Просто вірші...

Тема у розділі 'Мистецтво', створена користувачем Romko, 5 Листопад 2009.

  1. gnoma

    gnoma Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Если можно, то мне эспрессо,
    новостей и немного денег,
    путешествовать, меньше стресса,
    больше нежности, без истерик.
    Шоколадку, добрее утро,
    вдохновения и улыбок..
    если можно, давайте утку
    запеченную или рыбу.
    Дольше - молодость, позже - старость,
    двух детей, или дальше - внуков..
    и здоровья бы - вот подарок,
    к черту - грыжу и близорукость.
    а еще бы - побыть успешным,
    и портрет хочу (лучше - в профиль)..
    ой, простите меня, конечно,
    замечтался..
    мне - черный кофе.
     
  2. Colomiat

    Colomiat New Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Ти ще не віриш - а я вже в тебе є.
    Ти ще не знаєш, як я виглядаю,
    А в мене вже волоссячко твоє
    І усмішку татусеву я маю.
    А я вже вмію мріяти й рости,
    Емоцій різних маю вже багато,
    Я вмію чути, як смієшся ти,
    І як баском тобі щось каже тато.
    Я так чекаю сонця і весни,
    Бо навесні зустрінуся із вами.
    А поки що я сплю і бачу сни,
    Де я в обіймах татуся і мами.
     
  3. preciosa

    preciosa Well-Known Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Посадка, репортаж и снова взлёт,
    Москва, Чикаго, Лиссабон, Париж,
    Твоя вся в долгих перелётах жизнь,
    А мимо жизнь привычная течёт.

    Ромашки полевые дарит Он
    Июльской ночью под златой луной
    Русоволосой синеглазке той,
    В которую со школьных лет влюблён.

    Зачем ему Берлин, Пекин, Нью-Йорк
    И мировых валют текущий курс,
    Когда Он всё готов отдать за вкус
    Малины спелой на губах Её.

    Поверь, мой друг, пройдёт немало лет,
    И вспомнив Прагу, Лондон, Тель-Авив,
    О времени, прошедшем без любви,
    Ты неустанно будешь сожалеть.
    Виктор Гусак
    28.12.2010
     
  4. Katrine

    Katrine Member

    Відповідь: Просто вірші...

    У драмі людській небагато дій:
    дитинство, юність, молодість і старість.
    Роби що хоч, ридай або радій.
    Неси свій хрест. Все інше - позосталість.

    Настане час - і піде все в архів.
    Уламки долі винесе на сушу.
    Життя - спокута не своїх гріхів.
    Життя - це оббирання з реп'яхів,
    що пазурами уп'ялися в душу.

    Кричи, благай - епоха та глуха.
    Поет припав до папиних пантофель.
    Страшний суфлер підказує: ха-ха!
    Мені не смішно. Я ж не Мефістофель.

    © Ліна Костенко
     
  5. Gorda

    Gorda Well-Known Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Надія Красоткіна

    Щастя жити

    Яке велике щастя — просто жити,
    Стрічати радо кожен день новий.
    Любити світ і всіх людей любити
    Та відчувати вітерець легкий
    І чарівну красу навколо себе,
    І чути сум і радість у піснях.
    Летіти в мріях у високе небо,
    Немов казковий легкокрилий птах.
    Яке це щастя — сонце зустрічати!
    Любити й дивуватись кожну мить.
    Красу землі всім серцем відчувати,
    Яка навколо радісно бринить.
    Яке велике щастя — просто жити...

    Яке це й справді щастя — просто жити,
    Вдихати ніжних квітів аромат,
    Натхненно й радо в небеса летіти,
    Як дар приймати сонце, дощ і град,
    І тішитись, що нам земля дарує,
    Озерами, що манять влітку нас,
    Світанком, що усе довкіл фарбує,
    Роками нашими, які дарує час.
    І бачити красу земну в усьому:
    У формах, звуках, дивних кольорах.
    Траві радіти, деревцю живому,
    Стрімкому злету, що дарує птах.
    І тим пісням, що нас навчила мати,
    Тій зірочці, що уночі зорить…
    Так хочеться всю землю обійняти…
    Яке це щастя — просто в світі жить!
     
