Відповідь: перший крок Мені здається що все залежить від характеру самої дівчини. Є такі що ніколи не зроблять першого кроку за будь-яких обставин, а є такі що небояться його робити! Щодо мене, то я належу до останніх...Не люблю тягнути час, а зразу вияснити так чи ні! Мій перший крок привів до того що вже скоро зі своїм чоловіком будемо святкувати наших 5 років і я (тфу-тфу) не шкодую про це!)
Відповідь: перший крок а я б сказала що від обставин...інколи не достатньо відважитись першою сказати про свої почуття..треба ще знати чи ті почуття є в іншою людини...можливо той інший просто заграє для підвищення своєї самооцінки... як на мене уже отримала дуже не приємний досвід першого кроку варто підштовхувати вашого "кавалера" до того кроку...якщо забажає то зробить..а може в нього є інші плани, а ви просто для приємного проводження часу...
Відповідь: перший крок не думаю, що то щось дуже страшне зробити перший крок, ймовірність як отримати позитивну відповідь, так і негативну 50 на 50. Але величезний плюс в тому, що не витрачається купа часу на людину, якій до вас всерівно, вияснили, що до чого, і пішли далі...завжди буду пам'ятати історії двох знайомих, які підштовхували своїх хлопців до одруження більше семи років, врешті не витримали і запропонували одружитися, на що почули відповідь: "Давай зачекаєм, ми ще такі молоді", тобто тим хлопцям було просто зручне таке становище, хоч жили окремо, дівчина наварить, попере, прибере, погуляє, грошей не хоче, голову не морочить, певно, що зручно. Ті дівчата до пів року часу одружилися з прекрасними хлопцями, які готові їх на руках носити. Тому як на мене, занадто довгі підштовхування також ні до чого не приводять, підштовхувати можна того, хто підштовхується, але через певні причини не наважується робити подальші кроки... а як не підштовхується то пощо він вам треба, до шлюбу прийдеться підштовхувати. а по шлюбі пхати все на собі і на своїх тендітних плечах. Тому я за перший крок з боку дівчини, щоб не тратити часу, життя не таке довге, як нам здається, щоб витрачати його не на людей, які хочуть витрачати своє життя на вас...
Відповідь: перший крок воно-то так, логічно, але краще, щоб крок дівчини обмежився максимум кокетуванням. Більших підштовхувань не треба. Як би ми, жінки, не хотіли зав'язати стосунки чи узаконити їх - має бути взаємне бажання! Якщо чоловік не робить ніяких зустрічних кроків, то або йому занадто зручно з вами, або якщо справа лише в зустрічах, то він вже когось має (то кожен другий випадок...не буде ж він ходити з табличкою на чолі, що з кимось зустрічається) чи ви не в його стилі.
Відповідь: перший крок Так, кроки бувають різні: від маленьких-непомітних до таких, що можна й на мозоль наступити Головне, щоб ті кроки не закічились потім біганням)))
Відповідь: перший крок Підтримую.... Насильно, мил не будешь... Не варта змушувати ,до чогось...Кохання воно або є, або нема...Якщо є, то чоловік обов"язково зробить крок, щоб " не увєлі" його кохану. Я живу за таким принципом:" С мужчиной, нужно играть в " крестики - нолики ". Если ты для него нолик - нужно ставить на нем крестик!!! Така моя позиція...Тому в принципі я ніколи не робила першою крок у відносинах... Це не означає, що й не потрібно робити. Якщо Ви впевнені , що любить, але дуже несміливий, може й треба. Але ні в якому разі не бігати за чоловіком, принижуватись. Ви можете заставити його одружитись з Вами, але й бігати і принижуватись теж будете все життя....
Відповідь: перший крок не те щоб я була категорично проти такої позиції, але якраз швидше за все у випадку коли дівчина зробить перший крок (освідчиться), а хлопець погодиться. Такий хлопець все отримав "на блюдечку", а він має бути ініціативний, цікавий. Скажу так. Перший крок повинен робити хлопець, він повинен відчувати себе "завойовником". Він повинен пройти через хвилювання, через ризик що відмовлять і тоді він буде дорожити своєю жінкою (якщо вона буде мудра в шлюбі). Жінка повинна відчути себе перлинкою, якою дорожать. Принаймі мені надзвичайно приємно що у моїх з чоловіком стосунках робив перший крок він. Я знаю, що він відважний, що з ним я як за камяною стіною. Ще скажу, що якщо чоловіка підштовхуєш, робиш знаки, "строїш очка", фліртуєш і т.д., а він не робить першого кроку до зустрічання, то значить що він не хоче. Як би це боляче не було, але то так. Не варто думати, що боїться, ще там щось.. Не хоче і крапка. Так само як і підштовхуєш хлопця до одруження, а він "морозиться" довгий час (2-3 роки чи й більше) то роби перший крок чи не роби - толку не буде. Результат буде однаковий. Тільки в душі залишиться огида, образа, якщо почуєш що тобі відмовлять. Не варто.
Відповідь: перший крок Я вважаю, що, як би там не було, перший крок робити потрібно, якщо людина важлива для вас. Тут не має стояти питання власної гордості, почуття особистої гідності. Це все безумовно важливо, але що ви з усим цим робитимите на самоті? Варто все обдумати, зважити, і зробити той крок на зустріч. :kiss3:
Відповідь: перший крок на цю тему, про робити чи не робити перший крок, як він це сприйме, а що це означає, і т. д. є дуже гарний фільм: "Обещать не значит жениться". Раджу переглянути, мені він допоміг багато чого зрозуміти, хоч і без фільму відчувала, що все саме так.
Відповідь: перший крок ой не факт, не факт ))) якщо вже так довго зустрічаєшся то людина стає тобі близькою і рідною, відповідно з нею вже можна говорити на будь-які теми і нема чого морозитися. Знаю декілька таких пар у яких жінка перша "зробила пропозицію", прекрасні щасливі сім*ї, і за чоловіком як за кам*яною стіною ))). В одних вже діти інститути позакінчували. Так що всі під одну модель не підходять, у кожного своя ситуація.
Відповідь: перший крок Тупеньке питання, але все ж поставлю. Якщо хлопець дає свій номер телефону, то вважається, що перший крок зробив він, бо дав телефон, чи дівчина - бо перша подзвонила?)
Відповідь: перший крок Погоджуюся, "Обещать не значит жениться" - суперський фільм! Особисто я не боялася робити перші кроки, коли хлопець мені дійсно подобався і я бачила, що він соромиться або невпевнений в собі. Це були скоріше не кроки, а прозорі натяки на те, що я зацікавлена в ньому. Таке собі "зелене світло". Головне, "не перегнути палку", але це вже приходить з досвідом, методом проб і помилок
Відповідь: перший крок Такі натяки я теж дуже схвалюю і не боюся їх робити. А ще бажано зробити так, щоб хлопець відчував, що це він зробив перший крок. Легенько підштовхнути його до цього.
Відповідь: перший крок Перший крок... і другий... і всі десять перших кроків були мої. А потім десь з 90 - його
Відповідь: перший крок Аналогічно. Уявляю себе і як мені кажуть: запиши мій номер. Я б очі витріщила - 100%. Я за те, щоб хлопець просив, записував номер, а тоді дзвонив. Перший.
