Ой, Америка, ой, Канада...

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Аскорбінка, не встигла всього перечитати але в основному дуже правдива стаття. Він все правду каже.
Тут навіть з власними батьками треба домовлятись за тиждень на перед щоб вони вам посиділи з дитиною. Кожен має свій графік і ви не обовязково в нього входите.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

А нескажете Олю ну у мене нестардартне питання Я шаленію від передачі Марти Стюарт,у нас іде один сезон і то по колу,а у вас іде продовження шоу?От у мене американці асоціюються з тим шоу я просто балдію від тої краси,порядку,вмілості там усе ідеально мені здаеться що це у мене в крові я до цього прагну хоть тут в Україні. Я думаю якщо кожний українець буде прагнути до кращого життя то усе получиться.А саме головне що все уже придумали без нас нам тільки треба брати приклад.Сценарій готовий,просто узяти усе краще з усіх країн і запустити систему.А наші чиновники думають лиш про закони які їм допоможуть напхати повні кишені.Я уже 2-гі вибори ставлю галочку "нікого не підтримую" розчарувалась після Оранжевої революції.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

так,Олю, я там була кілька років тому і жила в сім"ї американців - жінка працювала в банку, а чоловік був директором школи для дітей з неповноцінних сімей.І враження свої я не з "пальця виссала"(перепрошую, але Ви не дізнавшись осуджуєте відразу чиюсь думку).Зустрічалась я і з нашими емігрантами,які розповідали про своє життя там, а в основному практика була на фірмах,де працюють американці (ми їздили по церквах, на концерти, святкували Хеллоуїн разом, давали інтерв"ю на радіо, були в тюрьмі американській на екскурсії і т.п).Багато речей мене позитивно вразили - це і їх charity activity, і захист своїх прав, особиста безпека, і бажання вести здоровий спосіб життя(при фіз.навантаженнях ще й щоранкове ковтання жменьки вітамінок), відношення парафіян до своєї церкви і багато іншого., але були і моменти, коли "задівало" так, що плакати хотілося і швидесенько, не чекаючи закінчення програми, втікати пішкиале тим не менше ця поїздка багато чого змінила в моєму сприйнятті Америки, яку я бачила по фільмах і потім коли порівняла в реалі

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Марусю а як в вас ставляться до щеплення немовлят.Їм роблять прививки чи це за бажанням?

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

natka75, ви кажете "але були і моменти, коли "задівало" так, що плакати хотілося і швидесенько, не чекаючи закінчення програми, втікати пішки". Менi просто цiкаво що такого вас задiвало.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Тут навіть нема такого поняття, за бажанням. То як колись в піонери і жовтенята приймали всіх і без перебору. Так само і тут. Є постанова міністерства здоров*я що діти мусять мати певну кількість щеплень на певний вік і крапка. Боронь БОЖЕ вам пропустити якесь одне чергове щеплення. Розстріл.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Правда може в деяких штатах (як в мому - Iллiнойс) можна вiднєкатись на релiгiйних пiдставах. Але, всеодно не знаю як далi буде з прийняттям у садок/школу. Проте можна домовлятись з лiкарями про певний графiк щеплень. Якщо лiкар не погодиться то можна пошукати iншого. Лiкарiв тут тьма.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

та може я сентиментальна така, але був один день, коли каже мені моя
"американська мама", що завтра до нас прийдуть гості.....думаю гості- то гості, ввечері ми разом на кухні щось готуємо, витягнула вона свій міксер величезний(вона рідко готувала щось так грунтовно, але у неї хоббі було збирати рецепти цікаві і раз в півроку готувати)то вона склала меню і ми щось місили,пекли-смажилина другий день зранку вона мені каже, що може я б поїхала з подружкою, що жила в іншій сім"ї, з її "американською мамою", про що вона домовилася наперед , десь в якийсь mall(типу нашого Пывденного ринку).Це так аби мене не було на тій гостині, бо то була якась як потім виявилось благочинна вечеря, але я так і не зрозуміла, чому мені там не треба було бути.Коли я змучена вернулася додому, вони ще сиділи і мене як якийсь екземпляр з якоїсь дикої країни України, про яку мало хто знав там, просили розказати, де це, хто ми такі, а я не дуже мала бажання, бо образилася з такого відношення.....я ж би їх не об"їла і тим більше помагала все готувати, але мені здається у нас так би не поступили, принаймі в нашій родині, всі хочуть прийняти гостю якнайкраще.Я не кажу, що це всі такі там, але тоді мене це "заділо"....може і ще були якісь моменти, як згадаю напишу....

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Я теж навчилась перетягiв не боятись I НАВIТЬ деколи сиджу на пiдлозi (ДИЧ )!!!! Правда стараюсь сидiти на тапках якщо холодна пiдлога.

