...Прийде додому жiнку б'є...

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

В таких ситуаціях найгірше дітям.
Я згадую з яким жахом я спостерігала сварки своїх батьків... Тато не бив маму регулярно, але періодично бувало... Правда мама в мене в минулому гимнастка, тому ноги має сильні, і як копне - мало не здасться. І вона ніколи не терпіла. Тефаля ще не було, але потельня - то сила!!!
Але мої відчуття: жах, сором, страх... Я по кілька днів сама не своя ходила. А коли підросла, почала маму захищати, та й себе теж. Він на мене руку, а я під дихло... Звучить смішно... А в той момент все життя з ніг на голову перевернулось. Батьки розлучились, і мама докоряє собі що я без батька, а я їй повторюю "лучше уж никак, вместо как-нибудь". І мій чоловік знає - один замах руки, і ні мене, ні дітей він не побачить. Він в мене золотий, розуміє...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Не дай Боже такого чоловіка, що руку б підняв... Якщо чесно, можу сказати, що зустрічалася з хлопцями такого типу, які вроді на вигляд хороші хлопці, але характер жорсткий, поведінка незрозуміла.. не дуже уважно ставляться до дівчини... одразу виникають сумніви і думки, що з ним сімя буде складною...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Абсолютно згідна.Де має взаємоповаги - там немає сім"ї.Сім"я без кохання може ІСНУВАТИ, а без поваги ні. Любити себе хоч трішки треба. Бо не будеш любити та поважати себе як особистість чому це мають робити інші? От тільки дітей в такому випаку шкода. Навіщо їм потім такий досвід?

А зараз ложка дьогтю. Ми от тут все про чоловіків, які вони погані. В мене є інший приклад. Жінка чоловіка немилосердно тлумить, та матюкає. І це при дитині. Це як, феміністки?

