Відповідь: Перестрах у дитини краще до психолога. А ще краще розкажіть дитині казку про темну ображену кімнату якої боявся маленький хлопчик. Казкотерапія творить дива! страх у таких маленьких дітей як правило з'являється несвідомо, перед чимось невідомим. Але він підживлюється реакцією дорослих. Якщо ви до переляканої дитини підходите і з переляканими очима починаєте заспокоювати, потілшати, то дитина розуміє, що її страх небезпідставний і ця емоція підсилюється. Якщо ж пояснити спокійно і з посмішкою що це звичайна річ, що це дзвінок від бабусі чи дідуся і не підживлювати тої емоції, то в такому віці вона як правило зникає. Період страху на різкі звуки є в кожної дитини, але реакція і подальші дії дитини в значній мірі залежать від реакції дорослих. Звичайно сьогодні є багато пристроїв які просто дико і неприродно зву/(ри)чать, то варто вдома звести до мінімуму такі звуки, особливо після того як в дитини вже з'явився переляк. Намагайтеся скрутити звук в телефоні (біжіть до телефона з посмішкою і смійтеся з запитаннями "цікаво хто це до нас дзвонить?", щоб і дитині стало цікаво а не страшно), прибирайте тоді, коли дитина гуляє з татком а не тоді коли спить або відправте бавитися з кимось з дорослих в іншу кімнату. А ходити до священника а потім до бабки, то це як на мене дві крайнощі прямо протилежні одна одній. Це середньовіччя. Ви ж маєте вдома інтернет, зайдіть на сайти дитячих психологів, почитайте. Мені от дивно, час ходити до бабок люди мають, а прочитати наукові дослідження і вирішити проблему, справді допомогти дитині - ні.
Відповідь: Перестрах у дитини Нам зараз 1,2, теж маленька боїться дві іграшки, цілком схожі на всі решту, і якякісь раптові голосні звуки то підігає зі страхом в очах до мене. Спить маленька теж так собі, інколи поплакує крізь сон. Начитавшись попередніх сторінок, напевно справді буду частіше водити до причастя і молитися , бо мала необережність піти злити віск, НЕ РОБІТЬ того ніколи. Це процесія, яка просто викачує бабло з вас ( не у всіх випадках).Я пішла злити віск дитині, тримала її на руках, мені сказали про когута, коли ми відповіли шо села нема ,і мала когута в очі не бачила на той час, то пані ясновидиця взялась за мене, пороблено кароче мені на смерть, треба ще прийти пару раз , а потім ше викурювати, і лоток яєць принести (причому шо на нас пішло 1),і 50 грн заплатити....а паралельно тій всій процесії дивилася та дурепа итву екстрасенсів. Такшо тільки до Бога, ну і може психолога.
Відповідь: Перестрах у дитини Нещодавно прослухала проповіді Владики Мойсея (дуже доступно і цікаво),то йому задають питання : що робити при переляку у дітей. Він також не радить зливати віск, а рекомендує клякати під Євангіліє(коли читають в церкві).
Відповідь: Перестрах у дитини Просто виговоритися. Можливо ми не одні такі і це зовсім не проблема - страхи дитини. Ми боїмося багатьох речей: грім, блискавка, салюти - не сприймаю, як щось погане, думаю, переросте. Найбільше турбуюся за те, що дитина зовсім не йде на контакт з дітьми, боїться, коли до неї хтось торкається, навіть випадково. На гірки сама не полізе, якщо там діти або хтось із дорослих, мушу кататися з нею. На жаль, найчастіше в нас на майдатчиках дуже активні діти, часто вперті, останнього разу, коли мала спустилася з гірки, а я ще була зверху, і знизу до неї підійшов хлопчик і торкнувся за її руку, то вона так втікала і верищала, ніби чорта побачила. Також боїться мух, мурашок. Мухи в нас в хаті рідко є і коли вона їх бачить, то спершу намагається дмухнути на неї, але тільки як муха полетить - то починає плакати. Про мурашок: вона не звертала на них ніколи уваги поки чоловік не показав, навіть брали до рук їх і їй то дуже подобалося, а наступного дня вона обминала їх десятою дорогою. Я намагаюся якось пояснити їй, що це таке, звідки, при цьому ніколи не применшую той страх, її відчуття, намагаюся їй співпереживати, але інколи я вже не витримую того постійного ниття зі всього підряд. Не знаю, з чим це повязано, можливо, з переїздом частково, відсутністю постійної компанії для дитини, можливо з віком. Боюся прорустити щось важливе. Може, хтось порадить якісь хороші статті про це - як поодитися батькам, щоб страхи не перетворилися у постійні страхи, навязливі.
