Нефізичні покарання дітей

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем yasna, 5 Квітень 2010.

  1. Юкола

    Юкола Ділова ковбаса

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Я теж пару разів мого поставила в кут.
    А потім щось він не слухався. дійшло до ревів. Я сказала " ану йди в кут думати" і що ви думаєте? Моє дворічне дитя розвернулося і пішло в кут. З плачем. Постояв там трохи і сміючись побіг обійматися.

    Кут для нього то єдине і найстрашніше покарання.

    А ще інколи, коли заходиться, просто відношу в іншу кімнату і кладу на ліжко. Швидко завжди заспокоюється сам.
     
  2. Vendy

    Vendy Active Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    коли як ми з сестрою були малі, її не слухали (не те щоб ми були страшно не слухняні, але як у всіх буває), вона казала, що піде від нас. Йшла в коридор закривала двері за собою, ми ж зразу налякалися і з плачем казали, що більше так не будем.
    Зате тепер сестри син нас двох разом взятих переплюнув. Не знаєм, як на нього вплинути, просим, сварим, деколи по м'якому місці получить, плаче, але не каїться. В кого він такий вдався?.. Надіємся, що переросте
     
  3. Златка

    Златка Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    мені видається, що то дуже жорстоко :shutup: дитина має бути впевнена в мамі і в тому, що вона її не залишить, ІМХО
     
  4. bioland7

    bioland7 Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Для нашого,до речі, теж.:) Правда, стоячи в куті ще посваритись може зі мною.:)
     
  5. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Цікава тема. Мене зацікавило саме формулювання - як правильно покарати. А хтось питає себе взагалі за ЩО батьки карають дітей? Чи мають вони (батьки) право на покарання?
     
  6. skarlet

    skarlet Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Звичайно, що мають. Хто ж тоді, як не батьки? Діти вже змалку мають второпати, що погані вчинки не бувають безкарними, інакше виростуть повністю безвідповідальними людьми (просто покарання бувають різними.)
     
  7. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Добре, змінюю формулювання.
    Питання було не в тому ХТО може покарати, а в тому чи взагалі хтось МАЄ ПРАВО карати.
    Дивіться. Дитина народилась.В неї є кілька рефлексів, які забезпечують виживання. Всьому решта (як то поведінка в колективі, побутові навички , тощо) дитина вчиться від оточуючих. Якщо в сім*ї нормальні стосунки, то дитина бере все з батьків. Мама і ,з часом, тато пояснюють (і підтверджують своїм прикладом) як треба робити, як прийнято поводити себе в певній ситуації в цій окремій сім*ї. Тому важливо, щоб дитина з самого початку в міру своїх можливостей брала участь в звичному житті родини.
    Тобто, якщо дитина поводить себе не так, то виходить, що батьки або не пояснилив свій час, або пояснили, але лише словами (їх дії розходяться зі словами), або не мають авторитету в очах дитини.
    Ось тут і питання - ЗА ЩО карати дитину?
    Відразу хочу пояснити, я не ідеальна, моїй дитині теж перепадає. Але казати , що це правильно я теж не вважаю допустимим.
    Відносно того, що дитина має усвідомлювати свою відповідальність, розрізняти хороші і погані вчинки, погоджуюсь на всі 100. Але досягнути цього усвідомлення через покарання , не важливо, фізичне чи не фізичне - ні. Можна добитись страху. Поваги? :girl_nea:
    Дитині все можна пояснити. Якщо ще й показати як, не вимагати негайного ідеального результату, помічати кожну найменшу вдачу, то можна досягнути того, що дитина буде сама хотіти зробити якнайкраще. І тоді не треба буде постійно нагадувати.
     
  8. Зорянівонька

    Зорянівонька Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Я, наприклад, "караю" (ставлю в кут) малого, якщо він спеціально, свідомо робить щось на зло.
    Ніколи не сварила, якщо щось випадково наробив-розлив-зламав, якщо не знав, що робить зле... Але як я йому пояснюю і прошу щось не робити, а він демонстративно робить, то можу наказати.
    Фізичні покарання дійсно нічого доброго не дадуть. Я вважаю, що можна дати по попі, якщо вже дуже провиниться. І не люблю як дітей за будь-що хляпають по попі і оправдовуються, що легенько. Тоді яке це покарання?
    В нашому садку садять дітей на лавочку і не діють 5 хв бавитися. Це як на мене нормально. Я раз прийшла - всі діти бавляться а мій сидить. Сказали, що сипав піском на інших дітей, то наказали.
    Звичайно, ідеально, якщо мама має час-терпіння-вміння-бажання по 1000 разів пояснювати, чому і що треба робити, а ще краще, якщо ідеальна дитина і слухає з першого разу. Але такого мабуть не буває. Тому кожен таки мусить обрати для себе спосіб покарання дитини.
     