  6. gnoma

    gnoma Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Объясни мне папа, как мужчина,
    Почему я до сих пор одна?
    Может быть, во мне самой причина?
    Может быть, в том есть моя вина…

    Я веду себя довольно скромно,
    Не бросаюсь к первым же ногам,
    Кто-то смотрит дерзко, курит томно…
    Видно разным молимся богам…

    Я из тех, кто угощает чаем,
    И стыдится откровенных фраз,
    Я из тех, кто пишет, что скучает,
    И при этом честно, каждый раз!

    Объясни мне папа, что им надо?
    Как себя мужчине преподать?
    Может ярко-красная помада,
    И колготки сеткой в минус пять?

    Неужели нужно быть фривольной?
    Ты меня иначе воспитал…
    Знаешь, пап, мне правда очень больно,
    Мир каким-то непонятным стал…

    Ничего мне папа не ответил,
    И не смог ни капельки помочь,
    Для него я — лучшая на свете!
    И, как прежде, маленькая дочь…
     
  7. Мамусічка

    Мамусічка Well-Known Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Мовчи! Я знаю. За всіма словами...

    Мовчи! Я знаю. За всіма словами -
    Холодний смерк, спустошені сади...
    Це наша пристрасть стала поміж нами,
    Нас розлучаючи назавсігди!

    Шалій, шалій, від розпачу сп'янілий!
    Що розпач той? Річ марна і пуста!
    ...Як пізно ми серця свої спинили!
    ...Як роз'єднали рано ми вуста!

    О, друже мій! Останні трачу сили,
    В країні тій уявній живучи,
    Де образ твій, утрачений і милий,
    Де голос твій... Мовчи!
    Мовчи!
    Мовчи!

    © Євген Плужник
     
  8. gnoma

    gnoma Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Звонила мне любовница твоя
    и сообщила про твою измену.
    Я предложила интересней тему -
    о бренности хотя бы бытия.
    Она ж своё - про вашу, про любовь,
    мол, любишь ты её уже полгода.
    А я ей рассказала про погоду
    от северных до южных берегов.
    Она сказала, что ты нужен ей,
    мол, видеть бы тебя хотела мужем.
    Я намекнула, что и мне ты нужен,
    и изложила сводку новостей
    (чем мужика несчастного делить):
    про Газ и про Голландские высоты,
    про новости политики и спорта...
    Да мало ли что можно обсудить:
    Россию захлестнул энцефалит,
    а это не какая-то простуда!

    Не поддержала тем твоя зануда.
    Скажи ей, пусть мне больше не звонит.
     
  9. pravovuk

    pravovuk Well-Known Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Какое это счастье, что у меня есть дочка…:d25:

    Красивые глаза и пухленькие щечки…

    Веселая улыбка и детский звонкий смех…

    И этот человечек дороже в мире всех!

    Какое это счастье, когда она смеется,

    И как приятно слушать то, как она сопит,

    Как тянется ручонками, за шею обнимая,

    И ласково, и нежно «мама» говорит.

    Какое это счастье, всегда быть с нею рядом,

    Помочь, когда ей трудно, обнять, когда грустит,

    И вместе посмеяться, а где-то и поплакать,

    Ненастный день она улыбкой озарит.

    Какое счастье просыпаться утром,

    И радоваться жизни, и прожитому дню…

    «Мое сокровище, мой ангел, мой цветочек,

    Тебя безумно, больше жизни я люблю!»:girl_in_love:.
     
  10. Heureuse

    Heureuse вірю...

    Відповідь: Просто вірші...

    Обнимайте друг друга почаще
    и дарите друг другу тепло,
    пусть глаза на вас люди таращат -
    обнимайтесь всем бедам на зло...

    в лютый зной и в холодную стужу,
    каждый день, каждый час, каждый миг,
    обнимайте друзей и продужек,
    обнимайте любимых своих...

    как ночами Лауру Петрарка,
    сладкой дымкою вычурных фраз,
    ты не знаешь, что ждет тебя завтра,
    обнимай как в последний раз...

    обнимайте друг друга почаще,
    зажигайте друг в друге огни,
    если кто-то чего-то вдруг плачет,
    подойди к нему... и обними...

