Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Дякую за відповідь. Звичайно утро вечера мудренее. Та знаєте, як і що би не вияснялось, факт залишається фактом. Мені ще в лікарню завтра на рентген - рука опухла. Ви думаєте, я горю бажанням роздучатись? - ні. Але мене дуже образила найрідніша людина. Мене покидали по кухні так, що душа в пятки втекла. Як можна так чинити з коханою людиною???
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... ну і що з того, що завтра йому буде жаль.. пити йому не можна. в багатьох людей під впливом алкоголю проявляється прихована агресія. він завтра її вб'є, а потім буде квіти на могилку носити до кінця життя.і кому від цього буде легше? скажіть ,будь- ласка, це сталося вперше (агресія) за весь час ваших стосунків? чи якісь прояви бувають, коли тверезий?
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Вибачте,за нескромність, але коли він вип"є,часто агресія проявляється? Можливо, краще підійти з цієї сторони. Дуже легко розлучитись,але зберегти ще важче...Спробуйте все проаналізувати, а тоді робити якісь вчинки.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... можна говорити, що це вперше сталося, та в мене питання - а чому. жаліти можна скільки влізе, та це нічого не змінить.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... чесно кажучи, в цій ситуації з чоловіком більше запитань,ніж відповідей, поки що. чому прийшов пяний? звідки прийшов? як вже писали дівчата -то чого Ви з ним живете, і задумайтесь, що буде далі, якщо ви навіть року не прожили, а він собі таке дозволяє. ну і ще: якась дивна причина гніву-погода (злива), і що значить "я просила його мене не чіпати". це в якому сенсі? він до вас чіплявся, чи Ви побачивши його пяним не хотіли просто з ним говорити ні про що? ситуація складна однозначно, і що би Вам тут не радили - рішення приймати Вам. ще раз повторюся - щось тут не до кінця ясно а Ви до одруження не бачили,що він "любітєль" випити?
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... йому взагалі пити багато не можна. агресія як агресія, а дурість так і пре. така агресія вперше. ---------- Додано в 01:33 ---------- Попередній допис був написаний в 01:28 ---------- може не до кінця ясно, бо я мало описала ситуацію. прийшов від сусіда, з яким вони встигли за півгодини набратись. злий на зливу, бо хотів ще продовжити гульбан з друзями. я просила мене не чіпати, тому що спочатку, як я написала, були крики і мати на погоду. потім чіпляння до мене. хм... як би це пояснити... типу дьоргання в різні сторони - чому тобі не весело так, як мені. і купа дибільних питання- а що ж робити з тим дощем, а, кохана? а чому ти мені не допомагаєш його спинити? а ти мене напевно не любиш. тупо пяний брєд. ну і я попросила, щоб він мене лишив в спокої. ---------- Додано в 01:36 ---------- Попередній допис був написаний в 01:33 ---------- а він не любітєль випити, от в чому справа. взагалі рідко випиває.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Не можна. І ображати жінку не можна. І силу проявляти - це слабкість і дикість. Але якщо він сам не зрозуміє всього жаху ситуації і не буде жаліти за скоїним і бажати виправитись, то і пити він не кине. І ситуація повториться Таке враження, що в нього або з мозгами проблеми, або ви не все знаєте і злива то тільки привід.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... взагалі я не говорю про свого чоловіка як про монстра якогось. він не був ніколи агресивний. до сьогодні. раніше таких ситуацій не бувало. коли перебирає алкоголь, може молоти різну дурню, але не бути агресивним. а сьогодні таке от сталось.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... в мене теж такий "агресор" , як вип'є- не закривається , ображає , чіпляється, гатить в двері, по стінах. на ранок нічо не памятає,- "пробач кохана, я твой навєкі" одне можу сказати - не створюйте ілюзій, те, що сталося не буде його останнім "поганим вчинком". а найгірше- ви почнете до цього звикати! зрозумійте мене правильно, я не агітую з ним розлучатися вже. Але з алкоголем вам боротьбу прдеться вести жорстку! і чому одні люди як випють -їм нічого, а інші - дурню всяку несуть і поводяться неадекватно?!!
