Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Отже, дозволю собі трохи систематизувати методи стимулювання:
1. "Пиляти"

(метод навіть не обговорюється, бо мудрі жінки так не роблять!)))

2. Самостійно вдосконалюватися/рости/більше заробляти/забезпечувати.

(Що і роблю)

3. Радіти тому, що є, обмежуватись заради спільного комфорту.

(Розглядаю варіант, навіть жила так, але понижувати планку в принципі, не правильно, та і чоловік сам не бажає економити)

Можливо є ще щось?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Деякі жінки стають настільки самодостатніми, всемогутніми, що чоловікові залишається лише роль глядача.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

я б додала хвалити. Чула думку, що треба радіти кожній зарплаті чоловіка і казати який він молодець, що всі гроші в дім несе. А не казати - а чого так мало...

(от пробую радіти, а в мене наразі не виходить...)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

також практикуємо) головне, щоб це було щиро. Бо, якщо це лукавство - то буде навіть зворотній ефект.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

це просто не метод, ні в якому разі!

для мене то головне. Радіти і цінувати те, що маємо.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

4. Сісти і погорорити і прямо сказаи, що ви би хотіли і що вас не влаштовує, які ви бачите рішення. Як дорослі люди. (Часто люди просто не бачать, що щось не так, думають що все ідеально)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Було б добре ще придумати якусь спільну мету, якусь таку досить досяжну. Нууу, н-д поїздка кудись, або покупка чогось. Спекульнути на якомусь світлому почутті)))
З моїм МЧ працює. З палаючими очима розказувати, як би це було класно. Не нудити і не просити, а разом мріяти. Головне ціль придумати реальну і йому цікаву. Можливо у нього є трохи стримуючого страху змінювати роботу, бажання є , а от все одно, щось страшить ( нові люди, нові задачі, може не так піде як треба, а на теперешній роботі все знайоме).
Йдіть на роботу, не гризіться, а там і йому підфартить і знайде собі краще щось. Добре, що є куди піти, на ту роботу. гірше коли треба грошей, а нема куди йти(((.

напевно, вже не раз були такі розмови. Та й мужчина і сам , скорше всього, бачить , що потрібно міняти і навіть знає, що для цього треба, але деколи цього замало.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

дуже хороший метод! для жінок... Я говорю прямо, вже багато разів. А варіанти розвитку розмови наступні:
- звинувачення у спробі пиляння
- цілковито погоджується, шукає роботу
- пропозиція йти ще раніше на роботу, бо є ризик перетворення мене на "клушу"
- реакція - я вигадую, бо в мене депресія, бо сиджу вдома
- каже, що мені не пощастило з чоловіком...

і кожен раз по-різному, загалом, він розумний та адекватний, але розмов "по душам" не любить, вважає їх бабськими вигадками...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Самостійно вдосконалюватись в якості менеджера талантів чоловіка. Показати, що він може більше. Вірити, що він може більше.

Був момент, коли мій чоловік раптово залишився без роботи. Я допомагала в пошуках вакансій. В одній із пропозицій, чоловік по вимогах не підходив. Я наполягла, щоб все ж відіслав резюме. І він пройшов всі тури співбесід, отримавши чудову вакансію без досвіду роботи, який був у вимогах роботодавця. Чоловік занизив собі планку бажаного, а я підштовхнула спробувати замахнутись на краще. Така дрібниця, а які наслідки!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

також гарний стимул, я навіть його маю, тобто він має - власний будинок та подорожі.

так, в ноього зараз зона комфорту - робота недалеко від дому, можна ходити на обід, ніхто психологічно не тисне, робота не важка, службове авто... от тільки платять мало, ну то нічого - жінка дозаробить)
Бачу, розуміння в нього, що це професійний "тупик" вже є ... розвиваємо цю тему далі. Почав ходити на курси анг. мови, бачу, що сам вже хоче "рости".

---------- Додано в 15:55 ---------- Попередній допис був написаний в 15:52 ----------

ех, також була така ситуація, правда, його не взяли, на жаль. Я допомагаю з вакансіями, резюме, з вивченням мови, постійно кажу, що нормальних людей мало, що він нічим не гірший... не знаю, все-одно, здається, що або мало допомагаю, або, навпаки, тисну...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Як на мене, ви достатньо робите, щоб покращити ситуацію. По тому, скільки ви тут описали... ви молодець. Головне, не опускати руки і

Адже все в наших руках.

