Ноги йому мити і ту воду пити...

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Читайте назву теми.

Та до чого тут я? Хіба я щось таке писала?

Є. І я вже про них розповідала. А ви собі живіть як хочете, тільки якщо така тема існує, то думки з приводу можуть бути різні і те прислів"я кожен розуміє по різному, не всі так як ви, чи ваші однодумці.

Ніяких варіантів. Тільки не розумію як можна на сто процент передбачити чиюсь поведінку.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Ну це тільки Ваше сприйняття.

А взагалі це гіпербола, котра має виразити вдячність, когось комусь.

---------- Додано в 11:18 ---------- Попередній допис був написаний в 11:13 ----------

Взагалі мені не треба, бо це моя тема. )

Ну, раз Ви припускаєте, що моя поведінка неправильна, то я припускаю, що Ви знаєте, яка буде правильна для мене, не більше.

О, дякую красно.

Власне.

Тільки я не даю оцінок Вам і Вашим однодумцям щодо правильності поведінки.

Я не передбачаю. Я знаю.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

так от власне що не дав би. Як не дали б і наші (хороші) мами, діти, яких ми дуже любимо і на багато що готові заради них..
..то може саме тому і здається, відчувається, що готові на ту приказку.
Але якби прийшлося і справді це зробити, чи коли б хтось поблажливо це приймав (не заперечуючи і дозволяючи) такі наші дії - щось у душі надломилося б і бажання та готовність "пити ту воду" дещо пригасли би?..залишилося б почуття вдячності за колишнє чи обов'язку (виконати перед собою свої ж обіцянки) - але саме бажання чи не пригасло би на практиці?..

Початково не вдячність, а відданість і підпорядкування. оскільки історично (наскільки можна судити хоча б із скупих відомостей Вікіпедії) це був акт що супроводжував процес шлюбування жінки чоловікові - коли ще ніхто нікому ні за що не вдячний був.. пізніше набув рис гіперболізованої вдячності аж до крайніх меж, аж за межі, можна сказати: прислуговування як раб господарю і самоприниження (випивання води після прислуговування).

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Та нема за що.

В цій темі не маю бажання більше ніц писати.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Фрезіє, Ви як завжди, влучно доповнюєте.

Таке бажання - пити ту воду - логічно виникає тільки у випадку, коли ця людина не дасть, бо вона така є. Такою є у всьому і завжди.

І таке бажання виникає тільки у відношенні до ЦІЄЇ людини, котра не допустить твого приниження, не тільки у цьому, але завжди і у всіх випадках.

А дайте, будь ласка, лінк.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

А яка мені різниця, чи розуміють мене стороні, мені головне, щоб в сім"ї мене розуміли, живу ж я не для інших!!!

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

..гм, що є прислуговуванням, приниженням у конкретному суспільстві, не визначається по лінкам.. Наприклад, у садо-мазо (там же присутнє приниження?) жінка-цариця примушує облизувати своє взуття. Отже, напевне це у нашому суспільстві вважається приниженням і саме тому "заводить" "мазо"?..

Мені так здається, що у нашому сучасному суспільстві ноги миють лише немічним чоловікам, старим людям і дітям або задля зняття втоми, еротичної чи просто любовної гри.. і що коли людина не вмирає від спраги і має чисту питну воду, то випивання води після миття (хай і образно) є ні чим іншим як самоприниженням для демонстрації того наскільки вона може переступити через фізіологічний (мможливо, і моральний, якщо вона це не практикує щодня) спротив заради саме цієї людини і як багато її пожертвувати, показати що вона "мізинного пальця не варта" проти цієї людини - принаймні так кажуть тлумачні словники і приклади з літератури..
Бо якщо це для неї нічого не варто і не бридить, вона так кожному може - то тоді це штучна якась демонстрація.. яка взагалі незрозуміло тоді навіщо потрібна.

Цитати з літератури:
Ср. Животные крики страдалицы хмелятъ его (мужичка-мужа) какъ вино: ноги твои буду мыть, воду эту пить, кричитъ она нечеловѣческимъ голосомъ... а удары тутъ-же и садче, тутъ-же и чаще.
Достоевскій. Дневникъ 1873 г. Мартъ. Среда.
Ср. Да за кого ты себя понимаешь?... Безъ меня ты бы на улицѣ съ голоду померла. Ноги мои должна мыть, да воду эту пить.
Достоевскій. Униженные и оскорбленные. 2, 4.
См. Мизинца не стоить.
http://dic.academic.ru/dic.nsf/michelson_old/5841/Ноги

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Значить, нема лінку...

А те, що це прислуговування і приниження - це тільки конкретно Ваше відношення, не суспільства, бо тут є і інші представники суспільства, котрі вважають інакше.

А цитат відповідних, якщо треба, і я нарию...

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Так, у кожного до способу вираження вдячності є своє відношення.
Особисто мене почуття вдячності людині спонукає до якихось дій на полегшення її життя і побуту, до турботи про неї, про реалізацію її в житті, чи на радування її особисто тим, що саме її приносить задоволення...

і якщо задоволення приносить миття чи масаж ніг - я із задоволенням, і не вважатиму це приниженням в жодному разі, але якщо її приносить задоволення коли я ту воду питиму - я засумніваюся у нормальності вподобань тієї людини.

