Обговорюємо пологи (2)

Я про це теж думаю, і от дивно, що тут форумлянки пишуть, що лікарів раз навчили і по всьому. Як і лікарі інших спеціалізацій, акушери теж є різні, правда? Але так само, як і інші лікарі, акушери-гінекологи, що приймають пологи, діють згідно затверджених протоколів і нема на то ради.

Стосовно того, що лікар не знає тіла жінки і її відчуттів. Та і жінка деколи не знає. А тим більше інша жінка, яка пройшла успішно свої пологи і знає всі свої природні відчуття, не буде знати, як то пройде в мене, наприклад. Бо ми всі є різні, правда?

 

@zkate я й гримнула, голосом, що взагалі-то мені боляче і я тут не просто так лягла)))
Була сама, чоловік їхав до мене з іншої області, аби ми ще пішли на базар щось купити для малечі, і навіть не знав, що я народжую, мобілок ще не було свекруха привезла в пологовий і поїхала. Народила в 12:35, за мене згадали аж в 7-й вечора, подзвонили спитати як я і чи нині народжу, гг

 

Так, але ви - це теж всього один випадок і один, свій досвід. Я й не сперечатимусь, що і при зелених водах народжується більшість абсолютно здорових дітей.

Але чи хтось з нас зможе оцінити, коли саме той колір вод може бути небезпечним сигналом?

 

Я так розумію, що ніяк. Тільки по факту(((
До слова у мене були теж зелені води, але слава Богу, з дитиною все було гаразд.

 

Боже, а чого він на вас гарчав?!

До нас забігала акушерка (я з чоловіком була в кімнаті для партнерських пологів). Там і стінка, і фітбол, і душ з туалетом - всі умови. Мені пропонували і під душем полегшувати біль і розслаблятись, і всяке різне. Пам'ятаю, що чомусь найліпше було на унітазі пересиджувати перейми. Я себе вела доволі спокійно, реакції тримала в собі. Коли сказала акушерці, що вже певно починає тужити, то вона лиш посміялась, сказала, що по мені не видно, що вже пора в родзал. А насправді таки відкриття вже було, як треба, і ми перейшли народжувати. Я просто дуже тихо і без лишніх емоцій переносила то все. Хоч больовий поріг маю низький.

 

Бо погано тужилась, страшив, що задушу дитину.
Мені свекруха радила не терпіти, кричати як хочу, не стримуватись.

 

і мені в 2гих пологах казали про 6.

Що було ще абсурдніше після того, як в перших безводного було 19 годин майже... з них в родзалі майже 17.

 

так, вони підвищують свою кваліфікацію.
як майстерніше зашити, в який момент підключити окситоцин, а коли везти на кесарево, як почистити без ускладнень.

бо все решта - то не їхнє.

 

про інтернет. інтернет нічого не вчить - як робити. цінним для мене в інтернеті був досвід жінок, які слухали себе. І розмаїтість цього досвіду. Якісь найнеймовірніші ситуації змусили дещо підчитати з теорії, щоб просто вкласти то все собі в голові. Безводні періоди по тижневі, діти по 5.5 кг тощо. А все решта - як я і підозрювала - НОРМАЛЬНЕ всередині процесу. Незрозуміле для зовнішніх оцінювачів. При всій і будь-якій кваліфікації.

Пологи не вміщаються ні в норми, ні в цифри, ні в одиниці вимірювання болю - ні в що. Будь-які способи дати оцінку травматичні вже тим, що змушують відкрити втаємничений простір мама-дитя.
І якщо завершення пологів є однозначним фактом (дитина, плацента), то коли вони починаються - сперечатись можна довго. і оцінювати можна так, як кому зручніше. З регулярних перейм? Наскільки регулярних і яких по відчуттях? З вод? З відкриття?
Можна сперечатись. А можна - просто народжувати.

--- дописи об"єднано, 19 Листопад 2015 ---

ні в якому разі не терпіти. Проживати так, як проживається. Йти назустріч. У всіх це буде по-різному, комусь і покричати треба

 

у вас в цей продовжувалися перейми чи призупинилися?

