Робота після декрету

Тема у розділі 'Бізнес-леді', створена користувачем Горобчик, 7 Листопад 2008.

?

А де було/є комфортніше вам ?

  1. На роботі: сучасна жінка має працювати, бути в тонусі

    5 голосів
    27,8%
  2. З дитиною: ніщо не замінить маму дитині, в декреті можна і розвиватись і відпочивати

    6 голосів
    33,3%
  3. Можна встигати і працювати, і дітей бавити при бажанні

    7 голосів
    38,9%
  1. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    То ваша дитина у 8 місяців не хотіла щоб її мама була поряд? А хто замість вас доглядав дитину і "опускався" до її рівня, тобто деградував, як ви кажете?
     
  2. Natalya

    Natalya Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    А може тим жінкам і їх чоловікам зовсім не жаль? Може для когось саме така модель сімї якраз те, що їм потрібно? Те, що Ви цього не розумієте, ще не показник, що це погано.
     
  3. Lidusha

    Lidusha New Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Власне, я не кажу, що це погано. Я кажу тільки, що я цього не розумію, бо для мене ця модель сім'ї є неприйнятною.

    ---------- Додано в 13:44 ---------- Попередній допис був написаний в 13:35 ----------

    Для няні - догляд за дітьми - це і є її спеціальність і кар'єра. Няня,сидячі з дитиною з 8 до 19 паралельно не робить ще 30 справ,як це роблять всі мами, що сидять вдома, тому вона присвячує весь свій час дитині і всі задоволені.
     
  4. Yaremko

    Yaremko Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Чи дійсно всі задоволені?
     
  5. natusik

    natusik Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    кожному своє і в свій час. Якщо робота не надто інтелектуальна або можеш вдосконалюватись і вдома то чом би і не посидіти 3 роки. Вдома трішки тупієш звичайно, але це не тільки від відсутності робочого місця, а й від банальної ліні. Хто заважає, припустим, взяти щось із спеціалізованої літератури переглянути? Дитина? А в компі посидіти годинку-дві, як я бачу, багатьом тутешнім мамусям дитина чомусь не заважає-значить час на себе все ж таки є?
     
  6. Arctica

    Arctica Енергійна жіночка

    Відповідь: Робота після декрету

    Я знаходжусь в декретній відпустці вже майже 2р. і 5 міс. і зовсім не вважаю що за цей час стала не цікавою чи деградуючою. Погоджуюсь що часу на себе стало менше, але при бажанні він з"являється, та й при потребі кудись відлучитися, я ж не на безлюдному острові, в мене є чоловік, мама яка може посидіти з дитиною коли мені кудись треба відлучитись. А стосовно розвитку, творчості,то наприклад коли малюємо з малим, чи танцюємо, співаємо, ліпимо фігурки з пластиліну та що завгодно це ж тоже прояви творчості, і не тільки в малюка а в мам також, наприклад я забула коли тримала пензлик в руках і малювала фарбами, а під час декрету з малечою згадала.
    Не можу сказати що за час перебування в декреті, все сприймаю з радістю, і врожевих окулярах, звичайно буває важко, і емоційне виснаження інколи теж присутннє, але "хандра" минає швидко коли бачу посмішку свого синочка, коли він мене обіймає, цілує... ми з ним за цілий день стільки встигаємо, що не в кожного такий насичений день.
    Зростання в кар"єрі, самореалізація в житті - це все діло набувне, і можна встигнути з цим завжди, а пропустити у розвитку своєї дитини можна багацько, наприклад невпевнені перші кроки, щира беззуба посмішка, перше слово і перше речення, перший діалог малюків на дитячому майданчику, спостерігати як захопливо малюк приглядається до чогось нового, незвичного для нього...Скільки все це згадую, стільки навертаються на очі сльози радості...
    Я наприклад можу ще сидіти в декреті - запросто, тільки б якщо добавилось в добі ще хоча б додаткові 2 год. для мене особисто - взагалі супер...
    А ще щодо "деградації" по Вашому, то за час вагітності і народження дитини, закінчила університет ім. Ів. Франка, від чого дуже пишаюся.
    Мамочки, щиро бажаю приємного Вам усім перебування в декретній відпустці, наші діточки варті нашої уваги, любові і відчуття того, що ми завжди поруч...
     
