Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

для dieSonne

на мій також вони не є, але для когось це норма, бо його так "виховували"/"не виховували" тобто такий приклад як Ви показуєте своїй дитині вони не отримували і їхня мама не заморочувалася. Але ж такі люди є. Чия вина в цьому? Ми можемо щось зробити? Ми формуємо норми і правила поведінки, ми показуємо приклад дітям і робимо їм певну поведінку звичною, і повторюся ще раз - це все в сукупності і є вихованням. Жодні слова і жодна демагогія не замінить цього бо діти в силу свого розвитку до певного віку не розуміють значення таких абстрактних понять як "повага до старших", "охорона довкілля" тощо. І це найбільш поширена помилка і причина частих конфліктів між батьками і дітьми: "пояснюю, виховую, а воно робить по своєму". Час, терпіння, приклад і звичка але не вирвані з контексту а в процесі самого життя.
__________________

Даруйте мені, але у Вас, на мій погляд, професійна деформація

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

я думаю, Ви мене просто не розумієте.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Скоріше за все Бо говоримо ми практично те саме
Тільки я коротко, а Ви дуууууже багатослівно
Але те саме
Зоештою, думаю, ми розмову закінчили

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Виставив у онлайн усі 9 семінарів Чіпа Інгрема

1. Цей божевільний світ.
2. Що важливіше всього.
3. У гонитві за успіхом.
4. Засоби виховання.
5. Дисципліна - це не погане слово.
6. Хто головний.
7. Сильна любов під час сильних потрясінь.
8. Дивлячись в обличчя велетням.
9. Благодать на кожну мить.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Не знаю, чи в цю тему, але як ви вчите дітей поважати старших, відноситись до них не як до друзів. Чи то мій малий ще замаленький, але те що пояснюю не допомагає, може поскубати людей в ліфті за пальто, сумку, кульок. Каже "дядько/тьотка, що ти тут ходиш, іди до дому", біжить всім показувати, що він знайшов, чи має в ручках. Товкмачу йому, що так негарно, недоходить.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

У нас сьоні був нонсенс: малий сказав бабі: йди звідси. йди додому. Ти казала, що вже йдеш,чого не йдеш? баба образилась. Сильно. я насварила(звісно не била),пояснила. Кажу: вибачся. він каже: вибачай. кажу,гарно скажи до баби, щоб вона зрозуміла, шо ти в неї щиро просиш вибачення. Він далі по-свому: вибач і то не з ласкою. Баба пішла в сльозах. Я йому пояснила потім внятно. Розплакався. Я такого не вчу, розмов у нас про бабу в хатіі нема. І що то робити? коли зі мною погано говорить я наказую.(не фізично)

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

це все так, але давайте з вами трохи порахуємо:

війна завершилась в 45-му, зараз надворі 2012, маємо 67 років, ну нехай ті бабулі що кричать про ви війни не бачили і тд побачили її в віці 5-7 -10 років, то їм вибачайте вже поза 70 мало би бути і більше, багато кого вже немає в живих.... їм в такому віці ходити важко і транспортом вони майже не користуються - сидять домів

а от ті крикухи то як правило 50 річні тьоті з манікюрами

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Dasha,
Вашому малюку ще так мало рочків. Навіщо його смикати? Нормальні дорослі сприймають таку дитячу безпосередність як особливу «родзинку» малечі. А якщо щире бажання дитини поділитися своїми відкриттями світу викликають негатив – то це, на мою думку, означає незрілість того дорослого, що досі не знає, чим дитяча поведінка відрізняється від дорослої.

Наші діти зростають вже в інший час. Вимагати від них поваги до старших просто мотивуючи це тим, що хтось більше років по цій землі ходить – часто намарне. Принаймні, для моєї дитини це так. І я надаю, це більш правильна й чесна позиція. Є такі старші, що і в мене поваги не викликають. Скажімо, хабарниця завідувачка дитсадочка. Чи сусідка, яка виводить своїх цуциків прямо біля нашого під’їзду, і вони скрізь залишають «міни» (на які регулярно наступають наші діти). Я сама таких людей тільки терплю. «Здрастуйте» - це найбільше, що можу їм запропонувати. То чому маю вчити цього дитини? Повагу заробляють не віком, а вчинками, так я вважаю.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Сказано супер. Погоджуюся на 100 відсотків, бо сама так виховую синочка, хоча це є причиною численних конфліктів між мною і батьками чоловіка, які в тому плані є консерваторами.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

