Різні погляди на виховання

Тема у розділі 'Діти-квіти', створена користувачем Liliyah Romanova, 30 Листопад 2008.

  1. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    Гей дiвчата, почекайте, А Я??????? Якже я??? Я то на роботу пiшла з 3 мiс i 3 недiлi! I цiдилась три рази в день на роботi i морозила молоко, i так аж до 12 мiс!!!!!!!! Тобто 8 мiсяцiв я цiдилась регулярно, а потiм два мiсяцi на нiчних годуваннях. Якщо є питання по зцiджуваннi молока по потребi, можна спитатись у мене. Не потрiбно теорiй, є приклад.
     
    • Подобається Подобається x 13
  2. kati

    kati Well-Known Member

    Гелено, а хто називає дітей проблемними?

    Як по мені, то це геройство....для мене процес цідження, то був якись жах....цідилась рівно 3 дні, коли застої були.......як згадую аж мурашки.А ви молодець!
     
    Останнє редагування модератором: 2 Грудень 2008
  3. Koza-Dereza

    Koza-Dereza Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    А шо дєлать? :confused:
     
  4. Уляночка

    Уляночка Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    почитала і глаголю - так я не ідельна мама за переконаннями відвідувачів цієї гілки, бо не годуввала Любчика грудьми...навіть не буду пояснювати чому...відсутність досвіду, терпіння чи молока...це вже інша історія....так, я можу крикнути на сина..так це погано...але таке стається...так, мій син з 5,5 місяців ходив в ходунах..але самостійно пішов в 11 місяців і жодних проблем з ходою чи хребтом і т.д. в нього нема..так, я віддала дитину в ясла в 1,11 в державний садочок і не бачу в цьому жодних проблем,хоча на роботу я не виходила..........
    АЛЕ Я НІ КРАПЛІ НЕ СУМНІВАЮСЬ, ЩО Я Є НАЙКРАЩОЮ МАМОЮ ДЛЯ СВОГО СИНА З "РІЗНИХ ПОГЛЯДІВ НА ВИХОВАННЯ", БО Я ЛЮБЛЮ ЙОГО І ВІН ЦЕ ВІДЧУВАЄ КОЖНОЇ СЕКУНДИ..Я В ЦЬОМУ ВПЕВНЕНА...
     
    • Подобається Подобається x 13
  5. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    я не схвалюю її методи виховання, суцільний примус заради послуху

    от цитати зі статті "С грудничкового возроста у нас в семье строгая дисциплина"
    "Если ребенок отлично выполняет все ваши требования в вы видите, что он старается - обязательно похвалите, обнимите, погладьте по голове, расскажите, как вы малыша любите когда он слушается""

    (а коли не слухається то не любите? прим. моя)

    "Все мамы завидуют тому какие у меня послушние дети. Положила спать - спят, посадила кушать спокойно едят, с прогулки тоше спокойно идут домой. Иногда меня называют ""железной леди. Звучит конечно не очень, но детей я сильно люблю и желаю им только хорошего, поэтому приходится заставлять их делать то что нужно"

    я теж. що з того? тема не для публічного каяття, а для обміну думками
    є такий термін "достатньо хороша мама" і я думаю це "мамський мінімум" :)
    треба дати дитині хоча б мінімум необхідного, з першою дитиною на більше тяжко розраховувати
    будь-який психолог, навіть той який вчився на двійки, скаже вам що дитині краще до 3-ох років бути в колі сім*ї
    а ще краще до 5-ти
    те що ви не бачите проблем, не значить що їх нема
    я теж напевно не всі проблеми сама бачу, бо дещо бачиться тільки збоку...
    а проблеми є у всіх, головне щоб не перейти межу, не зробити непоправних помилок
     
    Останнє редагування: 2 Грудень 2008
    • Подобається Подобається x 4
  6. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Мене зацікавив момент із їдою.
    Мене колись змушували з'їдати все. Сиділа за столом, поки все не з'їла. Брата навпаки, їв що хотів і скільки хотів. Не можу сказати, що я дуже обжираюся, але не маю звички залишати на тарелі щось. Радше візьму менше, аби не лишити. Брат же страшенно проблемний із їдою. Простіше сказати, що він їсть, ніж перелічити усе, що НЕ їсть.

