Ой, Америка, ой, Канада...

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Расових класифікацій тільки Вікіпедія подає 15 - 19століття і 16 - 20століття) Вони відрізняються за принципами побудови та включеними даними. Практично у всіх схемах расової класифікації виділено 3 великих групи або їх ще називають ВЕЛИКИМИ расами:європеоїди, негроїди, монголоїди. Саме так вчили нас в школі і саме цю класифікацію я мала на увазі в попередньому повідомленні, намагаючись співвіднести американські назви з відомими мені. Монголоїдів ще іноді називають азіатською або азіатсько-американською расою, негроїдну расу – екваторіальною або австрало-негроїдною, європеоїдну – кавказоїдною або євразійською. Такі дані подані у багатьох джерелах. Так що я нічого не сплутала) Поєднали їх так вчені, я далека від того)
Називати негрів афро-американцями можна, говорячи про тих представників раси, які живуть в США. А як називати інших? Наскільки я пам"ятаю з Бічер-Стоу, евфемізми на зразок "чорні", "кольорові" також вважалися неприйнятними. Може, вже ні)

Для чого? Мене зовсім не цікавить хто, чому і як склав якісь питання на якомусь бланку в якійсь країні) Я задала питання на форумі. Якщо немає відповіді, можна розглядати його як риторичне))

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

о, не повірите, ми раз по ТВ дивились передачу про польське Різдво. Там одного з царів у вертепі назвали "АФРОПОЛЯК"

---------- Додано в 19:06 ---------- Попередній допис був написаний в 18:54 ----------

ага, в Каліфорнії чорних майже нема, зате латиноамериканців....

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Ну в нас також є державні садочки, тобто так звані державні. Бо у нас ніц державного не повинно існувати, бо країна капіталістична. Тай не може тут бути нічого державного, бо страшна корупція. Всетаки переконуюсь, що соціалізм не для америки.

Повертаючись до державних садочків. Це по-суті приватний садочок який приймає до себе дітей з бідних сімей, а ті бідні сім’ї мають так свані ваучери від держави які їм дозволяють не платити за садок. Там також готують їжу, але я не чула ніц путнього про такі садочки. Бо в Америці працює тільки те, що має конкуренцію. Якщо конкуренції нема, і за місце в садочку не треба боротись, той відповідно вчительки там такі що до дитини не дуже дивляться а чи нею займаються.

Я бачу цю разючу різницю між державним і приватним з моїми дітисками і їхньою групою продовженого дня. Це не група продовженого дня а якийсь ідіотизм. Мені вже дешевше няню винаймати. В тій групі продовженого дня є 3 вчительки, то вони лишень сидять і між собою говорять цілий час а до дітей не дивляться. І це називається суспільна допомога, за твої кошти. Я таку допомогу бачила...

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

То не суть в тому що вона соціалістична, суть в контингенті який там живе. В Америці надто багато тих хто не хоче нічого робити а тільки вимагає. Ти свої пільги вже давно відпрацювала перед державою, так само як і я свої. Але якщо ти на свою зарплату утримуєш двох дармоїдів ( це не сім’я мається на увазі) а я на свою 10 що найменше. Ось і всьо. Плюс у вас нема такої жахливої нелегальної еміґрації як в Америці, просто бо невигідно. Не сховаєшся. А тут ой як гарно можна сховатись і жити краще в сто раз. Я працюю, плачу податки. Вони беруть від мене гроші за свої послуги але податків не платять, а як час прийде до того що отримати медичне забезпечення в лікарні, то я отримаю гірше бо у мене є страхівка а нелегал краще бо у нього нема нічого і його будуть рятувати не рахуючи грошей.

Тому тут не соціальний устрій причина, а законодавство і тупість американців. Давно вже розвалили Америку. Починаючи з Буша старшого.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

А я бачу ті що отримали громадянство то більше дурять Америку як нелегали, сидять на велфері, в багатьох випадках ще й квартиру їм оплачують, а вони працюють на кеш. А Бруклін рускомовний взяти хоч би, сама знаєш що там тобі можуть зробити такі пільги про які в інших районах навіть би і мріяти не могла, так само і з медициною там, отримаєш все що хочеш і не хочеш, від масажу до сиділки. Так само з "садіками" для пенсіонерів, їздять в "садік" безплатний

держава платить

і ще сиділку мають вдома.Просто тут нема порядку!

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

мій друг зараз яких живе в Нью Йорку- починав так як ви і кажете!
почав працювати на статуї свободи і загалом йому сподобалось таке мегемільйонне життя!
так після того нікуди більше не хотів їхати!

