ніхто не чіпав, закриваєте очі, розслабляєтесь і уявляєте собі майбутнє (років так через 5) з Рудим. Як воно? Що відчуваєте при тому? Подобається картинка?
А потім уявляєте собі життя без Рудого, що змінилось у відчуттях, і тд.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Шукайте когось молодшого за Вас. А чо? Я - за різноманітність.
не оприділився він.

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Провєрєно. Подобається. Без нього не дуже.
Але бачите, я вам тут понила, постогнала, і ви всі мені допомогли. Опус Сніжної - ващє!!!!
Так Рудий був, є і буде частиною мого життя, незважаючи чи будемо ми разом чи ні. Але не треба робити з нього усе життя.
В планах - до кінця тижня взяти себе в руки. ТО в мене такий графік.
Але не думайте, що можете з полегшенням дихнути. Я ще сюда залізу

---------- Додано в 13:27 ---------- Попередній допис був написаний в 13:25 ----------

А як посадют. Я ж крейзі, можу радикально молодшого знайти