Ну в нас нема старшого) але так, як воно було і є, не мав би будитися, бо тільки закрутиться чи покличе, зразу даю груди. То то саме, що з руками, просто замість них циця)
У нас руки+циця))) просто циця лежачи не завжди проходить)) Надіслано від мого SM-G7102, використовуючи Tapatalk
не завжди. я груди все пропонувала, бо спав зі мною. але до року з копійками фітбол був наш кращий друг. вночі просинався, плакав, крутився, груди брав і зразу кидав. Тре було брати на руки на фітбол, тоді заспокоювався і засинав о! то наш варіант. тепер як старший, то теж біля грудей може не заснути, поцьмакає, перелазить в ліжечко і просить колисати
Зараз є 7 зубів. Нижньої 2ки чекали 2 місяці. І зараз трошки легше вночі. До того було дуже важко. Надіслано від мого SM-G7102, використовуючи Tapatalk
А не може бути, що просто привчився? Бо в отой "важкуватий" період спочатку, коли немовлята крутяться/кидають груди, я клала в ліжку собі на живіт і отак колисала напівсидячи і пропонувала цицю. Фітболу в нас навіть не було.
не знаю. може і привчила, а може просто зробила собі полегшення. бо досі присипляю на руках, сидячи на кріслі. ше й гойдаю і співаю при тому. Просто в якийсь момент я помітила, що він не заспокоюється лежачи біля грудях. Постійно зривався і кудись ліз, міняв груди. Мене то дуже нервувало, тому легше так - на руках засинає переважно дуже швидко і мене то не напрягає. Нічні гойдання на фітболі, то звичайно було тєжко, але вже давно минуло, на щастя))
В нас був фітбол, бо от так як робила не підходило, тільки фітбол,тоді напівсидячи на ліжку, так і засинала, з нею, а вже вночі перекладала збоку. Після 4-5ти місяців фітбол вже відпав, потім і напівсидячи відпало.
Ну то в нас таке і було колись, починаючи з 6 міс. Ранішній сон і має бути трохи менший, ніж обідній, бо потім він колись зникне і лишиться обідній. 40хв, то якраз приблизно одна фаза. Вайсблут пише, що як правило годину є мінмальний сон, щоб виспатись, але все таки 40хв буває достатньо, якщо це два сни Якщо такий короткий сон, то варто робити меншу паузу, 1 годину, дивитись по тим ознакам сонливості. Це до 4 міс., після 4 міс, там трохи по іншому, бо є режим. До речі може бути, ще такий нюанс. Був у мене період, коли дитина погано і довго засинала. А виявляється вона просто недостатньо втомлювалась (та раніше було, що перевтомлювалась, а тут навпаки), бо мій синок не повзав, в 1-1.2 починав ходити, а до того повзати не хотів, весь час на руках або сидів (напевно треба було на масажі водити, але Левчик дуже кричав як робили). От і не втомлювався. І як ми перейшли на одни сон. так само почав легко засинати. Вайсблут рекомендує як дитина прокинеться (після нічного сну), активно з нею бавитись, погуляти і т.д., щоб дитина втомилась. А вже перед сном (за півгодини чи за 45хв) побавитись у спокійні ігри). Так налагодиться денний сон Є таке, після 4 міс. Вайсбулт дослідив, що якраз після 4 міс. у дитина появляються постійні біоритми, тому варто зробити їй режим ( в цій книщі там все описано про режим, який він має бути іт.д., там така картинка є). Їй буде краще спати, коли є така постійність (та, знаю, є діти які без режиму добре сплять, проте дітям, які погано сплять то режим поможе, навіть читала про гіперактивних і просто активних дітей, що їм режим дуже потрібний). Ну і почитайте ще ту Памелу Дранкерман про французьких дітей. Там перша глава якраз дещо стосується самостійного засипання. В них, у французів, більшість дітей після 4 міс. сплять безпробудно, а дітей які би прокидались вночі після року взагалі не зустрічаються. Там розказується про метод пауз, при чому цей метод після 4 міс. вже не ефективний і може не діяти. Як дитина прокидається і плаче витримується паузу в декілька секунд або більше, даючи їй можливість самій заснути. Якщо вона продовжує плакати, то присипляти її. Тут на форумі ми торкались цієї теми, я почала її) Насправді дитину таким чином не кидають на призволяще, що вона від безвиході сама засинає. Зараз поясню на власному приклад. В мене дитина вже значно старша від 4міс, коли це відбувалось