У три роки - беззаперечно, а тут недавно 8-річна дочка знайомого почала доказувати моїй малій, що в тої тато пузатий (як ще за мою вагу не згадала - не знаю), і вчителька англійської дурна, і мама англійської мови не знає (сперечалися, як англійською читається "Pizza", моя доказувала, що через "ц", та дівчинка - через "з", я спробувала делікатно перевести на іншу тему - та де там, ще й в результаті сама дурною вийшла.
Чоловік мій сидів поруч, але розмовляв по телефону, так що прослухав, а я тільки сиділа з розкритим ротом і очима кліпала.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

про "інші безапеляційні речі".
Дмитрик почав битись. Спочатку давати здачі двоюрідному 6-річному братові, а тоді намагатись будь-яку дитину штовхнути, смикнути, вдарити. При чому, не стільки зі зла, скільки... ну не знаю, з цікавості чи що.. ніби приміряє "соціальну роль" нечемнюха.
А на ніч каже, що сильно мене любить і більше битись не буде.
я так собі думаю, що шматок агресії є в кожній людині, і треба більше фізичних занять, щоби воно якось "розігналось" саме собою. Ну і що важливо реагувати виключно спокійно на такі ситуації і не боятись його витівок, просто старатись, щоб довколишнім дітям не діставалось.
а ще які думки є? як відівчити битись? які нефізині покарання за биття можна застосувати? Він на свій вік дуже розумний і розуміючий, але по характеру впертиииий...

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

думаю, це непоганий спосіб

Якісь гуртки чи що (спорт, наприклад, карате чи щось таке - там вчать контролювати агресію). Хоча дитина в такому віці ще не може адекватно контролювати емоції. Хоч і може розуміти, але не контролювати. Це неможливо поки.
Але починати треба.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

я так собі думаю, що важливо ще і те, що в нього це вперше в житті такі агресивні емоції. тобто, що це переходять всі діти на певній стадії розвитку. коли Дмитрикові було 2, однолітки трохи товклись за пасочки, і його трохи товкли часом... а він лише дивився величезними очима і всі дорослі були в захваті від "чемнюха". напевно, хоче приміряти нову соціальну роль+період заперечення. щовечора перед сном говорить мені, що битись не хоче і хоче бути чемний. його роздирають протиріччя.
щоб "дурість вийшла" - застосовуємо прогулянки з ровером/самокатом/копання мячика - так, щоб до повного опупіння, щоб дитина казала "хочу відпочити"
а років з 5 можна і карате, маю знайомого тренера малявської групи...

власне. я спершу трохи злилась, бо він ВСЕ розуміє. але ота особливість нервової системи дітей - швидкий розгон, повільне гальмування...

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Щось не даю собі раду з тим вихованням
Синочок в нас взагалі дуже енергійний, шустрий і постійно робить збитки... З тим якось намагаюся впоратися, сподіваюся, завжди так не буде
Хвилює інше. Він б'ється і кусається. Не можу назвати це агресією, бо переважно (хоч не завжди) робить це весело, без злості, але, тим не менше, боляче. Отак з розмаху як лясне! Недавно діда палицею вдарив... З кусанням то взагалі капці: отак підійде, притулиться ніжненько до ноги /руки, і як гризне! До синця, слід залишається. Ставлю на землю, якщо на руках, припиняю бавитися, говорю суворим тоном, пояснюю, що це дуже боляче - нічого не змінюється.
А вчора були в гостях, то він там взагалі лиш хіба на голові не ходив, а потім взяв та й вгриз дівчинку за руку... Чоловік каже, що таке вже заслуговує ляпаса по дупці, бо " бачиш, що твої розмови-пояснення нічого не дають", я не хочу бити його, а що робити - не знаю Ще й татів "вердикт": "Не вміє він бавитися з дітьми, не вміє... " То все мене до сліз довело... Знаю, що плачем тут не допоможеш, але так в той момент важко і образливо стало...
Що порадите?
І ще одне: як вам вдається донести до дітей поняття "не можна"? Маю на увазі не буквально ці слова, а зміст.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Чула, що в такому віці зубки таким чином чухають. З прорізанням останнього проблема зникає.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