Відповідь: Перестрах у дитини Думаю, це переростеться. В нас так було - тільки хтось до качелі/пісочниці/гірки з дітей підходить, Антошик зразу відходив в сторону. З часом пройшло. Зараз сам до дітей біжить. А вчора ми були з ним в парку культури на качелях і він перекатався майже на всіх дитячих атракціонах. Сам просився. Я була так здивована і сама тішилась з нього як мала дитина. Минулого же року категорично відмовлявся. Ми навіть з ним двічі на автодромі катались. Того діла Антон не боїться але бридиться. "мама, муха - убей". Але цікавість поспостеріати, взяти руками, з"явилася зараз.
Відповідь: Перестрах у дитини І в нас така дитина. Я все не знаю з чим то пов"язати, але істерика була навіть, якщо він сидів на качелі а хтось з діток просто ставав поруч. Скажу - то переростається з віком. В нас частково пройшло. Правда ще досі є деякі моменти,як наприклад - на гірку не полізе, якщо там хтось є. Але вже не істерить, а спокійно злазить і більше не йде. На контакт з дітьми почав іти, полюбив з ними бавитись. Але зновуж, якщо то один-два хлопчики-дівчинки. Якщо діток багато, компанія наприклад - боїться.
Відповідь: Перестрах у дитини Хочу поділитися тим, що знаю. Кожна дитина є особлива і те, що чогось боїться, щось їй є некомфортне, чи неприємне, то все норма. Як писали вище -переросте. Але переляк, таке буває. Маю досвіт такого, при такому переляку у дитини то проявляється різко. Якщо вона чогось боїться постійно (будь-то пес, то вона його боїться весь час і ви то знаєте і уникаєте емоційних потрясінь, для прикладу у нас це - це темнота - завджи включаємо світло). Але є таке, що дитина лякається якось явища чи різкої дії. У нас це був крик, і то є різне, відразу видно це. Може бути істерика (не будь-яка, а потужна), може плакати цілий день, порушується сон (зривається). Тобто звичний режим життя маленької людини змінюється так, що це помітно усім домашнім. Ні до чого не закликаю (ділюсь своїм) - тому прошу не засуджувати - возили зливати віск. Але не дитину, а її річ цього достатньо. На воску виливалось зображення того, що злякало дитину. Після вилиття моментально змінюється поведінка.
Відповідь: Перестрах у дитини Я на це сподіваюся, бо зрештою таке є не завжди, хоч і переважно. Зі спокійними дітьми вона хоче бавитися, навіть інколи може сама до них підійти і щось дати чи попросити, просто спокійних дітей в нас на майданчику нема, ми їх інколи знаходимо десь на вихідних в інших парках. а загалом читала, що діти починають свідомо бавитися з іншими після 3-х років, а до того часу переважно з батьками. Страхи у нас не є постійними на певні речі. Не знаю, від чого це залежить, але, напркилад, до однієї тьоті може посміяти сама, помахати ручкою і навіть сказати "хай", а віж іншої тьоті за кілька метрів тікати і плакати, хоча та тільки усміхнулася до неї. Може, то я себе просто накручую часом і все у нас добре. Просто інколи я втомлююсь від постійного її ниття, що там щось впало, хтось її торкнувся, десь стукнуло, жук поліз. А може, забагато хочу від дитини і треба бути простішим і сприймати її якою вона є. Отак виговорилася трохи і тепер навіть думаю, що нічого в нас і немає, а стархи є у всіх і це нормально, і що це мої проблеми, а не проблеми дитини, якщо вона не відповідає моїм бажанням))