  7. Ascorbinka

    Ascorbinka скептик-романтик

    Відповідь: Робота після декрету

    подумалось:
    вміння бути хорошою мамою (як і дружиною) також мистецтво, яке потребує постійного вдосконалення;)
    вміння віддавати більше ніж брати не кожному дано;)
    гріш ціна всім моїм досягненням, якщо я не зумію передати їх дітям
     
    Останнє редагування: 15 Січень 2010
  8. Jane

    Jane вєчно в бєгах...

    Відповідь: Робота після декрету

    Я знаходжуся в декреті вже 1 рік і 4 міс, і поки що не хочу виходити на роботу, хоча того би дуже хотіли мої роботодавці, які навіть вже перепитували, чи довго я ще буду в декреті, і чи думаю записувати дитину в садочок і коли саме. Якщо чесно, роботи мені трохи не вистачає, бо крім того, що знаходишся біля коханого синочка, все ж таки хочеться якоїсь самореалізації, ну хоча би на ті 2 годинки, коли дитину вкладаєш спати і замість плідної праці тупо сидиш читаєш форуми чи граєш у забавки (щось корисне почитати теж буває виходить, але не дуже сильно, бо люблю читати те, що потрібне у роботі, тому зараз більше хочеться читати про дітей, про виховання, замість технічної літератури :sad: ). На жаль, на моїй роботі не домовишся за підробіток, а ходити на півставки я теж не хочу, бо з добиранням - то буде майже той самий робочий день, а дитина для мене важливіша, напрацюватися ще встигну...
    Сподіваюся ще бути в декреті хоча би з рік, хоча та криза так недобре вдарила і по моїй родині, але надіюся не доведеться виходити раніше через гроші. Мені здається, що для кожного є певний час, який людина може провести без професійного розвитку. Хто вчився, або не працював, ті скорше хочуть піти на роботу (то я кажу судячи по своїх знайомих), хто навпаки працював як конячка багато років, ті більше приємного знаходять у спілкуванні з дитиною і на роботу не поспішають.
     
  9. Редвумен

    Редвумен Active Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Як сказала одна мудра жінка, що зробила паузу в хорошій кар"єрі заради дитини, - в побудові кар"єри я завжди зможу почати з нуля, а у вихованні своєї дитини - може бути запізно...
     
  10. Panadolka

    Panadolka Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Arctica тут дуже гарно все описала, про насичиний "декретний день".
    Скажіть будь-ласка, а для чого тоді мама малюку? Щоб просто народила і віддала свою кровиночку няні? Бо це, бачте, її спеціальність і кар'єра????? Не згоджуюся з цим на всі 100%!!!!!!!!!!! Мама і тільки мама повинна бути з дитиною і приймати безпосередню участь у вихованні дитини. Адже мама вчить дитину усього, розвивається разом з нею під час декретної відпустки, відвідують гуртки, малюю, клеять, ліплять, гуляють, бавляться. Я готова усе на світі проміняти, але бути з дитиною поряд і не думати ні про яку роботу до 3-х років.
    І з гордістю можу заявити, що коли мій синочок народився я вчилася на 4 курсі в університеті, а коли моїй мацьопі було півтора рочку я його закінчила. І думаю, що справилася і з обов'язками в університеті і з обов'язками мама та дружини. От так, і ніхто мене у цьому не перепре, тому що мама це мама, а робота це робота і вона почекає!
    Я з малечею, як і кожна мама, переживала усі негаразди, його хвороби і турботи. Бачила і його досягнення і засмучення. Посмішки, сльози, перші кроки, повзання, намагання сісти встати в ліжечку, зубки.......можна перераховувати і перераховувати. І я горда тим, що я була біля нього у ці моменти, а не якась йому чужа людина. Виговорилася.......бо дуже мене це зачепило....
     
