Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

щодо виховання поваги до старших.. мені здається що потрібно в дитині виховувати повагу взагалі до людей, а не тільки до старших. Звичайно що варто вчити дитину, що страшм треба уступити місце в громадському транспорті, і при чому варто вчити дитину робити то з радістю, а не просто як обовязок.. Я сама уступаю місце старшим, але тільки не в тих випадках, коли стане наді мною якась нагла бабуля, нависне як хмара і кидає злосні погляди чи слова.. Тоді точно не встану. Деколи ще скажу хай йде хлопців з крісел вижене, а не дівчат. То тільки на теренах колишнього СРСР такі наглі бабульки розвелись, за кордоном ніхто не буде напрошуватись щоб йому уступили місце..

Щодо того, щоб вчити дитину інших стереоптипів (дівчинка повинна готувати і т.д.) - мені здається що все має бути вміру. Не хоче дитина - не заставляти насилу, бо потім на все життя можна відбити дитині бажання до хатньої роботи. І найбільше - показувати все власним прикладом, воно все одно підсвідомо відкладеться і навіть якщо не сьогодні, то через багато років та дитина буде робити так, як робили її батьки.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

стереотипи - вони на те й стереотипи, що їх не вчаться, їх переймають і набувають. Якщо батьки самі поважають своїх батьків, і з повагою ставляться до оточуючих людей - то дитина це сприйме як належне.
Звертання на "Ви" та інше - ІМХО, вже луска, дошкільнятко швидко цього навчиться

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

прочитайте мою фразу повністю і скажіть як я мала сказати
Щодо того, щоб переймати і набувати дитину інших стереотипів?

Я ж мала на увазі одне й те ж. Вчити власним прикладом це ж є вчити. Коли дитина підійде і попросить кусок тіста помісити - Ви ж їй не просто відірвете кусок тіста на дощечку і будете мовчки місити, щоб вона дивилась як Ви то робите. Я так думаю, що Ви ще розказувати будете як саме то треба робити, як довго і т.д. Процес розказування вкупі з показуванням я називаю "вчити".

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

от прочитала і мене зацікавило, а як дитина має звертатись до батьків, бабусь і дідусів, на Ви чи на ти?

з Вами повністю згідна, але зараз стикнулась з однією такою бідою, скільки племіниці то в голову не вбивай, але хоч найменшої поваги не дочекаєшся! Тут ще залежить від характеру дитини. Не знаю чому, але в багатьох діток 6-10 років страшний егоїзм. Згадую себе, я в такому віці навіть не насмілювалась рота відкрити до старших, сказали значить так має бути!Можливо старшим 40 і більше років вони і нічого не скажуть, а от мені

22роки

мала може прямо сказати - а ти хто така щоб мене вчити, закрила писок і сиди тихо

дитині 7років

! І не тільки до мене, сусідка, вже старша, але має маленьку доню, вона до неї так само писок відкриває. Батьки категорично проти того щоб на дитину кричали, а як вдарю малу

інколи не до витримання її розпускання язика

то взагалі скандал в хаті. Пояснюєш що бабці треба помагати, принести віднести - їй треба, то нехай і носить! Зараз починаю так само як вона - тобі треба, ну то сама і роби, за що получаю від її батька, бо та відразу поліється, що її обіжають і відразу я стаю противна і погана...

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Ото то і проблема нашого і вашого покоління, що яку б дурницю старші не сказали- то так має бути

Тут здається проблема не в дитині, а у її батьках...
а ви що разом живете?

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Звичайно, всіх під одну лінієчку не поставиш. Ви не одна така. Я теж така була, і часто в дитинстві образа накопичувалась, а висловити її не було кому.

Дитина дуже тонко відчуває кого вона хоче слухати, а кого ні. Потрібен підхід.. Треба його знайти. Дитина буде слухати того, хто для неї є авторитет (ну чи як то назвати).. Або їй не тими словами говориш, або не тою інтонацією, або ще щось. Принцип "залізної дисципліни" і "роби так, бо я так сказала" завжди десь вилізе боком.

Тут вже інше питання виникає - як сказати так, щоб дитина тебе почула. Не просто послухала, а почула. Мені здається, що то дуже глибока тема, і на форумі її не так легко обговорити, не знаючи що про це говорять дитячі психологи. Потрохи вже починаю підчитувати, бо не оглянешся як моя мала теж буде говорити "сюрпризи".

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

разом не живем, але на літо дитина приїжджає до прабабусі і прадідуся, тобто до нас. А я досить часто в них буваю у Львові.