Натко, так то ж просто невихованi люди були, дайте спокiй. Я б теж образилась! Я ще раз повторюсь, але НЕ ВСI "америкоси" тупi, невихованi, вузькопрофiльнi iтд. Я особисто знаю тiльки прекрасних американцiв, якi не є байдужi до всього що їх оточує, iнтелiгентнi люди. Але звичайно, та подiя була дуже неприємною, я б теж образилась. Хоча могло б бути i так що вона б вас "попросила" пiти кудись з дiтьми взагалi.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Вони навпаки дуже інтелігентні і виховані були і направду після закінчення програми (це бізнес програма була, не AU-PAIR як Ви може подумали) ми всі в аеропорту плакали, коли розлучалися.Мене сестра двоюрідна зупиняла постійно по телефону, щоб я залишилася, але я не захотіла...Дітей у них не було вдома, дочка їх десь вчилася і один раз приїжджала на День подяки здається, то ми в ресторан ходили всі.А ще згадала про випадок (Ви згадали про дітей)Син у них прийомний і вона мені розказувала, що "заплатила" за нього як за собачку (якихось 30 чи 300дол чи скільки не пам"ятаю),що бігала у них по хаті, мені тоді так дивно стало, якась така сума за дитину, а вона це розказує мені, що я їм просто чужа людина, не хизується, але могла б і змовчати....

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Якщо не au-pair тодi менi ще бiльш дивно що вас вiдправили погуляти...
Про всиновлення - воно коштує десятки тисяч доларiв плюс роки i роки виїджених нервiв та кровi, для звичайних людей. Тiльки Анжелiна Джолi може собi майнути кудись нагребсти сирiт i забрати додому на наступний день. Може тому вона так виразилась. Проте... знов... дивно.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

от і мені було справді якось не по собіале що було- те загуло....

може на це і пішло в неї багато років і грошей, але це порівняння що воно так коштувало тоді колись, років може 25 тому, бо син вже старшим був, а вона купила за ті гроші собачку, як колись за сина заплатила....о прийшла і до мене пам"ять , це таке порівняння було з її боку

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Тут просто до собачок ставляться більш з любов*ю ніж до дітей. Особливо в великих містах.

Он наприклад мої дітиска шумні і нераз бігають по-подвір*ї і кричать, бо в Юліани дуже сильний голос, вона навіть як говорить то всеодно що в рупор. Так ось, одного разу вона була на подвір*ї з Андрієм і вона дурачилась і щось там кричала, то сусіди викликали поліцію бо вона кричить Хелп а ніхто не реагує. Вона і близько такого не кричала але сусідам заваджає що у нас діти. Ось і все. Це вони дуже піклувались про її безпеку ось і викликали поліцію. Поліціянт спокійно поговорив з моїм чоловіком і сказав що розуміє що діти можуть шуміти, подякував і поїхав. Тут поліціянти прекрасно розуміють що є різні люди.

Просто для вас була незрозуміла їхня ментальність. В основному вони такі і є. Як я сиділа з дитиною одних тут дуже інтеліґентних і порєдних великих українців то до мене було відношення як до пустого місця. Ну просто мене не існувало.
А ось в одній американській сім*ї де жінка була актриса-вчителька а чоловік музикант до мене відносились дуже добре і навіть запросили мене до нього на уродини коли йому виповнювалось 30. Я їй все допомогла і вона мені запропонувала залишитись.

Обидві сім*ї однакової освіти а таке протилежне відношення до няні. Тому я вас розумію, що таке відношення як ви пережили вражає і дратує але на це нема ради.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Може це в iдеальнiй ситуацiї. Нашi знайомi хотiли взяти дiвчинку з України, i так щось їм не вдалось. Тягнулось два роки, i вони просто здались. З Китаю напевно найлегше, але не всi хочуть з Китаю (але то вже iнша тема).

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Тут одна родина 15 років тому взяла дівчинку з України, то мусіли їй написати в медичну карточку що вона нервово неврівноважена інакше то тягнулось б дуже довгі роки. Ну і казали що то дуже дорого. Зараз малій 18 років. Дуже гарна дівчинка, але вредна. Ну що поробиш то вже не залежить від нації.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Я думаю що через те що треба пройти через кiлометри "червоної стрiчки" (red tape). Тут такi бюрократи, шо не даш їм $20-$50-$100 i вони все запишуть, припишуть, i помашуть ручкою. Все треба чемно проходити, iнстанцiю за iнстанцiєю, провiрку за провiркою. А це прикро, бо багато американських дiтей так i виростають без сiм'ї. Хоча я впевнена що американцi брали б своїх радiше нiж чужих дiтей, але отакi палки в колеса їм ставлять.
Менi не прикро що є правила певнi, особливо коли все стосується дiтей, менi просто шкода що для людей якi дiйсно хочуть всиновити дитину правила такi складнi.