і відбувалось це зовсім випадково. Як дитина будиться, я спочатку колишу, співаю, якщо не помагає то даю вже груди. Але буває таке, що вже нічого не помагає і я кличу маму (чоловік часто у відрядженнях) і Левчик трохи привик до бабусиних пісень. Але моя мама в іншій кімнаті. Тобто дитина і далі плаче я скоресенько вибігаю і прихожу з мамою. І так час від часу повторювалось. Але потім, коли я вибігала і приходила з мамою, то Лев вже спав. Але він не заснув від безвиході, що на його плач не реагують, бо він знав, що я через пару секунд вернуся (я буквально на 15с вибігала), бо це так часто повторювалось. Левчик просто знав, що плакати нема змісту, приймі 15-20с., бо мама зараз прийде, от він і просто лежав і чекав, але поки чекав то вже і заснув. Тому нічого погано в тх паузах я не бачу. В дитини така особливість, що в неї фази сну короткі (а не довгі як у дорослої людини) і їх багато і часто виникає така межова ситуація переходу від одної фази до іншої. В цій межовій ситуації дитина не спить, вона сонна, їй потрібно далі заснути. Якщо вона привикла це робити за допомогою мами, то вона думає, що мама має "дати їй сон" і плаче, коли мама не дає сну. А якщо вона навчиться засинати під час таких перехідних фаз, то їй легко буде самостійно спати і висипатись толі дитина буде більше. Бо одна справа коли вона отак безпробудно спить, а інша коли часто будиться. Не виспана не тільки мама буде, але й дитина. Це до речі пояснює, чому за статистикою штучники раніше починають спати безпробудно, ніж грудні діти. (Я за грудне вигодовування) Чула ще таку історію. В мами дитина 3 роки і досі часто будилася по ночам. Вони мусіли звернутись в центр дослідження дитячого сну. Там хлопчик спав вночі, а вони досліджували в чому справа. А виявляється, що як тільки хлопчик будився, мама тут же йому пляшечку з сумішшю чи ще щось там робила і в дитини просто виробилась така постійна звичка прокидатись, бо він не встигав засинати, через те що мама зразу пляшечку підсовувала. Я не кажу, що тут мами на форумі роблять неправильно, як дуже маленька дитина то це не є погано. Спільний сон та інше ок. Але і ці всі рекомендації так само корисні, можуть пригодитися.
До речі, думаю, що мені того трохи бракує. Роблю такий висновок з того, що дуже міцно сплю вночі і дитина просинається лише раз в 3-4 години поїсти, іноді навіть до 5 годин доходить. Він хникає між фазами сну - чоловік мені казав, а я мабуть не чую просто. От вдень я або не роблю пауз, або дитина ще не готова ті фази сну зв'язувати. Треба спробувати якось лагідно. Дякую за ідею.
@maavka нє, знаєте, є різниця. Коли дитина старша, то ок, можна так робити. Я зараз часто практикую таки і так, дитина спить далі спокійно. Та й то не плач, а похниче і спить. А немовля мале цілком природньо спить коротко, це нормально і паузи навіть ті скількисьсекундні, то жорстоко по відношенню до дитини, яка плачем інформує, шо потребує мами, вже, а не за скількись часу. Материнство воно теж має бути свідоме, пріорітети мають бути правильні, а виспатись мамі цілу ніч будь якою ціною, це таки егоїзм. Бо скільки та дитина мала буде.. --- дописи об"єднано, Jun 28, 2017 --- І до речі якшо вже історії мам. То я годувала завжди на вимогу і цицю давала вночі одразу, і вдень. І Мелася зараз в 2,7 спить з вечора до ранку абсолютно спокійно. Бувають певні збої, бо ще й зуби всі не вилізли, але переважно вже до 6ої- 6.30 спить. Тобто ті всі теоріі про те, що дитину треба навчити міняти фази трошки єрунда. Просто має прийти час і в кожноі дитини то інакше
