Посмішка продавця, а за нею...

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Це не обов"язково вина продавця, є компанії, де продавці мусять виявляти таку "увагу", і якщо продавець до клієнта протягом хвилини не підійде і не запропонує повний набір послуг, то його попруть як милого. Я сама працювала (дуже недовго) в такому магазині. Треба було усміхатися і завжди пропонувати показати товар, допомогти обрати, провести до каси а потім щей ручкою помахати.... на мене раз мужик так визвірився, то капець.... а сам стояв перед вітриною і не міг розгледіти потрібний товар, примружувався, сам в позі "зю" (бо то щей нижня поличка була).... так обідно Хоча я не виправдовую занадто нав"язливий сервіс, має бути золота середина.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Здогадуюсь, про який магазин йдеться, але найсмішніше, що вони його дійсно так і отримують - з вішаками, ніби "фірмові")) Я малому там купувала такі труси (ніби футбольний м"яч розфарбовані, були там такі?) то він мене довго допитувався, чи як він їх поносить, поперемо, то певно на тім вішаку сушити треба))

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

в постійна ситуація (і на базарах і в магазинах, де не сам вибираєш, а тобі намагаються щось показати):
я ношу взуття без каблуків (зовсім, максимум танкетка 1-2 см) і коли мене питають, що мене цікавить, то кажу "мені треба без каблуків", а вони показують мені з каблуками 5-7 см і кажуть "так який же ж це каблук??"

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Також ситуація... Південний....магазин з джинсами..."привітна" кобіта-продавець. Я прошу дати мені поміряти штани з високою посадкою...дає...4-5 бедровок з доведенням "та то всі штани зараз такі". Я після 2-ї пари вбираюся...дякую ..."усмішка" кобіти-продавщиці...виходжу і чую в спину..."от с...ка, нічого не купила".
Хотілося спершу огризнутися, а потім подумала та не варта вона моїх нервів.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

А я вчора сама заморочила голову продавчині, купувала ковбасу, і попросила без сала, а потім ще додала, що має бути типу рубленої. Вона так зосередилася на тій "рубленості", що забулася і дала мені хорошу рублену ковбасу, але з салом а я то тільки вдома побачила і так собі уявити, прийде до неї за день двадцять таких, половина тихо піде, половина накричить, неспокійна робота...

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

у нас у студмістечку раніше був раніше лише один магазин-гастроном. ніхто туди не хтів ходити. там 2 зміни по 3 продавці, то лише одна з них була нормальною людиною, а інші - чисто совкові продавці: без посмішки, постійно гиркають, коли купуєш хлібину, то завжди пхають кульок-майку за 10 коп (не питаючи).
зараз уже є вибір магазинів, то вже легше.

ще історія: стою в магазині-гастрономі (уже іншому), привезли морозиво, стоїть у ящику біля морозилки, 2 продавщиці балакають (у стилі "а мій брат-сват-невістка-сусідка і бла-бла-бла....."), 10 хв уже балакають (надворі ллє як з відра, то стою чекаю). кілька разів просила (дуже ввічливо), чи можна мене обслужити. у відповідь: "ти шо не бачиш, шо я товар приймаю!". стою далі. от вони перебалакали. я знову звертаюся до продавщиці. вона:"не бачиш, що морозиво розтає, треба заховати". я в шоці!! а 10 хв тому не розтавало?

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Працюю на нижньому Шуварі.Треба було мені купити каву і чай,обсобачив мене власник контейнеру з тими кавами-чаями як піонерку,сказав,що через дві години буде відпускати,але коли побачили,що клієнти зі мною вітаються,змінили гнів на милість.Зволили продати.Якби той чай(чоловік любить) був десь в інакшому місці,то не стояла би під дощем...Але більше туди ні ногою,перейду на другий чай!!!!!

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Була в Метро, йду на касу, сидить чорнява касирша років 40, ногу на ногу заложила, мовчить - типу не питає картку, кульки, податкову накладну.

