Відповідь: Робота після декрету У меня на работе коллега в 40 лет ею ушла в декрет- сказала, что вернется через 3 мес после родов
Відповідь: Робота після декрету моєму було 4 роки І все було аналогічно ( правда ,у мене була така ситуація, що постійно конкретно з кимосбь його не було кому залишати. То у нас виходило так, що то я пізніше на роботу домовляася прийти, то на 2 години бабуся з роботи прибігала посидіти, то свекруха десь забігала, то чоловік залишався. ) Але якщо зараз так подумати- то ну його у баню таку роботу. В певний період думала узяти постйіну няню, але прорахувавши усі витрати з цим пов язані, теж зрозуміла, що тоді няня буде у мене лише для того, щоб по суті я могла працювати, а не вдома бути. Теж кому це потрібно? Потім пішла підготовка до школи- і знову вічна проблема, кому в обід дитину завести ( бо бабусі то на певному етапі обіцяють, а потім десь щось не виходить). Одним словом- робота себе виправдовує, якщо 100% гарантовано є з ким дитині бути щодня ( навіть якщо вона в садку- 100% наперід знати, що коли форс мажор - з дитиною хтось буде, а не сподіватися, що "начальство ввійде у положення". Навіть найбліьш лояльне начальство через кілька разів "положень" починає напрягатися. І це зрозуміло. ). І ще до речі з приводу того, коли мама виходить на роботу, а бабуся звільняється. Це виправдовує сеебе хіба лиш тоді, коли бабусі геть вже та її робота набридла і вона і без внуків би звільнилася. Бо коли звільняються заради того, щоб дочка чи невістка вийшли на роботу, то потім почнеться, що " заради вас вона...". Наприклад у мене мама- дуже активна по житті людина. І хоч вона давно на пенсії, роботу не кидала ( хоч грозилася піти з роботи стонадцять разів). І дуже добре, що не кидала, бо рано чи пізно це би "вилізло боком".
Відповідь: Робота після декрету ох як мене бісять такі сімейки де дитину бабусі навішали, а самі по роботах, бо вдома сидіти набридло. маю таких в родині... Бабуся, правда, попала під скорочення, але ще би могла собі хоч щось знайти, так... Мусіла щодня їздити за місто, а коли син давав їй пару гривень хоча б на маршрутку, то невістка носом крутила. Але то скоріше особливість даної сім*ї. Моя мама теж пробувала казати що буде дитину бавити на пенсії, але я проти. Нехай працює. Мені так морально легше. Я нікому не винувата і не створюю незручностей. Я вважаю, що як сім*я запланувала дитину, то самі повинні розгрібатись зі всім. Дідусі-бабусі можуть бути тільки як додаткова тимчасова допомога, але за умови що в них є можливість і бажання.
Відповідь: Робота після декрету ой, мабуть і я туди ж і хочеться і колеться...ех, не легкий вибір постав... Робота мені потрібна зараз, бо хочеться чоловіку допомогти і будинок будується, і двоє дітей, і час не легкий зараз... Я писала вчора в "Вихвалялках", що запропонували мені хорошу посаду, хорошу ЗП, робота напряму пов*язана з моєю спеціальністю, але так тяжко визначитись на 100%...бо циця - мала ще гамцяє цицю графік роботи не гнучкий, до 18:30 год. з дитиною зараз 100% часу проводжу я, а тепер як буду весь день без неї, не говорю вже, що є ще малий, якому теж треба трошки уваги і чоловік і хатні обов*язки...і купа ще але і страхів, але ж така нагода може і не випасти вже найближчим часом, а посада шеф-редактора журналу відразу після декрету ох як спокушає. Що ж робити? Порадьте мені щось чи насваріть?!
