Новий Рік - постимо чи святкуємо???

Справа не в тому, що часто, а що рідко. Тільки в тому, що скромніше. А вегетаріянські й рибні страви, морепродукти, в сучасному світі доволі дорогі. Так що то такий собі трохи самообман виходить.
Тут наприклад можна ідеально за приписами постити, але фінансово вийде дорожче. Вегетаріянський паштет у 2-3 рази дорожчий, соєве молоко теж недешеве.
Як на мене, якщо є диспенза на Новий рік, то можна спокійно їсти м*ясні страви, якщо це виходить дешевше. Хоча, до деяких салатів можна дати консервовану рибу, тоді вийде і скромно, і смачно водночас.
Суть посту не в тому, щоби постити саме від м*яса. То взагалі дивне обмеження, бо якщо дійсно постити, то не можна ні м*яса, ні масла, ні молока, ні яєць, ні сиру... Важливо поставити собі умови в часі посту й не конче обмежувати саме м*ясом, а так часто в нас і відбувається. При тому, рибні страви однозначно шикарні виходять, як не крути. Хіба якої простої риби насмажити, тоді так.

Можна. Тільки то все залежить.
Тут наприклад, Різдво святкують задовго до Різдва й свято завершується фактично у сам день Рождества. А далі - тотальна депресія. От така радість дуже шкідлива, бо невчасна. А якщо радість від очікування свята, то це навіть корисно.

Ось знайшла про Різдвяний піст. Він не такий суворий, як Великий.

 

Відповідь: Новий Рік - постимо чи святкуємо???

Цитата з Кротова. Дуже доречна й класна.

Можно и нужно праздновать реальность начала нового года, предлагаемого нам Богом, а не закатывать ханжески глаза и предлагать подождать до Рождества. Во-вторых, на вопрос, пить или не пить, нарушать пост тридцать первого или не нарушать, надо твёрдо отвечать: можно делать всё, что помогает веселому и дружескому общению, чуду объединения людей во время праздника. Поскольку люди все разные, да и года все разные, постольку общего рецепта быть не может. Кому-то можно и нарушить, и выпить, кому-то именно в этот раз и именно в этой компании надо напоказ поститься и категорически не пить. Напиваться, конечно, нельзя никому – напиваются, чтобы залить ту пустоту, которую нужно заливать лишь общением с людьми и с их Создателем.