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... дякую, Lizza. А ви давно одружені? Я розумію, що ви не ведете агітацію за розлучення . Ви, я так, розумію, все ж живете зі своїм агрєссором. А чому ведуть себе так... та бо слабкі вони. не вміють себе контролювати і в будь-якій ситуації залишатись мужиком.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... отут ви і починаєте вже самі виправдовувати свого чоловіка. мені вас шкода. і взагалі жінок,які таке терплять. але є й інша сторона медалі. бачили очі,що купували. ніколи не повірю що "до одруження він був іншим, такого не було, він взагалі зозулька і я не розумію, як це могло таке статися." та було, як не ТАКЕ, то інше. просто дехто не бачить, або не хоче бачити. я не про вас кажу.не ображайтеся
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... от і про те кажу, що найгірше шукати йому зараз виправдання. не дозволяйте собі звикати до такого життя! треба зразу поставити питання жорстко на рахунок випивки. нехай вчиться сам себе контролювати, поки ще має мотивацію і його почуття до Вас сильніші, ніж почуття до сусіда (того, я з яким випивав))!!Якщо мозок ще не скалічений алкоголем,можна спробувати поборотися за сімейне щастя пишу, а сама думаю, чи вартий буде результат зусиль? це ж все життя боротися з його "колегами","пацанами",сусідом ..
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... я не ображаюсь, дівчата. Kayla, тут не в виправданні мова. просто розказую вам реальну ситуацію. очі звичайно все бачили. я не з тих жінок, які з любові дозволять на собі їздити. вважаю, що вмію тверезо мислити і думати головою. от... а до сьогдні дійсно такого не ставалось. і це не виправдання його, а факт. це мій чоловік, я його кохаю. але якщо буде вести себе як баран - попрощаюся. я не говорила, що до одруження він був одним, зараз іншим, ні. проте є недоліки, з якими ти можеш миритись - ну бо вони є в кожної людини. та коли межу переходять, то ну його... ---------- Додано в 02:30 ---------- Попередній допис був написаний в 02:26 ---------- і ще - не жалейте людей, иначе они становятся жалкими. я не прошу до себе якогось жалю чи співчуття. просто зараз трохи таки розгублена. от і пишу, щоб легше стало, як би це тупо не було - а треба інколи просто виговоритись. ---------- Додано в 02:33 ---------- Попередній допис був написаний в 02:30 ---------- Lizza, щодо результату і зусиль... я не збираюся покласти своє життя на те, щоб когось виправляти і вчити уму-разуму. чоловіки - не діти. створюють сімю - хай думають головою. боротись за них можна, але не жертвувати собою. хай за нас борються.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... та ні.. привильно Ponya написала... ... багато хто коли випє так себе поводить, сама не раз бачила!
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Не тіште себе ілюзіями--причина знайдеться завжди,аби бажання було,адже за вікном то дощ,то сніг,то сонце...Для початку спробуйте серйозно поговорити з ним на тверезу голову,побої зафіксувати теж не завадить.,обіцянкам і биттю в груди теж не довіряйте,як кажуть,почати тяжко,а далі піде само по собі.Моя мама 60 років свято вірила в те,що батько зміниться...Перед смертю просила поховати окремо...Питання дуже серйозне,вирішувати вам...В першу чергу думайте про себе і майбутнє...не тільки своє...пробачати таке не можна,яким би солодким не було примирення...