Відповідь: Робота після декрету спробувати працювати!Залишити її завжди встигнете, а от якщо зараз відмовитесь можна дуже пожаліти
Відповідь: Робота після декрету відштовхуйтеся тут від того, хто тепер буде 100% вдень з дитиною і як вона з цією людиною буде без вас . Тобто якщо залишатиметься хтось із родичів чи няня, якому ( ій) мала 100% довіряє, то ви це з часом "переживете" і адаптуєтеся. пробуйте. Ну і, звісно, керуйтеся внутрішніми відчуттями і вищенаписаним пунктом. тут один нюанс ( бо від того власне і залежить відношення роботодавців до жінок з малими дітьми і чому не хочуть брати): виходячи на відповідну посаду ( тим більше- на нову роботу одразу після декрету), все-таки бажано не керуватися установкою " пробувати-не підійде- кину". Бо в даному випадку на конкретну людину розраховується під конкретний проект. ---------- Додано в 16:29 ---------- Попередній допис був написаний в 16:28 ---------- та це нормальні сумніви кожної мами . Так що вирішувати лише вам. Я би погоджувалася ( звісно, що при умові, що матиму щоденну 100% гарантовану підтримку із дитиною людин, яка не підведе і не буде так, що "сьогодні можу, а завтра-ні")
Відповідь: Робота після декрету Так, в тому-то й справа! Перший номер виходить лише в листопаді, а успіх журналу залежатиме від мене, як мені дали зрозуміти... Якесь таке відчуття не впевненості в своїх силах з*являється за час декрету, перебування в тісному колі спілкування дім-сім*я. тут ціла окрема історія і теж не все просто. Але в людині впевнена на 100%
Відповідь: Робота після декрету якщо та робота буде вам приносити радість і задоволення, а то є не менш важливо за зп, то я би на вашому місці йшла. Коли робота захоплює, коли це цікаво це ж також класно. І діткам мама потрібна задоволена собою. Ну але насправді ж тільки вам вирішувати, що вам ближче, чи бути вдома коло діток постійно і ви розумієте , що і вони, і ви того потребуєте найбільше, чи вже можна трохи змінювати життя, бо також часом і хочеться бути чимось зайнятою ще поза домівкою
Відповідь: Робота після декрету Я б виходила і працювала! Свого часу мала аж два таких шанси, дуже себе картаю за те, що не скористалась...зараз доводиться починати все з нуля.
Відповідь: Робота після декрету Скажу за себе, виходила двічі, правда на свою роботу, на якій до мене направду ставляться з розумінням. Вперше покликали, коли доні був 1,4р. Робота не проста, виснажлива, нервова, потрібно викладатися серйозно, в сезон особливо (туризм). Цю роботу я завжди любила і отримувала задоволення. Отже, домовилася на три дні в тиждень, але через певні серйозні нюанси на зиму мусіла знову залишися в декрет, і через те, що не мала з ким залишити дитину також. Наступноі весни знову викликали, пропрацювала літо вже чотири рази в тиждень, з вересня практично дома, бо дитина почала ходити в садок, мушу забирати до обіднього сну, хоча відверто кажучи садок нам не йде наразі, більше дома. Дитина літо провела з бабцею, тепер з мене не злазить, хоче маму і все, стала дуже неслухняна, не знаю чи то характер такий, чи то мало уваги ій приділяла. Крім того, я зараз зрозуміла, що насправді мені не варто було взагалі виходити, бо на фоні постійноі втоми і нервового напруження, яке на відповідальній роботі полюбому є, імунітет впав жахливо, від чого не вилажу з застуд-вірусів-хворого горла +настрій депресивний. Тепер думаю нашо воно мені було. Відчуваю, що наразі дома мені добре, хоч дитині вже в січні буде три. Я собі наразі не уявляю як приходити додому в 1900 втомленою і ще приділити увагу дитині (а вона цього дуже захоче, перевірено), нагодувати сімю (ну може чоловік допоможе, є різні чоловіки), а прибрати інколи, ну одним словом всі домашні обовязки ніхто не відміняв, плюс у вас ще старший хлопчик, з яким треба зробити уроки. Направду я вирішила, що треба себе пошанувати, бо помітила, що стала перетворюватися на істеричку. Дуже добре, що у мене такий шеф, який ставиться з розумінням і я маю можливість зараз посидіти дома і подумати наразі, а там буду діяти по ситуаціі. Не у всіх така можливість є, або працюй нормально, або звільняйся зовсім. Тобто зараз, оглянувшись назад, я би виходила на повний робочий день при умові, що у мене буде така зп, яка дозволить при потребі найняти жінку, яка би час від часу допомагала по господарству. Щодо догляду за дитиною, то якщо це буде няня, то це одне, якщо бабця - то чи на 100% впевнені, що вона не передумає, не втомиться і тд., повірте все можливо..тоді хто буде з дитиною? І ще варто врахувати, що думає чоловік про це все. Тому що тут треба не лише мати людину, яка буде бавитися з дитиною, коли ви на роботі, а ще яка вам допомагатиме по господарству. З власного досвіду кажу, що це насправді дуже складно, і кошти теж дуже потрібні, і я була раніше трудоголіком конкретним, і роботу свою дуже люблю, але життя вносить корективи, а у вас ще маленька дитина і ще старший хлопчик. Моя знайома віддала дитину в садок, вийшла на роботу, трохи попрацювала і звільнилася зовсім при тому, що іі дитина дуже швидко адаптувалася в садку. Каже, що з роботи приходила настільки втомлена, що навіть говорити не могла. Я вас не відмовляю насправді, просто звертаю увагу на іншу сторону медалі) Може у вас все буде по іншому, ну і ще залежить яка там зп.
