Перші кроки з ходунцями?

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Основна "перевага" ходунців, яку я від всіх чула

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Донечці скоро 7 місяців бабусі,подружки і т.д кажуть ставити в ходунки вже,але я вагаюсь чи незарано і чи взагалі вони потрібні?

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

не потрібні.
Якщо відчуваєте, що "бабусі,подружки і т.д" будуть дуже наполегливо рекомендувати таки використовувати ходунці, то або не зважайте, або почитайте цю тему, щоб пояснити "добрим родичам" свою позицію

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Нам віддали у користування, але малеча вперто відмовляється в них гасать, я й не наполягаю)))

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Така ж ситуація і у мене. Малий вже хоче сідати, тягне ручки, коли лягає, то тримається за ковдрочку і намагається сісти. Чоловікова мама кричить, що садити у жодному разі не можна, а коли його тримає на руках, то намус його ложить, починаються крики, бо він так не хоче, а я їй пояснюю, що колись дітей пеленали до трьох місяців, тому вони починали сідати в шість місяців, а якщо я дитину зовсім не пеленала і він від самого народження енергійно рухав і ножками і ручками, то відповідно і сяде швидше.
Я свою дитину не заставляю сідати, я просто допомагаю, коли він намагається сісти. Звичайно він падає і в бік, і в перед, але сидіти старається. Коли тримаю на руках, то саджу і він задоволено сидить.

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

в 4 місяці? ви добре подумали?

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Перший раз таке чую, в мене мала сіла в 8 місяців.

Та він то буде сидіти, але чи варто так нагружати спинку?

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

а як ви давали дитині пригодовування? в мене дитина сама теж ще не сидить, от я і задумалась...

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Та в мене вона і "пригодовуватись" почала з восьми місяців, а так, брала її на руці, і годувала, в кріслах для годування є напівлежаче положення

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

ну може я чогось не доганяю, але мені не виходить дитину взяти на руки ,щоб вона не була в сидячому положені, хоч-не-хоч, все одно в мене на руках вона сидить ( то коли я сиджу), бо мала має зараз біля 74 см зросту, як її тримати? ще й шило таке!

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

http://www.youtube.com/watch?v=mEOXOXnJx-M&list=LLsmKFzz28h0l-NdhLuDsWkA&index=1&feature=plpp_video
а кажуть безпечні....

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Ну й начиталась я тут!? Головне питання для чого потрібні ходунці - щоб мамі було легше? А дитині яка користь? Як що вже щасливо виносили та народили здорову дитину то на шо її калічити на першому році життя? Цікаво,хто придумав ці ходунці? Давайте будемо розумними та виваженими мамами які не роблять помилок, бо ті помилки дуже дорого коштують .

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Ааа, я ледь зі стільчика не впала!:khomyak::khomyak::khomyak:
А ше під кінець "приходить" друге дитя і типу каже "О, ти випутався! А я дальше тут мучусь.. хожу.."

Як в нас зайшла мова про ходунки, моя мама бабці, яка дуже хотіла, шоб дитина їх мала, каже - "А нашо їй ходунки? То ж здається, хворим їх дають":xaxa:
Отак зразу всі розмови про ходунки припинились

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

А я просто у відчаї... відколи бабця поїхала в село (вона в нас жила цілу зиму), тоя просто не уявляю як дам собі раду. Малу, ні на секунду не можу залишити саму (навіть, щоб в туалет сходити), бо вона встає, падає, вилазить, повзе, тягне, їсть, а про кота взагалі мовчу. Зробити в хаті нічого не можу, навіть їй їжу приготовити не вдається... І мені здається, що маю лише два варіанти, манеж, або ходунці. манеж, за мбою таскати не буду, тому цей варіант не дуже підходить. Ну от, що робити???

