Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

То є дуже суб`єктивно і по дитині дивлячись. Мої дуже хотіли і хочуть бути дорослими. Але я вживаю те "доросла", як комплімент, і "голову тим не сверлю". Часто кажу:"Як добре, що ти вже доросла. Як мені з тобою зараз легко і цікаво поговорити, всюди можеш зі мною ходити. І ти вже все розумієш, і мамі помагаєш. Як я тебе таку дорослу народила? ".
І ще іноді старшій "бонус" роблю. Коли десь ненадовго їх лишаю, то вже у дверях кажу: "Так, Марічка (старша моя) лишається у квартирі за старшу, і ти, Надійка (менша) маєш її слухати." А для різноманіття і меншу іноді за старшу лишаю, то та аж цвіте-і-пахне. Ну отак ми в сім`ї бавимось. А обо`язки в них тепер майже одинакові (6 років і 9 років вже мають), ну плюс школа для старшої.
А якщо щось мусиш робити (прибрати за собою, зуби почистити, розчесатися і тд), то не тому що СТАРША чи МЕНША, а тому, що так ТРЕБА, бо МИ в НАШІЙ сім`ї так усі робимо.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

однозначно і свідомо з цим згідна
у кожної дитини свій простір, свої іграшки, свої думки і вподобання, і кожну дитину потрібно любити за це і завжди

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

То є просто слова, а вже Ви в них вкладаєте свій зміст.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

надвір?
ми рано встаємо і вона бігає в піжамі 1,5 год поки ми не йдемо надвір.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

моя доня іноді також не хоче одягатись на вулицю
зацікавлюю тим що любить - в парку коники, покличемо сусідку з нами гуляти і т. д.
іноді вранці проговорюю що будемо робити далі: помиємось, почистимо зубки і будемо збиратися на вулицю, а там ... - така собі моральна підготовка

можливо така поведінка - формування особистості: відстоювання своєї думки, бажання - через упрямство, волі - через протест
і це нормально

ви не сприймайте гостро, це форум і кожен пише свою думку, а не те що думка іншого погана

---------- Додано в 15:31 ---------- Попередній допис був написаний в 15:27 ----------

з приводу попереднього допису - писала відносно дому

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Так, ми з чоловіком одягнені)
Коли хтось приходить, до того часу я вже, як правило, можу вмовити його одягтись.

Зазвичай коли бачу, що змерз, а часто ще гикавка починається в нього

( в нас зранку доволі прохолодно в кімнаті, бо спимо з відкритим вікном)

, то можу й сама вдягнути, бо його коли не спитаєш - йому не холодно

(весь в маму)

. Коли одягається сам, чи дає себе одягнути обов"язково хвалю.
Спробую, як Ви кажете, не звертати уваги на це.
Бо ще періодично ввечері перед сном може завчасно роздягнутись і бігати, якась така забавка, чи що...

Згадала, що де-коли як роздягається, каже "мама давай будемо малювати", хоче малювати пальчиковими фарбами, але ж коли ми раніше малювали я його не роздягала, просто потім якщо забруднився мила, та перевдягала, хіба літом, коли жарко було, міг малювати напівголим.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

відповідь дитини - нє, потім - завтра

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

я і "лишала" донечку коли з балкону (у нас він загальний на вулиці) не хотіла спускатися в парк
я робила три кроки - йду, вона біжить зі сльозами і страхом "текай"(чекай)
тепер попереджаю, що йду, роблю один крок і чекаю - Софія іде зі мною
чому не хотіла йти з балкону? - хотіла ще бавитись камінчиками
чому не хотіла йти з хати? - хотіла ще додивитись мультик (попереджаю, що мультик зараз закінчиться, чекаю, вимикаю, кажу що Гуффі пішов гуляти і ми йдемо)
у нас спрацьовує
можливо у вас інші інтереси на які варто переключити увагу, незнаю

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Поняття дорослості в цьому і попередньому Ваших дописах різні. В першому Ви пропонуєте дитину присоромити, що він такий великий і цицю їсть, а в цьому Ви своїм донечкам пропонуєте таку гру, "мама-донька", хто за старшу - та мама. Я теж так брата виховувала)
Але погодьтесь - то зовсім різні речі.
Ви спитайте в донечок, які вони, дорослі чи маленькі? Що вони Вам скажуть.
Коли мене питали чи я вже велика, я завжди казала що ні)

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

в нас було так, що доня сама казала, що йдемо гуляти, була ініціатором, а коли доходила справа до вдягання, починався жах, катуляння по підлозі, ховання в шафі, за шторами, вигиналась, падала, і робила інші неконтрольовані речі.
схильна думати, що то якийсь період і щось він для них означає))) раз то не поодинокі випадки

---------- Додано в 16:04 ---------- Попередній допис був написаний в 16:03 ----------

в мене фізичної сили вже не вистачає на таке вдягання, а коли я поставлю її на підлогу і на секунду відвернусь, то вже роздягнута! і я закипаю))) бо боротись з дитиною - виявляється не така й легка справа