дуже вдячна Вам за розповідь, зачіпило.

наскільки обов"язковим є особистий контакт мами з такою кількістю люду

таки так, якщо організм схильний до набряків - тканини втрачають еластичність, для мене досі залишається відкритим питання чи можливо народити без розривів коли є серйозні набряки

 

Я СВІДОМО цього всього НЕ читала, хоча мала інтеренет. Тому що, знайшла тут, на форумі, розповіді про домашні пологи, зокрема Цьомцьомки (на той час одна з останній розповідей), і десь там я вичитала, що природа своє зробить, а тіло підкаже.

От приблизно такі слова я десь тоді і прочитала, а Ви для мене стали Мамогероєм.

 

я в третіх пологах то мала.
перші не рахую і не беру за приклад самій собі. в другі пологи я йшла свідомо, врівноважено, приймала, відчувала, переживала. і біль не був таким нестерпним.
зате треті пологи. повністю закрилась, як їжак. набундючилось все моє я. і біль була настільки нестерпною, що не витримувала того.
все в нашій голові. треба працювати над собою всю вагітність. вникати в свої відчуття, в потреби свого тіла. слухати себе.

 

ваші треті пологи були дуже стрімкі, на все про все пішло скільки ? година?
мої другі зайняли десь три години, і я прийшла до висновку що якби можна було обирати тривалість то я б розтягнула задоволення на годинок 5, але меншої інтенсивності)))

 

В мене тиждень до пологів перестав взагалі цукор скакати, я навіть вдень перед пологами еклера в шоколаді з'їла і нічого небуло (глюкометром я міряла рівень цукру щодня). А в пологовому ніхто не міряв цукор. А та дівчина, котрій цукор скаче , вона на дієті? І всерівно скаче?

 

Перейми продовжувалися, але у воді були менш болючими і між ними з'явився час для відпочинку.

 

В неï був 200+ перед пологами (240 чи щось таке - коротше цифра мене налякала) геть до самих пологів. На дієті сиділа, але не знаю на скільки строга та дієта була. Після пологів стало все ок.

 

"зелені води"- це "свіжозабруднені води" ( якщо можна так сказати). Тобто виділення меконію відбулося десь незадовго "до".Причиною найчастіше є гіпоксія- коли через особливості функціонування плаценти на останніх термінах, коли вона вже природньо старіє і не може виконувати свої функції по повноцінному насиченню киснем, чи внаслідок інших причин, які викликають спазм судин , дитинка відчуває нестачу кисню. Це для неї стрес.Тоді відбувається скорочення сфінктеру і рефлекторно виділяється мекконій. Таке "свіже забруднення" не становить особливої небезпеки і спостерігається досить часто.
Чим "насиченіший" колір вод- тим вони задавненіші. Задавнені брудні води стають болотистого, коричнево-буро-зеленого кольору. Ї причиною може бути як те ж кисневе голодування, так і купа різних інфекцій, які мама перенесла на останніх термінах вагітності, або має в хронічній формі . Часто це різні ТОРЧІ, які починають проникати через плацентарний бар єр знову-таки по причині старіння плаценти з пізніми строками. Відповідно, чим більший строк вагітності- тим більше "зношена і вразлива" плацента. ТОму при строці у 40+ вони зустрічаються частіше.Далі все залежить від того, наскільки довго дитинка перебувала у цих водах .
Свіжі зелені води загрози особливо не становлять- дитинка має мінімум часу, щоб їх наковтатися.Це просто її реакція на стрес від пологів.
"Задавнені" брудні води ( власне отакі коричнево-болотисті)- становлять певну загрозу. Оскільки дитинка довший час перебуває у токсичному для її організму середовищі.

Тому оцінка ступеню забруднення вод- це дуже індивідуально. Просто "у мене були зелені води"- не означає нічого. Вони є у кожної четвертої на пологах. Значення має власне ступінь забруднення.