  9. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Ніколи не задумувалась, яка причина цього "на зло"?
    Не буває. Вірніше не завжди буває. Якщо дитина відпочатку бачить, що всі члени родини (всі, хто живуть з дитиною в одному помешканні) завжди чинять однаково (наприклад, їдять тільки на кухні за столом), то цілком можливо, що при першій спробі (якщо вона взагалі буде) зробити інакше і маминому поясненні, як треба зрозуміє відразу. Але в нас це справді рідкість. Тому мамі приходиться витрачати час на пояснення. Якщо в сім*ї мами було інше виховання, то перестроїтись дуууже важко (це власний досвід), але з часом, особливо коли з*являються перші результати, стає все легше, а ще пізніше навіть не помічаєш , що "витрачаєш" час. Ну бо куда ж його ще витрачати мамі?;)
     
    Останнє редагування: 6 Жовтень 2010
  10. Зорянівонька

    Зорянівонька Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Задумувалась. Впертість! Більше нічим не поясню.

    Ну, інший приклад. Малий тягне стільці по всій хаті, щоб дістати до високих шаф. Вже що не робили - і показували, що в тих шафах нічого цікавого, і імітували падіння з стільця, падіння чогось важкого з шафи. Не допомагає... Йому цікаво, і він ХОЧЕ САМ. Вже кажу, що дістану що попросить - не хоче.
     
  11. Consuelo

    Consuelo Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    на мою думку, навіть часами повторювання 1000 разів не помагає. Висновки мої надзвичайно субєктивні, але з того, що спостерігала, то:
    1. один з найдієвіших методів виховання - власний приклад (я добре памятаю як загнала батьків в глухий кут, коли мені пояснювали, що курити - то зле, а що мама, що тато - палили, і я їх спитала, як то вони так дітей виховують?)
    2. пояснити добре раз-два, ну три... а далі треба створювати ситуацію, певний досвід дитині, що то зле, щоб вона не просто завчила, що можна, а що ні, а усвідомила

    до прикладу, свого учня (7 рочків), коли не вчив слова раз, другий, третій... "карала" таким чином: давала самостійну чи контрольну по тих словах, він її погано писав, я ставила низьку оцінку і як в школі, він ту оцінку мусів показати батькам. Для нього гіршим було хіба те, що відповідно кожне наступне домашнє включало не лише нові слова, а й попередні. Таким чином він доволі швидко зрозумів, що 1. мені на голову не вилізе, 2. йому ж легше вивчити одразу те, що задала, 3. включала йому мультики англ. мовою і наочно показувала, хвалила, що он який він молодець, може вже розуміти мультики...

    тобто моя основна ідея - теорія + практика!

     
  12. olevitska

    olevitska New Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Ой дівчата а у мене уже терпіння закінчується...Вчора дитина (5р.) дозволив собі придумати байку для виховательки і не піти на англійську мову...сказав, "що мама йому говорила сьогодні не йти", і сидів бавився в групі. А сьогодні...другу половину уроку на танцях (ходимо в "Оазис") простояв в кутику...терпець у вчителя лопнув...
    Сварити його уже сил немає, та й сама від сварок довго відходжу, пробувала не говорити з ним, починає тааааааак нити, що просто жах, посадила за стіл і писали разом цифри 1,5 год, не дозволила більше нічого, ні мультиків, ні іграшок, ні казочки на ніч. А так обідно, що серце розривається- я з 10-ти місячною дитиною їду за ним в садок, потім на ті танці- тобто веду ж не для того щоб в кутику стояв, а він не розуміє...при тому, що сам просився на танці... І так кожного дня щось нове...
     
  13. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Можна інакше вийти з цієї ситуації, так щоб і дитина своє отримала і мама. Суть не в тому. Якщо хочеш, давай десь в асьці чи де поговорим на ту тему.


    Я про те, що батьки карають дітей за свої помилки. Усвідомлені чи ні, але за свої. В кожного є певні життєві обставини, певний дитячій досвід, який приводить нас до певного образу (не можу наразі краще слово підібрати) батьків, до певних дій. Це багато пояснює, але не виправдовує і не дає права карати. Дитина окрема особистість, з своїми потребами, гідністю, а не власність батьків.
     
  14. Веснулька

    Веснулька Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    От і у мене щось було схоже,можу відзначити,що цей метод (порівняльний)не стимулює дитину,а навпаки...я теж думала,що я гірша за Улянку і Галинку.А от,коли я зварила супчик,поприбирала і перемила всім взуття і мене похвалили,оцінили мою роботу,мені наступного разу хотілось зробити все набагато краще.Зараз я для своєї дитини не скуплюсь на похвалу,але звичайно ж заслужену.
     