ну тут досить спірне питання, але коли дитина вилазить на голову це також не дуже. Інколи старші більше розуму мають ніж 7-річна дитина.

навіть не знаю. Одним мінусом в їхньому виховані бачу те, що дитину карати не можна. Ні сварити ні бити. Все інше ніби нормальне виховання...
Як мала була менша ходила в "Розумничка", я її час від часу звідти забирала. Інколи ще забирала сусідського хлопчика, від нього така сама зневага - "що хочу то і роблю!"
також стикнулась з таким із сусідськими дітьми, в них також мега великий егоїзм. Завжди бавлюсь з діточками своїх подружок

до 3-ьох років

то від старшенький я багато чого почую і в свою сторону. Інколи хамське ставлення до стареньких бабусь і дідусів просто вбиває! В нас вдома живе одинока жіночка, вона трішки з "страностями" ніхто не спілкується з нею, то дітиска постійно її обпльовують, бють вікна в хаті, влаштовують туалет на подвірі...робиш зауваження - ще й сама получиш. Один раз мене так пальнули палкою по голові, що в мене чуть струс мозку не було. А батьки дитини - а нащо ти туди лізла?

якщо б я була чужою для малої, то б я не посміла вдарити, але я по-перше в дитини хресна, подруге вона моя племіниця. І я не думаю що Ви спокійно будете дивитись як дитина тебе чуть не матами посилає, коли ти сказала щоб дитина прибрала іграшки, які ж вона порозкидала і ще додає - я що хочу то і роблю, ти тут немаєш права мною командувати, ти - НІХТО. а коли все ж таки тато сказав прибрати,вона прибере, але піде ще тобі якусь пакость зробить. От що мене взлостило, взяла всі мої документи по хаті порозкидала, все лежало в дипломаті, допломат в серванті, вона не полінувалась взяти крісло, витягти і то все порозкидати, щоб я типу знала, як то нею командувати або весь одяг із шафи викинути. В мене в такі моменти терпіння не хватає!

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

гуляєм ми з малою на дитячих майданчиках.. часто бувають дітки - підбігають і забирають в неї її ж іграшки (не просять побавитись, а мовчки забирають).. По звичайних стереотипах я б мала їй казати "Дай дитині побавитись, вона тобі віддасть", але коли я так робила - моя мала плакала, інша дитина була задоволена, а її мама навіть нічого тій дитині не говорила - чи гарно так чи не гарно - стояла осторонь. А тепер я вчу малу - "Поділись іграшкою, якщо сама не хочеш нею бавитись" А тим діткам не дозволяю забирати в неї іграшки, якщо вона сама не віддає. Чому моя дитина має плакати? Але якщо дитина підійде і чемно попросить - моя мала сама може віддати.. І таких стереотипних ситуацій - купа!

---------- Додано в 16:56 ---------- Попередній допис був написаний в 16:52 ----------

Мдям.. до перехідного віку ще огого скільки, а вона вже таке показує.. Схоже на якийсь протест, чи що.. Робити всім на зло..

Якщо батьки дитини говорять вам "А чого ти туди лізла?" в присутності дитини - я вважаю що то неправильно. Коли дитина робить пакость - вона повинна знати що то недобре, і про це їй повинні ВСІ говорити. Маю на увазі, щоб думка ВСІХ щодо того, що так недобре робити повинна бути одностайною (а не тьотя сварить, а мама захищає - в присутності дитини). то моя скромна думка.. Коли дитина чує, що її за пакость хоч хтось захищає - це як сигнал що то робити можна, і що то не так аж дуже страшно! А то зле..

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Будь-хто, не лишень дитина, буде прислухатись до думки того хто для неї авторитет.

А підхід то просто повага до дитини. Те, що наші батьки називають - ти до мене пискуєш, не завжди погано. Я вважаю, що дитина не повинна боятись говорити і висловлювати свою думку, але якщо вона переходить межу то покаранням за таке не може бути побиття, а лишень якесь нефізичне.

Моя Анна вчора гаркнула до мого чоловіка. Те, що він не дуже добре розуміє дитячу психологію це одне, а те, що вона йому сказала - йди геть з моєї кімнати це зовсім інше. Чоловік образився, бо мала переступила межу. Я знала звідки в малої йде така поведінка. Вона була голодна. Я взяла дитину на бік і тихенько, щоб ніхто не чув спокійно її вислухала і пояснила, що якби вона не почувалась і які б почуття її не переповнювали вона не може говорити до тата, бо тим вона його ранить. Я її нагодувала, і тоді попросила, щоб вона пішла і перепросила свого тата. Все було вирішено. Тато щасливий і дитина. Але було дуже важливо її вислухати і почути те, що вона хоче сказати, а не кричати на неї і казати, - ти така, сяка, яке мала право до тата так говорити. Як добре, що баба з дідом ніц не чули і не помагали мені в вихованні.

