Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

негативний приклад наслідується швидше від позитивного. Треба трошки почекати.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

я на цю тему люблю дивитись няню Джо Фрост
також, якщо хочете, щоб дитина чула вас з першого разу і ви реагуйте на її "мама", "тато" з першого ж разу ) )

---------- Додано в 21:05 ---------- Попередній допис був написаний в 20:52 ----------

Женічка, про прогулянку - стараюсь домовлятись, прошу обрати дві, три гойдалки, коли як, а потім ми підемо додому, після кожної нагадую що ще дві, потім одна
і на кожній щиро з нею бавлюся
коли знову не хоче йти, домовляюсь що ми прийдемо ще завтра, "я обіцяю", а зараз нам потрібно іти додому тому і тому
останній аргумент - пішли додому, мама дасть цицю, ляжемо спати, а завтра знову прийдемо) і все це стараюсь спокійно та впевнено
на що мені моє Сонечко каже "тюва" - завтра два рази )))вміє домовлятися
з ванни також не задоволена - прошу, давай ще 5 хв і вилазимо
не любить коли багато поливаємо водою, томі після 3 раз сама вже кличе тата за рушником і ми виходимо
важливий аргумент - цицю (бо купаємось перед сном)
коли вже одягаємось і хоче спати, кричить - співаю улюблене, розповідаю улюблене, прошу розповісти таткові що ми сьогодні бачили і т. д)))

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

приємно дивно мені таке читати я з Настею теж могла домовитись про все. а от з цим гавриком - нуль. та яка качелька, та які 5 хвилин. в нього на все свій план. зацікавити можна лишень забороненими речами
ждьомс, коли розуму більше наберемось

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

до усього потрібно дуже багато терпіння
у тебе мабуть дитина з підвищеними потребами
такі дітки потребують від батьків більше уваги і ще більше любові
але вони у житті досягають більшого
тому успіху тобі

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Не знаю, чи в цю тему.
Дівчата, як правильно поступити в наступному випадку. Малий (2р.7м) часто дратується - напр. конструктор не може скласти, одяг хочу вдягати сам, відразу не виходить .. Я часто кажу "не дратуйся", а чи варто? З плачами я усвідомила, що деколи таки треба дати дитині "виплакати" якусь проблему. А як бути з роздратуваннням?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

мені здається, він дратується через те, що націлений на результат.
Можливо, найбільше похвали він отримує саме за результат, тому не досягнувши його дуже розстроюється. Я б спробувала хвалити дитину уже за процес - Ой, який молодець, уже сам одягаєшся! Ой, яку фігурку уже сам склав, в такому дусі.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Дякую, спробую на цьому наголошувати, хоч ніби й так достатньо хвалю
Власне цікавить, чи оце моє "не дратуйся" не подавлює емоції дитини чи цю фразу взагалі не варто вживати

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

І я сюди за порадою.Ну допустимо на столі лежить серветка, моя дитина просто для розваги стягує її на землю(таке буває з книжками і з моїми листками з замітками, і з рушниками на кухні), я прошу "Доця, будь ласка підніми"(деколи по 20 разів, і мягко і твердо і дивлячись їй в очі), а вона демонстративно це ігнорує. Просто переступає і йде собі в іншу кімнату. Як з таким бути? Бо якшо чесно я в такі моменти просто закипаю.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

в будь-якому випадку варто замінити "не ... " на слово антонім
"спокійно", "все добре" і т. д.
бо говорять психологи, дітки до певного віку не чують "Не" і виходить "дратуйся"
так само замість "не бігай" - "зупинись", "постій" і подібні

також на мою скромну думку варто пояснювати дитині все доступно та покроково
навіть по мілікроково, щоб дитина все розуміла
ну і продовжувати хвалити-підтримувати у спробах, і за кінцевий результат
також дитина повинна знати, що батьки її люблять завжди та не залежно від результату її успіхів
та за потреби завжди допоможуть та підтримають

---------- Додано в 18:48 ---------- Попередній допис був написаний в 18:29 ----------

я не спеціаліст
напишу лиш зі своєї практики
найперше мені здається, що це такий період пізнавання
у нас також таке
коли доня розкидає іграшки, я кажу, "якщо вже не хочеш бавитися іграшкою, поклади її на місце, а розкидати не можна, бо поламається і подібне, і не будеш мати"
і прошу підняти
якщо не хоче, то кажу, що мама більше іграшки не дасть
якщо розкидає речі, рушники то також прошу підняти
все спокійно та серйозно але без агресії
більше двох разів стараюсь не повторювати
коли татко просить підняти, то наполегливо і старається спокійно, "не злізе" поки не підніме, тепер дитина знає, що в будь якому випадку варто послухатися
в крайніх випадках ми ставили свою доню в кутик - використовуємо рідко
(за принципом няні Джо Фрост)
тому тепер варто лише запитати чи хоче доня в кутик
трішки не в тему, бо тема "без покарань"
у нашому вихованні це є присутнє

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

от відносно того "не", яке так часто люблять згадувати, посилаючись на те, що дитина його не сприймає і не розуміє - маю свою думку, з власного досвіду, що то міф.
моя дитина прекрасно розуміє "не", і коли хоче щось зробити і сумнівається в безпечності, то питає мене "мама, можна?". тобто вона вже передбачає варіанти "так" або "ні". і ще говорити не вміла, але вже вміла висловити власне заперечення, що вона чогось НЕ хоче.
мені здається, що весь цей шум навколо "не" від того, що люди спростили твердження, що висловлювання без частки "не", з допомогою по іншому підібраних слів, сприймаються легше, швидше і простіше можна з людиною, не тільки дитиною, домовитись.