Відповідь: Перестрах у дитини panikvarts, моя теж боялася навіть шороху після переїзду. Доня народилась у Львові, і в 11 місяців ми переїхали. З першого дня після сну вона плакала таким несамовитим криком, що перші місяці нашого проживання в новому для неї і мене були жахливими. Тільки з весни, а це майже 9 місяців після переїзду, вона спить більш - менш, вже без крику, та й то інколи проскакує. А по приїзді чи то денний сон, чи вночі, пробудження з криком, який я вгамовувала декілька квилин, навіть циця не допомагала. Ніякі бабці, дядьки, цьотки, діти з майданчиків не підходили до неї близько, навіть якщо в мене на руках була. Я знала що переїзд буде великим стресом, та не могла ніяк зарадити. Благо мене виручали старші сини, яких вона любить безмежно, та і вони також її обожнюють. Тільки з ними вона могла трохи розслабитись, побавитись, але при умові якщо нікого крім них не буде, навіть присутність тата була для неї лишньою. Не знаю що б я робила без своїх мужичків))). Я думаю що ваша крихітка переросте, ще трішки потерпіть)))
Відповідь: Перестрах у дитини На мою думку, з Вашого опису то немає нічого страшного. Наша доня (їй зараз 4,6) теж багато чого з Вашого списку боялась. Дещо переросла, дечого ще зараз боїться. Грому, блискавок, чужих людей думаю більшість дітей бояться. Можете почитати в Ольги Писарик про чутливих дітей, можливо, це Ваш випадок. Думаю, варто просто розслабитись і сприймати так як є, часом своїм прикладом показати, що то і то не є страшно, але не тиснути на неї і більшість тих страхів минеться
дитина перетрушується коли лякається привіт форумчаночки,маю питання яке мене догризає,дитина 1.3,коли на неї крикнуть,чи щось десь впаде,перетрушується,головою і тілом...це триває секунду не більше,але я дуже переживаю...так дитина нормальна,весела в минулому мали проблеми,були дуже стрімкі роди,і ляля мала крововилив невеличкий,ми пролікувались,в червні знов робили нейсонограму,все було добре,і тут таке...знов йти до невропатолога,чи що?чоловік заспокоює,каже що нічого страшного але все ж...таке триває вже ну 4 міс напевне то не сюди,але все ж,чоловіка сестри мала,її 3 роки,дуже набила мою малу....в голову...ми не вслідкували,це було вчора.,тепер думаю чи щось страшнішого не буде...((((в малої аж кров з носика йшла..(трішки правда...
Відповідь: дитина перетрушується коли лякається думаю краще показати дитину невропатологу я би перестрахувалась
Відповідь: дитина перетрушується коли лякається Я теж вважаю, що краще не ризикувати здоров"ям дитинки. Нехай лікар обов"язково огляне. Добре, щоб заспокоїв не лише чоловік, але і спеціаліст. Якщо ж скажуть, що дитинка здорова - можете справді не хвилюватись. У мого синочка теж таке було досить довгий період (майже 4 місяці), а потім все минулось. Лікарі нам сказали, що дитина абсолютно здорова. Радили купати його в заспокійливих травках (меліса, м"ята, ромашка); в жодному разі не підвищувати голос, коли він поряд; максимально забезпечити спокій і позитивні емоції; зрозуміло, що від усіх різких звуків і страхів дитину не вбережеш - але мінімізувати їх, на скільки це можливо, багато бувати на свіжому повітрі; також назначали заспокійливі ліки (але ми таке не пили) та чайок з ромашки. Окрім цього, сказали корисно іноді робити легкі масажі (погладжування) усього тіла дитини. Але в першу чергу - нехай малечу огляне лікар. Вона у вас ще дуже маленька. Випадки бувають різні. Краще зайвий раз перестрахуватись.
Відповідь: Перестрах у дитини Напишу сюди, сьогодні в ночі наша мала сильно чогось перелякалася, проснулася і заставила мене йти з нею спати в іншу кімнату. Сьогодні цілий день в ту кімнату навіть не заходить (хоча то наша кімната від її народження!). Шо робити? Як на то реагувати? Відпустити а самотьок чи шось розказувати...Мене то, я покропила кімнату свяченою водичкою, попалила свічечкою. Хтось з таким стикався?
Відповідь: Перестрах у дитини Можливо світло від місяця попадало в кімнату так, що утворилась якась тінь. І в той момент коли дитина переверталась трохи проснулась і побачила ту тінь. Варто поговорити, поцікавитись і у формі гри показати наприклад тінь зайчика, що то весело. Розказати про якусь фею чи щось в тому роді.