Просто в моєї Анни починається такий вік, що їй треба буде розбиратись в своїх почуттях. Бо гормони можуть брати верх. А тут я, як мама повинна бути готова її зрозуміти і підтримати. Якщо я буду лишень їй казати - МОВЧИ, бо ти дитина. Тоді вона виросте закомплексована і застрашена. А я цього найбільше не хочу.

---------- Додано в 16:00 ---------- Попередній допис був написаний в 15:57 ----------

Так. Це протест. І я б так робила. І сьогодні можу таке зробити. Права я всеодно буду та хто те все позбирає, але щоб про себе заявити, то хоч і додам собі роботи, а зроблю.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Маруся-мама, так хотілось би скопіювати Ваш досвід і переписати собі ))) Дуже приємно читати Ваші мудрі і позитивні дописи.

---------- Додано в 17:14 ---------- Попередній допис був написаний в 17:11 ----------

якщо батьки не хочуть, щоб хтось виховував їхню дитину - не залишають її саму з родичами та й проблема вирішена. Тоді самі виховують і ні на кого не жаліються.

Ну ж не напишеш родичам/вихователям/вчителям на листочку - от я виховую дитину так і так, не сварю (щодо не бю по дупі - з Вами згідна, бо сама б не дозволила щоб мою малу хтось по дупі хляпнув), того-того і такого не роблю і Ви не робіть... то нереально, якщо дитина хоч декілька годин перебуває біля інших людей. Хіба якщо вона з няненю (тут можна спробувати поставити свої правила гри).

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

дитині щось нормально пояснити важко, вона навіть не хоче слухати, як була менша - пояснювала як краще, що так не гарно, пробувала вияснити причину її поведінки. Пояснення так і не отримувала.Зараз вона може навіть обматюкати, якщо ти хоч з нею спокійно поговрити Як була менша постійно хапала ножа

дитині 4 роки, вже ніби мала б розуміти

, я їй кажу не можна, бо він гострий, поріжешся, буде пальчик боліти, Мала такий скандал влаштувала, що я просто здалась - бери що хоч, порізалась - далі скандал вже і від брата і від молої.
Вона може слухати лише батьків, але всеодно буде пакостити. Вдома прибирає виключно мама, бо мала як поприбирає то відразу тому хто її попросив може зробити пакость. Лише якщо в неї гарний настрій, тоді буде щось робити.
Як їй було лише 3 рочки, вони ні з ким бавитись в нас не хотіла, бо вона львівська, а тут всі селюхи! З іграшками ділитись то взагалі катастрофа, навіть у школі постійні конфлікти, бо хтось взяв щось її.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Ви сподівались від малої дитини якогось пояснення?

Ви доречі неправильно направили своє виховання, бо вам треба своє "виховання" направити в сторону брата/сестри, тобто батьків тої дитини. Дитина сама собі не придумала, що ви всі селюхи. Її так навчили батьки. І якщо дитина до вас говорить погані слова, то ви скажіть її батькам, що якщо вони хочуть аби ви їм допомагали то нехай поговорять із своєю дитиною про її поведінку.

Доречі, мої діти можуть мені або чоловіку напискувати, але чужим ніколи. Ну, не буду казати ніколи, але принаймі ще мені ніхто не жалівся наразі.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

+100

мдяяяяя
У ває два варіанти
-Не лізьте в їхні виховні процеси взагалі, не звертайте уваги, не виховуйте, не допомагайте, не залишайтесь побути з дитиною і решту не...
- Порадьте своїм родичам завести дитину до дитячого психолога, бо це щось неадекватом попахує.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

я,звичайно, не можу об"єктивно оцінити ситуацію, але думаю що не все аж так погано. Може дівча і дозволяє собі забагато, але то скоріше з того, що спрацьовує самозахист, хоч і в такій примітивній формі. Нема поганих дітей, є непослідовні батьки/родичі, є ті хто не спромігся знайти спільної мови.

моїм дітям майже 7 і 5, вони добрі, чуйні, слухняні хлопчики, але вони могли б такими і не бути, якби росли з криком, шарпанням, агресією.
Навіщо ставити дитину в становище, де вона має захищатися, набагато простіше і ефективніше поговорити (як то Маруся-мама), не повчати, а тихенько підказати добрий варіант. Тим більше що то не ваша дитина, і будь-яке покарання з вашої сторони просто не припустиме.

