Розлучилась, розійшлась... що далі?

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

призначення часу на примирення подружжя- це суб єктивне рішення судді, яке грунтується на матеріалах справи. З урахуванням обставин суддя може дати від 1 до 3 місяців на примирення, а може розлучити при першому ж засіданні. Якщо усі питання між подружжям узгоджені ( матеріальні, діти), якщо жоден із подружжя не заперечує, якщо є обставини, які показують, що подальше проживання разом не можливе- розлучають одразу. Для прискорення процесу можна з чоловіком укласти нотаріальну угоду, де зазаначити вирішення питання майнового харктеру та місцепроживання дитини. Тоді у судді не буде запитань

 

Відповідь: Розлучилась, розійшлась... що далі?

Я розлучалась, маючи неповнолітню дитину. Заяву подавала особисто в суд за місцем прописки відповідача(чоловіка). У заяві відразу вказала що бажаю залишити собі дівоче прізвище. Після цього чекала на виклик у суд. На засіданні нас запитали чи потрібен час на роздуми і чи маю я бажання дати чоловіку другий шанс. Я відмовилась. І хоча чоловік розлучатись не хотів, моя заява була переконливою, я підтвердила кожне слово, нас розлучили. Рішення суду отримала за місяць після засідання. Прийшла і сама забрала, пошта річ не надійна. Рішення сама віднесла у РАГС. Свідоцтво про розлучення чекала довго. Щось вони там ще виясняли чи не оформив розлучення чоловік. У нас прописки у різних районах міста. Другим моїм кроком був позов до чоловіка про аліменти. Хоча мені як пояснили пізніше це можна було з"єднати в одну справу і вирішити швидше і дешевше. Якщо ви не зможете приїхати на розгляд можете відправити завірений нотаріусом лист про розгляд справи без вас. Хоча у вашому випадку краще бути самій. Ну і класичне при неприсутності вашого чоловіка на засіданні тричі, вас розведуть без нього. На рахунок аліментів не хвилюйтесь, дитину без допомоги не залишать. Інше питання якою вона буде. Ви можете використати доводи у суді назвавши суму ваших місячних доходів у Росіі. Звичайно ви її не підтвердите документально. У такому випадку зробіть копію договору про депозит, або надайте інформацію суду в якому банку ці кошти. Суд зробить запит. Чоловіка про це краще не повідомляти. Може схитрити, забрати гроші і показати квитанції про їх витрату на спільні потреби сім"ї. І ще можна у заяві просити аліментів і для себе, оскільки ваша дитина занадто маленька щоб ви могли піти працювати. Принаймі до вашого офіційного працевлаштування. Аргумент, що дитина жила і раніше без вас можна заперечити тим, що тоді ви заробляли обоє на її утримання. Тепер бабуся стала старшою і їй важко справлятись з дитиною. Все це пояснив мені грамотний адвокат за додаткову плату. Хоча в суді він не представляв моїх інтересів.
Суд призначив аліменти. Чоловік їх не признавав, але виконавча служба його контролювала. А я отримувала аліменти через ощадбанк.

 

Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

На створення цієї теми мене наштовхнула тема "Мистецтво бути дружиною". Час від часу її читаю, кілька разів поривалася написати, але щось не насмілювалася, оскільки часто була не згідна з багатьма дописувачками.
Я подумала - а є ж і розлучені жінки і, мабуть, такі є і серед форумлянок. Через що розлучаються? Адже всі мабуть стараються бути хорошими дружинами, думають, за кого виходять. Не може ж бути що лише на ДП всі мудрі зібралися.
Хочу запитати форумлянок, особливо учасниць теми " Мистецтво.." - як ви думаєте, через що варто розлучатися? Чи вважаєте що, якщо взяли шлюб - повинні бути разом в будь-якому випадку і будь-якою ціною зберігати сім"ю? Є щось через що б ви розлучилися? Чи рятували б сім"ю до останнього?

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

хіба на це запитання існує відповідь? І взагалі дивне і непотрібне запитання. Розлучатися взагалі не варто, але життя складне, у кожного своя доля і свої причини ,, якщо настає якийсь крах в сім'ї. Рецептів тут нема.

---------- Додано в 17:23 ---------- Попередній допис був написаний в 17:22 ----------

зрада, хоча раніше я була більш категорична, а зараз думаю, що якби таке сталося, то я би спочатку подумала, проаналізувала ситуацію, задумалася би , що я не так зробила і вже тоді приймала би рішення. Сім'ю таки треба цінувати і намагатися її врятувати. Просто ситуації різні і причини до зради також різні, то все залежить...

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

І чоловіки серед форумлянок Вам зара будуть казати шо треба було найти компроміс, втримати його... А навіщо?