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

як?
Силою?
Нема стільки сили, ну тобто є, але це майже бійка, бо починається повномасштабна істерика з викручуваннями і копаннями, і зніманням того, що я одягнула.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Чому присоромити? Ви розумієте, що самі вклали собі поняття образи, на "дорослий, великий". В даній пораді я мала на увазі порівняння. Я так зрозуміла, що дитину відлучили від циці через появу братика. З цього запропонувала знайти позитив для старшого, показати, що це на краще.
Поняття дорослості в мене одне поки, і для дітей це позитив. Бо все одно від дорослішання нікуди не дінешся. То хай краще вони його очікують з радістю і позитивними сподіваннями.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Щодо ранкового переодягання з піжамки, то я ніколи не наголошувала, що нам потрібно переодягнутись, зазвичай, переодягаюся так, щоб він бачив, що я роблю, а я у цей час приговорюю собі, що дякую тобі піжамка, мені в ночі було дуже тепло, тепер і я тебе поскладаю у шафу, тепер і твоя черга поспати. Як правило, дитина завжди наслідує мою поведінку, чемно переодягається і кладе свою піжамку на давно відведене для неї місце. Щодо прогулок, то маємо теж втікання і роздягання, такі ж як описують тут дівчата. Як правило, у нас вихід на прогулку відбувається за 2 сценаріями. Перший, це коли я кажу, що потрібно одягнути куртку і шапочку, бо ми йдемо на двір, а там без них нам буде холодно, так моя дитина починає втікати і казати ,що не хоче одягатись. У такій ситуації мені допомагає просто не дивитись на його реакцію, сідаю на кушетку, беру журнал і кажу: Я чекаю поки ми підемо гуляти, потрібно одягнутись. На цьому моя увага в його сторону завершується, як правило 5- 10 хв, і дитина сама приходить одягатись. А другий варіант, це вже коли потрібно кудись швидще вийти, а чекати я не маю часу, то зацікавлюю тим, що любимо робити на вулиці : улюблені гойдалки, купування котику їсти в кіоску, чи просто збирання камінчиків у торбинку, коли був сніг, то були ще санки. Зацікавлення і обговорення, що саме зараз ми будемо робити на вулиці, його дуже інтригує, і як правило, завжди одягається і йдемо гуляти.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

працює ввечері, коли я переодягаюсь в піжаму, то вона переверти біжить переодягатись

нема

і оцього нема *піду поплачу*
я вже не знаю де мені тих дорослих знайти. І їй їх реально треба.

не занята, не холодно, характер лишився

так що робити завтра? З характером.

про вмовляння - забавляння - переконання вже писала. Закінчуються вони через 1,5 години тим що мені не подобається. Ми йдемо а вона доганяє з плачами.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

про одягання.
Мамочки з однією дитиною - у вас ще взагалі "курорт"! от коли двох треба одягнути в зимове...
Десь у віці 2-2,5-3 роки, коли синочок поводився так, як ви описуєте, мені часто допомагав такий спосіб. Брала його на коліна і починала говорити таємничо-зацікавленим тоном, розповідати якісь "важливі", "неймовірні" історії ("а ти знаєш, що в Діанки братик народився? А знаєш, як його назвали?" "ти чув, тато розповідав вчора, що твій хресний купив машину? Знаєш якої марки/кольору?" "ти бачив, що бабуся пофарбувала двері на дачі?" і т.д.). Гловне - не дати дитині оговтатись і поки вона сидить з відкритим ротом і то слухає, швиденько одягати.
Ще, коли було холодно і одягу багато, то одягались поступово - наприклад ввдразу одягали колготи і "вуличну" кофтинку/светрик і в тому ходили по хаті якийсь час, перед виходом залишались тільки штани, куртка, шапка...
Звичайно, ідеальний варіант - мегазацікавленість дитини в прогулянці (випробувати нову лопатку/машинку, погодувати голубів і т.д.), тоді одягання ввдбувається з неймовірною швидкістю.
Мушу зауважити, що оті "нехотілки" одягатись/гуляти будуть виникати ще не раз...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

я завжди так одягаю - перше так що в хаті можна ходити, а потім верхній одяг

я вас всіх дуже люблю але вже сто раз написала, що це не діє

моя дитина дуже добре знає що вона хоче, а що ні. І заговорити їй зуби нереально взагалі. Ну тобто вона буде уважно слухати а при спробі щось на неї одягнути починає репетувати.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Чекати, поки переросте?
Я вже писала, що маємо ту саму історію з одяганням, прогулянкою.
Якщо аналізувати ситуацію в часі), то зараз інколи легше зібрати малого, ніж було раніше. Основне, щоб він хотів йти (тут заговорювання зубів діє через раз). Можу прогулянку відкласти - чекаю, не можу, збираю "на мус", але щоразу то важче -викручується, знімає одяг. Інколи теж "йду геть", малий прибігає
Єдиний мій "винахід" - піжаму вбираю в ванні після душу відразу, там маємо спеціальний стілець, син не так протестує чи просто під враженням від душу) Якщо вдома (в нас тепло), дозволяю бігати в майці, даю мождивість вибору одягу... Короч, надіюсь, то вікове і минеться
Сьогодні після прогулянки (вертались з істерикою) ще хвилин 10-15 був в хаті в шапці і куртці