Правильно, гілку треба не гнути-ламати, а поливати, тоді буде ріст і прогрес. Якщо до чоловіка ставитися, як до сухого і мертвого дерева і довбати - то сухар в результаті і отримаєте. А якщо чоловік має широке поле для реалізації себе в чисто чоловічих заняттях (я не про випивку і гульбан), і це приносить користь сім"ї, якщо жінка схвалює таку його поведінку, і він це бачить і розуміє, то всі щасливі. Зі свого боку, якщо я не бажаю в жодному разі чути і розуміти важливі для нього речі (а то й насміхаюсь чи кажу щось в"їдливе), чи якось брати в них участь, то з якого дива в ньому має визріти порив помити посуд чи не крапати мені на мозок, як тільки я сяду вишивати? Так чоловік такий і є. То жінки роблять його слабким, безпомічним, інфантильним зайченям з перебинтованою лапкою.
Не подумайте, я не є істеричкою, не є ревнивою, чоловіка не задовбую, підтримую у всіх починаннях. При будь-яких конфліктах намагаюся ситуацію "загладити", а не "роздувати" скандал. Але в мене опустились руки.... Таке враження, що в деяких чоловіків просто не закладено зернятко відповідальності та поваги, яке б сімейному серидовищі розросталося і давало плоди.
Питання до досвідчених дружин - що ви робите з чоловіками-курцями? Якщо є якась визначена тема про то, відправте мене туди... Ситуація така - чоловік курить задовго до нашого з ним знайомства, та й зрештою мене курці якось не сильно бісять, то є їхня справа, саму мене то діло не чіпається - не бачу в тому жодного сенсу-радості-задоволення. Притримуюючись такої позиції, ніколи на чоловіка не тиснула, щоб він кидав палити, єдиною умовою було, що коли ми одружуємось і я до нього переселяюся, паління в хаті закінчується. Варто сказати, що до одруження чоловік тривалий час жив сам в старій квартирі батьків (в якій ми зараз тимчасово живемо). Відповідно палив сам і з друзями коли і скільки йому заманеться. Коли ми почали жити разом, він собі "курилку" організував у кімнаті-кладовці, де ми тримаємо старі меблі батьків, вона закрита і мене то влаштовувало, доки не наступила вагітність. Тоді місце для паління організували на балконі. Все б чудово, але наступило літо, спека, єдина можливість провітрити кімнату - через балкон, і цей варіант мені не підійшов (балкон засклений, провітрюється довго, а сидіти в наглухо закритій кімнаті в панельці літніми вечорами - то було проблемою для мене). Знайшли компроміс - кухня, розташована далеко від спальні, двері наглухо зачиняються, і тільки тоді коли я не маю жодних справ. Але й тут виникли проблеми - паління в чоловіка то не є просто раз-два посмалив і викинув, це такий спосіб релаксації мабуть, він собі читає, повільно курить, кімната наповнюється димом... Ми домовилися, що палитиме дуже швидко, максимум двічі на день і гарно потім провітрюватиме, а до народження малечі взагалі припинить палити в квартирі. І все було б добре, але вчора я зрозуміла, що від моменту нашої домовленості я припинила це контролювати, і чоловік собі курить вдосталь перед сном при закритому вікні в кухні, поки я в душі (відчула запах в коридорі, коли виходила). То напевно що вагітні гормони, але мене то так взбісило, що я добряче поскандалила на ту тему вночі, а тепер мене весь день гризуть думки, як ту ситуацію розв’язати максимально гідно, спокійно і результативно. Розумію, що кинути зовсім він не зможе, бо це є певний спосіб життя, і під час перекурів на роботі зазвичай вирішується більше питань, ніж в офісі, така вже специфіка роботи. Я прийняла його з цією звичкою, терпіти не можу коли починають стосунки з курцем, а потім його перевиховують. Та й, зрештою, враховуючи, що це ледь не єдина його погана звичка, я готова це йому пробачити, але з появою малечі хочу викоренити це явище з хати. Як це зробити без істерик, не псуючи стосунки? після нічних "розборок" чоловік не палив в хаті, думаю поки не піднімати цю тему, доки не буде преценденту. А якщо буде - то що? апелювати до батьківської відповідальності? ставити ультиматуми я-чи-цигарки, хлопнути дверима і піти ночувати до батьків? Це все не є добрими варіантами, бо з тими вагітними гормонами довго спокійно переконувати в чомусь в мене навряд чи вийде, батьків теж вплутувати не хочу, але хочу мати готовий план дій, якщо чоловік знову зірветься і закурить на кухні чи ще десь в квартирі. Може в когось є реальний досвід таких ситуацій, то прошу поділитися
В мене досвіду нема, але всі мої сусіди палять на сходовій, мене бісить,що кватирку не відчиняють, потім смердить пів дня. Але якщо трохи відчинити вікно і користуватись попільничкою то все ок. А щодо аргументів - про пасивне куріння ваш чоловік мабуть чув, крім того він навряд захоче щоб дитячі речі пропахли димом, а де б він не палив в квартирі і як би не зачиняв двері - запах все рівно є.