  15. вишиванка

    вишиванка Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Suzi,погоджуюсь з вашою думкою, але не можу сказати, що баткьи завжди карають дитину за власні помилки. Ми дитину не караємо (тобто особливого методу-ставлення в кут і т.д.. у нас нема) але є певні умови коли дитина знає, якщо вона того не зробить, то буде відповідна реакція з нашого боку.. Приклад, щоб зрозуміліше було-дитина побавилась, іграшки залишила на підлозі, час йти спати, ми нагадуємо дитині, що пора зібрати іграшки, якщо з її боку буде відмова (було 1 раз), то я можу нагадати максимум 3 рази, після того іграшки зберу сама і вони "підуть" в підвал спати на пару днів.. З цього дитина розуміє, що є певні обов"язки в кожного члена сім"ї. Буває, що вона може казати, що не хочеться їй того, то я наводжу короткий приклад з моїє повсякденної роботи, яку буває теж не хочеться робити але мушу, бо воно буде заважати іншим (так саом як і іграшки розкидані на підлозі заважають нам ходити). Ми не заставляємо робити щось, бо нам так хочеться, а тому що ті чи інші речі заважають іншим.
    А ще діткам здатно пробувати що можна, а що ні- бо така іхня природа, і тут треба батькам вміти розумно встановити межі дозволеності.

    Щодо особистості, то як правило ми (батьки) її формуємо. Як на мене маленька дитина має своє потреби, але ці потреби задовільняються спочатку через батьків, і тут треба добре вміти відчути ту межу, коли дитина починає батьками керувати, бо так вона задовільняє своє потреби.
    Приклад із життя, який мене дуже вразим-дзвоню до своєї знайомої, щоб піти разом з дітками в басейн (ходимо в басейн з ними часто), так вона мені відразу не може сказати чи вони підуть чи ні (не з власним обставин), а мусить спочатку порадитись зі своїм сином (дитині 3 роки). Чесно кажучи мене це вразило (може у мене сильно консервативні погляди на те), бо така дитина в той момент керується лише настроєм, ось він зараз скаже що не підемо, а за 1 год (коли награвся дома і нудно), буде плакати і вимагати, що хоче йти..
     
  16. solomka

    solomka Active Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    цілком підтримую - діти керуюсь настроєм - зараз вона цього не хоче, а вже за декілька хвилин почне навіть вимагати. А в мене для дітей наразі один дієвий метод нефізичного покарання - заборона компютера.
     
  17. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    З цого вона зрозуміє, що якщо не прибрати іграшки, то мама їх заховає на кілька днів в підвал. Ось про це я намагаюсь донести. У нас (у більшості) свідомість з схильністю до негативізму - ми відштовхуємся від поганого, замість прагнути до хорошого. Прагнемо самі і вчимо так жити своїх дітей.

    Щодо ситуації з басейном, не можу погодитись. В 3 роки дитина має свої бажання з якими треба рахуватись. Якщо похід в басейн має бути задоволенням, то він має бути задоволенням і для мами, і для дитини. Якщо це тільки заради мами, тоді вже інше. А щодо того, що в дітей все залежить від настрою - хіба в дорослих так не буває? Уявіть собі, що чоловік вирішуючи з другом куди ви разом поїдете на вихідні не питає вас, бо ви керуєтесь настроєм і за якийсь час можете передумати.
     
  18. Зорянівонька

    Зорянівонька Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Абсолютно згідна! В нас поки працює схема - не будеш зараз складати - потім складатимеш сам, а зараз я тобі допоможу. А ще є правило - не можна брати наступну іграшку, якщо не поставиш на місце попередню.

    І я не можу. Якщо дитина зараз не хоче кудись йти, то якщо цим знехтувати, то не буде ніякого толку. Буде нити, скаржитися... Інша справа, якщо мамі тре - тоді пояснити і все, нема ради.
     
  19. вишиванка

    вишиванка Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    тут з вами не погоджусь, так, бувають вирішення у нас теж від настрою, але просто діти ще нездатні вирішувати самі певні речі, і коли батьки ставлять їх перед вибором, то просто занадто багато ще для малої дитини. А про прирівнювання дитини до дорослої людини трохи невірно, бо в дитини психіка лиш розвивається, а в дорослої людини вона розвинута.
    Щодо ситуації з басейном, дитина її охоче плаває, і йде охоче завжди в басейн. Ось мені цікаво, ви з друзями домовились йди на пікнік чи на озеро (вибираєте місцевість щоб було весело вашим діткам), будете завжди питати ваших діток чи підете туди чи можливо інше місце?
     
    Останнє редагування: 7 Жовтень 2010
  20. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Так, не варто звалювати на дитину забагато відповідальності, з якою вона ще в силу розвитку не спроможна дати собі раду. Але і занадто занижати планку дитячих здібностей теж не варто.