ну купила я продуктів на 65,37грн , даю їй 100 грн, а вона сидить в тій самій позі, питає у Вас є 5,37 грн? , я відповідаю - ні
вона знов , а 37 коп?- я знов - ні
вона знов, а 1 грн.? - ну і тут я вже не витримала, як кажуть "остапа понесло"

Я кажу: можна подумати у вас здачі нема, чи може мені тут інструкцію про касові операції вам розказати?
дивлюсь, мовчки дає здачу, ні слова не сказала!

ой, шкода був вечір, я була змучена, а то показала би їй розгони.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

а що за інструкція?

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

http://zakon.nau.ua/doc/?code=v0228500-95

там написано, що касир не має права торгувати , ну відпускати товари в даному випадку, якщо в нього нема розмінної монети

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Працювала я колись в магазинчику і нас заставляли до кожного "доброго дня, щось вас цікавить? Вам допомогти" і так ми мали говорити майже відразу! як людина зайшла. Бо нам виговорювали ще й як. А мене аж сіпає до сих пір коли так пристають. А в лікарні як з малим лежала,то в столовій чула: добре мамам годують їх тут! І кидає тарілками. Я ледь змовчала за "добре тут" і за ту халамайку що давали.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Сheerful: "А я як відпочивала в Криму зайшла раз в магазин за хлібом і питаюся продавщиці чи батони свіжі, а вона вчувши, що я по-українськи говорю, заявляє мені " Прошлогодние, иди отсюда". Більше я там нічого не купляла......"

Коли я в Алушті попросила морозива українською, продавчиня робила вигляд, що не розуміє... Більше я в Крим не їжджу - не хочу за свої гроші ніяково почуватися.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Я недавно зайшла в аптеку, фармацевт вже така старша жіночка,здавалася приємна. Я попросила дати мені фолієву кислоту. Вона мене питається в якій дозі,я кажу 400мкг і додаю,що то має бути фірма вітрум. Вона мені: такої дози не існує. Я їй ще старалася пояснити,що існує,і тут почула злим тоном: "Та ти ще будеш мене вчити,дивися яка розумна знайшлася" А я ж нічого погано їй не казала.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

ох мене і дістала касирка на центральному ЖД-вокзалі Києва!!! беру купу квитків (на себе і чоловіка по студентському (хто не в курсі - то більш ніж у 2 рази дешевше)): треба в село з’їздити допомогти, потім їдемо на Н.Р. до нього і на Різдво до мене, ще сестра попросила взяти 2 квиточки - то їх більше 10шт виходить. я чемненько вітаюся. касирка на вигляд добра людина, але видно не в настрої. я їй гарненько замовляю, кажу число, який клас, постіль - без постелі, коротше - все що треба. вона мені видає, потім на останньому замовленні:"а коли ж ви вчитись встигаєте - стільки їздите", я їй (з посмішкою!):"та я вже 6-й курс" (типу, вже ж легше має бути вчитись). вона:"та то ж гроші треба мати, щоб стільки їздити!" (блін, а що на вихідні і до батьків не поїхати), я кажу:"та я ще і працюю". вона: "ага, ще кажуть, що в нас "бідні" студенти" (ніби, коли я працюю, то мені гроші з неба падають). я : "я приходжу додому в 9 вечора кожен день". після цього нарешті заткнулась. дістала так, що капець.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

зайшла нині в сервісний центр ( по ремонту техніки), стою , питаю ту дівчину куди понесли мою техніку, сама переживаю

та кобіта встає ,каже я зараз Вам назад віддам товар , і на ремонт не хочу брати

ну мене вже розпирає від обуреності, але я була з другом ,який знає директора того сервісного центру - то він мене зупинив