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

На кухні можеш малу садити, наприклад, у стільчик для годування. Я так робила, коли готувала їжу. Клала на столик іграшки (переважно всяке кухонне приладдя з дерева, бо нормальні іграшки Артема мало цікавили), паралельно агукала до нього і якось так давала собі раду.
В кімнаті стояв манежик. Артем також не дуже любив там сидіти, але інколи, коли вже конче треба було відлучитись,манеж виручав.
Ходунців в нас не було. І не буде. Хоча маємо де взяти. Але не бачу ніякої потреби. До речі, двом коліжанкам подарували і вони так і не користовані на балконі стоять)

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Розумію, що це нормальна поведінка дитини і дуже рада, що моя дитина така активна.
Банки з крупами нам вже не цікаві. На руках сидіти не любить, крутиться, ниє, тягне.
Прищепки - задрібні, боюсь давати.
В хаті ніби безпечно, але ж холодильних, стіни... все на що можна спершись рукми встати, я нікуди не діну. А вона стає і падає, добре, ще коли на дупу. Тому і кажу, що у відчаї.

---------- Додано в 12:41 ---------- Попередній допис був написаний в 12:39 ----------

Вона вже як бачить, що я розкладаю, то починає плакати... Не плаче, хіба коли їсть. даю бублик, чи яблучко, то рівно на 3 хв, а потім викидає і що вже їй не давай, то все кидає.

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Наша ситуація дуже схожа, теж ліземо, встаємо, падаємо, плачемо і так по замкнутому колу. Я поставила манеж на кухні(як на мене то якраз найбільше такої відволікаючої роботи на кухні, тому поставила його там і так і стоїть), біля пральної машини, стараюся її включати і ставити біля неї малу, декілька хвилин спокою, за які встигаю шось зробити.

Я так пробувала, Ви б бачили ту жахливу істерику, з намаганням вилізти з того стільця.

Як я тебе розумію! Але ходунки я зразу відкинула, бо мала часто встає на пальчики, чесно, боюся шоб потім після ходунків так не ходила, з викривленою поставою. Зараз я по -іншому трохи роблю, стараюся дати їй більше можливості стояти, тобто, шось роблю, ставлю її біля себе, загороджую табуретками, і підставляю під попу ногу, шоб як буде падати не падала з розгону. І, о чудо, вона все краще і краще після цього починає стояти, є надія шо скоро почне дуже добре стояти і буде спокій....поки не захоче ходити

 

Відповідь: Перші кроки з ходунцями?

Як я Вас розумію... Думаю, не тільки я, а багато мамусь дітей такого віку. Як писала Suzi, це нормальна поведінка дитини. Тільки треба мати терпіння чи що...

Вчора вже думала чи то заспокійливе якесь випити.

Малий наш як коли - інколи може якийсь час посидіти сам, побавитись. Ясно, я неподалік, нічого небезпечного не залишаю. І, як не дивно, так наша дитина почала повзати. До того ніяк не хотів - і навіть приклад мами і тата на килимі рачки не допоміг А так посидить, побавиться, похникає і лізе шукати маму.
А бувають дні (зуби на підході, можливо тому), що ні на хвилю не залишиться сам.
Манеж брали на прокат -за 2 тижні віддали -не хотів зовсім сидіти.
Вчора прала у ванній, він в той час сидів біля мене на коці бавився забавками хвилю.
О так і живем - таскаю по хаті сина, і коцик, і забавки. А зараз ще й до Великодня багато роботи, і сорочку почала дитині вишивати (вночі, коли засне)...
Одним словом, Virginia, все так не буде

Якщо ж мені конче щось треба зробити (навіть в той самий туалет сходити), лишаю малого самого. Без опори він ще не встає, небезпечні речі забираю, іграшки має, книжечки. Деколи хникає, але, в основному, якщо не голодний і нічого не турбує, заспокоюється сам. Ясно, якщо сильно плаче, йду до нього.

Також для себе виставила приорітети - не буде в мене ідеальної чистоти - нічого страшного. Нема спеціально звареного для малого - їсть нашу їжу

(робить це з задоволенням, так що ми трохи на педприкормі)

І ще - думаю, Ваша мала з часом теж звикне, що бабці нема, а мама не може весь-весь свій час присвячувати тільки їй. Бачу по сину - пояснюю йому, що мама мусить щось зробити, тоді до тебе підійде, він чимось себе забавить, я вихожу. Але як тільки заходить хтось з дорослих (живемо з батьками, але вони на роботі) - все, беріть мене і займайтесь тільки мною, починає плакати