    Зі своїм малим я не є дуже строгою в тому плані, саме через те, що яскраво пам'ятаю такі моменти з дитинства. Я дозволяю йому не виїдати геть усе, дозволяю залишати в тарілці і не роблю годування по годинах. Зрештою, ніколи не робила. Хочеш їсти - дам, не хочеш - сам попросиш, але... якщо не хоче, то не даю нічого іншого, що просить, типу шоколаду, печива... І він сам тоді каже, що хоче зупи, чи макаронів, чи ще чогось...
    Чоловік схильний його напихати і це теж наслідки виховання. Але якщо я те, що робили батьки, переглядаю й аналізую, він робить так, як звик. Хліб може дати навіть до картоплі, аби "ситніше було". Питається, нащо? Я цього взагалі не розумію. Я вже йому пояснювала, що поруч живе нація, де кожен другий хворий на ожиріння. Звідки це береться? Чи не від того, що ВСЕ треба виїсти, а щойно тоді отримаєш десерт? Стараюся не привчати дитину до переїдання. Я би хотіла, аби він знав і добре вивчив межу, коли він є наїджений, а не напханий їдою. І я бачу, що дитина має те природнє вміння просто наїстися, і лишити місце на якогось коржика ще. І коли дитина хвора, то теж сама регулює і я йому довіряю. Якщо він каже, що не може щось їсти, то не може.
    Причиною суперечок у нас завжди лишається те, що я даю йому вибір: що хочеш, те, те чи те? І тут не знаю, хто із нас має рацію, я чи чоловік. Варто давати дитині вибір у їді чи ні?
    Зауважу лише, що я даю вибір ДО, а не після того, як вже дам щось їсти. Виняток: дитина хвора і їй перехотілося їсти те, що я дала. У самої таке буває, тому в таких випадках не тисну.

    Щодо того, що до 3 чи до 5-ти років.
    Тут школа починається, коли дитині виповнюється 4, але не так, як у нас. Два роки дітки мають школу лише 2,5 години. І батьки є волонтерами у школі. Ті, котрі не працюють. Дитина має бути в колі сім'ї, так, але не замкнена в ньому. Відповідно всілякі "жевжики" та інші програми для маленьких дітей, особливо ті, куди мама може йти з малюком, дуже корисні. Я особливо відчула різницю тоді, коли почала з Дарком ходити до української суботньої школи та на пласт разом. Зовсім інші відносини зразу. Тим більше, що я цілий тиждень працюю і ми не бачимося майже. 15 хвилин вранці та 2-3 години ввечері - то є ніщо.
    У школі тут дитина ті 2,5 години є без мами, але це корисно, бо тоді дитина соціялізується і це є дуже корисним. Якщо вона до 5 роки не була довший час у групі і хоч трохи без мами, то їй важче адаптуватися. Така система допомагає адаптуватися, та й звикнути до школи, роботи в групах та за графіком. Те, що у нас зразу в школу з 6-ти років ідуть, мені не дуже до вподоби. Хай там напівзабави, але перший рік для дитини є шоком однозначно. А якщо мама не може допомогти в навчальному процесі, то взагалі має бути дуже важко.
    У мене фактично небажання мати другу дитину є через те, що ця дитина (а з Дарком я 3 роки вдома сиділа) буде вихована суспільством, а моя участь буде мінімальна, бо я працюватиму на оплату хати, машини та власне того суспільного виховання. І це мене страхає найбільше, особливо в цьому суспільстві, особливо в Оттаві, де україномовних щоденних садочків, як у Торонто наприклад, взагалі немає. І що тій бідній дитині робити? У неї ж мами практично не буде. Ненормальне суспільство. Рік декрету отримують лише жінки, що працюють для уряду, а решта мають передбачені лише 6 місяців. :no:
    Сорі, за відступ. То так, про наболіле та передумане по 100 разів.
     