але як зремонтують мій товар, то я вже тоді поставлю ту цьоцю на місце

це типу вона там директорка, а не просто приймальниця

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Багато я тут прочитала про неналежне обслуговування покупців і про те як продавці не поважають покупців. Так, я звами згідна, скрізь таке трапляється, але іноді я тих продавців розумію-часом самі покупці нахабно поводяться, провокуючи конфлікт, в тих же супермаркетах беруть з полиць товар, катають його по залу, понабирають з захланності повний возик, а потім, коли бачуть що грошей є ледь на половину набраного, де будь повигружають це- а продавець потім втик получає, що товар з його ряду лежить не на місці. Або як я спостерігала в моєї сестри на роботі: вибирає мама дитині пенал,малий стоїть поруч, вона його не питає який би він хотів, а сама перекидає, витягує з самого низу, кладе де будь, розкриває, а закрити не трудиться, так і кладе то все що дивилася (з різними цінами) на одну купу, врешті решт та купа зрушується і падає на землю, вона підхоплює той срачик і кладе на нижню полицю(!), де їм взагалі не місце! І далі продовжує свій вибір, примовляючи :" Хочу якийсь файний пенал, двохповерховий, де багато місця, щоб привчити дитину до порядку." В мене культурний шок- про який порядок йдеться, якщо за 5 хвилин сама срачу наробила на рік вперед! Може варто почати з себе- і навчитися самій не срати навколо себе?! Який же ж вона приклад показує дитині? І такій навіть уваги не звернеш, бо ж то КЛІЄНТ! Сестра мовчки чекала поки вона піде, щоб побрибирати, а от я не змовчала і сказала:"Жіночко, ви можете не поважати чужої праці, себе, продавця, але поважайте покупців, які прийдуть після вас- вони теж заслуговують обрати собі пенал в комфортних умовах, а не в срачі, який ви залишили після себе."
В нас покупці чомусь вважають, що всі продавці їм "щось винні", і всі продавці -"обслуга",приходить в магазин вже в себе на роботі добряче вздрючене, таке недобре, що аж само себе кусає і тупо шукає жертву-продавця, щоб пригратися за дрібничку і вилити свою злість в скандал, поскандалить і йде гадь спокійна додому- ну просто енергетичні вампіри. Продавці теж люди, як покупець "аукне", так продавець "відкликнеться".Хоча на жаль бувають і винятки-деяких продавців варто ізолювати з суспільства, не те що допускати в торгівлю.ІМХО.

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

В Греції наприклад у всіх магазинах одягу біля примірочних є вішак чи тумбочка на яку складають поміряні речі які не підійшли, І НІХТО їх назад на вішак не вішає і не відносить на місце, там є спеціальні дівчата які акуратно їх складають чи вішають на вішак і розносять по місцях. І це їхня робота!!!

І правильно зробила - це її робота! Якби та жіночка сама за собою поприбирала і поскладала, такої працівниці як Ваша сестра(наприклад) не потрібно би було взагалі!!! А якщо людина морально, емоційно і тп не готова до такого то може варто знайти іншу роботу і не мучати себе та інших?..

Будь яка робота з людьми складна і вимагає психологічної підготовки і успіх тої роботи залежить від вміння спілкуватися з різними людьми.

Це як анегдот коли мужик прийшов купити прокладки для жінки, а ще в додачу до того купив Джипа, палатку, надувну лодку, і ціле рибальське начиння..

а такі продавці є, я бачив! і вони ох які цінні!

Взагалі у відносинах між будь якими людьми є золоте правилло:
"Як хочете щоб ставились до Вас люди так і Ви ставтесь до них"...

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

я згідна, але ж там і зарплата достойна і умови для цього є і спеціальний працівник, в обов"язки якого входить ця робота. А в нас продавець сам приймає товар, оприходує його, веде документацію,консультує покупців, викладає той товар, та ще й має його шукати по залу, приводити після оферм до ладу (запаковувати, клеїти упаковку) і нести на місце і все це за 1200 грн.! В нас немає слуг, треба вміти обслужити себе самому! Наприклад я після примірки сама одягаю одяг на вішак і несу на місце- не велика пані.Також не залишаю за собою срачу,і все складаю після себе так як було, бо поважаю чужу працю, і в першу чергу себе!

