Наші менші друзі

Відповідь: Наші менші друзі

гм, заразу можете і ви в хату принести, якщо чесно, а кота можна щепити від основних болячок (навіть від лишаю є щеплення).
єдине що можна зробити: каструвати і перестати випускати на вулицю взагалі, щоб не звикав

 

Відповідь: Наші менші друзі

Каструєте і він стане спокійнішій, але коти на дворі будуть все рівно його бити. Просто не випускайте його на вулицю. Ми маємо кота (кастрованого), йому вже 16 років і всі ці роки він живе в домі. У нас теж свій дій, він спочатку цікавився двором, кілька раз виходив і ходив коло дому, потім декілька раз випав з вікна і сидів в квітнику поки ми його не знайшли. З часом його цікавість до вулиці зникла.

 

Відповідь: Наші менші друзі

ми спеціально не випускаємо. умудряється чатувати, лиш хтось до дверей він може втекти. і верещить страшенно.

 

Відповідь: Наші менші друзі

кастрували нині нашого котика. спить бідненький.
лікар навіть ніяких рекомендацій не дав ( а чоловік забув спитати). може хтось знає коли він має прокинутися, ходити?. щей пару крапель крові капнуло з нього як перекладали. най би вже прокинувся, а то я щось хвилююся.

 

Відповідь: Наші менші друзі

ох, дохторів тих би "стріляла", легше ж сказати все, нє?
що саме котусику робили - стерилізацію чи кастрацію?

зазвичай відходять вони від години-двох до десяти (все залежить від індивідуальних особливостей та засобу знерухомлення)
треба за ним дивитись, бо є у котів така особливість: коли виходять з наркозу, то можуть кричати, полохатись чогось, намагатись вистрибнути кудись і заховатись. Не дозволяти стрибати, насильно не поїти, бажано з ним розмовляти щоб він знав що біля нього хтось є. Це так, основні нюанси.

 

Відповідь: Наші менші друзі

Наш проснувся десь через півтора годинки. Крутився, хотів встати, нічого йому з того не вийшло, бо задні лапки ще не відійшли від наркозу, отак під себе і попісяв. Так мені його шкода було. Потім знов заснув десь на годинку. Коли проснувся дуже хотів пити і їсти, хоча лікар запевняв, що їсти скоро не захоче. Отак напів лежачи їв зі своєї тарілки. Ви головне будьте десь близько і підстеліть якийсь рушничок під нього, бо вони зпочатку дуже кволі.

 

Відповідь: Наші менші друзі

і не лякайтесь навіть коли буде пісятись чи рвати, чи очі будуть "скляні", то все мине.
Деякі коти повністю відходять аж через 24 години.

 

Відповідь: Наші менші друзі

Моя П*яточка відійшла на наступний день ввечері аж. Попросилась в туалет, я була біля неї, вона на пісочок сходила і тоді трошки по хаті почала ходити. А їла аж на третій день зранку. Трошки сметанки полизала. Ну і на обід вже більше їла і нормально почувалась. А після операції я постійно була біля неї. Наніч я собі постелила на підлозі, вона заповзла мені під ковдру і так ми спали. Мисочка з водою була постійно в кімнаті, зранку була майже пуста. Кицька підповзла попила, і потім знову до мене під ковдру заповзла.

 

Відповідь: Наші менші друзі

мій встав, вирвав 2 рази. і знов заснув. попісяв під себе, запах на цілу ванну. постелила йому в тазіку в ванній щоб малий не чіпав.

 

Відповідь: Наші менші друзі

Це казочки. Якщо кіт домашній, на вулицю не ходить - то взагалі нема проблем. Якщо ходить на вулицю, то варто щепити від різних захворювань.
Я це питання вивчала як мій старший мав народитися - в нас було аж двоє котів. Як малий народився - то вони були дуже чемні, до кімнати заходили рідко, до дитини не скакали (я просто пару раз дала зрозуміти, що не варто заходити, брала на руки і виносила з кімнати, дверей ніколи не закривала).

