Оффтопи розділу

а чому? ви хіба не маєте права на них як безробітна? чи мамина пенсія така висока що вам малозабезпеченість не виходить?
то зробіть допомогу і матимете гроші на хорошого психолога наприклад, а не безкоштовного чи дешевого, який скаже що вже "всю роботу вже зробив"
то вже очевидно що психологи відмовлялися, бо ви їх не чуєте.. допомогу теж треба хотіти отримати, аналогічно наприклад з лікуванням алкоголізу

ви думаєте що це легко і що вам би це допомогло, бо мали або маєте гіперопіку від мами
чому не зрозуміти, це легко зрозуміти. все ясно як день надворі.. просто далеке від реальності
ніхто не сперечається що дитина приносить щастя і радість, просто це також і великий труд.. це великий труд для людей які важко працюють по 10-12 годин.. а для людини що не працює це може бути ще важче.. люди просто дивляться логічно, і зрештою не зобовязані вас розуміти і взагалі ніхто вам нічого не зобовязаний (це до речі, теж йде з гіперопіки.. і відчувається в тому як ви заходите за межі простору своєї мами щодо того городу... батьки вирішують за нас ,а потім ми теж починаємо їм керувати як то має бути... і ви на інших починаєте переносити, вирішуєте що вони вам правильно кажуть, а що неправильно...
не пробували за собою помітити оцю рису? спробуйте.. спробуйте дати мамі самій вирішувати, спробуйте прийняти рішення щодо себе і свого майна.. не залазьте до маминого і їй не дозволяйте залізати до свого.. і це починається в припиненні обговорення своєї мами (та і взагалі інших людей) і не дозволяйте також обговорювати вас, що ви маєте робити і які рішення приймати
це називається зрілі стосунки

 

За пару років я тут викладу свої сімейні фотки,де я з чоловіком, і дитиною,щаслива, весела, і здорова! І я вірю, що так все в мене і буде!

 

і знову ж таки, зі гіперопіки воно йде.. я не маю наміру вас ображати, це просто факти.. і це просто стандартна картина, і просто слово в слово що кажуть люди в такому випадку
чоловік може і не заробляти гроші.. після одруження він може зрозуміти що він художник і буде тільки малювати картини, які не продаватимуться... або отакий може отримати фізичний стан як у вас і буде працездатність 0%
в житті різне буває.. сімя це союз двох людей, а не прийом жінкою чоловіка і набуття дітей, які будуть ощасливлювати жінку
може ви і розумієте це, що вам теж потрібно буде багато віддавати.. але усвідомлення реальності цього, підозрюю, дуже розмите

 

Я вже ходила на біржу,там дуже важко ту допомогу по безробіттю отримати,мене просто зняли, тому що пропонували мені важкі роботи по 12 годин,або такі громадські,лавочки в парках фарбувати і.т.п.або на курси якісь йти,може і декому везе що їх ставлять на облік як безробітних, і вони тільки приходять і відмічаются.А в мене не має та і раніше не було тої гіперопіки від мами, вона кола я була ще мала, то здавала мене в дит. садок,короче в неї не було часу для мене,вона працювала, вона мені не приділяла достатньої уваги, як інші мами, та і зараз так же само хоч вона вже і не працює,но навіть деколи не хоче мене послухати, чи порадитись про щось зі мною, а каже А роби собі що хочеш, або иди куда хочешь... от це її улюблені вислови, я і сама приймаю рішення, і все роблю сама,що вважаю потрібним на свою думку.А щодо городу і будинку в селі, то це все майно записано на неї, вона власниця, а не я, тож я не можу нічого з тим зробити, поки вона жива,а потім то все треба на себе переоформлювати.

 

Людоньки, припиніть цю дискусію, тема трохи не в те русло зайшла. Та й тут читати 'нападки'(об'єктивні чи ні ніхто не знає) на людину якось не дуже гуд.

