Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Та власне писала не про спеціалізовані маршрути на городи, а про маршрутки міські. Які ходять кожні півгодини. Навіть в 11 год жари нема ще. Трохи треба думати і про інших людей, яким на роботу мус добратися, нє?

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

А в мене нині був шок!! Рвало і метало мене....Навіть не знаю в яку тематику краще писати в "Рагулі" чи "Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?"
Так як дійство відбувалось в "милій" жовтій залізяці - пишу сюди...
Їду зранку на роботу, маршрутка в міру забита....і тут заходить вагітна жіночка на місяці так 7 і з малою дитиною (років так 3) і тут волосся дибки полізло!!!!!! Сидячі місця були зайняті молодими людьми (всі старші стояли) і всі нуль по фазі на вагітну та дитинку, яку ледь не задавили.... Робили вигляд, що нічого не бачать... за 2 хвилини такого ігнору від "старців-молодиків" люди почали обурено бубоніти і робити зауваження загалом до віп-осіб...В кінці кінців, одна дівчина поступилась місцем жінці....і тут Увага! молодики, які б мали уступити місцем вагітній з дитиною (не кажучи вже про норми етикету та моралі), вдихнули з полегшенням і знов почали активно розглядати вікна маршрутки і, що за ними....
Мама пропустила дитину сісти, та сіла і почала сунутись ближче до дівчини, що сидить поруч, і запрошувала мамусю сісти біля неї, щоб їй було зручно з животиком.....так гарно і мило все було, поки сусідка їхня не відкрила рот.... що малий її помне, вона заплатила за місце, а вони най всідаються на одному кріслі.....
Так би і хотілося їй ляпаса якогось дати.... незважаючи на весь альтруїзм, та "зараза" так мене ошарашила, що навіть людиною її важко назвати... не знаю, що вбуло далі в цій пригоді, бо вже була моя зупинка...Мені соромно за наших людей, всі такі гарні і культурні ззовні, а в середині одна гниль....

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Це справді жахливо! Я у тих маршрутка їжджу нечасто, але буває що треба виїхати до міста. То коли заходжу, зразу видно як люди відвертаються до вікна, або ж вдають, що не бачать мене (особливо молоді хлопці). Я не вимагаю, щоб мені зразу уступали місце,і навіть не через те що я змучена, чи мені тяжко стояти, а просто через те що це насправді страшно їхати вагітній настоячи, бо не дай Боже щось станеться! І до того ж, в основному уступають жінки та дівчата.

А щодо тої "мадам", то вона ще не знає, що її чекає. Могла би взяти сина тої жіночки на руки, тим самим допомогти.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Останній раз, коли їхала в маршрутці мала кумедну історію. Заходить в маршрутку старша (не старенька) жіночка. Я мала важку сумку (стандартна жіноча косметичка - документи, косметика, вода, солодке до кави - десь так кілограм під 6), і кульок з продуктами. Я встаю зі свого місця з цими речима, сумку вішаю на плече, людей в маршрутці - ніде яблуку впасти.
Ну от, вступаю я тій жіночці місце (думала, що вона скаже, що потримає мої речі), а вона невдоволено - "Заберіть свою сумку вона мені тре по руці" і демонстративно відпихає мою сумку.
От така собі "ЖІНОЧКА"

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Екземпляри є різноманітні у нас.
Щодо "Хто кому винен?" то я вважаю, що ніхто нікому і нічого не винен, та є певні неписані правила, яких ми у різних ситуаціях маємо дотримуватися, і завжди бути ЛЮДЬМИ - добрими і чуйними.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

О та, "вдовствующіє імпєратріци" - то окрема дуже цікава категорія пасажирок
Я не маю звички лупити сидячих людей сумкою по плечах і головах, ну але блін, в переповненій маршрутці ВСІ рухи сумки проконтролювати неможливо.
А коли таким монархиням радиш їздити на таксі і перестати парити людям мізки - чомусь дуже ображаються. Халепа

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Таке звичайно неприємно, особливо коли ви самі уступали їй місце. це вже називається тотальний егоїзм. Але хоч мені ще дуже далеко до віку тих жіночок, але й мені не подобається коли мені в лице чи в плече постійно стукають сумкою. єдине коли це переповнена маршрутка, то можу запропонувати потримати, ну бо дійсно людині нема де не те, що сумку тримати, а й самій нормально стати. а от коли в маршрутці є повно місця, щоб нормально стати і нікому не заважати, а тобі в лице пхають сумку то вже ппц. скажу своє фе

