Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Та взагалі по житті я дійсно спокійна дуже і тиха, але коли мене зачепити чи коли бачу відверте хамство, то "вибухаю"

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Якщо Ви б подивились на лінієчки, то б бачили, що тут телепатії не тре

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Дівчата, я вже черговий раз переконалась, що вагітну зроозуміє тільки та, яка була вагітною ну або чоловік тої, яка недавно була вагітною і знає, що це таке. Тому тут дивуватись нема чого.

То не до теми, але поофтоплю. Мої подруги ніяк не можуть зрозуміти, як це я в розгар епідемії всяких вірусів, коли ужасно слизько, коли чоловік у відрядженні та ще й на 9 вечора не можу з ними в центрі зустрітись і посидіти в кафешці допізна, а потім в маршрутці сама по тому льоду назад! Як це так, вже третій раз відмовляюсь від зустрічі! Або ж приходять в гості і замість того, щоб хоч щось допомогти, хоч щось подати, то чекають, поки я їх обслужу...
То що вже можна говорити про чужих мужиків...

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Ну це в Вашому випадку не тре, а є жінки, яким би правда не завадило лінієчки з собою носити ))) А то в мене був випадок, коли я наїлася кавуна і їхала в маршрутці, так мені поступилися місцем як вагітній ))))
Але я власне до чого веду. Більшість людей - не дуже розумні і не дуже виховані лосі, це факт. Ви їх не зміните. Таким треба декларувати Ваші потреби, а не скромно стояти поруч і надіятися, що у них прокинеться совість.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Та незавжди нажаль(. Їздила я в суботу в Синево здавати аналізи, а там стояло 2 диванчики розраховані на 3 людей ( 1на 2 осіб, 2-на 1 людину). Так от заходить подружня пара...він такий собі добрячий відкормлений бичок, а вона вагітна. Так от він як тільки він побачив вільне місце на диванчику, відразу на нього бухнувся, я оплатила і думаю сяду і собі, то ледве біл янього втиснулася, воно розвалилося як вдома. Чому воно, тому що коли підійшла його дружина він навіть і не подумав стати, про це подумала я, але тут незнаю чи рагулькою я вийшла ,але подумала, що правильно б було йому їй уступити. Вона до нього мені важко стояти, на що була відповідь "та чекай, зараз жіночка (я) піде робити аналіз і ти сядеш". А ви кажете уступити місце чужій вагітній жінці в транспорті...

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

а вони знають, що ви їх покликали для допомоги, чи думають, що таки в гості прийшли? Ну бо я в гостях не рвуся помагати, хіба би вагітна подруга мішки совала, чи на таборик почала лізти...

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Ну мені здається, що коли вагітна крутиться, як білка в колесі, то подає, то миє, то готує, то згинається по сто раз (а це вже важко на такому терміні), то робить салат\канапки, тощо, то вскакує кожні 2 хв, щоб щось подати, причому вагітна подруга на 35-му тижні, то будь-яка дівчина може хоча б запитати : Чи тобі щось допомогти.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Та сама проблема комунікації, про яку я тут бубню.
Діями декларуєте одне - то хоч словами задекларуйте, що насправді все зовсім по-іншому.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

А нащо??? Питання, звісно, риторичне. Прийшли, попили чайочку з купованим печивом і фруктами, полялякали і ніхто не напрягається . Особливо господиня, яка є при надії, тож потребує морального і фізичного комфорту.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Особливо господиня, яка при надії і потребує морального і фізичного комфорту .

Та так тепер і буду робити, вчорашній вечір мене багато чому навчив...

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

пригадую коли я була на 7 місяці їхала з привокзальної (це булу літом) зайшла в маршрутку, всі сидячі зайняті ніхто не стояв тільки яяяяяя, до мотозаводу ніхто не зайшов і не вийшов тільки яяяя, плакати хотілось... ось такі в нас ра.....лі

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

я так стояла на 8-му місяці. Одна-однісінька, всі решта сиділи.
Але ніколи людей сама не піднімаю, бо безязика. Не вмію сказати "встаньте мені", бо не певна, що та людина сама має змогу стояти.
Пам"ятаю як жінка з дитиною підняла молодого хлопця, а то встає, бере паличку і каже "будь-лака сідате". Ну, я б провалилась зі встиду в такому випадку. Думаю те що людина молода, соковита з вигляду- то ще ніяк не означає, що вона в змозі поступитися місцем... Тому стою, чемно чекаю, поки хтось мені встане.) Зараз в транспорті стараюсь примоститись так щоб мене поменше штовхали. Але інколи уступають... Навіть нещодавно якась жінка "построїла" всю маршрутку що мов всіх засліпило, що нема кому вагітній місце уступити.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Ну то більш рідкісний випадок. Та й паличку певно можна зауважити. Не знаю, коли сидять молоді пацани років 17-20, на мою думку можна "без зазрєнія совєсті" попросити. Зрештою то ж не просто примха, а потреба (заради безпеки власної і дитинки). Ніхто ж не каже вимагати чи калік піднімати, а чемненько попросити, якщо всім "засліпило". Якщо людина реально не може уступити, погано себе почуває, вона пояснить. Якби от мене наприклад хтось так піднімав на початку вагітності, я б так і зробила.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