    Останнє редагування: 2 Грудень 2008
    • Подобається Подобається x 6
  7. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    ходити разом з мамою кудись на гуртки, в гості, на майданчик то корисно, а на цілий день віддавати в яслі, коли мама сидить вдома все-таки не варто, їмхо
     
    Останнє редагування модератором: 2 Грудень 2008
    • Подобається Подобається x 2
  8. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    Не знаю, як це можливо. Як згадаю себе... Академку взяла, на роботу відмовлялася йти. Але користь була. Ми за перший рік спільного буття вдома вивчили англійську, обоє. :xaxa: Але і так йому було важко піти на цілий день потім.
    Бачу великі позитиви у спільному суботньому навчанні.
    Віддати дитину до садочка, коли я вдома, а не працюю. Я би так не змогла. Я малого залишала з нянею чи з моєю бабцею, коли йшла в універ пізніше, то мені якось... серце рвалося. Хоч я себе і тренувала тоді, й повторювала собі, що колись він взагалі одружиться, і я буду лише час від часу потрібна... І треба вчитися відпускати вже зараз...
     
    • Подобається Подобається x 1
  9. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    я читала що так проявляється материнський інстинкт, приблизно півтора року мама не може лишити дитину з кимось іншим, бо весь час турбується про неї, а потім вже потрохи лишає
    я і сама думала що вибіжу по справах на годину без проблем, а не можу піти сама
    всюди тягаю малого з собою на руках і хоч не дуже зручно, але так мені легше, спокійніше, ніж з вільними руками :xaxa:
     
    • Подобається Подобається x 4
  10. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Згадала іще один момент виховання. Із тутешніх шкіл. Принаймні із тієї, що мій Дарко ходить, хоча чула, що не лише в нашій таке.
    Отже, цього року на Геловін діти не мали права прийти в костюмі, а мали лише взяти зі собою якусь частинку костюма, аби під час circle time (забава в колі? не знаю, як це у нас називається) інші дітки вгадали, ким дитина буде ввечері, який костюм має. Ніби нічого такого, на перший погляд. Але ЯКА причина цього? А така, що минулого року багато дітей забули частини своїх костюмів у школі й увечері було багато плачу та розчарування, бо костюми не були цілісні. Мені це дуже не сподобалося. Це зовсім НЕ ТОЙ спосіб, за яким дітей треба вчити відповідальності. Це щось на кшталт "упав - не ходи більше"??? Мене така причина обурила, хоч мені й байдуже було до Геловіну, але навіть так можна було дітей чогось навчити, а не... Ет!

    Ми також малого постійно зі собою тягаємо.
    Хочеться іноді самим кудись піти. Але як підемо, то так нам незвично і так переживаємо, як там Дарко, що потім нескоро кудись ідемо удвох. :xaxa: Зрослися докупки. :shy:

    І це при тому, що десь із 1,5 року (серпня 2004, а він роджений у березні 2003) Дарко завжди має свою кімнату. Просто у нас помішання на тому, що кожен має свою територію і поважає чужу. Але дитина знає, що ми можемо прокуняти півночі біля його ліжка чи завжди приймемо до свого, якщо йому щось наснилося. Кожного ранку малий приходить до нас і ми дружно дуріємо, або ж обнімаємося. :)
     
    • Подобається Подобається x 3
  11. Уляночка

    Уляночка Well-Known Member

    менеше читаю, а більше прислухаюся до своєї дитини...а ще психологи, навіть ті, які на двійки вчилися, кажуть, що краще дитину підготувати до народження братчика чи сестрички завчасно і не віддавати у садочок паралельно з народженням другої лялі, чи не так написано у "мудрих" психологів...:ninja::ninja::ninja:

    а каяття навіть краплі тут не було..були висновки, що забагато проблем самі мами собі створююють,а потім ще це мозолять.....

