незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Якось на одному форумі прочитала зауваження жителя Східної України про те, що ми вважаємо їх мову суржиком, при тому самі ж вживаємо суржик, але польський. І чомусь нам суржиком здається лише той, що російський, а поняття німецький чи польський суржик ми не акцептуємо. І ви знаєте, не могла з ним не погодитися. Коли я чую слово "канєшно", то воно мені ріже слух. Але, зрештою, в літературній українській немає і слова "кобіта", тож для мене це такий же суржик, як і "канєшно"...

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Ми вже то питання обговорювали про різницю діалетку і суржику. Можна почитати в тему про трускавки. Там сказано багато багато.

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Айно, юж читалам тоту балаканину.
А якщо серйозно - то наука чітко розрізняє діалект та суржик. Діалект утворюється в межах однієї мови, тоді як суржик є змішаним типом мовлення.

Кому цікаво, ціле дослідження на цю тему - Масенко Л. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. - К., 2004

Він утворюється на межі двох мов і черпає лексику з обох. Ось, до прикладу, діалект російської, яким розмовляють в Одесі - "таки да", "бортануть", "хорошо больной" - є російськими, тобто нізвідки не запозиченими, але притаманними лише даному регіону. Оце і діалект. А вживання слів чи фраз з "сусідньої" мови (не плутати зі словами іншомовного походження, що мають переважно латинські та арабські корені) - суржик. Це той критерій, за яким легко відсівати зерно від полови. Окрім того, літературна мова - це наддіалектне утворення.
Я чудово усвідомлюю, що особисто мені ще вчитися і вчитися, щоб розмовляти літературною мовою. Часто ловлю себе на тому, що могла замінити сказане слово іншим, більш "українським". Але все ж середовище та виховання чинять свій вплив. А так приємно слухати, коли чиясь мова ллється вільно і невимушено, і нічого не випадає із цієї мелодії.

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Не можу похвалитися ідеальним знанням української мови, але перелік такого "добра" довжелезний. Найбільше мене дратує(це м'яко сказано) - ваги.

На цінниках у магазині, реклами, телебачення. А коли в поліклініці попросили стати на ваги, я запитала "а де ж друга вага? чи має значення, якою ногою і на якій буду стояти?", то медсестра на мене образилась.

Пишу зла і недобра, бо знову попались на очі *зважені і щасливі*, які стають на ваги. Невже там немає хоч однієї людини з головою. Вже починаю думати, можливо, це я щось пропустила? І щось змінилось?

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Їхали вчора в маршутці, поряд зі мною двоє досить симпатичних дівчат. Розповідали щось одна одній. Але крім "Е-е-е-е, цей, тіпа, карочє-карочє." я практично розмовної мови не чула. : Girl_sad:: Замішанні:

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Людоньки, відколи то в нас виникло найменування "КОВТА"?!!! Я щось пропустила в нововведеннях? Сьогодні на гуртівні побачила одну таку "ковточку" - на ярличку чітко писало, що то "ковта дитяча"....Куди пропала "кофта"?...

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

а це вже навіть нефілологи розуміють, що "кофта" - то русизм. от українізували собі на "ковту" ... тішаться, певно...

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

чому?..не знайшла такого

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

так я вважала. чесно - не шукала. дякую Лілі. спробую ще передати одній знайомій, яка аж підскакує від "кофти"

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Дуже мені сподобалася інформація про КОФТУ у Вікіпедії. Для бажаючих і далі проствітлятися

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%84%D1%82%D0%B0

Чесно кажучи, мене завжди аж пересмикувало від цього слова .
Але бачу, що тепер доведеться дослідити цю проблему і, можливо, навіть підкоригувати своє ставлення. Втім, полюбити його я точно не зможу ніяк

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Цікаво, чим же ваги завинили, що вас дратує це літературне слово Навіть в рос.мові то є «весы»(множина)

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

ухти !!! виявляється я інколи ношу цей рід фрикадельок на собі =))))), теж не люблю цього слова, хоча проскакує частіше ніж СВЕТР - - цю назву я теж не дуже люблю, потрібно вигадати нове слово для такого часто-одіваного верхнього одягу =)

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

та власне тим, що це

,
а в українській є однина

а Ви не знали???

, а її не використовують

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

До Kerzenlicht:

Натякаєте на калькування? Я все-таки думаю, що кажуть «ваги», бо слово «вага» використовують у значенні «скільки важить щось». Н-д: «Ваша вага становить 50кг».

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

до RamirZ:
не натякаю. кажу прямим текстом.
п.с. дописом вище від Вашого - цитата зі словника:

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Так є ж далі і ВАГИ. А якщо вживати "вага", буде плутатися із другим значенням - в рос м. "вес" - в укр. "вага" (вибачте, що знов через рос.м.)

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

ніколи не вживаю множини, крім випадку, коли приладів для зважування багато. прецедентів плутанини не спостерігала. імхо: є й інші слова в мові, щодо яких можлива плутанини, хіба ні? контекст навіщо?

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Ох...
Kerzenlicht, щось надто наші з Вами уподобання щодо слів співпадають.

Може в нас якісь спільні вчителі, чи що?

Теж не люблю я "ВАГИ". Теж нагадують вони мені про "ВЕСЫ".
І то дуже різко нагадують...
Так ось, твердо переконана у нашій з Вами правоті, заглянула я до свого улюбленого словника Караванського, а він на те каже:
ВАГА, (чого) важкість, вагота; (для пліч)
тягар, вантаж; П. значення, вагомість, авто-
ритетність, важливість, ваговитість, У ФР.
вплив; (для зважування) ВАГИ.
ВАГИ, вага, вагівниця; (ручні) безмін,
кантар, (з коромислом) терези, (аптекар-
ські) терезки, жм. шальки.
Полюбити ті ВАГИ не зможу, а от терпіти, мабуть, доведеться...