    обнимай своих маму и папу,
    всех, всех, всех попытайся обнять,
    чтобы мир начал меньше плакать,
    чтоб в улыбке он начал сиять...

    а потом разрываясь на части,
    кто-то, в страсти порывах кипя,
    до краев переполненный счастьем,
    подойдет и обнимет тебя...

    © Паша Броский
     
  11. Мамусічка

    Мамусічка Well-Known Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Я дуже тяжко Вами відболіла
    Це все було як марення, як сон.
    Любов підкралась тихо, як Даліла,
    А розум спав, довірливий Самсон.

    Тепер пора прощатися нам. Будень.
    На білих вікнах змерзли вітражі.
    І як ми будем, як тепер ми будем?!
    Такі вже рідні, і такі чужі.

    Ця казка днів – вона була недовгою.
    Цей світлий сон – пішов без вороття.
    Це тихе сяйво над моєю долею! –
    Воно лишилось на усе життя.
    © Ліна Костенко
     
  12. Heureuse

    Heureuse вірю...

    Відповідь: Просто вірші...

    Как хорошо быть чьей-то навсегда
    И знать, что это не слова пустые.
    Как хлеб, делить и душу и года,
    Глядеть в глаза безмерно дорогие.

    Как хорошо быть чьим - то навсегда
    И знать, что не оставит, не обманет,
    И вытащит из-под любого льда,
    И никогда любить не перестанет.

    Родное тело обнимать в ночи
    И знать, что будет так уже навеки,
    Сливаться вместе, как весной ручьи,
    Тонуть в родном дыхании и смехе.

    И освежать, как летняя гроза,
    И чувствовать, как греешься и греешь,
    И знать, что в этих дорогих глазах
    Ты никогда уже не постареешь.

    Зельвин Горн
     
  13. Lacy

    Lacy New Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Чому мені тепер співається?

    Чому мені тепер співається?
    Чи щось згадалося, бува?
    Співає серце, щоб не краятись.
    Душа співає, бо жива.
    Душа співає, та в неспокої,
    Бо у казковому краю
    Літаю піснею високою,
    Шукаю молодість свою.
    О, не знайти стежками знаними,
    Я хочу в долі розпитать:
    "Куди роки пливуть туманами?
    Як далі житиму, порадь".
    Вона мовчить, а я не каюся,
    Гукаю юності: стривай!
    ...Співає серце, щоб не краятись.
    Душа співає, бо жива.

    2005 р.

    Олександр Мороз(ТОЙ САМИЙ)
     
  14. Gorda

    Gorda Well-Known Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Вже певно хочеться Зими....

    Іван Франко

    Сипле, сипле, сипле сніг.
    З неба сірої безодні,
    Міріадами летять
    Ті метелики холодні.

    Одностайні, мов жура,
    Зимні, мов лихая доля,
    Присипають все життя,
    Всю красу лугів і поля.

    Білий килим забуття,
    Одубіння, отупіння
    Все покрив, стискає все
    До найглибшого коріння.

    Сипле, сипле сніг,
    Килим важче налягає...
    Молодий огонь в душі
    Меркне, слабне, погасає.
     
  15. Грильяжка

    Грильяжка Кавоманка

    Відповідь: Просто вірші...

    Я хочу быть...последней женщиной...
    Окончательной...заключительной...
    Не "уболтанной"...а обвенчанной...
    Ясным светом...твоей обители...

    Добрым утром.. и тихой пристанью...
    И сводящим с ума...желанием...
    Я хочу быть...контрольным выстрелом...
    И последним твоим...признанием...

    Я хочу быть... твоими крыльями...
    Этим лёгким надёжным ...бременем...
    Я хочу быть ...твоими былями...
    В рамках времени...и безвременно...

    Не умею я жить ...на меньшее...
    Что ты смотришь в глаза...так пристально ?..
    Я хочу быть...Последней Женщиной...
    Просто ...Женщиной.. и Единственной..
     
  16. gnoma

    gnoma Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Перестань намекать на постель -
    Ведь проблем не решают объятьем.
    Я сегодня надену Шанель –
    Буду
    в маленьком
    черном
    платье.

