якось дуже просте мірило любові та міцності аналогічно. За вже 21 рік було різне.Було і так, що ми разом всі влітку на морі відпочивали, а восени підверталася ще путівка у санаторій на море , що потрібно було чоловіку ( хоча не нагально, можна було і обійтися), і спокійно ще три тижні без мене там проводив. Було би глупо ставати у позицію " не пущу ,можна обійтися і як же я" . Було і таке, що їхав у відпустку скоріше, а я "підтягувалася". А за той час він знаходив на місці хороші варіанти житла , а я вже на все готовеньке приїжджала. І на відпочинку теж не бачу крамоли, якщо не всі 24 години разом. Ну любить мій муж годинами мокнути у морі і смажитися на сонці. А я "созєрцатєль" і "пошуковувач". Ну півдня разом на пляжі покиснемо, потім- він продовжує киснути, а я собі активну програму влаштовую. Я люблю неорганізовані екскурсії і можу цілими днями лазити по музеям-цікавим місцям і вуличок міст. Чоловіка у таких вилазках вистачає на обмежений час Чоловік любить гори , може митися в річці, спати і їсти в спартанських умовах, ходити годинами лісом і не паритися. Мені ж теплий душ подавай ,і не кантувати підйомами на вершини - я собі краще з книжкою біля річки посиджу. Ну то що: йому кисень перекривати і в гори не пускати чи самій собі на шию наступати і їхати відпочивати комарів годувати? Та мені на другий же день "антиозвірин" треба буде прийняти. Кому радості від того? А так- десь і разом їдемо, а десь один одного відпускаємо відводити душу. І всі задоволені.
На рахунок відпочинку. Я думаю, що мова йде про той відпочинок, коли, здається, двом і виходить по часі/можливостям і напрямок теж підходить, але знаходиться "причина", щоб їхати на те саме море комусь літом, комусь восени...Тобто, комфорт одинаковий, але пазли не складаються по причині небажання проводити час разом. Те, що тут описується - здоровий глузд здорової людини відпустити свою половинку кудись згідно її інтересів, які не мусять співпадати з вашими і зовсім не мус пхатись туди, де ти не відчуваєш комфорт тільки через те, щоб рахувалось, що віпустка згідно сімейного статуту має проводитись виключно із сім'єю. Підтримка інтересів партнера має цінуватись, як один із пунктів хороших стосунків. Тобто, якщо риболовля чи якийсь сплав по річці після напруженого робочого тижня-чому би і ні? Мені язик би не повернувся сказати-я цілий тиждень тебе толком не бачила, вихідні треба проводити зі мною і дітьми! Але при тому всьому таки має бути час для особистих стосунків, неважливо, де він буде проведений, головне - разом. Це не мусить бути поїздка, це має бути час, який належатиме виключно сім'ї.
Так, я розумію. Написала через "чи". Чи Ви щось інше маєте на увазі? Риболовля, сплав, похід в спартанських умовах, поїздка на матч - яка різниця, чим захоплюється чоловік
Буду казати лиш за себе. Як було раніше, бо тепер я трохи "припнєнта" до хати. Таки дуже добре, якщо чоловік і дружина по різних роботах, а мають спільне хобі. Це дуже зближує. У мене таке було, що я могла бути зайнята йогою цілі вихідні (тренування, марафони, семінари, виїзди на фотосесії в гори) і то не дуже було добре для стосунків. Приходилось балансувати, від чогось відмовлятись, аби погода в домі була ок. А як ми їздили разом на роверах чи ходили в гори (до речі, разом ходили досить рідко, бо хтось мав бути з дитиною, а ми ходили в недитячі походи, з собою не візьмеш йти по горах 40 км в день), то було зовсім інакше. От власне активний відпочинок впливає дуже добре на стосунки. Пікніки - радше навпаки (важко пояснити чому, може то моє особисте, не подобаються п'яні люди). Любити - дивитись в один бік, а не один на одного. І на вихідних в т.ч.
ну в нас абсолютно тверезі пікніки, які я дуже люблю, і чоловік любить. Тут ми якраз дуже гарно перетинаємось. На відміну від ночівлі в палатці. --- дописи об"єднано, 12 Червень 2016 --- і в нас так рідко бувають ті окремі відпочинки, що по-хорошому вони ні нащо не впливають. Так ми все знайдемо спільний знаменник. Мої зауваження були до тези, що як любиш, то підеш комарам на корм, а потім чоловіка помучиш пляжним відпочинком. Де тут любов, мені неясно. Якби від цього життя залежало, то можна і до комарів, а так..
На загал, я з Вами згідна. Але знаю, що часто буває так, що все таки один з партнерів має підлаштовуватись під інтереси і бажання іншого. І робиться це саме з бажання "провести час/відпочинок разом". Бо інакше виходило б саме так, що кожен сам собі відпочиває (у вихідні чи у відпустці, неважливо), бо інтереси не збіглись. Особливо якщо час/бюджет обмежені.