 

@Spring Melos, ну як Ви не можете зрозуміти, що дитина-то не ціль, не забавка, і не "реалізатор" наших бажань. Я прочитала це речення і просто не стрималася щоб не написати. От читала оце і думала, Боже мій, та то ж би була дуже бідна дитина, Ви б , як матір, просто "задушили" її своєю "любов*ю", і виросла вона б напевно з купую комплексів і вічним почуттям вини, як не сумно. Про це ще можна писати багато, але подумайте, і просто перечитайте самі те, що написали, можливо Бог не посилає Вам дитинку, бо у Вас саме такий погляд на цю ситуацію, та й загалом на роль і місце дитини в сім"ї. Дитина-це насамперед ОСОБИСТІСТЬ, вона не зобов"язана Вас відволікати/рятувати/втішати і т.д., вона має повне право жити своїм життям, так, як вважає за потрібне, і це право саме Ви маєте їй забезпечити змалечку, старатися виховати самодостатню, самостійну і гідну людину. А для цього треба і самому змінити погляд на світ/на ситуацію, ну не може така песимістично налаштована людина забезпечити нормальне виховання дитині. Вибачте, якщо різко написала, але така вже моя думка. І тут очевидно чому Бог не посилає вам дитини. Подумайте і самі над цим, старайтеся змінитися, більше усміхатися, привнесіть більше позитиву у своє життя

 

А я і є та людина, що готова для когось жити, і комусь щось віддавати.А от для чого ви мені то пишете, щоб ще більше мене позлити? Чому я так собі маю думати, що чоловік не буде заробляти, бо буде хворий, чи художник,в мене такого не буде!

 

@Spring Melos з досвіду людини, яка була в депресії з ускладненнями, скажу Вам так: якщо Ви не маєте бажання довіритись Богові і не шукаєте моральної підтримки у священика, то зверніться до психотерапевта.
У Вас серйозний стан, небезпечний. Вийти з нього самотужки можна, але лише з Богом. Якщо Ви не можете, не в стані "напряму" вийти на Нього, то дозвольте Йому допомогти руками (словами) лікаря.

 

Я знаю що дитина це не забавка, а особистість.І я б її нормальною виховала без комплексів і.т.д.А чому ви зробили висновки що я песимістична, я все собі бажаю і мрію тільки про хороше, про щастя, сімю, здоровя.Тому що в мене це все є щоб бути справжнью і люблячою мамою,любов,ласка ніжність,доброта,витримка,терплячість,і.т.д.іІ я б виховала дитину як кажуть з великої букви! А то що Бог не дає, напевно ще не прийшов той час, і та година...

 

Навіщо так нівелювати своє ж життя. чому дитина-то єдина радість і щастя? Діти виростають-ідуть своєю дорогою, і це природньо, тому у них не потрібно "розчинятися" (та й як і у будь-кому), потрібно вміти жити самодостатнім життям, щою те, чи є з Вами хтось поруч, чи немає, як то кажуть, "не робило Вам у житті погоди" - це складно (сама намагаюся навчитися)-але я переконана, що саме це і є "ключик до щастя" і гармонійного життя як у сім"ї так і наодинці з самим собою Знаєте, є така фраза"щастя-всередині", хоча б спробуйте його пошукати всередині себе,бо це все не що інше, як ілюзія, що хтось там (чоловік, дитина, сім"я) зробить Вас щасливою. Насправді відносини/сім"я-то титанічний труд (при чому щоденний), так само як і виховання дітей. І ще, от питання в мене до Вас назріло, а якщо, допустимо, у Вас все -таки, з"явиться дитина, Ви її не зможете виховати достойно (в силу певних факторів, принаймні, зараз воно так виглядає, що так і буде) і вона буде наркоманом/алкоголіком/та ким завгодно...То що тоді? Це буде знову "кара Божа"?

 

В мене не має депресії, якби вона була, то я б вже давно покінчила з собою, від такого фіз.дискомфорту, і від такого життя.А я і тільки і на Бога покладаюся, і довіряю йому,що він мені допоможе і в мене все це фізичне зникне,чи допоможе мені просто не звертати на це уваги, і жити з тим, нормальним повноцінним життям.В мене серйозний фізичний стан,а не психічний, по стінах я не "друся",речі по хаті не розкидаю,посуду не бю...А от лікарі, і їхні ліки, які вони мені виписували і які би я почала пити і не звертаючи на те що мені гірше від них в психологічному і душевному сенсі,то я б вже в хаті виробляла верезії від тих ліків і може би вже давно з розуму зійшла...А так як кажуть ще при здоровому глузді, і при чудовій памяті...

 

Дівчата , і правда варто перестати писати. Та вся інформація сприймається в штики і певно не йде на користь.