Я вже один раз це постила Эксперты рассказывают о том, почему дети не спят по ночам. Если в двух словах, то они "и НЕ ДОЛЖНЫ этого делать". Все родители маленьких детей переживают, почему те не спят по ночам. Непрерывный, "нормальный" ночной сон уже стал Святым Граалем в вопросе воспитания детей, отмечает Buzzfeed. Да, некоторым людям повезло так же, как и Гвинет Пэлтроу, и их дети спят всю ночь как взрослые, но для большинства родителей такая ситуация - далекая мечта. Возможно, именно поэтому тема детской бессонницы - самая популярная на интернет-форумах. Вся книжная и журнальная индустрия эксплуатировала людей, внушив им идею: ты хороший родитель, если твои дети крепко спят по ночам. Пришло время развеять эти слухи. Вот некоторые факты о том, как на самом деле должны спать дети. 1. Почему дети просыпаются по ночам? Потому что так задумано природой. Питер Флеминг, профессор-педиатр из Университета Бристоля, говорит, что сама идея, будто дети должны спать всю ночь, появилась только в XX веке. На самом деле почти все дети просыпаются по ночам, и это нормально. "Наши младенцы не созданы природой для того, чтобы спать слишком долго. Когда они много спят, это не очень хорошо. Нет абсолютно никаких доказательств того, что хорошо спящий ребенок - это обязательно здоровый ребенок", - говорит он. И признает: "Возможно, это не то, о чем хотело бы слышать большинство родителей". 2. На самом деле, никто не спит всю ночь, даже взрослые. Дарсия Нарваэз, профессор психологии из Университета Нотр-Дама, говорит, что непрерывный восьмичасовой сон у взрослых - это миф. Люди могут верить в то, что они спят беспробудно всю ночь, но это не так. "Люди редко спят всю ночь, не просыпаясь. Но наш мозг устроен таким образом, что мы забываем об этом. Посмотрите на всю историю человечества: почему люди до XX века, до изобретения электричества, так часто работали по ночам? Люди созданы природой, чтобы спать несколько раз в сутки, короткими периодами. Если бы мы продолжали жить в непроходимых лесах, так для нас было бы безопаснее. Охотники и собиратели до появления цивилизации спали несколько раз в сутки по два часа", - рассказывает она. 3. Человеческие детеныши должны быть в гораздо более тесном контакте с родителями, чем животные. Им в наибольшей степени нужно чувствовать мать рядом. "Люди обычно отстают в развитии после рождения на 9-18 месяцев от других млекопитающих, - говорит Нарваэз. -Другие животные уже начинают ходить и питаться самостоятельно, а наши дети продолжают выглядеть как почти неподвижный плод. Вы хотите, чтобы ваш ребенок был спокойным с самого рождения, но его мозг развит в сравнении с вашим лишь на 25%. Он не может контролировать свои эмоции и нуждается в постоянном уходе и внимании". 4. Дети, которые чаще других просыпаются по ночам, обычно обладают более высоким уровнем интеллекта и отличаются лучшим психическим здоровьем. Флеминг говорит, что многочисленные исследования подтверждают тезис о том, что люди, которые были очень беспокойными в младенчестве, по мере взросления отличаются более высоким уровнем IQ. Нарваэз добавляет: чем больше внимания со стороны сонных родителей ребенок получал в младенчестве, тем более зрелым психологически он вырастет. Он с большей вероятностью станет эмпатом, будет добрым человеком, способным сопереживать другим, но при этом останется дисциплинированным и ответственным. Одно исследование даже показало, что дети, которые "хуже" других спали, имели большие когнитивные способности и реже страдали от депрессии в зрелом возрасте, чем "тихони". 5. У детей гораздо более короткий цикл сна, чем у взрослых. Сон взрослых людей имеет, как правило, 90-минутный цикл. Вы сначала спите "быстрым", затем - "глубоким" сном". А через полтора часа - снова "быстрым". У детей все не так, говорит Флеминг. У новорожденных этот цикл - 60-минутный. Поэтому когда они без конца ерзают в постели и просыпаются - это совершенно нормально. 6. Родители всегда должны реагировать на плач детей. Даже если они плачут тихо. Одно исследование, проведенное в 2011 году, показало, что своевременная родительская реакция на детский плач очень важна для его психического и даже физического здоровья. Родители, которые раньше времени начинают "приучать" ребенка к тому, чтобы он не плакал, должны знать: истерика для него - стресс невероятной величины. Нарваэз объясняет: "Вы можете считать, что учите ребенка не плакать почем зря, не обращая на него внимание. Но пока он кричит, в его маленьком тельце быстро накапливается уровень гормона стресса под названием кортизол. Чтобы успокоиться, ему