Рагулі? (2)

Зі всім погоджуюся, особливо в тому, що стосується підлітків, дійсно, вік такий. Але все одно не розумію, як можна довірити субтильному підлітку чи делікатній жіночці, які навіть того пса не втримають, якщо що, собаку на зразок пітбуля чи стафордшира, особливо без намордника? Це ж неприпустимо і небезпечно. Хоча, підлітку в одне вухо кажеш - з іншого вилітає. ))

 

по закону має право гуляти з такою собакою будь-хто, старший 14 -ти років

а все решту то так, згідна, має вчити собаку. і не повинна вона шарпатись на інших людей без потреби

 

Як ми бачимо у кожного своє поняття "рагулізму" і різні критерії.

ось я дуже боюсь собак, тому би теж віднеслась до цього, як до своєрідного "рагулізму", бо одного разу комусь отак не пощастить (не дай Бог дитині), і буде заікатися півжиття чи переляк треба буде знімати.

 

Сьогодні на Левандівці вибух рагулізму? І чим крутіша машина, тим ''глибше'' рагуляка на тротуар заїхав...Один, повідімуму,приїхав си зуби ремонтувати, інший води природньої в кіоску купити, але так, щоб з дверей прямііісінько в багажник...

 

Пару днів тому назад, тусую собі по тротуарі, везу візок, малий тьопає за ручку і тут ні з того ні з сього їде на нас машина. Не те щоб просто по тротуарі їде, а їде прямісінько на нас. Я злякалась не на жарт, малого в руки, прям відскочила. Машина собі припаркувалась на тому місці, з якого ми втікли, то типу так водій давав зрозуміти що там хоче зупинитись.((( Я глядь, а там номери всі одинакові цифри крім однієї. Машина крута така шо ну... За кермом жінка. Відчинила двері, прикурила цигарку. Кажу ж до неї "тут тротуар", вона взяла та гримнула дверима. Нуль на масу, там шо там їй до мене...

Але ше скажу таке, що раз на раз не попадає. От на пішоходних переходах здебільшого іномарки чемно зупиняються і пропускають. А "пердулєтки" їдуть собі, голову здерши і хоч би шо.
Так шо все залежить від людини певно, а не від її матеріального стану і вартості машини.

 

Моя мама так вчора настрашилась - гуляла вчора з моїм малим і сестри, обом по три роки, а ззаду по тротуару на них машина суне (квіти в кіоск привезла!)
Мама не знала кого хапати на руки..... і головне від дороги до кіоску 7-8м, запросто можна перенести в руках... то точно має бути ''штраф- монтіровкою по стєклу''

Та нууу жінка, монстр, мама з двома дітьми їй в носі....

 

Я собі так мислю, що їм технічно важче і складніше отак собі просто загальмувати, навіть якби дуже хотіли (ну, не треба так газувати само собою), але то пішоходам варто враховувати і краще перечекати.

 

сорі, але як не може загальмувати, то чого на дорогу пхатися? А на світлофорі чи перехресті машини також перечекають поки воно проїде?

 

Так я з вами згідна, але є ж таке.

 

Я, чесно, інколи менш впевнена в своїй реакції, в своїх гальмах ніж пішохід. Є такі кадри, ну що прям з розгону на ту пішоходку вилітають, ну нашо прям перед самим носом. Я переходжу, коли машина далеко, коли бачу, що пригальмовує, я ж не придурок, щоб під машину кидатись.
За кермом я 15 років і пішоходів пропускаю, і машину пропущу, але деякі пішоходи мене просто в стан шоку вводять, ну про свою безпеку теж тре дбати, навіть як ти на зебрі. Ну ж різні трафунки бувають. Але у деяких - пофіг, що зіб'ють, але я правий, я на пішоходці.

 

@Fast, в нас кум про таких каже :" мені пофік, мені держава дала пішохідний".

Хочу смайлик "ржу немагу"

 

Мушу написати сюди, бо тіпає мною

хоча я рахуліха ще та!

.
Вийшла на балкон, перекурити

в мене стоїть попільничка і бичарів я на вулицю не викидаю

і познімати прання.
В нас поміж будинками росте по кілька дерев, типу скверика з витоптаною травою. І спостерігаю картину: дві шалави

курви, соррі, інакше сказати не можу

, з ними шалопай і ... дітки. Притарабанили з собою пластикову пляшечку пального і курат. Дочекались четвертого... Поширпались, поматюкались і дістали з широкіх штанін пластиковий кєлішок. По кругу почали пити те пальне і запивати з горла водою.
Найгірше, що малявка була така файнюча, обіймала маму за ногу і плакала, що хоче додому. "Мама" в той час матюкалась по телефону і курила. Блін !!!!
Мені наложити. Але, блін, хочеш вмазати? Вмаж. Для чого волочити з собою дитину, якій і вдома вистачає бухої мами? Для чого тій дитині дивитись на ту гидоту і плакати?
Я ж сама любітєль і вмазати, і закурити, і матом покрити. Але на вулиці, при дітях... Сама, видно, обділена і дитину до того спонукає.
Зла я і на себе, бо сцикло ще те. Знаю, що можна було гавкнути з балкону. Їм то пофігу дєрєвня. А мені страшно стало.
А ще поруч мєстна інтелігентна еліта клюмби полола і навіть писок не повернула в їхню сторону

ведучий програми привітань на 12-му каналі, Остапишин, мешкає в нашому під'їзді

. Зате дуже любить "повозмущатися" відносно невігластва інших людей.