Все пізнається в порівнянні! От спостерігаю і зауважив таку особливість: жінки розведені, а тим більше з дітьми ідуть скорше на контакт ніж незаміжні... Біда навчить чи як правильно пояснити це ?

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

:eek: або уточніть, який контакт маєте на увазі

Розлучення бідою назвати, то трохи "голосно"

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Я би не пробачила, якби вдарив...ні сотні вибачень..ні на колінах з трояндами - раз вдарив, знач нафіг я йому нужна. Хто жінку цінить, трясеться за нею(народне) той не посміє..

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

не знаю... я брала Шлюб, так щоб в горі і в радості... напевно, не розлучилась би. Ну але я всього 8 років разом зі своїм коханим, важко сказати. Напевно, серйозних випробувань в житті ще не було.

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Згідна, одружуються не для того, щоб розлучатися. Але я ці слова "і в горі і в радості" розумію, що горе і радість спільні.
Чи коли хтось когось б"є чи принижує - це також спільне горе? Як ви це розумієте?

Скорпіонша, а наявність дитина вас не зупинила би?

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Раз вдарить то і буде 2,5,10... Такі речі не гідні пробачень. І взагалі, справжній чоловік ніколи не підніме на жінку руку! А жінка яка це попустить - просто принижується....Нажаль, таких "сімей" багато.

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

На мою думку, відповідей на це питання є стільки, скільки людей є на світі) І у кожного власні причини. Для когось биття і матюкання є нормою, для когось - причиною для розлучення. Хтось впевнений, що не пробачить зради, а хтось зраду пробачить, а от бідності - ні. І ще безліч-безліч причин.
Я б напевно не терпіла байдужості чоловіка до родини. До мене, до дітей. Якщо б це тривало довго і всі мої спроби змінити ситуацію не давали б позитивних зрушень. Нащо тоді терпіти?

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Ну, так ми ж тут щоб "апоговорити".))

Згідна. Мене просто цікавить, наскільки довго люди можуть пробувати змінити ситуацію? Бо ж люди живуть так роками і "борються", бо ж діти...

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Неспроста кажуть: жінка пізнається в бідності, а чоловік - в багатстві...

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

А от того не підтримую. Буває таке, що потім діти виростають і точно не дякують матері за оті роки терпіння.
У моїй родині багато років тому був непростий період. І часто бували часи, коли я мріяла, щоб мої батьки розлучилися. На щастя, зараз ситуація інша, але з того часу я маю переконання, що терпіти заради дітей зберегти "видимість" сім"ї - абсолютно неправильний шлях. Бо від того страждають всі. І діти в першу чергу.

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Може й так, а може навпаки...Все дуже відносно. У непростій ситуації (бідності) також чітко видно який чоловік, так само і жінка в багатстві може себе проявити по різному...

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Звичайно що відносно. Але зазвичай жінки в скрутний час - втікають до забезпеченішого, а чоловіки досягнувши правдами-неправдами якихось достатків - шукають іншу...

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Так, це горе спільне. І не одна сторона повинна з того лікуватись, і причини і відповідальність такої поведінки лежать на обох.

Можете кидати тапками, але ми це питання також вже обговорили.

---------- Додано в 01:26 ---------- Попередній допис був написаний в 01:23 ----------

Це тепер така мода в Україні? Якщо так, то мені дуже шкода.

---------- Додано в 01:31 ---------- Попередній допис був написаний в 01:26 ----------

Терпіти заради дітей, це мулька якою вас/нас годують. Терплять свідомо! Не заради когось, а заради власних страхів.

Моя мама мені казала не терпіти, бабця казала терпіти, але ні мамині ні бабцині поради не були слушними. Ніхто мене не вчив любити себе і робити ТЕ, що мені говорить розум і Бог. Якщо мене б’ють, то я вирішую, чи залишаюсь з тим чоловіком добровільно і приймаю, що мене товчуть нізащо, чи обираю йти жити окремо і розбирати свої таракани в голові в першу чергу. Казати, що той козел а інший буде кращий, неправильно. Поки свою голову не перебудуєш кожен наступний буде не кращий.

---------- Додано в 01:33 ---------- Попередній допис був написаний в 01:31 ----------

Нема. Є тільки певні речі через які я б подала на сепарацію, але не розлучення.

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Ну далеко не завжди, але інколи трапляється.

Ви вважаєте що таке може бути тільки в Україні?

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

Та яке "зазвичай". Ви що? Це не так. Бувають такі люди, звичайно. Але їх явно не переважна більшість. На щастя.

 

Відповідь: Де межа терпінню або коли пора розлучатися?

наявність навіть чотирьох дітей мене не зупинило б. Він не має НІЯКОГО права підняти руку на ту, якій клявся!!!