    імхо, а коли мама лежить 3 місяці з страшенним токсикозом, що навіть не піднімається з ліжка, а потім втрачає дитинку, зле їй, як морально, так і фізично.імхо..імхо..імхо:n::n::n::n::n:
    я віддала дитину в ясла, бо ми планували 2 дитину, а "психологи" все ж радять завчасно віддати дитину в садочок, до народження другої....

    мама вдома, але це не означає, що мама лежить пупцем догори і дивиться серіали...імхо...мама працює, мама пише дисертацію і мама все ж не покидала наміру зараз народити другу дитинку..і ще раз то "ІМХО":ninja:
     
    Останнє редагування модератором: 2 Грудень 2008
    • Подобається Подобається x 7
  12. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    давайте відмотаємо назад,бо в мене виникло питання
    kati, а з другою дитиною як плануєте годування і прикорм?

    це ви про що?
    співчуваю, але до чого тут це:
    Уляночка, а можна поцікавитись як плануєте другу дитину годувати?
     
    Останнє редагування: 2 Грудень 2008
    • Подобається Подобається x 1
  13. kati

    kati Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    а мій страшенно любить яслі, пішли в садок в рік і 9. я не прцюю , тому приходжу за ним десь після полуденика, приблизно пів 5. Так от деколи прихожу скорше, десь коло 4, тобто ще діти не їли, там мій малий не хоче додому йти....каже ще з дітками ням ням.
    Гуртки, гості то добре, але то все не щодня, а в садку дітки щодня спілкуються, бавляться.... я задоволенна що так рано пішли в садок.
     
    • Подобається Подобається x 4
  14. Уляночка

    Уляночка Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    Гелено, а годування то пріоритет ????????
    Звичайно, що планую грудьми, але тепер маю гіркий досвід, тому вірю, що вдруге так не станеться
    стосовно ясел- в нас аналогічна ситуація: радо ідемо, маємо заняття з музики, ліпка, малювання, вже 2-ге свято, віршики і т.д. Жодного разу не пошкодувала, що віддала Любчика в 2 роки до ясел
     
    • Подобається Подобається x 7
  15. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    от цікава стаття:
    "Итак, до пяти лет желательно, чтобы мать находилась постоянно со своими детьми. Если речь идет о душевно цельных детях, то детсады до пяти лет в принципе невозможны. Если речь идет о детях, которые воспроизводятся только как рабочая сила, тогда это возможно, тогда это “нормально”. Более того, в этом случае даже желательно, чтобы дети четырехлетнего возраста были оторваны от матерей, потому что в четыре года происходит пробуждение способностей, и одновременно возбуждается Эго-уровень. Через это пробуждение Эго-уровня активизируются все способности ребенка, особенно интеллектуальные. Если в этот момент начать развивать интеллектуальные способности ребенка, то можно получить интеллектуально очень развитых и быстро идущих в развитии детей. В результате такие дети будут социально довольно адаптивными, будут давать большие результаты в плане научно-технического прогресса, но относительно нравственных качеств и будущих семейных отношений ничего хорошего ждать от них не следует. Не нужно ждать, что это будут хорошие отцы или матери, не нужно ждать, что это будут просто добрые люди, не нужно ждать от них проявлений Совести, потому что, если идет такое бурное развитие Эго, Совестливый уровень будет заглушаться. Тем более, если активизация происходит не в семье, а за ее пределами, т.е. со специальными учителями, по специальной методике, которая ориентируется на развитие внешних способностей только через Эго-уровень. Тогда формируется идеальный вариант гения-эгоиста. При нынешних наработках практической психологии сегодня можно начать повальное воспроизводство одаренных людей, но при этом, чаще всего лишенных Совести или имеющих приглушенную Совесть."