    Хватит «гнать» романтичную чушь.
    Видишь, лед уже в виски растаял?
    Ах, какая нестойкая тушь…
    Только плакать у нас – против правил.

    Где ты ангелов видел с тату?
    С интеллектом таким аморальным?
    Так старался, а выбрал не ту…
    Что ж бывает… не все идеальны.

    Шпилька – больше, чем просто каблук…
    Это высь! И стремление к звездам!..
    И давай обойдемся без рук,
    Ведь – увы – приручать меня поздно…

    Лучше битва, чем мир взаперти.
    Это тайна всех маленьких женщин:
    Из двух зол, что стоят на пути,
    Выбрать то, что покажется меньшим.

    Стоп! – не чокаясь, выпьем до дна
    За любовь! / а сквозь зубы «Проклятье!»…/

    Беззащитна. И этим сильна.
    В этом
    маленьком
    платье.
     
  17. Мамусічка

    Мамусічка Well-Known Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Кривлякам

    Не видумуйте муки і драми,
    Не видавлюйте з себе сліз,
    Правді в очі дивіться прямо,
    Не одводьте погляду вниз.
    Не вимучуйте з себе сміху,
    Коли серце стогне від мук,
    Не благайте у долі лиха,
    Коли щастя іде до рук.
    Будьте схожі самі на себе-
    Чи розумні, чи просто дурні.
    Будьте чортом чи ангелом з неба,
    Тільки не будьте штучні й смішні.
    В. Симоненко
     
  18. Грильяжка

    Грильяжка Кавоманка

    Відповідь: Просто вірші...

    Да и кто я такая, чтоб учить вас, как правильно жить?
    Я сама в этой жизни, поверьте мне, дров наломала…
    Я любила порой тех, кого не должна бы любить…
    А того, кто молил о любви – я легко предавала.
    Да и кто я такая, чтоб лезть в ваш размеренный быт?
    Я порой поступала вразрез с самой жесткой моралью!
    Иногда лишь глаза выдавали тревогу и стыд,
    Я тогда их скрывала под черной прозрачной вуалью…
    Да и кто я такая, чтоб дать вам какой-то совет?
    Ведь совет – это исповедь тех, кто нечестен с собою.*
    Поживи на земле я, наверно, хоть тысячу лет,
    Я все так же спасую за шаг до финального боя.
    Да и кто я такая, чтоб ваши заметить грехи?
    Или вас осудить, или вам указать на ошибки…
    У меня есть работа, гастрит и простые стихи,
    У меня нет детей, сбережений и даже улыбки…
    Да и кто я такая, чтоб штормом нарушить ваш штиль?
    Этой жизни строку я пишу невпопад и неровно...
    Что искать мне в глазах ваших самую мелкую пыль?
    Мне б из собственных как-то извлечь очевидные бревна!
     
  19. RicciRicci

    RicciRicci New Member

    Відповідь: Просто вірші...

    Маленькі зірочки-сніжинки
    втомились бавитись вгорі,
    і розпустивши одежинки,
    мандрують тихо по землі.
    Вкривають вулиці, оселі,
    і липнуть до дитячих ніг,
    щоб по веселій каруселі,
    опасти дзвінко на поріг.
    Потішні зірочки-сніжинки
    лоскочуть в носик малюків
    і, мов прозорі намистинки,
    життю радіють:smile::smile::smile: з їхніх брів!
     
  20. Vyshenjka

    Vyshenjka Щаслива мамуся

    Відповідь: Просто вірші...

    Не знаю, хто автор цього віршика....

    "Все будет хорошо !!! Я узнавала !!!" -
    Гласила надпись на асфальте мелом.
    Я долго в умилении стояла
    И уходить, признаюсь, не хотела.
    Кто написал и для кого — не знаю,
    Но эти строчки душу мне согрели,
    Как незабудки в середине мая,
    Как белые подснежники апреля !!!
    Простая и коротенькая фраза,
    На первый взгляд - немудрая такая,
    Но сколько оптимизма дарит сразу,
    И радостных улыбок зажигает !!!
    Все будет хорошо ??? Конечно, будет !!!
    И хочется поверить в это смело !!!
    Как здорово дарить надежду людям..,
    Пусть даже просто на асфальте мелом...