---------- Додано в 00:06 ---------- Попередній допис був написаний в 00:04 ----------

Абсолютно подібно на те, що гойдалка почала видавати неприємні для собаки ультразвуки. Ви їх ніколи не почуєте, а тварина - так. І мучається, бідна. Вихід один - гарно змастіть всі частини гойдалки мастилом.

 

Відповідь: Наші менші друзі

ото найшла дописи тодішні і скажу, що і далі не спішать... Але знервували мене нині... Пішла я у ванну включити киці воду і виглядаю вікно, а там картіна-чотири псяри на нашому подвір'ї йдуть до фіртки, перший з них славнозвісний сусідський Лордік

відкриває нашу фіртку і йде на дорогу до своїх воріт, всі решта пси лишаються на подвір'ї ( так, тут є проблема, що фіртка не закривається і двір наразі взагалі прохідний, бо в нас подвір'я спільне з кількома судідами, але не з тими, чий пес). Бачу господиня Лордіка виходить, зауважує мене і тихенько відкриває фіртку своїй собацюрі, як нів чому не бувало. І даа, мене прорвало, бо мене шляк трафляє від такого, я думала, що за рік щось тут змінилося, а то стало гірше, бо він ще тепер водить за собою трьох бродячих псів , яких я вже кілька днів тут бачу, просто не думала, що то вони всі разом ходять..). Я їй пояснюю, що побачила пса її разом з іншими в себе під вікнами і що це взагалі таке? Нащо вона мені-Він когось рухав?
Направду, я певно якась тово, двигнута, але мені їй заїхати захтілося, він мене минулого літа пару разів таак налякав, коли не підпускав до моєї брами, що я тепер як бачу здалека навіть просто чорного пса ( а то я вже кілька днів тут бачила того іншого бродячого), то моє серце так гупає, як шалене, поки я не зайду на своє подвір'я. То хіба треба, аби рухнув вже? І ще сказала,що як він нікого не рухав, то вона мене слухати не збирається і повалила до хати, обірвавши мене на півслові... Отакі в нас людиська... Завтра я таки хочу зайнятися нарешті тим (хоча сумніваюся, що то щось дасть, сусідка одна-старша пані щойно мені сказала, що от як її ще рік тому покусали тут недалеко пси, то так ніхто ніц і не зробив, бо з селищної ради її відправляли в міліцію, а звідти в селищну раду і ніхто не збирався навіть трошки своїми дупцямм порухати.... Але може їм хоч трохи нерви потріпають, як вони мені тріпають...), бо вона мене довела. Я була гуманна, але бачу, що тут люди позбавлені людяності, то чого паритися? Він ж сто процентів не щеплений, як і ті решта пси, най би вже їх десь вивезли, мені всерівно, чесно, хоч люблю тварин страшенно, але в таких людей не повинно бути тварин, бо вони стають такі ж як їхні господарі... А, і ще сказала та ж старша пані, що кілька днів тому з іншого боку тутка близько пес ще одної сусідки дуже покусав маленьку дівчинку, вона в лікарні і що? А ніічо взагалі...

 

Відповідь: Наші менші друзі

оо, створюється міцний і дружній колектив для тероризації місцевого населення. вожака тяжко не визначити

ну а я зі своїм. писала, що хочу віддати своїх ахатинів, бо з тимим переїздами і малим дуже часто забуваю за них. ну і тепер - приїхала, а вони закрилися..муж, добра душа, вирішив мені помогти, і закинув їх у відерко з водою, де ми їх купаєм. ну не в курсі він був, що там лишилася тіки маленька дірочка на повітря в яку попала вода. коли я їх знайшла - вже було пізно((((
сумно. в мене лишились тіки їх фотки, коли були маленькі.