От про таке я з сестрою сперичаюсь. Кажу шо так казати марно,бо якшо чоловік хоче кудись в чоловічій компанії і його "силоміць" не пускати,то він ж не перестане хотіти в ту компанію. Краще хай собі поїде на ту риболовлю,приїде щасливий, воно і сім'ї щастя додасть ) а вона мені "будеш мати дітей-поговоримо". От сижу чекаю поки будуть діти шоб зрозуміти як воно- не хотіти кудись відпускати чоловіка А якшо серйозно,то дозвілля поокремо для нас-нормальне явище. Я собі іду кудись з дівчатами,чоловік- на футбол з хлопцями. І то файно -проводити час інколи окремо один від одного. Але відпустка окремо то для нас не варіант. Ні мені так не було б комфортно,ні чоловік такого бажання не висловлював. Якби висловив-я б,напевно, постаралась зрозуміти нашо воно йому... Але сподіваюсь що не висловить І то не справа в якійсь довірі, я чоловіку довіряю на всі сто і навіть не допускаю варіанту шо я б поїхала а на моє місце хтось інший би посягнув Просто шо то мені за відпочинок без коханого плеча на сусідній подушці- не уявляю
Звичайно, при наявності дітей складніше. Якщо чоловік не бачив дітей тиждень, бо йшов, коли вони ще спали і повертався, як вже спали, то в такому разі я би не хотіла, щоб чоловік собі на вихідних десь сам відпочивав. Бо тиждень бути самому з дітьми і на вихідних теж - то дуже важко. Надіслано із мого iPhone за допомогою Tapatalk
Ой, усю-сю, на рибалочку, з друзями?..Ага, зара побіжу, хробачків накопаю. Женився по своїй волі, дітей робили разом? То прошу і у вихованні брати участь. Не кавАлєр, щоб без жінки і/чи дітей кожні вихідні проводити. Звичайно, я відпускаю свого чоловіка на якісь такі "холостяцькі" заходи, але щастям від того не свічуся, і він це знає. Правда, вже і не згадаю коли таке було на вихідні. Свекрусі там щось помогти - це одне, а отак поїхати відпочивати з друзями самому - добре мені діло!!! Було не женитися і робив би що хочеш. Як виключення - ну та вже хай їде там раз на пару місяців, але кожні вихідні чи через одні - буду сваритися.
Цілком згодна.сама так роблю. Вихідні разом, десь колись там може з кумом посидіти чи з друзями,але не часто. Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
як на мене потрібно розрізняти бажання побути в чоловічій компанії, що є цілком нормальною потребою чи рибалка, коли вдосвіта поїхав кудись там, ловив/не ловив, коротше, на воду дивився і релаксував і тиждень тусуватися десь... в мене є шкала вимог - безпека, компанія і можливість щодо останнього - у всіх індивідуально, різні обставини, сімейні періоди, лиш конкретна пара може сказати чи "потягне" тижневу чи щовихідневу рибалку, чи чи є сенс двом в болото і тд. то вже піднімалося питання як то має пара спати в хороших стосунках, типу вобнімку, під одною ковдрою, лицем до лиця ну при чому тут такі речі, відпочинки, спання, або в парі все добре, або нє, якщо нє то ні спання не поможе, ні відпочинки спільні (таких друзів теж маю, що сплять як книжка пише і відпочивають лиш разом, але мають в стосунках свої важливі нюанси, ну а хто не має?
покищо ми з чоловіком на відпочинок всі рази їздили разом. ну це поки дітей нема, ну хоч сподіваюся далі теж будемо разом відпочивати можливо для деяких пар і припустимий відпочинок окремо, але головне, щоб тут не було цілю відпочити один від одного. бо якщо виникає бажання десь поїхати, щоб тільки побути без чоловіка, чи його десь відправити, щоб він постійно не був поруч, то тут (на мою думку) вже серйозно треба задуматися над такими стосунками і ситуацією. весь час разом ходити не завжди може получатися. але коли я наприклад йду десь сама в дівчачій компанії, а чоловік сидить дома, то так трошки незручно перед ним, і хочеться, щоб він теж не сумував на самоті тому думаю, що тривалий час на відпочинку без чоловіка було б мені не комфортно) а якщо хтось їде разом, але в думках мріє "а раптом чоловік таки не зможе поїхати" - то це сумно, бо ілюзія ідеальної сім'ї для оточуючих може так і залишатиметься ілюзією, але кращим була б справжність думок, почуттів і емоцій.
нє,ну як чоловік без жінки і дітей поривається кожні вихідні проводити,то це вже чітка патологія я писала про інколи (читайте "рідко"). А взагалі, сподобалась мені шкала вимог Багіри ) беру собі на замітку
Одна из причин непонимания в семье — «противоречивые послания» | Быть родителями - это просто! Цікава стаття і вебінар буде, безкоштовний
Я без чоловіка нікуди не хочу. Навіть з подругами відпочити - ні. Хочеться просто бути разом. Ми якщо на рибалочку, то удвох, кудись поїхати - теж саме. Всі кажуть, що вже й забули коли мене бачили, а мені так добре. У нас наче якийсь окремий світ, де ми тільки двоє. Може колись це зміниться з роками, але поки що так.
Рона, я тільки сьогодні побачила повіжомлення і дуже шкодую що пропустила. Чи слухала ти? Можна основні висновки в ПП? Дякую.