 

у вас не буде звісно всіх озвучених проблем... але і ідеалу не існує просто... от і все... якщо говорити асоціаціями - ви пишете про картинку, яку показали в рекламі... вам кажуть, що життя не реклама, і за картинкою є ще рутина, звичайні дні і різні труднощі, і вони є у всіх
ви ж відповідаєте що у вас буде тільки реклама, тобто ідеал..
ну що тут можна додати? можна прапор в руки вам дати) можна посміятися, можна махнути рукою..

пишите про відсутність гіперопіки.. але оце все ваше відношення не береться нізвідки.. от чомусь вас хвилює і вам здається, що у вас не вірять абсолютно чужі люди.. ви готові фотографії виставляти, комусь щось доводити.. насправді тут не йдеться питання про віру, абсолютно.. вам хочуть пояснити і помогти, але ви закрита
ваша мама вірить що у вас буде все що ви хочете, підтримує вас?
зрештою це перестане бути таким важливим, попрацюйте з хорошим психологом і все стане на свої місця - це все що я можу сказати
вони не виписують ліків, до речі)

 

Я знаю що виростають і йдуть від батьків.Так" розчинятися" повністю в дитині не потрібно,треба щоб все було в міру,як кажуть що забато, то не здорово.Я знаю що з дитиною важко, що це щоденна праця, і що фізично, і морально ,і психологічно важко,але я готова до такого була ще від 20 років, і тому від того віку і почала шукати хлопців і знайомися з ними,але мені не везло В мене б такого не було,але якщо я буду вкладати в неї,максимум своїх зусиль як матір,то це вже бути її вибір, тому що кожна людина має свою свобідну волю.

 

ггггг
з того що ви описали у вас дуже "страшна" хвороба - апатія і лінивство.

як я люблю тебе читати!

--- дописи об"єднано, 13 Вересень 2017 ---

я ридаю. 2 тисячі і ще на благодійність вистачить. Сюрреалізм як він є.

 

Але в мене ще є брат, і він би половину грошей платив за квартиру, а половину я,він також в тій квартирі живе.А в мене з тим все якраз добре,ні того, ні другого не має. Для чого мені працювати, якщо я знаю і впевненна що в мене гроші будуть, для чого вставати на роботу і там пахати,є багато людей які все життя не працювали, і не працюють,але мають гроші, бо живуть або за чийсь рахунок, або мають якесь майно і його продали і.т.д.короче мають гроші не працюючи.

 

А фотки я давно планувала викласти ще коли здорова була, і не тільки тут, а на своїх сторінках в соц. мережах.Я знаю що в сімейному житті будуть труднощі, але і буде щастя,якого я зараз не маю.Не завжди вона в мене вірить, і деколи взагалі не підтримує, а каже нащо тобі того замужу, тої дитини, це такі проблеми і такий клопіт...

 

@Spring Melos щоб щось продати, в першу чергу, треба це заробити. Заробити своїми руками, своєю працею...
Ну і я не знаю людей, які не працюють і мають гроші.
Але таке враження, що ви живете в якомусь іншому світі, ніж я.

 

Браво! Я все зрозуміла, дякую! При такому розкладі на покращення вашого стану годі сподіватись, правда, бо спосіб життя на суму, меншу за мінімальну зарплату, цьому не сприятиме, але то ваш вибір.
Якщо таки надумаєте створити сім'ю.. з такою філософією про «забезпеченого чоловіка, який буде працювати» це буде складно. Чоловіки, знаєте, не ідіоти...
А ваш брат теж прагне до такого способу життя на самоті на мінімалку, чи мріє про заможну жінку , яка його утримуватиме, чи інший варіант? Просто цікаво.
Гіперопіка мами, яка взагалі не хоче, щоб ви виходили колись заміж — таки очевидна. Печально. Ну, може, колись подорослішаєте... хоча сумнівно

 

Амінь. А не "я не можу ходити на роботу бо хвора". Все дуже просто - маєте те, що наразі насправді хочете і над чим працюєте.

Я іноді тааак не хочу на роботу йти, що на ранок або я, або малий з температурою і соплями прокидаємося, і от тобі замовлений відпочинок, а точніше лікарняний - лежи вдома чайочки ганяй і носа капай .