Її робота полягає у викладці товару і консультуванні покупців, а не в прибиранні срачу після кожної оферми. А на рахунок знайти іншу роботу- ви думаєте її так легко знайти? Якщо б було легко- працювала б деінде. В неї вища (банківська) освіта, але без блату роботи не знайдеш, хіба що з окладом 980 грн., тому й тримається там де плотять в два рази більше і мовчки терпить всі труднощі, бо потрібні гроші. Щодо того, що не варто мучати інших.... Брєд. Кого вона мучить і чим? Тим що ще ср*ку їм не підтирає? Бо решту все робить:диктує ціни (бо самим лєнь почитати), подає товар під ніс(панам самим товар у візочок класти не комільфо), приносить корзинку(в Арсені не були, не знають що при вході варто брати кошичка),прибирає срач(бо всі впевнені що саме в цьому полягає її робота),відповідає на дурнуваті запитання ( раз була свідком як в неї в магазині жінка довго розглядала дерев"янного коника на коліщатах і врешті запиталася:" А що він робить?" Так і кортіло відповісти: "Вареники! Будете їсти?")
Може варто продавців стимулювати достойною зарплатою і хорошими умовами праці, щоб в них не було бажання додатково закалимити, намахати покупця, щоб був страх втратити хорошу роботу...Тоді все б було по іншому.
В торгівлі теж є свої нюанси- завоюй (приділи увагу так, ніби він найважливіший клієнт!) покупця один раз- і він назавжди стане твоїм постійним клієнтом, вітатиметься і посміхатиметься при зустрічі! Ну як можна такій людині нахамити? Але ж є такі люди, яким нереально догодити і навіть при такому ставленні воно буркне, що до нього чіпляються!

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

Я так розумію, що Ви зараз описуєте працю продавця-консультанта в маркеті? Якщо так, то майже у всіх продавців в маркеті весь цей перелік входить в обов*язки, за виключенням, коли ще можуть окремо оплачуватись мерчендайзери. Сама працювала в такій сфері у студентські роки (для мене це були тоді великими грошими). Прекрасно знала куди йду й, що мені потрібно робити. Треба було складати після кожного клієнта - складала, це нормально. Людина приходить щось вибрати, то має право вибрати товар, якій є підійде найбільше, а задача продавця все гарненько після того поскладати. Так само, якщо потрібно було проконсультувати - консультує з посмішкою, навіть, якщо почались КД й від покупця штиняє за кілометр))). Мене ніхто не тримав й не примушував цього робити. Не подобається/не влаштовує- шукаємо інші варіанти, але не жаліємось.

Якщо чесно, то це для мене все одно, що вчителька прийшла в клас до учнів. Сказала- відкрийте підручники й прочитайте. Чого то вона мусить напрягати свій голос й щось пояснювати? так само й продавец. Це його праця-його гроші. Чи він мусить посадити свою д...у на крісло з кросвордом, а покупец хай сам все знімає, навть , коли високо й не дістає, й вішає. цікаво.

[

 

Відповідь: Посмішка продавця, а за нею...

от власне! Якщо продавцю не підходить догоджати клієнтові,хай йде з тої роботи,на його місце точно хтось прийде!

не було б по-іншому.Тут не в грошах справа.Як нема культури,то хоч плати мільйони,а відношення хорошого не буде. Я працюю в оркестрі,новому,молодому і нам платять навтіь по мірках музикантів тут мало.І що нам,плюнути на все і всіх?Грати як-небудь ,відповідно до зарплати...Я би так ніколи не змогла..Я на то вчилася і маю виконувати свою роботу добре.А якщо мені такі умови не підходять забираюся звідти і йду шукати кращої і більш оплачуваної роботи.