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Не знаю чи сюди чи зразу вже в "Рагулі". Їду в маршрутці, людей досить багатенько, так сталося, що в основному літні люди і одна мамочка з маленькою дитиною. На зупинці заходить бабця з паличкою, ледве піднялася в салон і стоїть збоку там де одне крісло(біля неї сидів пан також з паличкою). Як заведено всі вивчають те, що за вікном. Тут один з мужчин (старший, але не старий ще) запитує ту бабцю "Ви виходите?" на що вона відповідає, що їй ще дві зупинки. Він відповідає "Ну то я почекаю, може то в КОГОСЬ СОВІСТЬ ЗАГОВОРИТЬ":khomyak: ! Жінка, що стояла біля того "пана" зробила зауваження на кшталт "Ви ж мужчина, поступіться старшій людині" і тут геніальна відповідь "Я не мужчина, я - пенсіонер! Бо мужчини то ті, хто до 50 років, або приймають віагру. Все решта то носії штанів"!:8:

 

Сьогодні була неприємно вражена в автобусі.
Сіла на кінцевій 4а, майже в самому кінці, мала з собою важкий рюкзак.
І тут крізь людей пропихається до мене жіночка років 50, і таким нещасним голосом каже "Уступи мені місце". В автобусі ПОВНО молодих хлопців, чого вона не пішла до них просити місце - не знаю. Я, чесно кажучи, не горіла бажанням всю дорогу тримати важкенний рюкзак (й так маю проблеми з шиєю через те що постійно фотоапарат на ній висить), ну і я миттєво зреагувала, що треба хлопців просити уступити місце, обернулась назад, а там вкінці одні хлопці в рядочок. Я й кажу їм: "Хлопці, уступіть, будь ласка, місце жінці". Хтось там встав, їдемо....
І потім до мене підходить той хлопець що встав, і каже до мене: "Що то за культура така, ти що пенсіонерка стара? Якщо тебе попросили уступити місце, то чого сама не встала???" В мене шок, я звикла до інших чоловіків в своєму колі спілкування... І кажу йому: "Що мене виховували так, що хлопці мають уступати місце жінкам і дівчатам, а не навпаки!" У відповідь почула що я афігєвша, не культурна, і так не робиться.
Так неприємно було, терпіти не можу таких хлюпіків, фееее
І так до слова, мені досить часто уступають місце хлопці. Дякую що ви ще такі є!

 

То коли їдеш в тій маршрутці, то надивишся, пообурюєшся і забудеш. А от коли сама стаєш учасником того всього - то далеко не солодко. Вагітною довелося проїхатися мені перший і останній раз в маршрутці. НІХТО місця не уступив! Кожен був по-своємому "слабий" і тримався того крісла. В результаті, на наступний день я вже була в лікарні з загрозою (Тому моя порада вагітним жіночкам: не встидайтеся попроситися сісти. Ніхто крім вас самих за вас не подумає)
Щодо бабць. Дай Боже нам всім дожити до того віку і мати стільки сили пхатися по тих маршрутках! Мені якось виховання не дозволяє не уступити таким людям місце, але таке враження що ти їм не тільки місце винен, але і більшу пенсію та стигліші помідори (Прошу вибачення у всіх хороших бабць. Але такі мені здається маршрутками не їздять, а сидять вдома і бавлять внуків)
І ще одне мені згадалося. Правда, історія була не в маршрутці, але по тому самому сценарію. Переїжджаємо я з малою візочком дорогу. Досить людно на переході. Перед нами якась бабця (з тих рухливіших). І щось їй стрілило зупинитися. Я не очікувала такого, тому трохи наш візок ту бабцю штовхнув. На що отримала: "во! понакупляють собі тих візків! Нема як пройти!" Я вибачилася і поїхала далі. Але подумала: яку повагу ті старші хочуть до себе, якщо вони в собі ніякої поваги не мають...

 

Не знаю чи до тієї теми буде, але думаю : не так страшна ситуація, як саме ставлення до неї.
Я коли була вагітна зі здоровенним пузом, мені місце уступали радше зрілі мужчини, молодь не реагувала, але нічого- пережила, та й ніяково було і втоми не відчувала, бо молоденькою була.
Але все ж люблю цей світ і маю повагу до старших, і яка б втомлена не була, завжди уступлю місце старшим, які б буркуни б вони не були...
Образа- це привілей слабких! Любіть цей світ і не звертайте увагу на дурниці!!!