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... А тому, що це як в фільмі " О чем говорят мужчины?"- залежить від внутрішньої культури людини. Якщо воно хам і бидло і це скриває- то під впливом алкоголю все дєрьмо з середини і вилазить. Лакмус... Чесно- навіть уявити такого не можу. Чула про таке але завжди дивує терплячість жінок і закривання очей на дебілізм от таких типів
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... В мене колишній чоловік такий був.... Чіплявся до мене за будь-яких дрібничок: що я не так встала, що не так подивилась на нього, що не така погода, як йому треба... і таких ситуацій було багато... Та коли він мене м'яко кажучи "швирнув", коли я була вагітна на 7-му місяці, то я була просто розгублена, його не зупинило навіть те, що я в такому стані... Він навіть не попросив вибачення за це, а я старалась не згадувати, бо боялась, розбудити в ньому ще більшого звіра. Я тільки думала, а що буде, коли я народжу... а коли народила, він мене почав дусити через те, що я слухала "дурних" порад його мами. От на цьому я поставила крапку.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Все колись починається. Я вас не лякаю, але будьте готовими до того, що тепер це (на 99 відбуватиметься кожного разу в подібній формі, швидше за все буде ускладнюватися. І не має значення, пив до того по 100 грам щодня чи раз на місяць напивався до "патєрі пульса". Просто приходить якась межа, і все. Так у всьому. А зі спиртним - і поготів. Може, я повторюся. Так, мають значення багато факторів. ВСЕ має значення. І ситуацію (будь-яку) можна повернути як завгодно і витлумачити для себе чи інших як завгодно. Але ФАКТ є фактом. Не забувайте, що все змінюється. І люди змінюються, особливо під дією хімічних сполук (якщо хочете - алкоголь один з сильних наркотиків, а сприймати його як щось звичайне нас "навчили"). І те, що в цілому людина нібито окей, а раптом починають траплятися певні стани і певні дії, вже не свідчить що все окей. Так було. Ми за інерцією ще довго пам*ятаємо кращі часи. Це захисна реакція для наших мізків. Не закликаю вас до кардинальних кроків. Життя далеко не для всіх набір логічних кроків (причина- наслідок). І взагалі, трапляються чуда (чого я вам бажаю). Але памятайте, що "цнота" вашого шлюбу вже втрачена, і того, що було, ніколи не буде. Просто ваша ситуація мені дуже-предуже нагадує іншу, дуже мені близьку. Порада лише одна: тепер завжди маєте бути "на варті". Жодного рішення, жодного кроку без включення РОЗУМУ. І завжди майте куди піти (на короткий час чи назавжди). І ще одне. Сім'я є храмом, який ми будуємо. Але без святині храму не збудуєш. Єдине, на чому сім'я справді тримається (коли вже нема на чому триматися) - це спільна для обох "точка відліку" чи "точка прибуття" (по суті, це одне і те ж) в свідомості кожного; для когось - мета, для когось стратегія, для когось мрія... Те, що зєднує вас у вічності, а насправді - просто тут і зараз, щоб ви могли будувати разом, йти в одному напрямку. Коли відчуєте, що цього вже нема, не бійтеся піти назавжди. Якщо ж цього не було, і ваш шлюб просто ситуативно склався, така собі неписана домовленість на невизначений час, коли те, що вяже вас разом, щохвилі інше, постійно постає і знову зникає, шукає себе (такий шлюб теж має право на життя і може виявитися вічнішим, ніж інші "освячені"), тоді тривайте і далі в такому режимі - знаходьте щораз інші методи, інструменти, джерела енергії. Коли і це вичерпається, то не буде над чим задумуватися і за чим жалкувати. Головне в тому всьому памятати себе. Якщо відчуваєте, що самі себе уже не впізнаєте у цій "боротьбі" за сімю, і образ ваш чимраз непривабливіший для власних же очей (не від синяків чи переломів , вибачте, сміюся зі своїх мудрувань, не з вашої ситуації), тоді сміливо ПОЧИНАЙТЕ НОВЕ ЖИТТЯ! Нехай навіть з тією ж зачіскою...
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Як це низько, коли чоловік піднімає руку на жінку. Завжди було цікаво що вони самі про себе думають, їм легко з тим жити, совість не мучить? Я думаю що ніхто не вправі причиняти жінкам/дівчатам тілесні пошкодження, а якщо це робить, то повинен нести відповідальність. Я б на Вашому місті пішла зняти побої, написала б заяву. І не жаліла б, він чомусь вас не жалів, кидаючи по кухні. Після того подивилась би як він себе поводить, є ще надія що це було перший і останній раз. Але це дуже залежить від того як ви зараз себе будете поводити. Він може вибачитись, пожаліти і т.д. а через півроку знову прийти пяним і влаштовувати скандал. Якщо ж Ви покажете, що ображати себе нікому не дозволите, думаю він задумається перш ніж так вчинити. Мені дуже знайома ситуація, все дитинство пройшло так. І мама на розлучення подавала, тато на колінах благав забрати заяву, бо він зміниться...нічого не допомогло, і діти не мішали, при них руку підняти - раз плюнути.
Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є... Я погоджуюсь з Сянею - не варта плакати, пояснювати, як погано вчинив, не варта показувати свій біль і розчарування. Треба бути сильною і непоступливою, бо в такі моменти будуються Ваше порозуміння, життя, життя майбутніх дітей. Але якщо чесно - мені б забрало багато часу, аби простити. А не забула б ніколи.