Відповідь: Перестрах у дитини В тому то і суть, шо вона мені нічого не розказує про то. Питалася чого злякалася, не може пояснити нічого( В кімнату так і не заходить, хіба як забудеться.
Відповідь: Перестрах у дитини моя похресниця колись мала такий зляк, що боялась сама знаходитись в кімнаті навіть удень, при тому їй було в той час вже 5-6 років. а ще тоді у всіх на язику і на слуху була славнозвісна чупакабра))). все минуло само собою, за якийсь час, може за літо, вона тоді була в бабусі на канікулах, а потім змінила обстановку і просто забула переросла мабуть. можна з дитинкою пробувати говорити, але не наполягати і не перегинати палицю з вічним проговорюванням того переляку, може дійсно само пройде забудеться. пригадайте за останній час, чи не було якихось дорослих розмов, від яких малеча могла наслухатись і собі дофантазувати. ну і я так розумію у вас зараз садочок, трішки стрес, навіть якщо і позитивний, та все ж нові емоції та враження.
Відповідь: Перестрах у дитини Та ні говорити треба не про страх і не 10 запитань в день чого ти боїшся. А просто якась гра що треба забігти в кімнату типу щось взяти, може хованки, може щось таке типу наводяще, що дитина сама скаже (наприклад я боюсь павука чи чогось). Може (а скоріше так і є) в садіку розказали якусь страшилку. Може звуку якогось боїться (годинник чи щось), може квітки якої. Наша доня почала боятись пилососа і тепер при ній я не можу пилососити. Довго думали що сталось, вона ж колись сама хотіла пилососити. Виявляється в групі в садіку пилососили і напевно трохи тим пилососом налякали.
Відповідь: Перестрах у дитини Не забігає, взагалі, стає в дверях і каже "Я в ту кімнату не піду" - "Чого?"- "Бо, не хочу", вчора забігла коли я перестеляла, покаталася на матрасі вверх-вниз пару разів, я нічого не говорила, навіть не згадувала. Потім шось собі згадала, забрала матрас і пішла з ним в другу кімнату. Я нічого не питаюся, не нагадую. Попробую так, я надіюся воно забудеться. Якби я знала з чим та ситуація звязана то попробувала б пояснити шо нема нічого страшного в тому, але я не розумію чого вона боїться. Чоловік каже шо може грому злякался, бо в ту ніч була злива і в нас було відкрите вікно. Думаю, шо завезу її до баби на пару днів, може вона забуде. Хоч а як то кажуть "нет худа без добра", мала пересилилася сама в дитячу, ми планували її туда переселити з часом ше не зараз, ну але сталося по іншому
Відповідь: Перестрах у дитини Дівчата, хочу поділитися одним переживанням, спитати поради зі сторони. Приблизно з 10 міс. моя мала панічно боїться дітей плюс-мінус її віку. Не можу встановити момент чи причину, з чого це все почалося, але триває понині (1 р. і 7 міс.). Здається, зараз навіть стало гірше. Коли дитина наближається до неї, мала або починає дико плакати або панічно лізе на руки або просить цицю. На майданчиках ми постійно окремо. Якщо в пісочниці хтось підійде чи на гойдалку поряд сяде - тікає з плачами. Якщо ми йдемо в гості чи в інше місце, де є діти, то буде сидіти на мені і не злазити, незважаючи на якісь супер-цікаві іграшки чи щось подібне. В той час як інші діти активно граються, досліджують, намагаються спілкуватися (хоч я розумію, що у такому віці спілкування в них зведено до мінімуму). З 1 р. 2 міс. почали ходити на розвивалку в Бейбіклаб. Там поводиться більш-менш нормально, не плаче, але не злазить з мене (мушу її тримати на колінах чи за руку весь час). Плюс боїться деякі вправи робити, наприклад ставати з дітками в коло, і тікає на руки. Є також страх чужих людей, до малознайомих на руки ні за що не піде, але принаймні до дорослих посміхається, може бавитися, якщо я поруч. Плюс страшно мамина, навіть з татом не можу її лишити, тікає до мене. Хіба що на прогулянку разом можуть піти. Часто може на вулиці нового простору злякатися - наприклад в парку чи в лісі не буде бігати, як дітки її віку зазвичай, а проситься на руки чи водить мене за руку, коли трохи освоїться. Чи нормально це чи варто звернутися до якогось спеціаліста, щоб щось серйозне не пропустити?
