...Прийде додому жiнку б'є...

Відповідь: Агресивний чоловік

Туди ж і тітка зверталась, але вони там і шлюб брали. Їй дали, бо чоловік пару років вже жив окремо, і з дитиною нічого не допомагав.
У Вашому випадку це зазіхання на здоров'я одного з подружжя. Погугліть, щось більше почитайте.

Sent from my GT-S5830i using Tapatalk 2

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

особливо якщо враховувати, що в церкві "розводів" немає. Це якщо справді важливе це питання, а не "шлюб для галочки" та "розвод з нюансами".

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Для церковного розводу є 3 основні причини: зрада, зник безвісти(протягом 5 років) і якщо у нього хвороба про яку він не сказав до шлюбу (хвороба повязана з безплідністю) і все. Про таке як побиття і приниження не йдеться й мови.. Священники стараються примирити і т.д. Сказали що це ще не сварки, що буває і гірше...

---------- Додано в 16:52 ---------- Попередній допис був написаний в 16:38 ----------

І ще одне... це якесь замкнене коло... З тими церковними розлученнями якась пародія) Якщо церква так захищає шлюб і по біблії Бог цього не одобрює, то відповідно церква не може давати і розводу... але дає ,висуваючи три причини. От цікаво хто їх визначив? В Біблії цього неописано..
Я просто веду до того, що якщо вони вже і визначили ці три причини церковного розводу, то варто також би звернути увагу на насилля в сімї. Бо ми всі бачимо що це така одна з перших причин розводу в сімї. Багато жінок ще й навчині терпіти і мовчати, бо то сімя і церква не дозволяє і священики навіть причастя не дають..

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Я з таким не стикалася, може тут дівчата більш точно підкажуть, але здається перераховані причини застосовуються для уневажнення шлюбу, а поняття церковний розвід" то напевне по народному

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Ви помиляєтеся, якщо є загроза життю чи здоров'ю комусь із подружжя, то церква дозволяє жити окремо (сепарація), ви можете ходити до Сповіді і приймати Святе Причастя, але повторно брати шлюб не можете. Взагалі, багато залежить від конфесії, ось тут є ціла тема можете прочитати детальніше, щоб не додумувати.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Дівчата,все зовсім не так просто,як ви думаєте....Щастя,ВЕЛИКЕ щастя,що ви з таким не стикались і ніколи не зіткнетесь!Взяти б наприклад сестру форумлянки: вона не залише його,бо просто їй то ще не накипіло!Все так не буде,рано чи пізно вона то не витримає.Дуже легко комусь казати,що вдарив би раз і я б пішла.Пішла б ,але не на довго,коли чоловік почне бігати і скаволіти жінці,що більше так не буде))А все тому,бо в жінки є завжди надія,що все ще зміниться,а може тепер не посміє,бо знає,що жінка зможе піти!Я то по собі знаю.....мусить просто накипіти,щоб зробити такий крок.Мій благовєрний зараз хоче миритися,не дає мені спокою,виставляє мене останнім стервом,бо я його бідного кинула і дитину лишила без батька.Я жалію його,бо живе сам в Львові(він не місцевий,знімає кварт.)плачу кожний день,схудла на 12 кг,один ніс торчить!Той тиск витримати настільки важко,що деколи хочеться просто вити

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

MamkaPamka, моя мама 22 роки "наважувалась" піти від батька, але почала розуміти, що таки треба і нічого не зміниться тільки після того, коли я потрапила у лікарню... І то, ще довго "думала". Вони і зараз гавкаються по телефону і мене намагалися у свої телефонні війни втягнути. Зараз я практично не спілкуюся із батьками, бо життя через них нема, лиш постійні драми і війни на порожньому місці. Ліпше пожалійте не чоловіка, а дитину, я в тому пеклі росте і це безумовно позначиться на її здоров"ї, психіці і можливо таке, що дитина колись на вас всіх плюне і лишитесь сама. Коли хочеться пожаліти тирана, подумайте про це.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

От лежу в ліжку і чую як сусід вдома всіх "строїть", щоб як він прийде з роботи, то щоб жінка йому мозги не ї..., а сиділа тихо. Там живе 3 покоління: алкаш дід, нарвана баба, нарваний синуньцьо і невістка з пацанами-близнючками на 3 тижні старшими за мого.
Ото як батьки виховали сина, так він і веде себе. Ще не чула, щоб лупив, але, певне, то не за горами. На вік йому 25-30 років, жінка молодша.... Шкода її...