нужна правильная реакция на стресс: вид мамы рядом и ощущение ее тела". Если родитель не появляется вовремя в поле зрения ребенка, симпатическая нервная система дает мозгу сигнал: "Дерись или беги". Это такая глубинная, если не сказать, первичная реакция на ощущение отсутствия безопасности. Мозг воспринимает это так: "Надо начинать кричать громче. Если ни до кого не докричусь, то умру". Поэтому если в следующий раз задумаетесь над тем, что чувствует ребенок, когда кричит "без причины", знайте: он чувствует себя так, как если бы вы знали, что скоро умрете. Некоторые дети кричат так сильно, что "становятся синими". Это уже реакция тела на приказы парасимпатической системы: нужно экономить энергию, а значит - понизить температуру тела. Это крайняя реакция - когда организм мобилизуется для того, чтобы не умереть. 7. Дети могут спать днем и просыпаться по ночам, только чтобы убедиться, что вы рядом. "Как правило, дети любят спать в течение дня, а с шести вечера до полуночи, когда они находятся под пристальным вниманием родителей, бодрствовать с большим удовольствием", - говорит Флеминг. "Речь идет о природном программировании. Когда дети находятся под вниманием сразу двух родителей, то получают биологическое преимущество: когда кормильцев два, шанс выжить намного выше. Ребенок выбирает себе такой график бодрствования осознанно и правильно. А то, что такой режим не вписывается в ваше расписание, его не волнует". 8. Дети не должны спать отдельно от родителей, и тем более - в другой комнате. Флеминг предлагает вернуться к эволюционной истории человека. Тысячи лет назад дети всегда находились в тесном контакте со своими родителями: спали между их телами в пещере, а днем мамы носили их на себе. "Я провел много времени в Африке и других местах, где принято носить младенцев на себе. Они рядом с матерью все время. Они спят, когда должны спать, и бодрствуют, когда должны бодрствовать. Еда из маминой груди у них тоже всегда под рукой. И это самый правильный и безопасный способ растить детей. Необязательно всегда сидеть с малышом дома". Флеминг также добавляет: есть доказательства, что синдром внезапной детской смерти чаще всего настигает детей, которые спали в отдельных от родителей комнатах. 9. Во всем мире многие дети на первом этапе своей жизни спят вместе с родителями. И это абсолютно логично: они нуждаются в постоянном контакте с родителями и очень расстраиваются, когда не получают его. Флеминг утверждает, что привычка спать в одной постели вместе с детьми встречается в мире намного чаще, чем считают жители больших европейских и американских городов. "Идея, будто у младенца должна быть своя отдельная кровать - это довольно ненормально, это вообще-то нонсенс", - говорит он. И добавляет: "500 тыс. лет назад 90% человеческих детей спали, прижавшись к родителям". Конечно, постоянный тактильный контакт родители, которым нужно ходить на работу, своим детям обеспечить не могут. Конечно, без компромиссов здесь никак. Но Флеминг настаивает: пока вы дома, уделяйте своим детям столько внимания, сколько сможете уделить. Это лучший способ вырастить умных, самостоятельных и высокоорганизованных детей. Это может оказаться для вас очень разочаровывающей истиной, но процесс, когда ребенок испытывает вас на прочность ночь за ночью, день за днем, естественен для детей. Младенцы настроены на то, что все их потребности будут мгновенно удовлетворены их основным опекуном (мамой). Она должна быть рядом на протяжении всей ночи. И это самое мало, что мы можем для них сделать. Флеминг резюмирует: "Нужно помнить, что наше общество меняется и развивается намного быстрее, чем биология. Биологическая модель жизни, которую использовали наши предки полмиллиона лет назад, работала в деле воспитания детей гораздо лучше, чем ее современный аналог. Помните о том, что когда вы игнорируете своего ребенка, то не приносите ему в этот момент ничего, кроме бессмысленных боли и страданий". источник