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Обама прикрутив їм ті садіки. Скоро всі садіки мають позакривати
Так але чи не вони перші псьочать на Америку і вимагають що їм мусиш дати, бо вони визволителі. Вже не кажучи про те що мають мілліонні статки і всеодно вимагають від держави безкоштовного всього, прі правільном планірованії нє потєряєтє дєнєг.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Я вже три місяці в Каліфорнії. Час пролетів дуже швидко. Ми виселились з готелю і зняли квартиру в кращому, на мій погляд, районі. Провели інтернет. Купили деякі меблі. Життя увійшло у більш-менш звичний ритм.
Сьогодні гуляла трохи і задумалась, що змінилось у моєму повсякденному житті в порівняно з життям у Львові.
Перш за все - зникло багато страхів. Може для когось це тупо, але я реально цього боялась:
заходити в під"їзд самій, вночі боялась спати, коли з під"зду було чути різні крики, вночі ходити по вулиці і зустрічати п"яні компанії, боялась їздити в маршрутці, після того, як попала в ній в аварію, боялась взимку ходити під балконами, на яких висять бурульки, боялась ввечері самій бути в квартирі, поки чоловіка нема з роботи, боялась носити в гаманці більше як 300 грн і ще багато всякого такого...
Зараз в мене нема таких страхів, абсолютно. І жити без того багажа значно легше. Відчуваєш себе по-іншому. Мабуть не всюди було б так. Не у всіх штатах і не у всіх районах. Але на разі, я рада, що я зараз тут, хоч і тимчасово.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Я вас чудово розумію. Он я також багато про це думала, адже можу спокійно залишити ключі в машині, або заведену машину на подвір’ї і їй нічого не станеться. Можу не зачиняти хату, і ніхто не прийде в гості.

Ба, навіть якщо піду в магазин на молі, і забуду закрити авто йому нічого не станеться.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Я дуже рада, що все у вас складається добре.
Аналогічно у мене, я взагалі боюсь завжди і всього але причин для страху набагато тут поменшало, зявилось якесь почуття комфорту а не постійної настороженості, як в Україні..Не кажучи про безпечність а

Не скажу, що медичне обслуговування тут на вищому рівні( ще не було потреби то зглибша перевіряти ), але

навіть в звичайнісінькій черзі до лікаря не треба нервувати і переживати , що кілька пройдуть без черги перед тобою і засяде там чаювати на годинку, просто приходиш реєструєшся у автомат машині і потім тебе викликають згідно списку. Як заходиш в супермаркет ніхто за тобою не бігає і не дивиться, що ти там на полицях дивишся чи береш у руку, з підозрою що крадеш... Особливо чим вирізнявся "Ваш" магазин на Сихові... Дитину возить автобус до школи на який чекаємо біля 2 хв. А не йти 25 хв до школи чи дощ чи мороз...Можна навести купу прикладів..Навіть такі дрібнички змінюють життя, роблять позитивнішим і з меншими страхами і нервами....

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

то правда..... власне люди тому такі і озлоблені.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

А я навпаки почала боятись...стала зайвий раз перевіряти чи закрила квартиру, чи все на місці. Я в США, а саме в Колорадо Спрінгс 2 місяці, за цей час нас обідкрали і тому почала боятись. Рада що у дівчат склалось все як найкраще, але у мене немає такого захоплення Америкою, мені в Україні краще. В нас люди щиріші і живі. А крадіжки є як і в нас, так і тут. Не знаю для мене Львів найкраще місто на землі.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

для мене теж... звичайно небезпеки є всюди, але наша людина вставши з ліжку і поки добереться на роботу то так знервується шо капець. Мазераті, Консуелка ауу, до львова не тягне вас ?

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Оксанко дуже вам співчуваю, не уявляю навіть в якому стані була б я якщо б хтось нас обікрав, двері я теж перевіряю бо злодії є кругом...
Звичайно, що найкращим місцем на землі залишиться місце де ти народився і виріс де твої друзі і близькі, я стараюсь зараз не переглядати фотографій з України, бо якби добре не було на чужині, додому тягне...Стараюсь триматись, собі і всім кажу що не дуже скучила, а на справді скучила і як побачу навіть просто львівські вулички (на фото) по яких ходила то сльози навертаються... Малий вчора теж розплакався що сумує за Україною, питалась чи хоче повернутись і жити у Львові, то сказав що тільки хотів би поїхати всіх побачити..але повернутись до Канади.. Дехто подумає, що у нього тут більше іграшок чи якихось інших задоволень але то не так, в Україні його більше балували, бо там бабусі, дідусь..

А я зараз така хвора реву і хочу маму поряд.... знаю що егоїстка, але хто краще подбає за дитину як не мама

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

а ну ціхо, не ревіти. Візьміть і просто подзвоніть до мами )

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Я вам дуже співчуваю. Від того ніхто не застрахований, надіюсь, що у вас з часом зникне страх і все буде чудово! Чекаю на фото колорадських гір у відповідній темі! Чула, що там дуже гарно.

Та й і Україні є різні люди. Обговорюють тебе за спиною, а потім йдуть до тебе і гості ніби нічого і не було...Як згадаю...
Нам тут пощастило, бо відразу тут були люди, яких ми знали ще у Львові. Вони нам дуже помогли на початку. А ще чоловікові співробітники розказали що і до чого, допомогли обжитись, з переїздом з готелю, помогли меблі привезти. То здається ніби дрібничка, а насправді то все потребує часу і терпіння.
Дуже важливо мати друзів в чужій країні, тоді все набагато легше. Якщо у вас їх ще нема, то бажаю, щоб пошвидше з"явились! Все буде чудово!

---------- Додано в 22:55 ---------- Попередній допис був написаний в 22:47 ----------

Чесно кажучи, не задумуюсь на цим, нема сенсу. Ітак раніше ніж за рік до Львова не потраплю. Покищо мені цікаво тут, вивчати нову країну.

 

Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада...

Та навіть підказати, де купити - то велика допомога! Бо я перший тиждень не знала, де хліб продається