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Мені дуже близькі погляди Громанюка з 6 сторінки. Більшість наших бід є через брак виховання та елементарної культури.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Одного разу мала змогу спілкуватись з жінкою, яку постійно бив чоловік. Вона терпіла так років десять, а потім застрілила його з рушниці...
Працюю журналістом, роблю телесюжети на кримінальну тематику. Тож кілька місяців тому виїзжали в невеличке містечко Львівської області, вдалося зустрітись з нею. Ми поговорили відверто, як жінка з жінкою. Довго ще не могла відійти від шоку і досі бентежить ця історія.
Вона вийшла заміж зовсім молоденькою. Він вже був на той час розлучений, свою попередню дружину, кажуть, теж бив, тому і покинула його. Розказувала, що полюбила його за ту мужність і внутрішню силу, яку не можна було не помітити. Спершу життя було як в казці. Відчувала себе як за кам`яною стіною. Згодом почалось -- то штовхне, то шарпне, то вдарить. Завагітніла. Бити не перестав. Народила спершу одну дитину, потім другу. Коли розмовляли, все виправдовувала його, казала, що бив лише коли приходив додому напідпитку, а коли тверезів, просив вибачення, "руки цілував" . Але напідпитку бував все частіше і частіше. Бив так, що ламав щелепу, вибив їй око, якось всадив в ногу ніж. Про синяки -- мовчу, в синяках вона ходила постійно. Кілька разів після таких от побоїв вона подавала заяву в міліцію. А на другий день забирала -- чоловік падав в ноги і клявся, що такого більше не буде. Возив її в лікарню, оформив їй інвалідність. Казав: "Я її покалічив, я її і лікувати буду".
Якось, як завше, прийшов додому п`яний. Повернувся з полювання. Любив він цю справу, подобалось вбивати, а потім здирати шкіру з убитого звіра. Так от, повернувся додому, рушницю поклав біля ліжка, а жінці наказав стояти біля ліжка і стерегти його сон. Вона стояла довго, а потім взяла рушницю і вистрелила йому в серце...
Мені казала, що випадково, просто хотіла перекласти її подалі, бо ж діти в хаті, ще, не дай Бог, зачеплять. Але мусила так тоді казати, бо ще тоді йшло слідство, суд мав бути, не хотіла ускладнювати свого становища. Але я десь між рядків зрозуміла, і як мені здається, правильно зрозуміла, що вона зробила це свідомо. Можливо це був миттєвий порив, навіть не обдуманий, але свідомий. Правда потім вона злякалась свого вчинку. Втекла в іншу кімнату, сховалась там, думала. А потім покликала сусідів, ті викликали швидку тв міліцію.
Казала, що не хотіла цього, мені так казала. Що сама виросла без батька, тому і не хотіла позбавляти своїх дітей батька, хай хоч і такого. Тому, каже, і не розлучалась з ним. Не знаю, правда це, чи просто виправдовувала себе , що так довго терпіла. Цього я так і не зрозуміла.
Страшно і сумно було дивитись на неї. Старша від мене всього років на десять чи навіть і менше, а виглядала старо, нонівечено, занедбано. Так шкода її було, розуміла, що життя її вже зламане. Попереду в неї суд, можливо, ув`язнення, бо інкримінували їй навмисне вбивство, а це від 7 до 15 років позбавлення волі. Але що я помітила -- це якийсь такий спокій і полегшення у свіх її словах. Наче вона скинула з плечей непосильний тягар.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Страшна історія, зразу згадала свою подругу, бабусю, її сестру, тітку.
Мою бабцю дід бив не раз, тому що страшено ревнував.Забирає мене бабуся з садочка і йде назустріч мамі щоб мене віддати, а додому вже біжить, бо буде скандал.Не раз намотувала круги з бабусею по вулиці чекаючи що дід засне.
Мій дядько. який виріс в цій сімї, теж неоднаразово бив дружину, навіть вагітну.Вона говорила що ніколи не пробачить.Пробачила і живе
Сестру моєї бабці чоловік бив, вона лежала в калюжах крові, а він їхав в сусіднє село за її мамою щоб та приводила її до тями.Закінчилось все розлученням, але через три роки він захворів і вона пробачила все і зараз за ним доглядає.
Чи жінки мають таке велике серце чи таку коротку память?

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Тут важко робити висновки... В мене особисто була така ситуація, причому не одноразово... Спершу шукаєш виправдання звинувачуючи себе, тобто займаєшся самообманом, адже так важко повірити, що тої любові нема... Простіше знайти сотню виправдань його діям, ніж остаточно признати власну помилку і те, що тут кохання вже марево... Потім... починаєш думати про розлучення, проте не наважуєшся, бо він вже встиг посіяти в тобі "Кому ти крім мене потрібна, тим більше з дитиною"... діє... сильно діє... терпиш, бо віриш, що й дійсно не потрібна... і сподіваєшся, що таки щось зміниться... Завершальна стадія, коли ти вже не витримуєш і тобі просто байдуже чи потрібна, чи ні, головне подалі від нього, а там як буде, так буде... Гірше коли до третьої стадії не доходить...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

От сама іноді дивуюсь шо ми жінки так все пробачаємо :no: Чула вже історії не одних, як він її пообзиває, пообзиває останніми словами, а потім пробачення просить, а вона до нього потім сю-сі-пусі. я незнаю я б я таке сприйняла. Але з другої сторони.... мені раз знайомі розказували як вони спілкуються зі своїми половинами не проживши з ними в шлюбі і 5 років. Так я в шоці була, там під час сварки одними матами і рзмовляють... і саме основне шо ще тим хваляться, мол як я його класно послала :cesored: Вона його, він її і це рахується нормальним :confused:
Проте як деякі чоловіки ше й б"ють жінок я взагалі мовчу :ninja: :confused: Мені здається шо з таким чоловіком взагалі нема про що говорити. Я недавно дивилась таку флешку в телефоні. Друзі свому знайомому сховали паспорт, а він подумав шо то йому жінка десь преклала, як він її там обзивав по телефону :8: а людоньки він певно зі злості все вікно в машині заплював так репетував. Скільки в людини нездорової агресії, він би товк і навіть не зупинився б. :n:

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Моя подруга тиждень тому розповідала як чоловік на неї кричав, а вона мовчала, бо знала як щось скаже то він її вдарить, а сама при цьому тримала ножниці в руках.І каже що в неї було стільки злості, образи, що її аж трусило і в голові крутилися думки, що якщо вдарить - заколе ножницями.І мені стало так страшно, не за нього. а за те що вона колись може до цього дійти.
Ось вже кілька днів вона не дзвонить, знаю що вони помирилися і в них все добре.Думаю можливо їй дійсно подобається життя в якому постійно бурлять емоції, але чим далі то ці емоції стають неконтрольованіші.
Я також емоційна людина і в моєму сімейному житті були різні моменти, тай багато в чому я була не права.Одного разу під час скандалу чоловік взяв мене за плечі і добре труснув і спитав:"Що ти робиш???"І я тверезо подивилася на ситуацію, через свою дурість я могла втратити коханного.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

знаєте є багато присказ...."кожен має те на що заслуговує","бачили очі що купували...".В багатьох випадках я згідна з цим.От я маю теж знайому....познайомилась з чоловіком,через місяць почали жити разом, 2 місяці сплошна іділія,потім вона ніби йде від нього бо бив.потім вертаеться, бо бив коли випивав,а більше не буде......БУДЕ....знов йде....взнає що вагітна,знов повертається....вже бье вигітну....бье не до переломів та лікарень...а так пошарпати.пнути.коптути,.....так показати "силу чоловічу".Разом були з ними на весіллі....вона на 7 місяці.....йому не сподобалось що вона трошки потанцювати пішла( с дівчатами)....схопив за шию до синця, а під столом ще й руки викручував.....і що? живуть по сьогднійшній день...." з переменним успехом",то вона каже що її чоловік урод,то найліпший.спочатку їй намагались пояснити,що він за фрукт, та якщо їїтаке влаштлвує?....отак і живуть

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Мала і я такого:cesored:хлопця,зустрічалия майже 6 років..........Богу дякувати мені зустрівся теперішній чоловік......а тому,колишньому,ще й тепер при випадковій зустрічі хочеться в писок плюнути(вибачте за грубість)

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Згадала історію, яку почула від мами...
Була в неї коліжанка шкільна, після закінчення школи вони продовжували дружити. Подружка вийшла заміж, народила дитину, все класно... Одного зимового вечора прибігла вона з малою до нас додому одягнена в тому в чому в хаті була, тобто для зими "гола", вся в сльозах... Її сильно побив чоловік і, як виявилось, це було не вперший раз... Казала, що не повернеться до нього, хоче розвестись... Мама її залишила в нас, звичайно ж поспівчувала, наступного дня малу залишили з нашою бабцею і пішли знімати побої, писати заяву на розлучення... Пройшло кілька днів і одного дня мама прийшла додому, а коліжанки немає, баба сказала, що вона забрала малу і пішла... Наступного дня мама іде на обід і бачить картину, йде її коліжанка під руку з чоловіком, а він, як пристойний тато, везе дитину у візочку. Мама остовпіла, зупинилась, а коліжанка пройшла мимо... Чоловік зупинився і каже: "Ну що, :cesored:, хотіла в сім"ю нашу влізти, розвести нас! Вона НІКОЛИ мене не покине."
Після цього випадку, моя мама спілкувалась з тою коліжанкою на зустрічі випускників через 20 років... Хоча була в курсі, що побої не зупинялись, а потім цей чоловік сидів у в"язниці кілька років за продажу макової соломки...
А моя мама мені ЗАВЖДИ наказувала: НІКОЛИ не лізти в чужі відносини, щоб ненаживати з друзів ворогів. Я це добре запам"ятала, тому так завжди і поступаю...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Повчальна історія,але всеодно ну не розумію я ти жінок,я рахую підняв раз руку,буде і наступний,для мене то саме гірше вдарити жінку,як з таким дальше можна жити,я не розумію.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Різні речі уявляти собі це, чути від знайомих і пережити самостійно... Важко робити висновки без власного досвіду (нікому цього не бажаю). Питання не втому що щось влаштовує, чи ні... пояснює хтось чи переконує..., подобається чи ні... Це страх... страх залишитись самій, або що і інші такі самі, страх, що знайде тебе і без спільного життя, страх - що як спробуєш піти вб*є, або зашкодить твоїй сім*ї... У страху великі очі... Ви розумієте, що знайомі праві, і що він урод, чи ще щось..., али ви знаєте жорстокість цього урода і боїтесь..., більше того..., ви розумієте, що знайомі не будуть з вами завше поруч... Це все дуже специфічне і важке питання. Зі своїм теперішнім коханим, навіть не сваримося, не тому що ідилія (разом 4 роки), а тому що не хочемо псути одне одному нерви і піддаватись негативним емоціям. Звісно бувають моменти пиляння одне одного, але щоб хтось з нас матюкнувся чи підняв руку - в жодному разі.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Мене в тих всіх історіях дивує одне, як до такого доходить що двоє людей, які сьоня люблять один одного завтра починають обзивати одне одного, а то і битись. Звідки стільки агресії :confused: не розумію.......