А якщо люди люблять і цянять один одного, то прагнуть зробити один одного щасливим і задоволеним. Головне, знайти свій шлях, як цього досягнути.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

мені також цього хотілось, бо завжди я заробляла більше за чоловіка і коли пішла в декрет був певний період коли здавалось що от межа вже.... і просвіту ніякого

А потім ситуація змінилась, він реально зараз "рве землю" для нас, і це відображається у всіх позитивних змінах які мала наша сімья за останні рік-півтора. Але попри весь позитив чоловік минулої зими коли лише та робота почалась похудав одразу на 15 кг, потім поступово набрав але спочатку на нього шкода було дивитись. За той час він суттєво посивів, не скажу що постарів бо в свої 37 досить непогано виглядає на свій вік. Але я по ньому бачу як він втомився від того всього, і як би з радістю те все кинув якби не той факт що у Львові не буде такої роботи, а значить і доходів.
А мені виходити на роботу немає сенсу, бо на загальному фоні те що мені пропонують в якості ЗП нічого суттєво не міняє.
І чоловік тому й може на повну віддаватись роботі бо знає що тут дитина під наглядом, і з нею вдома, і ми тут чамі непогано даємо собі раду поки він там працює.
Але ті щотижневі поїздки додому і знов туди реально напрягають всіх. Я переживаю бо це все ж таки дорога і трасса, і не дай боже ідіоти на дорозі зустрінуться. І чоловік каже що розривається між бажанням тупо полежати відпочити пару вихідних і бажнням побачити мене і дитину.
Я вже не кажу про авто яке як робоча коняка туди-сюди їздить, і звичайно кращє від того не стає. Але це вже дрібниця на загальному фоні.

Шкода що такої роботи тут у чоловіка немає, верніше є але не з такими результатати, шкода що ми з малою бачимо нашого тата по вихідних і мала наша реально живе від суботу до суботи, бо в сботу приїзжає тато і вона до тої суботи дні рахує, а щонеділі ввечері завжди допитується чи може він цього разу на роботу не їхати.
Шкода що від такого ритму життя чоловік здоровішим не стає, бо і нерви і втома та й загалом.
У мене ранок щопонеділка починається з вмикання аськи, і якщо чоловік є в онлайні значить доїхав, слава Богу, можна спокійно бути тиждень. Якось в онлайні не був, і телефон був поза зоною пів дня, я передати не можу що я пережила...

Добре що тепер ми вийшли на інший рівень життя і чоловік почувши більші можливості тепер не хоче жити гірше, тепер має купу планів і дай Бог йому здоровья, сил, мудрості всі їх здійснити.
Але оте власне риття землі заради певних важливих цілей, воно завжди має інший бік медалі, який багато кому невідомий, і можливо зі сторони здається що все прям в шоколаді і викликає у багатьох заздрість. Але насправді просто так нічого не дається, і чимось треба жертвувати і між чимось обирати, можливо не на завжди але перед вибором і розставлянням пріоритетів завжди опиниться кожен кому прийдеться щось змінювати у житті.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

та ні, якби я була молодець, то не писала б тут і був би результат...
От читаю зараз і думаю, а чого, власне, мені треба. От все ж добре. Зрозуміла, що я ж жива людина, не робот, коли вийду на роботу і мені буде важко, я буду злитись на нього, жаліти себе, от зараз хочу цього уникнути... роставити все по-поличках, для себе, в першу чергу...

так, смішно звучить) то я мала на увазі, що роботодавцям потрібні хороші старанні відповідальні люди, яким він і є і що він не гірший решти кандидатів, що розглядаються на дану посаду))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

звичайно, я свідома того і не факт, що б пустила його на роботу, яка нашкодить його здоров ю (точніше, факт, що не пустила б). Мені важливо розуміти, що він на таке здатний... Для чого? сама не знаю... ірраціональне якесь почуття. Просто до того, приходилось "рити" мені, і стреси переживати, і спати нормально я рік не могла тощо.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Це точно, "дах може зірвати" серйозно... Я про те, що після декрету деяким жінкам важко знову увійти в професійну струю... або не хочуть. На мою думку, таки треба себе переломати в тому моменті, щоб потім не нарікати.

Адже, чи справді, так вже й багато потрібна наша присутність, як мами, в житті наших дітей? Мій малий у 2,5 роки вже біг в групу дит.садочку і забував, що я десь там його чекаю. А коли почали його вже офіційно водити (2,8р.), то ввечері, коли за ним приходила не раз доводилося ще чекати, коли він там добавиться. Немовляткам потрібні мамиме тепло, запах, дотик... А коли вони вже самі стають на ноги (в прямому розумінні)... то мама потрібна вже зовсім по-іншому. І не треба забувати, що діти беруть приклад з батьків, і ще вони люблять гордитися своїми батьками. То якщо мама стає успішною чи не буде це хорошим прикладом для її дитини?... Як думаєте, дівчата?