KOCHAM, ви в наступному своєму прикладі розмови з дитиною вжили 5 разів "не"

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ця фраза заперечує почуттів дитини. А вже потім подавлює емоції. Шкодить як одне, так і інше.
Типу- мамі краще знати, що дитина відчуває. З цього ростуть корені того, що в старшому віці людина плутається у власних відчуттях, сама не знає, чого вона хоче і т.д.

---------- Додано в 19:31 ---------- Попередній допис був написаний в 19:29 ----------

З того, що знаю я- сама частко "не" дуже сильно вкорінена в родовій пам'яті. І більш буремні дітки на неї реагують, як бик на червоне. Зразу включають супротив.
Інша теорія- що мозок не чує частку "не" і чує фразу без неї.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Марічко, а може навпаки? забезпечити дитині якийсь позитивний стрес, нові враження, емоції?
зараз ще час такий зимово-нудний-затяжний, нам теж важко вдома просиджувати по півдня, а на вулиці не дуже гуляється в таку погоду. то мушу придумувати різні розваги.
може хтось має можливість брати Юстинку на трошки до себе, кудись з нею ходити, де дітям цікаво, тобто позитивно змінювати обстановку.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Насправді 1,11 і 2,5 це дууууже велика різниця, і якшо в першому випадку я десь можу допустити дитиною скидання предметів з пізнавальною метою, то повірте в 2,5 дитина свідом того, шо це, де воно лежить і для чого.
Тому, оте скидання робиться просто ось так на автоматі, навіть не впевнена шо зі зла, а просто так.

Я впринципі так і стараюся робити, прошу підняти, як не піднімає ну то піднімаю сама, але насправді то дуже важко морально, оте піднімання серветок з підлоги по 50 разів на день мене добиває.
Раніше були її магнітики на холодильнику, яких там в районі 50 шт, вона просто брала і скидала на землю, то я просила давай разом будемо чіпляти назад, "Нє, мама". Поки я один раз не впала в нерви і не викинула то всьо в сміття. Можете уявити скільки то було сліз...ну то явно не позитивне батьківство, але як навчити дитину, шо мама то не раб якийсь, і мама не може ходити за нею крок в крок збираючи все.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

а як без нервів і без дитини забрати такі подразнюючі фактори і полегшити собі життя?
в нас була ялинка, все гарно, поки моя дитина не почала по 100 раз на день вмикати і вимикати гірлянду в розетку. ми то в принципі забороняємо, і то не обговорюється, але вона вперто туди лізла і кожен раз реагувала страшним криком, як їй робили зауваження. то одного вечора тато з донею пішли прогулятись, а я просто розібрала ялинку і все повиносила на балкон. дитина аж на другий день отямилась, що чогось бракує і пережила то абсолютно преспокійно.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ой, товариш по не щастю).
В нас часом спокійно. А часом, хоч сиди і плач.
І я така знервована стала. Виходжу з себе за пів хвилини. Думаю проблема в тому, що ми постійно разом. Чоловік в основному в дома лише в неділю, по вечорам пізно. А Ромчик щось не так відразу в крик, будиться мала і я після десятого "прошу бути тихіше" виходжу з себе. Як би то страшно не звучало мені мого Ромчика просто забагато. Його дійсно багато дуже, він практично не вміє сам бавитись, хоч вже і старший і щоб він не робив він це робить дуууже шумно. Мені б хоч дві годинки в день, щоб він з кимось погуляв/побавився і я б напевно все по іншому сприймала. Та й він, думаю себе поводив би інакше, але маєм те, що маєм.
І Останнім часом поводить себе точно як мала. Намагається вміститись на ручках весь, залізти в мої обійми, коли мала їсть і т.п.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

+1, хоча буває ой як важко, особливо коли дитина це робить навмисно. Моя бабця, якій майже 80 р. і яка деколи бавить малого, каже, що він не керований. Але я й не хочу, щоб він таким був. Мене такою "керованою" виховували, не знаю, як точніше пояснити і чи варто.

Тому частково згідна

Але що з цим роздратуванням робити? Не реагувати взагалі?

В нас з позитивом також буває тугувато, тобто з перемінни успіхом. А зараз ще й період такий цікавий в малого, певно криза 3-х років... Короче, деколи зриваюсь і кричу на дитину

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Ось скажіть як що прийде колега вашого чоловіка і скине ту серветку і далі плюхнеться в крісло теревенити, Ви спокійно ж її піднімете ? так чому мала дитина власна кохана викликає негативні емоції?

Проговорювати з ним, щоб він розумів свої почуття. Щось на зразок: Ти датуєшся бо в тебе що не вийшло, так таке буває, я так само деколи дратуюсь як що в мене не виходить. давай краще спокійно спробуємо, як що хочеш я тобі допоможу, як що ні ,давай спробуй ще раз це зробити , ти молодець обов'язково навчишся.