--- дописи об"єднано, 20 Листопад 2015 ---

ну а при мені обговорювали, що от вранці на Винниківський треба за м ясом на шашлик підскочити (все відбувалося напередодні тривалих вихідних). Чесно кажучи мене то не напрягало- триндять собі і триндять. Основне, що за процесом поміж тим спостерігають.Мені не заважало нічого- я просто "закривалася" у собі, на своїх відчуттях і було глибоко все-рівно хто є поруч, і що там робить. ТОму навіть присутність чоловіка була би зайвою. Бо його роль в результаті зводилась би до такої ж- сісти і триндіти з медперсоналом . А що ще робити ? Мені ще одним учасником процесу не треба було нікого- не хотілося ні щоб зі мною хтось розмовляв, ні їсти, ні пити, ні масажів. Нічого. От просто закрилася у собі і переживала відчуття у собі. А хто там поряд є і що роблять- в принципі "по барабану". В той момент мене "із себе" не зміг би вивести і потоп.Хоча, знаю, що когось таке і напрягає. Навіть одна і та ж акушерка- мені вона була супер і нічого не заважало, а родичка, яка з нею ж родила, нарікала, що вона сиділа і кросворди розв язувала . З другої сторони- пологи тривають кілька годин, акушер тримає це під контролем, поруч є чоловік чи хтось із рідних. Сидить собі десь пані в куточку, поміж тим , кросворди вирішує. Нікому не заважає, не напрягає, лише моніторить процес. Дитинку приймає ідеально . То все чисто індивідуальне сприйняття- кому як.

 

з мого особистого досвіду - можливо.
Набрякше у мене було все від талії до п'яток
На ранок після народження доці я прокинулась наче "не в своєму тілі", так зменшились об'єми, коли вийшла рідина

 

Ох, тому і налаштовуюсь на позитивне сприйняття реальності під час оформлення-перейм-потуг-пологів... Не хочу бути по-боєвому накручена, сперечаючись на тему стимуляцій і т.п. Ще невідомо як все піде, скільки народжуючих буде паралельно зі мною. Я ж в пологовий поїду не відстоювати права і не проводити реструктуризацію системи пологових відділень, а за своєю дитинкою. І просто тримаю в голові думку, що пологи - це нормально, треба перечекати, переходити, не впадати в паніку, посміхатись (все, що книжка пише)... - а там і дитинку буду тицькати і цьомати . Залишається тільки дочекатись перейм і не їхати рано до чергової бригади. Не очікувати супер-обслуговування (бо вже реалії в принципі відомі ), але лікарський професіоналізм має бути.

Таке враження, що для деяких вагітних та їх родичів (та і для мене колись ) ось це домовляння з лікарем є майже фактом, що власне лікар і буде за тебе народжувати. І тому очікується, що вся увага мед.персоналу буде зосереджена на породіллі напротязі всіх 3-20 годин. І ніяких особистих розмов, тільки запитання по відчуттям під час пологів, компліменти та тому подібне
Сама народжувала (перебувала в родовій залі) 20 годин, то коли в черговий раз йшла в туалет, медсестри в коридорі (загальний коридор з туалетом - а з нього 6 родових залів, це 7й пологовий в Києві) пошепки коментували, що я тут тільки пісяти приїхала, а не народжувати. Ото мені було абідна що я мучусь-мучусь, і лікар домовлений, а до мене лиш кожні хвилин 40 навідуються заглянути "туди" і нічого не коментують . Ось так воно напевно зазвичай сприймається, особливо в перший раз.


п.с. ще нещодавня історія. Сталось це в іншому місті. Мама вагітної (якій 32 роки, перша вагітність) напередодні домовилась з лікарем. Мова йшла про плановий КР (не зовсім гарне передлежання та типу ж вік породіллі старезний ). Заплатили за КР по подвійному тарифу цього лікаря. А донька ррраз - і народила сама, природньо. На виписку відбувається розмова новоспеченої бабусі та лікаря - мол, пологи природні, то може половину "домовленності" тре повернути? На що лікарка спокійно відповіла: "а нащо? на другі пологи теж заплануєм КР і будемо в розрахунку". Занавес.
От такі дивовижні моменти додаю до скарбнички лікарського розуміння пологів і суто людських відносин.

 

ну, тут прекрасно все, починаючи від того, що мама 32-річної вагітної домовляється
добре, що все добре обійшлося