Відповідь: Робота після декрету Ви все правильно пишете, і я теж постійно про це думаю і не уявляю як воно буде... На разі, чекаю дзвоника від роботодавця з рішенням чи беруть мене, а в душі десь глибоко сидить звірок, який буде радий як не подзвонять чи не візьмуть) ---------- Додано в 10:47 ---------- Попередній допис був написаний в 10:46 ---------- Бо в 19 приходити, це ще за щастя, офіс трохи далеко від дому, потрібно годину добиратись не в годину пік і робочий день до 18:30
Відповідь: Робота після декрету Я розумію, що гроші. Я б не йшла ще, Ви будете - загнана лошадь, і менша ще занадто маленька. В мене вже дві школярки, офіс 15 хв з дому, графік 9-18, можна і раніше піти, але не часто, пізніше я не лишаюся категорично. З розумінням ставляться до хвороб і мене, і дітей. Та не така вже й відповідальна робота. І то, я ввечері ЗАШИВАЮСЬ вдома, зі старшою допізна уроки роблю, а зараз ще й по суботах вона вчиться, менша скучить за мною, в очі заглядає - уваги хоче, з нею на фортепіано треба позайматися (музшкола). Я вже холодна. Субота - в мене як робочий день, чи ще більше завдань на день. Одна неділя відіспатися. Відповідальна робота, з таким графіком, двоє дітей, з яких одна зовсім ляля. Я б не пішла (але то я). Собі ще хоч рік дала довести дітей до толку. Хіба ДУЖЕ хороша зарплата і 100% безвідмовна допомога з дітьми когось, щоб хоч уроки були зроблені. Я б обрала спокій у сім`ї і шукала якусь економію грошей. Бо я проста, а не супержінка. І на роботі, і вдома я всього встигнути не змогла б. Сидіти на роботі - думати про дітей, бути вдома - думати про роботу... Я б такого не хотіла. П.С. Про безробіття і пошуки роботи я в курсі. Тут з двох зол треба вибрати. Ви краще знаєте всі ньюанси.
Відповідь: Робота після декрету А я думаю що варто йти. Я би йшла, за умови що з/пл така що дозволить оплачувати гарну няню на цілий день і ще залишиться достатньо для власних потреб. Бо 2р. з копієчками то ще мала дитина, але не настільки щоб бути постійно привьязаною. Якщо є впевненість що з дитиною буде бабця постійно, чи буде няня, і дитині з тією людиною буде класно, спокійно, цікаво, весело, а мамі буде спокійно і впевнено що та людина дитині майже як мама, то я би йшла не задумуючись. п.с. загнана лошадь полюбому буде, чи то зараз, чи то через рік-другий, полюбому колись на роботу треба буде вийти ( якщо є таке бажання чи потреба) а тоді загнаності не уникнути, і буде те саме сумування дитини за мамою, а мами за дитиною, а гарну цікаву роботу пропонують не щодня, тому моя порада пробувати.
Відповідь: Робота після декрету Як свідчить більшість дописів, хто в декреті - хоче на роботу, хто на роботі - в декрет)) Якщо серйозно, вирішувати тільки Вам. Особисто мені (маючи одну дитину) було б складно зараз працювати за таким графіком (але я не є надто шустрою жінкою і вправною господинею, яка на раз-два і прибере і зготує, і чоловіка приголубить і дітям приділить час) Згадаю бонуси попередньої роботи (зп, колектив, можливість розвитку) - хочу! Згадаю, як втомлювалась і як зараз важко син мене відпускає (як правило, маю тільки один день на тиждень, рідше два) - не хочу!) Сумніви цілком природні. Не питали в роботодавця про можливість стажування? Напр., тиждень на неповний день, я б згодилась в такому випадку і на безоплатне, зрозуміло, якщо це взагалі реально на даній роботі ---------- Додано в 11:43 ---------- Попередній допис був написаний в 11:42 ---------- ГВ можна навіть при такому графіку зберегти (ранок, ніч), то не проблема, тільки як донечка переживе те, що не буде Вас бачити практично цілий день? Напевно і не дізнаєтесь, поки не спробуєте
Відповідь: Робота після декрету Стажування не хочуть, навіть випробувального терміну нема, нема на то часу, дедлайни горять, площі продаються повним ходом...прийшов і відразу по вуха в роботі, купа обов'язків на ту не погану зп плюс відсотки. Чоловік зі старшим уроки робить, він і сам вже їх робить. Маємо дві бабусі, які б якось підміняли одна другу, але в основному розраховую на свекруху, бо мама за містом і теж працює частково. Малій з бабцею добре, за то я не переживаю, але... Свекруха має проблему з ногами, зараз, тьху-тьху ніби все добре, але їй вода в коліна набирається і їй стає важко. Плюс має ще внука, сина дочки. Забирає його щодень з садка. І то би було розривання на дві сім'ї...зранку до нас, після обіду з малою на Сихів в садок по малого, транспортом. А то не йде до літа, коли дощі, коли вітри,сніги, віруси, хвороби. Лікарняне, я так розумію, недоречне, бо вихід номера ніхто не відміняв, а наскільки можливо працюватти віддалено, поки не зрозуміла. Хоч свекруха в мене супер, підтримує мене, каже, що якось дамо собі раду, а за рік мала б в садок ішла. Забирати з садку і водити з рану теж мав би чоловік, він згідний. ---------- Додано в 15:01 ---------- Попередній допис був написаний в 14:58 ---------- Ну але то все ще просто демагогія, бо щось не дзвонять мені...обіцяли вчора ввечері задзвонити і не дзвонять ---------- Додано в 15:03 ---------- Попередній допис був написаний в 15:01 ---------- Напевне реально оцінили ситуацію...проаналізували, що не зможу з головою поринути в роботу, може відчули на спввбесіді, що вагаюся, а може ще яку кандидатуру розглядають...