Ми тільки повернулися з відпочинку, на пляжі поряд з нами весь тиждень відпочивала бабуся з двома внуками, хлопці дуже активні, земля тряслась коли вони приходили))) але єдине, що робила бабуся, то це кричала "які ви, виродки, нечемні, я більше з вами не поїду". Результату від того крику було - самі знаєте, то вона знайшла горбочок з добрим оглядом (аби до води не йшли) і більшу частину часу сиділа там. Хлопці ганяли по чужих лежаках, горланили що є сили, сипалися піском... ну і мої орли, як пити дати, погнали до них))))
Спочатку чоловік пробував наших відділити, але то марне заняття, попробуй всидь, як поряд таке буйство енергії. Вихід знайшли - покликали всіх будувати ракетну базу з піску, моє діло було скромне - зліпити пару ракет, далі хлопці рили як кроти, в "союзних масштабах".
Всього лиш переключили увагу, один з "батьківських прийомчиків"

і в результаті завжди дитина винна, а тій дитині попробуй розберись: сьогодні мовчать, завтра по дупці б"ють.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Недарма у Біблії пише: "Хто посіє вітер - пожне бурю". Така вседозволеність дітей і байдужість батьків має руйнівні наслідки. Батьки дбають, щоб їх чада ні в чому собі не відмовляли, а потім із них виростають мажори, котрі вважають інших людей за річ: що хочу, те й зроблю. І поводяться відповідно, як із річчю. Думаєте, хто мордує, калічить, вбиває? Боже, бережи нас від недолюдей і їх батьків.
Хочу стати на захист Гермі: для неї, як для хресної мами дівчинки, її духовне добро має бути передусім. Вона їй не менше мама ніж та, котра народила. Хресна - не для того, щоб подарунки на ДН дарувати і бавитися з дитиною, а для того, щоб виховувати в ній християнські чесноти. Можливо, за браком досвіду вона ще не знає, як вплинути на розбещену дитину без фізичної сили, але розуміє потребу такого впливу. Не та мама насправді любить, яка, все дозволяє, а та, яка навчає дитину поваги, милосердя і богобоязливості.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Ось з такого неправильного розуміння хресної і виходять потому, що добрі родичі пхаються з вихованням в чужу родину. Я також маю похресників, і не одного. Он тільки не уявляю собі їх бити. Та мене б рознесли на кавальчики мами моїх племінників.

Лілю, жді! Приїду буду capital punishment приміняти на твоїй дитині.

Про виховання християнських чеснот в дитині в першу чергу відповідає батько. Ні не мама, а саме батько. Це його обов’язок виховувати в дитині любов до Бога і пошану до людей довкола. Це тато повинен бути ініціатором спільних молитов, бо в мами окрім того є купа обов’язків. Звичайно ж, що це в ідеальному варіанті, але ми знаємо, що в більшості будь-яким вихованням в більшості сімей займається мама. А завдання хресної в першу чергу це молитись за свого похресника/похресницю.

Отже якщо Hermi хоче дуже допомагати виховувати дитину в християнському дусі, то нехай молиться за неї щодня, а якщо і допомагає як няня батькам, то нехай це робить в любові і з терпеливістю. Бітіє нє опрєдєляєт сознаніє! Що ж це за християнське виховання, коли за пискування дається ляпаса по-писку, би мовчала. Семи-річній дитині!!! Я для того і є доросла особа, щоб вміти опанувати свої емоції і висловлювати їх не побиттям а словами.

Думаєте мені мої діти не пискували? Думаєте мені добра хресна мама із своїми поняттями про християнство не допомагала? Пробувала, але мій чоловік з нею кілька раз погаркався, я також відправила подальше, і тепер мене вважають поганою бо мені "слова не можна сказати." Мої діти мою сестру, свою хресну, поважають але не люблять, бо вона коли приходить в гості зразу починає встановляти свої права в чужій хаті.

І ще про хресну. Моя племінниця є хресною в моєї найменшої. Вона до її виховання зовсім не пхається. Проте моя сестра завжди "імєєт шо сказать за етого пастера." В результаті, моя мала моєї сестри не любить і коли треба було малу завезти до школи і це мала робити моя сестра, то мала страшенно плакала, бо тої доброї тети просто боїться. І все лишень тому, що теточка переступає межу і втручається в виховний процес який належить мені і мому чоловіку. Навіть психолог говорить, що за дисципліну дитини відповідає ніхто інший тільки її батьки.