 

На жаль таких "чоловіків" зараз багато, я таких з категорії ВІН зразу переводжу в категорію ВОНО, бо таке важко чоловіком назвати.

І мені теж, це так приємно

 

В маршрутках майже не уступають...
Хоч пузо вже велике, люди віком від 40 років ігнор повний....ще ніразу мені не уступили...,молодь більш адекватна

 

Я всієї історії не бачила, бо було дуже багато людей. Та реально вразило і ... злякало чи що. Ви коли не-будь бачили, щоб за місце в маршрутці билися? Мужчини. І то добре, що їх трохи втихомирили інші пасажири. Але словесний скандал тривав мало не до кінцевої. Як я зрозуміла: один попросив уступити місце жінці з дитиною ... іншу дитину (ну десь шкільного віку, та все ж). І його (ну чи її, того не знаю) батько вступився за свою дитину. Капець просто!

 

нещодавно їхала в ЖК трамваєм. на зупинці було трохи людей і трамвай не переповнений. коли під*їхав вагон, то ті всі люди погнали до дверей, я, звісно, чекаю збоку, не пхаюся з пузиком в той натовп. і все люди заганяють, сідають на усі вільні місця і сидять собі. тоді я заходжу, і мене -колобочка, чудово видно(бо ж по суті лиш сидячі зайняті, а вагон порожній), але ніхто місця не дає. саме смішне, якраз звучать слова з гучномовця "...поступайтеся місцем інвалідам...", от я і подумала, що таки моральних інвалідів в нас чимало. сумно... чого така низька культура в наших людей...

 

аж не віриться, а лише кілька років тому люди яким більше 35 , могли ще молоді зауваження зробити. Все навпаки....

 

Та то як коли. дійсно найчастіше саме жінки, але буває і чоловіки і молоді хлопці... Був випадок - сіла я в наповнену маршрутку... Коли починає дусити, то я взагалі то може чемно попросити когось пустити мене, бо це небезпечно. Але оскільки я зайняла не найгіршу позицію і їхати було кілька зупинок - то стою. Сидять переді мною два мужчини середнього віку. Ну і нічого .... А збоку молодий хлопчина стоїть і так голосно мені каже "не хочете присісти?" - ну очевидно, то адресувалось не тільки мені . Я ще пожартувала - та присісти можу, але не багато разів . Ті далі сидять. А мені смішно вже. Але й дуже приємно, що є такі молоді хлопці, що вже справжні мужчини. До слова, потім мені з дальнього рядку ще один хлопець уступив, проте там збоку жінка з дитиною стояла- то сіла. Але від тої ситуації мені було і гірко, і дуже приємно водночас -за молодь.

 

знаєте, розкажу те, що мене просто вбило!!
Маршуртка не у львові, в рідному місті, їдемо з сестрою і малим похресником (2 роки дитині) за білетами..маршрутка повна, сидячі - не пенсіонери..зайшли, всі голови відвернули ніби і не бачать що то мама з дитиною. а мене такі нерви взяли і кажу "Яка культура населення, мама з малою дитиною, хоть би хто місце уступив!" і що ви думаєте ? Хєр там (вибачте за гостре словечко, то просто на емоціях). в результаті якась мама, чия малеча сиділа на (малечі теж десь роки 3 було) посунула ту дитинку і він разом з нашим малим сиділи на одному місці..ну хіба то так може бути? що то за скотство таке? так як в нас возять як худобу та впаде та дитина і наробить собі страшних проблем!! то ж діти наше майбутнє - а ми навіть місце їм не уступаємо! і то сиділи люди в віці до 50 років. страшно хворих, вмираючих, пенсіонерів не було. ноль на масу на мої слова...я досі в шоці від цього..

 

Сама так в п'ятницю їхала маршруткою 3а в напрямку з КК до центру. Зайшли з малюком, стали якраз перед молодим хлопцем і він навіть не подумав місце дитині вступити. Він же ж пакунки з Кінг Кросу тримав, мабуть дуже важко було.

 

Я вже давно перестала шокуватися: бачу, що тепер кожен сам за себе.