    якщо дитина з 2 років в садочку, то основне її виховання відбувається поза колом сім*ї
    спочатку яслі, садок, потім школа
    а за 20 років - що з тебе виросло? хто тебе того навчив? садок і школа
    бажано щоб дитина в цей час була в колі сім’ї
    те що дитині подобається, не значить що піде їй на користь
    ну то я просто ще раз повторюю свою думку

    kati,а моє питання про годування і прикорм?

    по відношенню до чого?
    мені просто цікаво, які висновки ви зробили
    бо судячи з ваших дописів ви не шкодуєте що не годували грудьми, а це трохи дивно
    якби я не годувала, то шкодувала би дізнавшись що то було можливо і так важливо для дитини :confused:
    ----------------------------------------------------------------------------------------------------------

    мамусі, різні погляди на виховання дають і різні результати, правда?

    от чудово про садочок:
    "В последние годы получило распространение странное для меня мнение, что лучше отдавать ребенка в детский сад до трех лет - якобы он легче адаптируется в новой среде, меньше возникает проблем с приучением к детскому саду. Ну, что здесь сказать: как правило, ясельные дети - это очень удобно. Воспитателя называют мамой, любят детский сад, идут туда с удовольствием, легко остаются даже на пятидневку. Но нужно твердо помнить, что у таких детей нарушается развитие естественного чувства привязанности к родителям, к дому. Теряется ощущение семьи как самого ценного и дорогого, что в дальнейшем может сослужить плохую службу во взрослой жизни.

    Поэтому сразу хочу отметить: если у вас есть возможность посидеть с ребенком до 3-4 лет, не отказывайтесь от нее. Здесь же хочу сказать, что рождение второго ребенка - это не повод отвести старшего в детский сад. Старший уже с двухлетнего возраста будет вам не обузой, а помощником: принести-унести одеяльце, пеленку, погреметь погремушкой. Налаженный с детства контакт между детьми - это хороший фундамент для их будущих взаимоотношений.

    Если ваше решение отвести ребенка в детский сад находится в стадии обсуждения, имейте в виду, что детский сад не является той обязательной ступенью в развитии ребенка, через которую должен пройти каждый. Скорее это вынужденная необходимость, продиктованная обстоятельствами. Самостоятельность и умение общаться со сверстниками не хуже развиваются и при домашнем воспитании (если родители серьезно и вдумчиво относятся к этим вопросам), а уж об общей эрудиции, интеллектуальном развитии, психологическом комфорте и говорить не приходится."
     
    Останнє редагування: 2 Грудень 2008
    • Подобається Подобається x 3
  16. kati

    kati Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    так по порядку...
    ГВ-так я годувала 7.5 міс., ні про що не шкодую,другу дитину теж тільки до року. Це моя особиста думка. Я ні кого не агітую, я за ГВ, але коли воно приносить задоволення і мамі і дитині. Нажаль маю багато знайомих, які годували 2+ і при тому постійно плакались як їм то надоїло але не можуть відлучити. я мовчу про те що весь час вони курили, могли випити , і про те що постійно ізвращались над дининою з методами відлучення. Як по мені краще меньше годувати але якісніше

    ПРИКОРМ- почала в3.5- пюре гарбузове і яблучне і сочки, в 4.5- кашки, в 6 мясо... ішо з того? В 11 міс. дитина повністю була на загальноу столі....Проблем з коліками і животиком ніколи не мали.

    Садок- те що ви гелено тут приводити дописи з інету про непотрібність садку, нехай, можу аналогічно знайти багато статей ЗА САДОК. Не буду. скажу тільки за себе, ні грамусечки не шкодую що пішли в садок. Ви напевно переплутали садок з цілодоблвим інтернатом, раз пишите що все виховання відбувається в садку....Так садок відіграє важливу роль у самовихованні ,дисциплі дитини...і це чудово! замало. як по мені, дитині до 5 років спілкуватись тільки з батьками, та з дітками друзів та родичів.
     
