Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Тимчасові труднощі не варто змішувати з переконаннями людини. Якщо зараз чоловік не може, а за рік зможе - ніц страшного, можна і попрацювать

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

є мами, які не паратизують в принципі))) ніколи))
а є, для яких паразитування - то стиль життя)

ну, та відносити можна все, що завгодно і куди завгодно) то як ви собі вважаєте за потрібне. Для мене особисто - домашні клопоти, то не проблеми, а розваги, бо вони не потребують моїх душевних сил та енергії, як робота, де є і стрес, і спілкування з різними не зовсім оптимістично налаштованими людьми, і існування керівництва, і графіку тощо. Але то мені, ви, можливо, бачите гармонію інакше і для вас це найбільш оптимальний сценарій життя.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Он мені повно пощастило. Мій чоловік свято переконанаий, що він мус нас забезпечити, і що не мушу працювати, лише, як дуже хочу (а я і не хочу ггг ) Хоча, за прикладом своїх батьків я була все життя свято впевнена в протилежному: що жінка не жінка самодостатня, якщо вона не працює, що є гроші спільні, а є його і мої, і ще багато чого. А муж відкрив мені і очі, і дав можливість просто розслабитися, просто не думати за те, що мені невластиво, і я відчула, що впав тааакий тягар з мене. І лише зараз я побачила сім"ю моїх батьків з іншого боку, все те, чого не бачила раніше, про що говорила Ліля. Ні, вони щасливі, вони виглядають щасливі, але всередині кожен по-своєму нещасний.
П.С. Найцікавіше, що за 2 роки декрету я підрахувала, що зробила для саморозвитку більше, ніж за всі студентсько-робочі роки

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

ну, а якщо в нього якраз такі переконання?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Власне видно, що ви говорите не з власного досвіду а радше теоретизуєте.

Коли жінка і чоловік свідомо вступають в шлюб, мають більш-менш однакові погляди на життя, і розуміють що вони рівні з різними обов’язками, то ніколи не постане питання - я нещаслива, бо він не забезпечує сім’ю. Жінка зуміє побудувати все так, щоб навіть тої маленької зарплати вистарчатиме на них двох, трьох... скільки б їх там не було. І Бог допоможе їм так, що чоловік зможе забезпечити сім’ю щораз краще. В такій сім’ї жінка зуміє використати свою творчу натуру, щоб їм було легше жити.

Кінець сім’ї буде там, де чоловік не буде опорою дружині, а вона в свою чергу повинна буде переступити через себе аби принести гроші додому.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Тоді біда

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

В сучасних українських умовах і при наших зарплатах це твердження здається надто ідеалістичним і не таким вже актуальним... На жаль, далеко не кожен чоловік зараз має змогу утримувати сім'ю повністю. Ось маю приклад сімейної пари-лаборантів, ну де ж йому з його зп в 1500 грн. утримати сім'ю з малою дитиною?
Або в нас... Ну не складається з роботою в мого чоловіка, хоч ти трісни. То одне, то друге. Причому людина він дуже хороша і розумна, просто якийсь банальний нефарт. От і зараз, вже півроку шукає роботу, а я на 4-му місяці вагітності одна утримую сім'ю... Хоча, мушу визнати, саме зараз я була б не проти маленького заслуженого відпочинку... Благо працюю на дому, інакше здуріла м би
Тож як не сумно, нині в багатьох українських сімейних парах твердження "чоловік зобов'язаний утримувати сім"ю, а жінка підтримувати домашнє вогнище" перетворюється в те, що жінка, як коняка, намагається тягнути на собі ото все - і роботу, і кухню, і домашнє вогнище, і дітей....

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

От. І я про те ж.
Якщо однакові погляди на життя, то це чудово. Все в тій сім'ї буде добре. Навіть, якщо погляди однаково "неправильні"