Відповідь: Робота після декрету за той час можна знайти альтернативу, щоб і не бути прив язаною до офісу і не стати загнаною лошаддю. Я вже пройшла всі етапи, тому можу сказати, що коли ти працюєш з 9 до 18-19 + добирання- це не до порівняння " в загнаності", коли ти більш-менш сам можеш корегувати свій графік і підлаштовувати під домашніх. Якщо проблема в грошах нагально не стоїть ( тобто виходити на конкретне місце власне бо "треба"), то в принципі є ще час щоб підібрати собі більш пристойне для себе в такому випадку на таку "няню" я би не розраховувала. Бо тут дійсно можуть бути нюанси ,як дійде до практики ( все-таки ви не зовсім здорову бабусю запрягаєте на 2 сім ї на цілий день, а я прекрасно розумію, що таке вода у колінах і як може бути важко ( у мене бабуся вже не преший рік цим страждає і інколи болі бувають дуже сильні) а вам треба 100% гарантію. Тому тут навіть кращий варіант шукати сторонню людину ( якщо з\пл дозволяє оплачувати ) і від неї вимагати.Я теж мала досвід із свекрухою, коли вийшла на роботу. І хоч вона дуже старалася, але якби повернути назад той час, я би 100% її не запрягала б до догляду. Бо перший час ще було нормально, а потім у неї з явилася внучка ( разом із ін. сином живуть) і їй було дуже важко розриватися на 2 сім ї ( це при тому, що в нас вона була не цілий день, а всього по 2-3 години), потім з явилися форсмажори .що вона "не може". І я вже вже навіть няню знайшла, домовилася... Врятувало лиш те, що свекруха та свекор виступали вкрай негативно щодо чужої няні і вирішили "чергуватися" . Зараз однозначно розумію, що при такихз розкладах то того не вартувало. Треба було перед виходом на роботу шукати постійну няню і не морочити голову собі і іншим.
Відповідь: Робота після декрету Підтримую! Бо пройшла те саме. Мала і няню на повний день, бо робота в офісі з 9 до 19.00, + відрядження і мене власне авто не спасало, всерівно була загнаною конякою . І вже зараз з другою дитиною, я сама корегую свій графік, і бачу лишень від того +++. Нікого не переконую, просто це так з власного досвіду, з роками, і з кількістю дітей, усвідомлюєш, що роботу таки треба підлаштовувати під себе, а не навпаки. Хоча, бувають дуже різні ситуації, коли без грошей їсти нема що, тоді треба мобілізувати всі свої ресурси.
Відповідь: Робота після декрету Судячи з вашого допису, вам зараз більше імпонує бути вдома з дітками. робіть те до чого тягнеться душа, не мучте себе. а з часом якщо захочете, то знайдете роботу своєї мрії або самі якийсь власний проект створите. в мене коли подібні ситуації виникають, що ой хоч би не подзвонили і т.п. я вже з досвіду переконалась, що значить це мені насправді непотрібно або непотрібно на даний момент. а чоловік сам справиться з фінансовою стороною, на те він і чоловік. ви йому більше допоможете на даний момент тим, що створите домашній затишок і будете щасливі від того, що робите те, до чого лежить душа - бути з дітками, ніж якщо будете розриватися між домом, сім'єю та роботою, не робіть з себе загнанную лошадь. тим ви нікому не допоможете. а самореалізація у плані професійному, якщо ви цього справді хочете, прийде обов'язково. просто на все свій час
Відповідь: Робота після декрету Дівчатка, дуже дякую всім за поради. На разі залишаюся в декретній відпустці Ура! Мені дійсно потріно робрту, де б мене розуміли, щоб ямала вільний простір так би мовити...не люблю, коли мені створюють рамки. На колишній роботі шеф мене розумів і як мені треба було піти швидше чи прийти пізніше, не потрібно було нікому відчитуватись, відпрошуватись.