  11. Ніколь

    Ніколь Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    А розкажу випадок зі свого життя, який з одного боку не дуже стосується саме роботи після декрету, а з іншого боку напряму має відношення.
    Моя мама завжди працювала, ніколи не було і досі немає, щоб мама була безробітна, в неї завжди була серйозна, відповідальна робота яка займала в неї багато часу, подекуди нервів і сил. І я скільки себе памьятаю.... і будучи зовсім маленькою, будучі школяркою перших класів... в будучі вже старшою.... вот ви не повірите, я була дуже рада коли мама була на лікарняному. З одного боку це ж погано, бо вона хворіла, а з іншого боку, мене така радість розперала коли я приходила додому а там мама приготувала обід, спекла пиріжки, просто поряд зі мною була МАМА а не бабуся чи нікого..... І я до сих пір памьятаю це солодке відчуття кои я бігла додому бо там мене чекала мама. Мні зараз трішки напевно бракує слів щоб ці відуття донести, але я думаю то і без слів зрозуміло. Так вот я вважаю що дитинка потребує мами в маленькому віці ще більше, і ще тісніший в них звьязок з мамою аніж там коли дитина старша. І я не раз вже чула і читала історії як дітки цілий день мало не під дверима чекають маму, не грають, сумують... а потім коли мама приходить з роботи виснуть в неї на шиї і весь вечір не відпускають від себе ( не всі звичайно, але напевно більшість дітей таки сумує за мамою) Так скажіть, які такі поважні причини мусять бути щоб з малечку примушувати дитину сумувати за мамою? Да, буває що мама змушена заробляти гроші, бо більше немає кому, але такі випадки не так часто трапляються, так само як і не кожна жінка і не з кожною професією зможе працювати на дому. А жінки чомусь рвуться до роботи, задовільняють свої амбіції....самореалізовуються. Чи то важливіше за дітей? Якось дивно пріоритети розставлені.... Я для себе вирішила що раз мені положено 3 роки бути вдома з дитиною, то я з того скористаюсь максимально, і поки нас чоловік взмозі забеспечувати чи поки я не побачу що мала зможе бути ще з кимось крім мене і при цьому їй не буде погано, до тих пір я буду в декреті. І жодна няня, навіть сама найкраща не замінить дитині маму.
     
  12. Ніка

    Ніка Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    цілком підтримую Ніколь!!!
    я маму теж бачила ДУЖЕ рідко!!!
    садок з 1.8р.
    молодшу сестру виховувала переважно я. батьки постійно зайняті...
    я замикалась у собі...і колись собі пообіцяла, що зі своїми дітьми так не вчиню!!!
    звичайно, зараз намагаюсь прцювати, але не в шкоду своїй дитині!!!
    все решта - маю файного чоловіка!!! ;)
     
  13. Panadolka

    Panadolka Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Золоті слова!!!
     
  14. ірен

    ірен Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Повністю підтримую Ніколь.І мій чоловік хоч небагато заробляє,але постійно говорить,що раз мені положено 3 роки дикретної відпустки,значить я обов"язково маю її використати.
     
  15. Lidusha

    Lidusha New Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Дорога Panadolka, я також щодня з дитиною гуляю,бавлюсь, малюю...я також переживаю усі негаразди, його хвороби і турботи, бачила і його досягнення і засмучення. Посмішки, сльози, перші кроки, повзання, намагання сісти встати в ліжечку, зубки... I тим не менш, я працюю повний робочий день!
     