 

Як мене вчора тіпало на роботі. Передісторія, працюю в супермаркеті касиром. Приходить якийсь мужик, виклав товар, я взялася за роботу. Беру одне розважне печиво, воно було запаковане. Шукаю зразу штрихкод, його нема, ага, значить його потрібно важити у кондитерському відділі. Кажу що його потрібно піти зважити. А той рагуль як давай мене не матюкати, казати мені, що я взагалі тут роблю, що я нічого не знаю і взагалі всім отравляю життя і бла...бла...бла і т.д. Нє, ну нормально? Йому звернула увага на те, сказала, що піду йому зважу, бо він не додивився, а я получилася для всіх отравую в житті. Що то таке було?

 

В понеділок гуляли біля 2 школи. Дві мамаші з жорстким макіяжом (ну ладно, це я просто не розуміюсь на косметиці) бухали бірмікси (власне, бухали, бо не думаю я, що від першого бірміксу можна стати таким бухим рилом).
Дітки (десь 2-4 років, троє діток) бігали поряд. І часом попивали мамині бірмікси.
Я теж люблю пиво, і часом "відповідально споживаю" його вдома, при відповідній нагоді, і не наливаючи дітям.

 

Поважають одягом???

мушу вечерком мужу сказати, що я його одягом не поважаю, най купить мені норкову шубейку, буду його нею поважати в любу годину

Я би ще зрозуміла якби мова йшла про шорти з яких сідниці висять плюс стріпи на ногах і тигрова маєчка. Але то вже швидше неповага до себе, а не до мене.
Так само неохайний одяг це прояв неповаги до себе, а не до мене.
А про хатній одяг в громадських місцях і особливо спортивні штани)))ну таке моя бабця любить сказати, їй дуже притаманний ментальний комплекс "а шо люди скажуть". Мене це не дивує, не зачіпає, не ображає і не смішить. А за кордоном то є давно межі норми. Сама була в торговому центрі з жінкою в піжамі, зверху курточка і білі кроси-тапки. Нікого її вигляд не шокував.
Я більшим рагулізмом вважаю сприйняття простого виїзду на закупи, в той же КК, як виходу в люди, дефіляди. Люди в більш розвинених країнах сприймають такі вилазки як господарчу потребу і одягаються відповідно. Тобто не паряться взагалі

 

А ще каки всесущі від тих собак. Знаю жінку, яка своєму 13річному сину, який марить собакою, вручила кульочки і сказала по газону трохи какунів визбирати, щоб він точно переконався на скільки він собаку хоче))) Малий трохи попустився з псом, шукає контраргументи маминим кульочкам)))
П.С. Я люблю собак і все таке, але не розумію чому ми з сином маєм гуляти по стадіону між їхніми какуляками

 

Я, до речі, помітила цікаву таку закономірність. Чим більше в людини грошей, тим менше вона париться одягом Ні, ну на певні заходи дрес код - це маст хев, але кафе, а тим більше супермаркети - то взагалі можна хоч в спортивному. Я ніколи навіть і не думала, що то треба голову мити і розодягатися зранку, щоб в близенько перебігтися. Встала, очі продерла, вдягнула домашні спортивки (ага, зацьофані, розтягнуті), щось там трохи розчесала кубельце на голові після ночі і побігла вниз в магазин. Певно в декого від того вигляду припадок мав статися, не інакше

 

В таких випадках зазвичай французьких міліонерів як приклад наводять. Я не знаю жодного французького мільйонера, але я знаю добре забезпеченого українського хлопця, холостяка, якому років п'ять тому порвались резинові шльопки. Згори, на самому видному місці. Він їх поремонтував степлером і носить -не стісняється. Чи носить їх в супермаркет не питала, але на природі, біля води завжди в них))))))) Всі ржуть, а він каже, що дуже нормальні тапки))))
А в нас часто одяг дорівнює статус. І часто ті, хто по одежині зустрічають обламуються жорстоко.І знов по новій

 

Дівки! я багата людина! А мій чоловік, то "рокфелер"(бо дай йому волю, то він і до церкви на Великдень піде в х.з.чому).
Ви мене реально потішили! десь недавно писала, що нас і таких як ми продавці одягу тихо ненавидять.
Так веселилась, мало чаєм не захлебнулась,

з бергамотом.

 

добренько, зробила висновок, що все-таки я "ніщая"...бо не дозволяю собі ні на роботу, ні в магазин, ні в супермаркет, ні в кафе ходити в тому, "що під руку попало".

ще давним-давно, коли я натягала спортивні штани та потерті джинси, то моя бабця повчала мене, що жінка завжи має бути елегантною, леді, то десь аж років в 20 до того доросла, і по нині не зраджую своєму стилю.