 

О, і в нас такі сусіди є. Цікаво, що статистика каже щодо насилля в родинах? Кожна десята? Третя? А діючих законів, які б де факто захищали жертв насилля у нас немає.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Ключове слово тут - "знову". Якщо це означає, що він вас вдарив, то ніколи!!! цього не пробачайте. Включайте інстинкт самозбереження, подумайте про себе, про ваших майбутніх дітей. Втікайте, поки не пізно. Агресори ніколи не міняються. Нехай шукає собі іншу жертву. П.С. Щодо церковного розлучення - підіть до доброго священника на сповідь і все детально йому розкажіть. Щастя Вам і бережіть себе!

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

От я собі думаю....ну як можна так вляпатись????Я,ДУРНА,його жалію,шо він свята провів сам в одинокості,він дзвонить потім на Різдво і виписує мені,шо я колядую))))))))))))виставляє мене зараз повним непотребом перед людьми,ніби все для неї роблю,на квартиру кличу,а вона,невдячна,носом крутить)))

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Не ведіться, так всі слабаки роблять, перед людьми вони почуваються хорошими і добрими чоловіками...А вдома, коли нікого нема, ніхто не бачить - бють своїх жінок. Якщо це було, ще й не раз - біжіть, і дякуйте долі що все вилізло зараз. Ніколи не пізно змінити своє життя, воно в нас одне! Подивіться на себе в дзеркало, і дайте собі відповідь прямо у вічі на запитання: "Ви, вільно народжена людина, красива жінка - заслуговуєте щоб Вас били? Ви жінка, створена Богом для того щоб бути коханою, чи ходити з синяками?"
Додаю сюди відео, яке трапилось сьогодні в соцмережі:
https://www.youtube.com/watch?v=b2OcKQ_mbiQ

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

ви ще з ним, психологічно, ще не від"єдналися. Переживаєте за його, або вимишлені ним, або реальні реакції.. Це нормально..
Це пережувати треба, і все буде добре. Час, час..
Акцентуйте увагу на чомусь іншому, чимось захопіться, щоб голову забити..

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Взагалі то краще не втручатися - вони завжди між собою домовляться, а ви з ними - ні:p

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

форуми для того і є,щоб трошки хтось втрутився,коли ви висказуєте своє наболівше)))))ви собі просто не можете уявити,НАСКІЛЬКИ то важко пережувати.......сьогодні пробувала з ним поговорити(100-й раз),бо бачу спокою не дає ні собі, ні мені.Крім ненависті і презирства нічого до себе не побачила.Я дуже хочу нормальної сім"ї,чоловіка і т.д.,але я психологічно настільки спустошена і зневірена......Що мабуть прийдеться мені так і залишитися одинокою,нікому не потрібною,не коханою і спустошеною((((((

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Повірте в себе і буде Вам щастя )
якщо не будете любити, поважати і цінувати себе - то ніхто цього за Вас не зробить.
Життя з чоловіком - деспотом - це мука, ніколи не картайте себе за те, що покинули (покинете) чоловіка,який піднімає руку, якщо це неодноразово траплялось-буде ще.
Будьте сильною,повірте в себе і все у Вас буде добре!

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

І ви ще думаєте про те щоб до нього повертатися????А якби він вам носа чи щелепу зламав?По вашій розповіді таке враження що всі побої були направленні на голову.Повірте в усіх сімях бувають важкі моменти, але коли будувати сімю нема з ким то краще й не пробувати. Ви прожили 3 роки разом і він себе показав,а що буде далі,Ви ще дуже молода в вас життя тільки починається, не дивіться навіть в його сторону, з часом налогодите дружні стосунки заради дитини, а поки любіть і поважайте себе ви варті того щоб жити в безпеці, а не з чоловіком який є загрозою вашого життя і здоровя.