    • Подобається Подобається x 6
  17. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    ясно, "вапросов больше не имею" :xaxa:
     
    • Подобається Подобається x 1
  18. Loyal

    Loyal Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    Я була в ясельках, садочку і всіх можливих гуртках!!!! Виховання мені дали батьки! І крапка!!!
    Який сенс в тому, що буде сидіти вдома з дитиною мама вся погрузла в памперсах, молочках, дитячих кашках (читай незадоволена собою! нереалізована!) з надзвичайно обмеженим колом спілкування. Наслідок - дитина, в якої вічно зденервована мама, тато, який потребує біля себе ГАРНОЇ і врівноваженої жінки, тобто так само незадоволений атмосферою вдома... Як ви думаєте, це не виллється на виховання дитини???
    Перше, що ловить дитина - це поведінку самих батьків! Поводьтеся шанобливо один до одного вдома, дякую, перепрошую і т.п. і дітки будуть робити те саме. Вони в садочку по великому рахунку декілька годин в день (якщо ще й врахувати сон), а решта часу виховуйте на здоров"ячко! А як приємно чути, як дитинка мамі по дорозі з садочка захоплено розказує про всі події дня. Та, зрештою, що б не казали, а садочкові дітки дуже комунікабельні і не мають проблем з входженням в новий колектив типу школи, гуртків і т.д.
     
    • Подобається Подобається x 10
  19. Гелена

    Гелена Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    ніхто не каже не давати в садок взагалі або що то зло
    просто не з 2-ох же років віддавати, якщо краще пізніше
    а чому не віддати з народження? або з року?

    добре, все-таки спитаю, щоб ви зрозуміли про що я

    а вас не турбує те, що в 3 міс дитячий організм не готовий до прикорму?
    і що це може позначитися в майбутноьму на здоров’ї дитини?
    тут вже достатньо писалося про недозрілий КШТ, про навантаження на нирки, тощо
    може раніше ви не знали цього, а зараз же знаєте...
     
    Останнє редагування: 2 Грудень 2008
    • Подобається Подобається x 3
  20. СОФІЯ -СОНЯ

    СОФІЯ -СОНЯ Well-Known Member

    Відповідь: Різні погляди на виховання

    Та, звичайно, якщо є можливість, то краще принаймні до 3 повних років не віддавати в садочок, тут я з вами, Гелено, абсолютно згідна. Але ж... Який знайти вихід з того, що неможливо прожити на татову зарплатню? Або коли є загроза, що втратиш роботу? На жаль всі найкращі наміри часто розбиваються об матеріальну незахищеність... Та це так, банальна реальність чи реальна банальність...:)
    Я ось про що хотіла почути думки, про альтернативу садочку - дідусів-бабусь.
    Я за старшою пішла на роботу, коли їй було 2,4 роки і мали намір віддати у садочок.Та оскільки бабуся (свекруха) не працювала, а моя мама - працювала неповний робочий день, то на нас наїхали, що то сором - є кому глядіти, а ми - в садок. Краще б ми віддали в садок! Плоди отого глядіння з обох боків ми маємо "щастя" спостерігати до сьогодні.Балування, балування, напихання їжею, товкмачіння, що мама ще молода і нерозумна, треба слухати бабцю, щоденні походи до крамниці, температура в кімнаті 28 градусів, бо дитина в хаті... Наших із чоловіком 3-4 годин увечері то була крапля в морі. Менша піде в садок однозначно, хоча вже всі пенсіонери готові до "виховання". Може в когось був позитивний досвід поєднання ваших виховних поглядів і з поглядами бабусь-дідусів? Бо спостереження переконують мене у протилежному...
     
    • Подобається Подобається x 5