Інші. не практичні, а швидше ритуальні, способи вираження вдячності для мене якісь.. "театральні" трохи чи сентиментальні.. ну от така я діяльно-практична. "Жестів" і слів на вираження чогось не дуже люблю.. такий мала досвід що більше не люблю ні у стосунку до себе, ні сама не відчуваю до них тяги.. вчинки говорять більше і про почуття і про вдячність теж.

А взагалі важко говорити про образне і реальне водночас - ускладнює розуміння хто що має на увазі.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Звідкіля Ви взяли ту вдячність і чому приплітаєте саме до цієї приказки??? І за що вдячність?? За те, що живе з Вами чи що???
Не розумію для чого гіперболізувати свої почуття?

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Вже писала, багато разів. Не тільки в цій темі. Аж нецікаво.

Ну от, знову.

Ви знаєте насправді міру моїх почуттів?

Фрезіє, але ми ж не про почуття тієї людини говоримо, а про наші (повторюю).

Приймаю.

Я мала свій, відповідно наші точки зору різняться.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

..не зовсім приймаю, вибачте. Ви теж, як і я (з досвідом чи без) ставите вчинки вище за слова чи ритуальні вияви поваги і вдячності, це і Ваша точка зору теж. принаймні Ви оцінюєте свого чоловіка не з точки зору його слів, а - його вчинків.

І якби Вам Ваш чоловік "мив ноги і пив воду" (але при цьому не допомагав би з дітьми і по дому) - навряд чи Ви би цілком погодилися з таким його виразом глибокої вдячності Вам за Ваше любляче і турботливе ставлення до нього. Хоч це були би саме "його почуття".

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Вибачаю хоча не розумію, чому не приймаєте, бо я з наступним

погоджуюсь абсолютно.

Тобто так, моє "бажання пити воду" існує саме через те, що він такий по відношенню до мене, інших причин нема.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

В жж чудесний вірш Євтушенка знайшла

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

вірш чудовий

ноги мити...
я теж з тих жінок, які би пили ту воду. Абсолютно не гіперболізую почуття, ну такі вони в мене є і вже от 8 років не міняються. Не термін, звісно, але...
я не вважаю, що я така вже дура, що мене ніхто і ніколи не взяв би заміж, але не приховую: я до кінця життя буду вдячна своєму чоловікові за те, що він зі мною.
І мене тут не цікавить "а чи він цінує таке ставлення", "а чи ставиться так само до мене".

---------- Додано в 09:39 ---------- Попередній допис був написаний в 09:37 ----------

я що поганого, якщо так? я того не приховую

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Вірш - дуже в тему, але... Але в ньому - біль, біль перед неминучим горем. І більшість людей, на превеликий жаль, здатні оцінити глибину своїх почуттів лише так... буває інколи вже пізно. Гординя заважає нам повністю відкрити душу для коханих людей, і ми швидше будемо показувати її аніж любов. Це я і про себе теж говорю. Світ був би кращім, якби люди що кохають, відкривали душу один для одного навстіж. Хоча, теж на превеликий жаль, у багатьох в цю душу вже "плювали" і страшно ось так "пити" цю воду. І звичайно цей вислів - він образний, а не дієвий.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

є таке. Але страх паралізує любов, тому...

здається, то ясно і так

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Хм, почитала попередні сторінки - таки не всім ясно І допис в топі особисто я сприйняла як більше буквальне трактування прислів"я.
Про себе сказала б так: буквально воду все ж не пила б (странний обичай, однако).
Якщо треба, віддала б задля нього кров, нирку, любий інший орган, гроші, кар"єрні перспективи, відносини з близькими і все решта. І висловлюю вдячність за те, що він в мене є, кожного дня. Передусім долі і Богові. Проте і мій чоловік знає, наскільки він для мене важливий, і що я його люблю і шаную. І не вимагає регулярних додаткових (і таких оригінальних) доказів цьому.
Для висловлення любові, відданості і поваги (навіть безмежної, неймовірної і "до гроба") є безліч інших шляхів. Перш за все ніжність і турбота одне про одного. В такому значенні це прислів"я - про мене.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

Насправді, з часом прийшла до розуміння, що у чоловіків набагато більше комплексів, ніж у жінок, і боять вони того, що їм наплюють у душу набагато більше, ніж ми. Тому не треба боятися відкритися йому, бо у відповідь він також відкриється. На мою думку, визнати те, що і мила б і пила б - це ознака сильної і мудрої жінки. І це (навіть якщо жінка цього не вимагає) буде цінуватися чоловіком. Звичайно, при умові, що він її любить. Бо в іншому разі все втрачає сенс.

 

Відповідь: Ноги йому мити і ту воду пити...

При умові, що він її любить, він не дасть їй пити воду з його ніг. А таке намагання оцінить: а) позитивно, втішаючи своє самолюбство (до чого тут любов?) б) негативно, яко акт недоречного самоприниження перед ним (відповідно, зміниться ставлення до жінки не в кращу сторону). Може, є ще якісь варіанти розвитку подій, але вони в моїй бідній уяві не вимальовуються.
Образність висловлювання "пити воду" як "приймати людину з усіма мухами" або "і в щасті, і в горі", або "бути безмежно вдячним" (хіба аж до "раболєпія", тоді так) чи ще якось, мені здається, тут недоречна. Швидше, сліпе підкорення. І найчастіше це прислів"я саме так і трактується.. Хоча накрутити собі можна любу теорію