 

Відповідь: Наші менші друзі

В моєї киці знов весна.. Вже втретє за останніх 2 місяці Ну ідеальна жінка - хоче всюди і весь час

 

Відповідь: Наші менші друзі

Зворушило
Задумывались ли вы когда-то о том, почему бездомную собаку никогда не увидишь с палочкой в зубах, беззаботно прыгающую по клумбам и газонам города, игриво призывая к игре всех во круг?

А я задумалась, и это, собственно, и вылито в этом "произведении". Моя собака - самая счастливая в мире, ну или одна из самых! У нее есть все, что она хочет, игрушки (мячики,палочки,тарелки), у нее есть корм супер премиум класса, который привозят под заказ, у нее есть собственный шампунь, расческа, ошейник с камнями сваровски, 3 прогулочных костюма, также ей сделали под заказ кровать с балдахином ,ну а САМОЕ главное - у моей собаки есть безмерное, безграничное, безудержное понимание, что она не то что любима, она залюблена нами как ребенок! Так вот, 3 года назад мы ее покупали, да, я не мыслю жизни без моей мышки, но сейчас я бы вместо N-ой суммы денег за собаку пошла в приют или оглянулась бы вокруг и взяла бы собаку, и то, что она без породы, никак бы не повлияло на степень моей любви к ней или заботы! 3 года назад я не задумывалась об этом, хотели лабрадора и получили, а сейчас понимаю, что собака - это не порода, собака - это родная, верная и безмерно благодарная тебе душа! Какое настроение бывает после работы! Частенько крепко устав, приходишь и ни видеть ни слышать никого не хочешь, а ОНА, твоя собака, мчится, летит к тебе изо всех ног, или лап, неважно))) Она готова скулить, да что там скулить, буквально кричать, чтобы только выразить свою благодарность за то, что ты пришел домой, чтобы выразить свою любовь и накопившуюся за весь день по тебе тоску!!! Ах, как же тает в этот момент вся усталость и переживания, становишься на колени и позволяешь лизать свой нос, щеки, она даже умеет чмокать меня в губы!! Ой )) Пишу о ней и Богу спасибо хочу сказать, за то что она есть у меня!!! Иногда помогаю волонтерам с питанием для бездомных собак. Всегда, увидев собаку, бегу к любому мясному киоску, чтоб хоть что-то купить ей, иногда опаздываю по своим делам, но это не так важно, как чья-то жизнь, жизнь того, кто не заработает себе на кашу, того, кто на улице благодаря нам, людям, того, кто призван любить людей, охранять их дома, а иногда и спасать нам, ТОВАРИЩИ, жизни!

Я гуляла недавно со своей собакой, к нам присоединились владельцы еще одного песика, какая игра развернулась на площадке, едва ли не кубарем носились

Прошу вас, ПРИЗЫВАЮ, если у вас остается еда, которую вы готовы бросить в мусорный бак, не поленитесь, оставьте ее где-то неподалеку, какой-то голодный пес или кошка с огромным удовольствием покушают! ПРОШУ вас, по возможности жертвуйте крупы, медикаменты, деньги в организации помогающие животным. Так же, это совсем не сложно ...покупайте по пути сосиску и вручайте голодному псу, обзвоните знакомых, и может быть, крошечный щенок, встретившийся вам на пути, обретет дом! А если случится увидеть потерявшуюся собаку, приютите на несколько дней, наклейте объявления на столбы, помогите хозяевам, вам будут благодарны! Не допускайте жестокости, когда сбитое на дороге животное мучительно умирает, попытайтесь доставить в близлежащую ветклинику, помощь на лечение всегда можно найти. Саша Курдюмова

 

Відповідь: Наші менші друзі

це все так "мило" і "наївно", і взагалі ніяк не пов"язано зі знанням собачої психології:

саме після цього з"являються собачі зграї, що захищають місце, де їх годують, нападають на людей і т.п.
Допомога притулкам і клінікам (адресна), то одне, а такі "мі-мі-мі зробіть добро" є ведмежими послугами, бо де збирається зграя бездомних псів, там дуже швидко її починають труїти чи відстрілювати.