О, і наш бється, щипається, дряпається. Переважно, коли щось забороняєш або свариш, то візьме мене або вдарить, або шкрябати почне....Сестричку двоюрідну міг вдарити, правда вона його теж штовхала, то і він почав так робити. Не знаю.....розумію, що сама винна, бо іноді не втримаюсь і по дупці можу лупнути, але то виключно моя слабість, ну не вистарчає терпіння деколи. мене мама лупила як сидорову козу, я завжди собі казала, що не буду своїх дітей бити, та й не бю так, але інколи....надіюся я зможу себе перебороти. Розумію що так не можна, але інколи втрачаю контроль, бо не можу достукатися до нього.Та ще й мале таке, ну точно щось в дупці є, бо він ніколи не сидить спокійно, завжди десь літає і виробляє щось, ну такий вже, каже моя свекруха, що як він приходить в гості, то в них торнадо в хаті,хіба мультики може трохи подивитися.
Дівчата,

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

оооо, з цим в нашої подруги проблема. Наші дітки одинакового віку, вчора пішли до них в гості, поки ми з подругою декорували дещо, дітки собі з нами в кімнаті бавились, і тут та мала кусачка як гризне Полю мою, вона її завалила на диван і за бороду . Ох і крику було, я сама чуть не плакала, мені так стало шкода свою Полю. Ту іншу дівчинку і сварили, і дістала по дупі, в куті стояла ревла. Пообіцяла не робити так більше.
А сьогодні вийшли на 5 хв їх провести, те саме. Взяла вкусила за ручку, при тому ,що Поліна її не била, не ображала, вона могла лізти цілуватись чи обняти , а та вредіна отаке витворяє.
Сама я не знаю чому так себе ведуть дітки? їх наказують, пояснюю і марно.

мені здається, що такі укуси не мають нічого спільного з прорізуванням. Це швидше такий собі самозахист, дехто вдарить , дехто вкусить. Можливо я помиляюсь.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

В мне менший такиц-щипун і кусячка.З старшим взагалі того не було...я вся зщипаниа-і за лице вночі може щипнути, все декольте в подряпинах...добре хоч шкіра в мене не лишає синців, бо момя мама то капець яка зараз ходить-всі руки і дельте в синцях...її вже на роботі якось навіть спитали чи то не чоловік так познущався))))
Що з тим робити незна...сподіваюсь дійсно зуби повилазять і минеться

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Мій Артем також довгий час кусався, і то добряче. Ні просіння, ні сваріння не допомагали. Але якось сам то переріс, правда точно не пригадаю в якому віці.

 

Відповідь: Повага до старших, інші безапеляційні речі та виховання

Ну це я теж так собі пояснювала, що зубчики мучать. Але ж биття?!!

---------- Додано в 13:40 ---------- Попередній допис був написаний в 13:28 ----------

В нас не помічаю ніякого зв'язку між тим...

Ну але від чого ж то чудо мале захищається? Його ж пальцем не рухає ніхто, майже не сварений, не кажучи вже про биття... Вдома не б'ємось, а тут (в батьків), то взагалі всі хухають над ним, бо то Ярееемчик!
Я би ще могла пов'язати оте "хухання" і таку поведінку (бо реально помічаю, що тут розпустився більше), якби таке не почалося ще у Львові. Так що ненаю... Дуже хочеться сподіватись, що то мине.

---------- Додано в 13:53 ---------- Попередній допис був написаний в 13:40 ----------

Поділіться, не минайте
Найсвіжіший приклад : до пса йти НЕ МОЖНА, пояснюю, що небезпечно, бо може вкусити, сто раз забираю звідти - безрезультатно пес в нас трохи немудрий, але вже не раз битий, то сам ховається від Ярика. А вчора таки не витримав і цапнув за пальці - бо малий вирішив подивитися, скільки ж там в нього зубів Злякався, плакав від страху, плакав від йоду-перекису водню... І що думаєте? Ввечері вже волік пса за хребет і намагався осідлати.
І багато тут є таких місць / речей, які просто неможливо відгородити від того дослідника.
ЯК пояснити???