Чому кількасекундні паузи, то жорстоко? За цей час навіть гормон стресу, кортизол, не втигає виділитись, тобто дитині шкоди нема, вона не переживає стрес. Свідоме батьківство в певних моментах також може виглядати жорстоко, хоча воно тільки виглядає жорстоко, як і ці паузи (я про різне і коли дитина сильно плаче, а то треба робити і в інших випадках, типу дати дитині кольнутись голкою, щоб вона більше не лізла до голки, коли ти шиєш) Ну так ми ж і говоримо про дитячий сон, а не те, як виспатись батькам. Тут думається про дитину, а висипання батьків це як би позитивний побічний ефект). Навчитись самостійно засипати (коли дитина прокидається вночі, після чергової фази. Якщо дитина вже наїджена), це цінне для дитини вміння. Ефективніше і раціональніше як, коли ти сам засинаєш чи коли ти засинаєш лише з чиєюсь допомогою? Отак і з дитиною, якщо вона вміє сама засинати,(йдеться коли вона сонна серед ночі прокидається, а не наніч засинати, бо це вже складніше), то їй потім буде трохи легше засинати серед ночі, навіть, як щось турбує (зуби і т.д.) Spoiler В мене є такі друзі-батьки, в яких дитина такого самого віку як мій Левчик. Але в них дитина з 6 міс. спить безпробудно (звісно прокидається, але сама засинає). Ми часто раніше гуляли, говорили про різне, зуби і т.д. В наших дітей зуби майже в той самий час різались і дуже подібно. Пам'ятаю якось я даю Леву попити з пляшечки Малятко, а Лев взяв в рот і різко заплакав. А вони (ці батьки) кажуть, що в нас так само синок недавно через це, плакав, то через зуби. Тобто зуби в нас подібно різались. Але що цікаво спав їхній хлопчик все-одно безпробудно. Іноді, десь підхникував чи ще були такі дрібні негаразди (вони в той час просто були з ним, бо він груди не їсть, суміш також перестав їсти), але в цілому нічого такого, як часто буває, не було всяких коломийок. Та й з інших розповідей я так чула, що діти які так безпробудно сплять то вони легше сплять, коли якісь проблеми. . Буде легше засинати, бо дитина вже вміє засинати, як будиться і буде старатись засинати, старатись помогти собі заснути. Як щось турбує дитина буде частіше прокидатися, але вона сама буде засинати і її сон буде більш цілісний, а не фрагментований (роздроблений). І таким чином буде менше плачів дитини, буде менше стресу, що дитина не може заснути Та, маленька дитина вона потребує мами Але коли вона прокидається перевіряти маму, а вона там постійно і цицю дає, то згодом дитина привикає, нема потреби вже так детально перевіряти, якщо до того вже 100 разів як вона була і все ок. Але фази короткі лишилися, залишилося тільки навчитись між ними засинати, і це можливо, бо дитина тепер не тратить багато часу щоб перевірити чи є мама (уявіть собі, коли ви постійно перевіряєте, чи в сумці ключі, ви це робите миттєво, а то і забудете перевірити, бо і так ви їх там постійно кладете, не думаючи Якщо є спільний сон, тут трохи по іншому, досліджено, що тоді не виникає привичка прокидатись. Коли мама спить з дитиною разом, то дитина, навіть не прокидуючись, на автоматі їсть цицю, сон тоді не фрагментується. А ця історія (до речі, я не так написала, там воду давали, а не суміш, суміш давали як дитина була менша), то вже виняткова історія, то дійсно треба постаратись, щоб так сталось. Хоча є діти, що просто сплять і будяться, проте будяться небагато, 2-3 рази, чи більше разів, але дуже коротко. Про теорію, то трохи не так, фази ти не поміняєш, вони як закладені природою сну, так і лишуться (хіба якісь там винятки). Маленька дитина часто прокидається, бо у неї на відміну від дорослої людини є багато коротких фаз швидкого сну. В переходах між фазами дитина находиться в такомц перехідному стані, вона не спить, але вона дуже сонна (те саме з дорослою людиною). Це не теорія, це так і є. А решта, про присипляння вже можна назвати теорією:). [/QUOTE]