  16. Ніколь

    Ніколь Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    А ви щасливі при цьому? Чи навіть не так.... якби була можливіть не працювати отих 3 роки, ви все одно пішли б на роботу? Ви часом не трудоголік? І невже ви вважаєте що ваша дитина дійсно щаслива коли ви не поряд з нею а працюєте повний робочий день?
    Я тут ще трішки допишу про нас.... ми з малою завжди разом - бабусі в нас рідкі гості, дитину виховуєм ми з чоловіком, в основному я, бо чоловік багато праціє і приходить пізно ввечері та й ще по суботах практично постійно працює. Так вот це треба бачити моя малу коли тато приходить з роботи..... не важливо що вона робить, спить, сидить на горшку, бавиться чи їсть. Тільки відкриваються двері - мала підривається, біжить до них, кричать "Папа!!!!!" сміється, хлопає в ладоши.. в неї такий фонтан радості бьє що ми навіть на таке не сподівались.... і то така реакція на тата якого вона не бачить цілий день. Я собі лише можу уявити яка б була реакція на мене якби вона мене лише пару годин ввечері бачила. Хто б що б не говорив, дитина навіть якщо і не ридає під дверима, вона все одно чекає маму, сумує за нею, і тому не варто себе переконувати що раз
    то ви цілком за отих пару вечірніх годин після повного робочого дня задовільняєте дитячу потребу у спілкуванні з мамою.

    Ну але в кожного свої обставини, своя історія і свої рішення щодо цього питання.
     
  17. Yaremko

    Yaremko Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Офіційно дитина до 3 років разом із мамою є соціальною і медичною одиницею
     
  18. Lidusha

    Lidusha New Member

    Відповідь: Робота після декрету

    В мене є можливiсть не працювати, але я хочу працювати, бо працюючи я живу повноцiнним життям, крiм того, я щодня хожу в спортзал, пишу дисертацiю, малюю, викладаю. Дитина без мене проводить 10 годин на добу, з яких 3 години вона спить. Звичайно, вона без мене сумує, але невже трьорiчнi дiти не сумують за батьками в садочку? невже шестирiчнi дiти не сумують за батьками в школi?Ви їх також назвете "нещасними"? I ще чому ви вважаєте вiдсутнiсть батька цiлий день на роботi нормальним явищем, а коли працює мама, то це ненормально?
    Ставлячи себе на мiсце дитини розумiю, що для мене набагато приємнiше,коли в мами є особисте життя, коли вона успiшна жiнка, а не повнiстю розчинена в моєму життi i проблемах. Мама має бути усмiхненою, класно виглядати i бути задоволеною своiм життям. Без роботи для мене це неможливо. Кожен робить власний вибiр.

    ---------- Додано в 09:32 ---------- Попередній допис був написаний в 09:30 ----------

    Щось менi не хочеться бути соціальною і медичною одиницею.:girl_haha:
     
  19. l_treasure

    l_treasure Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Це точно. Хтось прото змушений вийти на роботу. А хтось не може весь час бути виключно з дитиною. Але я впевнена, що коооооооожна мама навіть на роботі постійно хвилюється за свою дитину
    Для мене також. І ще без спілкування на теми, відмінні від памперсів, пісів, каків. А ще, жінка ж продовжує бути ще й дружиною. Про чоловіка не можна забувати.
    :sad: Правда, мені ще не вдалось знайти роботу, бо шукаю на неповний робочий день
     
    Останнє редагування: 16 Січень 2010
  20. irushka

    irushka Well-Known Member

    Відповідь: Робота після декрету

    Сумують, але це вже зовсім інше, ніж в немовлят, бо дитина вже в той час потребує і компанії ровесників, вона вміє бавитись, починає спілкуватись з дітьми. В школі я не пам`ятаю щоб я думала про маму і надто за нею сумувала, я дуже чекала на неї вже вдома, бо саме дім асоціювався в мене з мамою і родиною загалом. Тому ці речі не варто порівнювати.