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Ну... як Вам сказати... мабуть тому, що у власних почуттях ми завше впевнені, а от у його... тільки хочеться бути впевненим. Іншого поясненя не можу наразі надати.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Ні ну я розумію посваритись через шось, я думаю шо всі стосунки виясняють, і покидати подушками можна, я наприклад читала, шо добре подушку купити і її тлумити, розряджатись на ній таким чином. Це для людей, які емоції люблять. Але стану людини, яка б"є зі злості, я б навіть сказала з ненавистю іншу ну це мені дивно :confused:

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

А в такому не потрібно мати власного досвіду,шо означає страх,як таке можна терпіти?Мала одну дуже добру знайому,яку чоловік бив а вона боялася його,терпіла таке 6 років,поки в один прекрасний день не опинилася між життям і смертю,після того як її врятували вона ніби прозріла,вигнала його ,почала жити заново,відродилась заново,їй потрібно було до того дойти шоб зрозуміти шо нема чого боятися,я її бачила ше рік тому,людину не впізнати,єдине шо вона боїться чоловіків,то потрібно було стільки років боятись,зачасту такі люди які прикладають руку,вершать все силою,насправді вони боягузи.зараз вона жаліє про єдине шо боялася...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Власне... вона дізналась... якби не стала між життям і сметрю, то не перестала б боятись... читайте поміж слів... і зрозумієте мене... невже Ви вважаєте, що час дає волю словам? Ми говоримо скрито, а боїмось відверто, хоч і шкодуємо про це... але страх є підсвідомо... Замахніться на неї... ніколи в житті Ви не побачите такого виразу обличчя... Воно лишає слід... Не робіть цього, якщо хочете лишить подругами, не піднімайте цю тему, бо її вона болить, говоріть лише тоді, коли вона ініціатор, але обережно... Ви бачили... а самі відчуои, щоб писати, що зрозуміти мо всіх? Якби так було, то не було б тої теми...

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Я писала шо я не розумію такого і ніколи не зрозумію,то моя особиста думка,а стикалась я не раз з цією проблемою своїх хороших знайомих,мене дивує чому потрібно до чогось дойти шоб зрозуміти шо не варто боятись насилля,якшо є такий страх зараз в нас є служба яка допомагає таким жінкам,захищає таких жінок,мені дуже шкода таких жінок,а ше більше шкода їхніх дітей які то все бачуть і повірте таке з памяті не стирається.оце кажу вже з власного досвіду.Не потрібно ставати між життям і смертю шоб дійти до такого.