От буквально вчора трапилися зі мною два випадки. Їхала зранку на роботу, в маршрутці навіть вдалося сісти біля вікна. На місця попереду і позаду мене повсідалися підлітки. На наступній зупинці в маршрутку зайшов пенсіонер, оцінив обстановку, і попрямував до мене. Каже: "Бачу, пані зараз поступиться мені місцем!" Що тут скажеш, встаю, перелажу через торби жіночки, яка сиділа біля мене - дідок вмощується на моєму місці. А через дві зупинки виходить. Не витримала, питаю: ну невже не простіше було б підняти когось із тих підлітків? А дідок так радісно: "То вони ж в навушниках, музику слухають, і не почули б мене! А якби й почули, то все-одно б не встали!"
Ситуація №2: переповнена маршрутка, пасажири - в основному студенти, які прямують на вокзал. На одній із зупинок в маршрутку втискується бабця "божий одуванчик"

то ще треба було бачити, як вона штурмом брала маршрутку, певно, колись з такими виразами облич солдати кидались у рукопашний бій

Ясно, що встаю, аби вона сіла. Тільки не змогла швидко розминутися із хлопцем, який стояв поряд зі мною, через його сумки. То бабця вирішила надати мені прискорення, і стала лупцювати кулаками по спині. Типу проштовхувала так. Сказати, що я була в шоці від такої "вдячності" - то нічого не сказати. Якась жіночка спробувала зробити тій бабці зауваження, то вона так щиро здивувалася, мовляв, що поганого в тому, що вона поспішала зайняти те, що їй належить по праву?
От чесне слово, після зустрічей з такими хитрофілейночастинними старшими людьми мимоволі зникає бажання поступатися їм місцем. І ще от помітила: чомусь старші люди у більшості випадків вимагають, аби їм поступилися саме дівчата. Цікаво, чому хлопців не займають? Бояться? Чи може прирівнюють до себе?

мовляв, їх і так мало лишилось, треба берегти

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

О, мене це раз так дістало. Якась бабулька пройшла аж до середини салону, щоб мене підняти, хоча спереду сиділи самі хлопці - учні з бурситету на Пасічній. Я поступилась місцем, встала, пішла підняла хлопця криком: "Ану, встань зараз же!" (при моїх 1,56 і 45 кг в мокрих капцях) і ввалилась на його місце зі словами: "Я старше - отож Я сидітиму". Він мовчав, був в шоці. Взагалі, за день доводиться їздити разів 7-8 маршрутками. І кожного разу намагаються підняти саме мене, хоча в салоні повно студентів. Деколи нерви здають і репетую, щоб піднімали студентів. Довела якось і бабулька. Я навмисне йшла на кінцеву, щоб їхати сидячи, бо з кінцевої на кінцеву через усе місто. А вона ввалилась, коли салон вже був повний, пройшла знов-таки до задніх дверей і просто вимагала від мене надати їй місце: сідала на мене, плювалась, трохи битися не лізла. Дідок в напівпустому трамваї (повно сидячих місць), підійшов і вимагав поступитись йому місцем (це вже просто маразм). А я їхала з поліклініки з температурою. А колись зробила зауваження військовому, щоб старесенькій бабусі дав місце("Там біля Вас жіночка старенька стоїть, може б Ви дали їй місце?" - без сарказму, дуже ввічливо), то дізналась про себе багато нового від нього і мужиків в трамваї (не дивлячись на те, що їхала з дитиною).

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

То та бабулька негарно вчинила, а Ви?...

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Нє, чомусь сліпить. Чоловік довго ходив на костилях, потім з одним, то регулярно його хотіли піднімати з посадочного місця. І так як писали, що коли справді погано то можна пояснити, та не можна, бо направду це задовбує, що пояснювати що на костилях? Зато як йому уступити, тоже занавєсь - не видно, що височезний хлоп на костилях. Але всюди є місця призначені для інвалідів і дітей, тож найзручніше було там сідати і регулярно костилем тикати в той надпис.

---------- Додано в 17:34 ---------- Попередній допис був написаний в 17:33 ----------

З таким настроєм можна було бабульці не уступати, а підняти того студіка щоб бабулька сіла на його місце.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

З цими уступаннями деякі бабульки направду бісять. По місту - вже все сказали, не повторюватимуся. Розкажу іншу.
Чосто їзджу по роботі в Червоноград і Сокаль. Зроблю все і Червонограді і потім їду в Сокаль. Маршрутки ходять одна за одною, інтервал хвилин може вісім, не більше, щойно від"їзджає одна - на її місце зразу під"їзджає інша і набирає людей. Завжди чекаю наступну, якщо попередня вже повна, щоб сісти, ба маю деякі проблеми зі здоров"ям, а дорога там жахлива, трусить неймовірно. Так от деякі бабульки прибігають, коли маршрутка вже відправляється і пхаються всередину, тіпа, впевнені, що їм хтось зараз поступиться місцем і їх не гребе що ти чекав аж 8 хвилин наступну, вони ж бо чекати не можуть...
Бісить неймовірно, я тепер заходжу, зразу йду в кінець і сідаю і мене не гребе.