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Залиште ці думки. Хто Вам сказав що Ви нікому не потрібні? Чому? Бо у Вас є дитина? - Дурниці! В мене подруга (має синочка рік і 2міс. ) скоро заміж виходить і зовсім не за батька дитини, той виявився покидьком ще тим, але бог йому суддя. Все у Вас буде добре, треба трошки потерпіти, пережити і йти далі, а там обов'язково зустрінеться чоловік який любитиме і поважатиме Вас і вашу дитину.
І ще оце "Крім ненависті і презирства нічого до себе не побачила" - залиште це йому, хай сам себе цими почуттями отруює, а Ви просто незважвайте

я розумію що це непросто

переступіть, як через болото, і йдіть далі.
Щастя Вам

 

Відповідь: ...Прийде додому жiнку б'є...

Ну, по-перше, Ви ВЖЕ не "одинока" і не "нікому не потрібна".У Вас є дитина,якій Ви потрібні цілком здоровою,адекватною, без нав"язаних комплексів. Я не розумію, хто комусь дозволив псувати, марнувати життя???Як в цих моральних уродів є на це право???Ви - Жінка, людина,яка заслуговує на повагу,на любов, на тепло,впевненість у собі, у завтрашньому дні...Ви, в першу чергу, маєте себе поважати,не допустити, щоб таке тиранство надалі було у Вашому житті, подумайте про дитину, адже дитяча психіка теж порушується від постійних скандалів...Це жахливо.Не бійтесь зробити крок вперед, крок у своє нормальне майбутнє,не надійтесь,люди не міняються.Не бійтесь, заради спокою.
П.С. Я теж свого часу розлучилась-студентка,річна дитина на руках..І хоча в мене зовсім не та ситуація,але я би і хвилини не задумувалась, щоб "хтось" дозволив забирати мені життя, воно в мене одне.Але і думки не виникало, як я тако буду сама...Як це я сама?Підтримка батьків, манюнька така класна..Просто жила і насолоджувалась життям удвох, без лишнього побуту)), без тріпання нервів, без пошуків кандидата на роль чоловіка і батька для дитини. Пройшло вісім років іііііі)))сама собі дивуюсь, таки влюбилась (хто би міг подумати) і щаслива вже 6 років у шлюбі.Так що ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ

 

@MamkaPamka Ви головне вірте, десь там у серці, що все буде добре! Бережіть і себе і дитя від тих нервів і скандалів... Я знаю... сама жила з дуууже нервовим і любителем напитись і... і чекала, а може подумає.... а може все буде... Ага...як би не так... Останні три місяці вагітності ледь пережила... і соромно було комусь сказати(( а я все чекала ...ось народиться дитина і все буде добре... ну ось ще трохи... штовхав, кричав, погрожував, пив далі, курив в кімнаті (я з малим в іншій спала)... я чекала ще, ще трохи... поки не сказав мені - в тебе три дні, забирайся на *** і тут наче щось обірвалось... малому було 4 місяці, я заспокоїлась і пішла... він не вірив, звонив, просив, я раз вирішила і все. (Доречі він до сих пір не змінився , а пройшло більше 8 років) Зайнялась дитиною і забулась. Так , було не легко ... була сама 4 роки... і не ходила дуже нікуди, відчувалась непотрібною... але щастя саме постукало)) знало що чекаю... що одиноко мені... Я зустріла свого давнього знайомого з яким в 13 років навіть якийсь місяць зустрічалась)) і все налагодилось

навіть не дивлячись на те що більше не можу мати дітей, а мені здавалось тоді що така я взагалі нікому не потрібна...

Я не пожаліла про вчинок, моя дитина не знала того жаху...того крику і знущань... Тож тримайтеся і вірте- щастя є! Вирішувати вам... це просто моя історія...