 

Відповідь: Наші менші друзі

Милість і наївність - одні з найбільш привабливих рис у людині. Текст писала хороша людина, зі щирим наміром зробити добро. І якщо вона, тримаючи пса, на вашу думку, не знає собачої психології, то я, все життя провівши поруч із собаками, її знаю.
Але це звернення не до псів))

 

Відповідь: Наші менші друзі

І написала повні бздури. Це прописна істина - не годуй собаку, якщо не можеш її забрати, краще передай її у притулок. Не створюй псові "ілюзію дому" який він почне захищати. Статистика покусів псами, який підгодовували "добрі та щирі" люди всім відома. Чи мало тут писали про такі зграї, про те, як ті пси кидаються на людей? Мало? Будем годувати далі і множити покуси далі?

Та, доречі, "тримати пса" не означає автоматично знати собачу психологію, інакше не було б ліжок з балдахіном, покусаних господарів і псів що стають некерованими.

 

Відповідь: Наші менші друзі

Як ви інтелігентно оцінюєте думки інших людей))

У всіх різні "прописні істини". Для декого це - йти за покликом серця, любити все живе. Охороняти життя і здоров"я людей, а також слідкувати за громадським порядком - якщо виконуєш обов"язки захисника цього порядку. А дехто підміняє поняття, пропонуючи не виявляти співчуття і любов до тварин - бо вони об"єднаються в зграї. Зграї бродячих псів - це не проблема громадян, в нас є відповідні органи. І замість того, щоб критикувати людину, яка закликає допомагати організаціям з охорони тварин і не лишити на дорозі збиту істоту, зверніть краще увагу на безвідповідальність тих, хто не виконує своїх прямих обов"язків і через злочинну бездіяльність яких перехожих кусають бездомні пси. А, за суттю, ви не побачили духу цього звернення, тільки букву.
Тотожне обговорення є в гілці про подавання милостині. Чи бути милосердним до того, хто, можливо (?), використає твою допомогу не так, як уявляєш ти?
---------- Додано в 17:31 ---------- Попередній допис був написаний в 17:28 ----------

А може, тут йдеться про психіку людей, які не здавали ради, собаку якої породи вони собі заводять і чи справляться з її вихованням? Некерований скотч-тер"єр, гроза всесвіту Це, справді, страшно.. І, знову-таки, де були ті, хто має наглядати за дотриманням списку порід собак, яких дозволено заводити мешканцям міста?
Люди різні бувають. Дехто тільки годує і тримає в буді на дворі, інший тренує і звертає увагу на кожний нюанс поведінки. Знання, які такий господар отримує в процесі, набуваються ним автоматично чи не автоматично?)))

 

Відповідь: Наші менші друзі

омг, ось ці цитати ви бачили?

це моя філософія, у мене пес підібраний і виходжений з критичного стану, у мене було багато підібраних котів, у моїх друзів собаки не куплені, а знайдені чи забрані з притулків (на відміну від "палких слів власниці дорогого пса в ошийнику з кришталем сваровські"). Я в курсі що таке адресно допомогати клінікам і притулкам, і як воно привчати собаку з притулку не боятись сходів.
але є факт, який не можна заперечувати:

і, я сама була покусана бездомною собакою з діагностованим сказом!, і пройшла повний курс щеплень, що не додало здоров"я. Мою бабцю так пес покусав, якого в сусідньому під"їзді годували, що довго лежала у лікарні і мала купу пересадок шкіри.

ще й яка проблема, видно не стрічались вам такі зграї, яким до "лямпочки" відповідні органи. Дуже раджу ввечері перейтись через Кульпарків, чи через Краківський (бажано коли собачі весілля). І пояснити цим собакам що вони проблема когось, а не жителів тих районів. Або почитайте як Vittoriya боїться в себе на подвір"ї бути, через псів.