Ии. Цінне, але вона ітак його здобуте. Тому питання-нащо? Природою.так продумано, що мале немовля пробуджується між фазами. Напевно не з проста. Прийде час дозріває нервова система і сплять всі. Я чесно не розумію суті того, що ви хочете доказати. В певному віці просто дитина починає спати довше, довше і потім всю ніч. Природньо. А поплакати, це вже вплив ззоввні. І думаю є різниця поплакати трошки старшій дитині і малесенькій щойнонароджений. І про брак впливу не знаю, чи варто говорити. Мама має бути поруч днемовляти на перші ознаки неспокійності. Допомагати і віддавати всю турботу, а не дресирувати, бо ій хочеться виспатись вже. --- дописи об"єднано, Jun 29, 2017 --- Ага, і до школи не буде вміти спати. Щось я таких не чула історій від мам, котоі не практикували дресировки
Ну при чому тут, те що хоче спати мама) Дитині на пару секунд дається можливість самій заснути. От можливо вона і може заснути, але як вона засне, якщо їй не давали такої можливості. Це так само, як і в інших ситуаціях, дитина чогось не навчиться, поки їй не датуть самій це спробувати. Це не є дресирування. Я, наприклад, в мене ще так було, лягала на своємо ліжку, скраю, біля стіни, а дитяче було з іншого боку. Коли дитина прокидалась, плакала, я поки підсунусь до дитячого (якраз пройшло пару секунд), то дитина могла заспокоїтись і далі спати. Та прийде час і сплять всі, але колит цей час прийде? І як до того буде дитині, коли в одному випадку вона висипається. Або коли у неї сон дробиться. До прикладу. Звісно всі діти колись підуть на горщик. Але можна з раннього віку її висаджувати, і навчити її контролювати чи сигналізувати про потреби, а можна, лише з 1.5 роки щось починати (як радить Комаровський). Це наче нема значення, в 3-4 роки і так всі це будуть вміти. По суті так і з спанням, нічого такого не станеться, якщо дитина буде спати, коли там прийде час. Але, як на мене краще, коли дитина навчиться засинати раніше, коли вона буде більше висипатись і у неї буде менше з тим проблем --- дописи об"єднано, Jun 29, 2017 --- Звісно , що дошколи буде вміти спати. Тоді з'являться більші фази глибокого сну і дитина вже свідоміша, зможе розслабитись. Хоча є дослідження, якщо дитина як була маленька спала погано, то вона і потім як виросте. буде спати трохи гірший сон, ніж в середньому мають люди. Нічого не хочу доказати. Я знаю, ви по іншому думаєте і з тим, що я пишу і так не погодитесь, я не заперечую вашої теорії. Кожному своє, кожен хоче для своєї дитинки найкращого. Ви задали уточнюючі питання, то я тут пояснила.
Так навчиться ж, власне про то й кажу, навчиться, сама. Засне, сама, коли час прийде. Для мене то точно так само як садити дитину малу, і так, навчиться сидіти, і в 6 місяців мама буде гордо всім казати, що дитина вже сидить. І за руку будуть водити і говорити, що вже в 9місяців дитина ходила. І таки то потрібно батькам. Бо наймудріше, то не втручатись в ті природні процеси. Як і хребта, так і нервовоі системи. І нв потреби відповідати. Для чого ж мамі дається відпустка декретна? Щоб бути поруч, завжди і цілий час. --- дописи об"єднано, Jun 29, 2017 --- Висаджування не має нічого спільного з наукою горшка
от щодо французьких діток та методу пауз. Тут цю методику називають 5/10/15, бо власне пропонують залишати дитину поплакати/заспокоїтись/заснути самостійно спочатку на 5 хвилин, потім 10, і 15. Так от, зараз було проведено багато досліджень з людьми, які росли з такою методикою і було доведено, що такі люди в дорослому віці більше схильні до депресивних станів, повищеної тривожності і т.д.
Дівчата, якщо моя 2,8 річка не вкладається вдень спати з цицею навіть, взагалв ледво іі заганяю поспати, вонв вертиться хоч би шо, потім ще тато годину казки читав і нічо. То знач вже все денному сну?? То якась така невиначена ситуація, вдень не вкласти, а в 17ій вона стає дико сонна, але якшо вкласти іі, то буде спати до 19оі і потім вночі аврал... А як не вкладати взагалі, то вкладається рано спати легко, але вночі будиться щодвігодини з плачем, то в нас так чк нема денного сну, я вже помітила. І що то робити? Я вже без сил, вона мене помотрошить годину по пять циць, які мене ітак болять, а сну нема і я готова взірватись.. Нічо не мінялось в життя. В нас був ритм життя гарний, без проблем вкладалась спати..
В нас те саме, але моя відлучилася в 3. В садку спить, вдома- караул. Як в обід не заснула, тормошу до 21-ї, так міцніше спить.
