Відповідь: Переїзд Я живу окремо від батьків уже років 9, а про переїзд до судженого казати не наважувалася. Проте, обманювати батьків не хотілося. Тому набралася сміливості, поговорила з мамою, потім з татом. Мої консервативні батьки, звичайно, в захваті не були. Мама вголос себе переконувала, що мені вже не 18. А тато сказав, що він би не хотів того. Через тиждень після оголошення тої новини вони приїхали до нас в гості Тепер ми разом їздимо на сімейні свята, а батьки і далі підгодовують нас смаколиками власного приготування - тепер уже нас обох..) А от з його мамою я би жити не хотіла Але то ще мама така - суджений сам з нею жити не хоче. І не живе - уже років 4 Ідеально було би, звичайно, жити лише удвох. Але якщо ситуація так складається, то принаймні варто познайомитися з бабусею, а тоді уже думати: переїжджати, не переїжджати. І озвучувати свої думки коханому!
Відповідь: Переїзд Дякую вам усім ще разочок. Вислухавши усі мої ниття типу я боюся.... я не знаю чи зможу............ коханий взявся за все сам і вже місяць ми живемо разом двоє і з бабусею. Не хочу наврочити але все супер. Бабуня просто супер - завжди допоможе, підкаже, але у всьому знає зміру. я навіть інколи дивуюся як вона так вміє, щоб коли потрібно появитися, а коли тільки подумаєш щоб ми побули удвох так вона наче думки прочитала- не чути не видно. І з батьками усе вийшло супер його мама зі мною на каву,чай, а тато в зал займатися щоби скучно нам не було. мої батьки душі не чають в коханому. одним словом тьху-тьху-тьху поки все набагато краще, ніж до нашого спільного життя