Дякую усім за відповіді і пояснення. Є над чим задуматись.
Але особисто для себе казати: чоловік "мусить" (цей той ступінь категоричності, про який запитувала Ліля) я не хочу. Розумію, що це не завжди реально, тож як на мене, краще казати "добре би було".
Не думаю, що я буду нещасною, і після одруження працюючи на роботі, яку я дуже люблю. Хоча, час покаже.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я он над тим задумалась після появи дитини. Після 3 дитина не виростає. Хто водитиме в школу? Хто забиратиме? А уроки-гуртки? А пограти-поговорити? А чоловікові час? А дома? І як я ті 24 години не тасую, все не виходить мені на 2 стільці дупцю умістити, щоб і там і сям. Ідеально, коли в жінки робота вдома, або з вільним графіком, але в реаліях 8-годинного робочого дня, я не уявляю ЯК все змогти, по жіночій частині, і на себе час мати.
П.С. Помітила, що якщо чоловік у сім"ї не головний, а так: фіфті-фіфті, то в нього начисто зникає мотивація, звідти і проблеми з роботою, з іншим... То так видається іноді, що він один не зможе, а насправді він просто розхолоджується, бо не відчуває тої відповідальності, яка мобілізує. Моє ІМХО.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Може я неправильно розумію, то звиняйте.
А розумію, що в роботу вкладаєте душу, а в сім"ю- ні. То просто атас. Для мене робота, то формальність, спосіб заробітку на необхідні речі, а душа моя вдома з дитиною, чоловіком, кастрюлями і т.д.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

якраз неправильно)) але ображатися не маю на що, це ж форум) і пояснювати потреби не бачу - то вже буде переливання з пустого в порожнє)
от є на форумі потреба впадати в крайнощі і нема на то ради)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Пояснень ніхто не вимагав, то швидше "думки в голос")

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

я стосовно того питання страждала і билась головою об стінку навесні перед виходом, якраз у цій темі. Думала-думала, як мобілізувати, як мотивувати... Нічого не придумала, лише від моїх спроб було гірше всім, то найгірший період з нашого подружнього життя, відлуння є й досьогодні. Що я зрозуміла
- ми разом, бо підходимо один одному, як ніхто інший в світі,
- ми такі, які ми є, а не такі як треба,
- ну нема в нього підприємницького хисту чи таланту продавця і все тут, але від того я не люблю його менше,
- мені комфортно вдома, але це не моя роль.

---------- Додано в 23:08 ---------- Попередній допис був написаний в 23:06 ----------

ви зрозуміли в абсолютно протилежному контексті і не полінувалися висловити свій осуд))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Так, я не лінива і не полінувалась вибачитись за неправильне розуміння, перш ніж осудити

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

От чого у нас все завжди на фінанси великі спихають? Правильно Маруся-мама пише

Тут все діло в поглядах на життя. От тільки халепа в тому, що після родів погляди на життя у жінок часто змінюються (у мене точно змінилися), а чоловіки то більш-менш стабільні. І то ще треба вміти донести до них ці нові погляди.

Цікаво чи у всіх домогосподарок чоловіки працюють в таких галузях? Щось думаю, що це більшою мірою залежить від сімейних пріоритетів.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Погляди загалом мають тенденцію змінюватись))

Якщо чоловіки ( оу, чоловіки)))виховані в традиціях примноження добробуту сім"ї то і не потрібно

Їх і не потрібно виховувати , бо вони стабільні. А доносити до них це значить виховувати? ..?(с)
Але виховання- то "вдягання масок")) Так?

Супер, але саме виховання впливає на розвиток мужчини, як мужчини. Що саме він несе відповідальність, що йому потрібно заробляти, що від нього залежить збереження світу. Вобщєм , Міцного Горішка має хтось виховати, бо інакше, той міцний горішок зі свома п"ятьмя пальцями так і буде бігати не знаючи куди їх втикнути)) Дякувати Богу, що я жінка))
Традиції сім"ї ( теж , до речі, запрограмованими уже на рівні генетики, як носіння штанців і спідничок, бо складаються не десятиріччями, а сторіччями) є занадто важким тягарем, щоб з ним боротись, для відповідності ,невідомо ким і чому, визначеними стереотипами. Легше знайти людину, з якою тобі буде комфортно в тій, чи іншій ситуації. Інша справа, що не всім "втєрпьож" ту людину знайти))).

Яким чином можна розграничити волонтерство і роботу, як таку? Тобто, якщо жінка працює і заробляє- то вона втікає від ...( якихось там проблем). А якщо це мистецтво і волонтерство, то це заняття для душі, не обтяжене ніякими зустрічами з дитячими страхами.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

а чого ви так вважаєте? Того, що чоловіку не комфортно, коли ви вдома?

Питаю тому, що у мого чоловіка таке розуміння, що як жінка сидить вдома, то вона обтяжує життя чоловіку. Навіть наводив мені таке порівняння: чоловік тягне воза, на якому жінка, дитина. І все добре, поки дорога рівна, але як тільки починається якийсь підйом, то жінка мусить злізти з воза і допомагати чоловіку (ну само собою ясно, що у важкі часи можна мобілізуватись). А в ідеалі обоє мусять тягти того воза. І не може він зрозуміти, як сидячі на возі жінка має мотивувати чоловіка, щоб йому стало легше його тягти )