В нас на сходовій не попалиш, бо вхід у квартиру прямо навпроти входу в під'їзд, хіба йти на поверх вище. Запаху цигарок теж нема, лише безпосередньо в момент паління можна відчути в коридорі. Може я роздуваю з мухи слона, але хочу підготувати собі план дій на випадок, якщо знову зірвуся (хоча є іскорка надії, може самому дійде і не буде зривів)
Як захоче палити, то нехай йде на поверх вище, чи взагалі на вулицю і релаксує на здоров'я. Мій, до вагітності, палив на балконі, а коли я завагітніла, перейшов на сходову клітку. Відкривав вікно, ставив собі там попільничку і палив. Зараз вже кілька місяців як кинув, але навіть, коли в нас гості-курці є, всіх відправляю на сходову. Ну бо не треба того диму в хаті, тим більше, коли є діти.
а варіант електронних сигарет не розглядали? принаймні вдома, а на роботі хай курить які хоче. Просто від них запаху нема. Брат так навіть кинув курити, а колега на роботі просто на них перейшов. Курити може навіть за робочим столом))(хоча звісно так не робить) і нікому не заважає тим
Мій теж такі "покурював", коли кидав курити. Проблема в тому, що вони теж містять нікотин (а може є такі, що не мають. Не зн).то казав, що такими перекурами ще більше себе гробиш, ніж при звичайній сигареті. Бо звичайну викурив тай забув, а електронну смокчеш тай смокчеш. Але попробуйте, може якраз буде рішенням в хаті.
@IrynkaMandarynka у мене таке відчуття, що Ви почуваєтесь винною за те, що хочете, щоб Вашому здоров'ю не шкодили. Просто спокійно, впевнено і люблячи попросіть чоловіка більше не курити в хаті, бо Ви той запах чуєте за кілометр. А значить це діє не лише на Вас, але й на дитину. Вже не кажучи про емоційний стан. Я переконана, що люблячий чоловік зрозуміє і задовільнить прохання. Потім подякуйте за турботу про здоров'я. Ми з чоловіком обидвоє курили. Поки квартира була не наша, то на кухні. Переїхали в свою, шкода стало стін (бачили як жовкли від диму на попередній), перейшли на балкон. З балкону всерівно затягувало дим в хату, мені то було дуже неприємно, мала дитина в хаті. Перейшли на сходову клітку. Спершу я кинула то діло. А потім чоловік. Тепер маєм з тим спокій.
Як на мене, однозначно так. Я особисто до таких речей ставлюсь категорично, це є питання здоров'я його дитини. Жодних істерик, обговорити це питання по суті, аргументовано, не нападати, не казати, що він такий-сякий всже все просмердів і ви більше терпіти не можете, тобто не докоряти тим, що в минулому, а пояснити, що раніше це було ок, тепер, з огляду на очевидні речі - ні, передлмовитись, що правила поміняються.
Може не до теми, але ж ви живете не на останньому поверсі, просто вийшов надвір за пару сходинок і куриш, нікому не заважаючи. В нас як сусід курить на балконі все нам у хату затягує, і зі сходовоі також затягує. Але то з теми забилам би. Думаю, що найкращим варіантом, було би курити надворі. Але в цьому випадку не підійде, бо це релакс. Не знаю, а витяжку включати, допоможе?
Щодо витяжки, то поки що в нас її просто немає. Тому не знаю, як було би. Теж сподіваюся, що як дочекаємося свого житла, то в чоловіка бажання курити в хаті відпаде саме собою. Просто тут ще й психологічна сторона, що його батьки з цієї квартири переїхали, коли він був старшокласником, і купу років вона використовувалася як хата для посиденьок з товаришами, і тут ніхто не жив, просто всі друзі святкували дні народження, Нові роки і т д. Чоловік переїхав сюди незадовго до того як ми почали зустрічатися, спершу тільки працював (фрілансив), а ночувати їздив до батьків, потім все частіше залишався, поки не переселився повністю, ми тоді одружилися, планували зробити ремонт, але так склалося що змушені думати про власне житло, тому й не особливо паримося ремонтами, бо це все кошти, які можна вкласти вже у своє. Я трошки від теми відійшла, але мабуть що так, десь в мене на фоні проскакує думка, що, бо весь час відчуваю якусь тимчасовість цієї ситуації, що я точно не у своєму місці, а в чужій зоні комфорту. Але це все якісь мої бзіки, впевнена що пройде, як тільки з’їдемо звідси, і я зможу комфортно організувати побут. Я теж так думала. Що курцеві важливо отримати ту свою дозу нікотину і заспокоїться. Просто сама не курю, і так собі це уявляла. А це інакше, швидше психологічна потреба ніж фізіологічна (уявила собі як чоловік в хатньому одязі бере табуретку, книжку чи планшет і йде на вулицю курити і релаксувати, особливо зимою ). Справді надіюся, що включиться здоровий глузд і все буде гаразд. Дякую за підтримку
@IrynkaMandarynka нема нічого більш постійного, ніж тимчасове. Я б не стримувала в собі те, що турбує, бо потім вирветься тайфун на волю і буде всім капєц))) вирішувати Вам, звісно
Та от якраз і вирвалося, той тайфунчик. Бо я людина неконфліктна начебто, але ті вагітні гормони роблять щось неможливе. Регулярно хочеться щось накопати, ніколи собі так вагітність не уявляла, такі всплески тестостерону, хоч Прокопчук каже що чекаємо дівчинку. Зато тепер на душі так спокійно, як посеред ночі потайфунила, от вареників наліпила
А чому гормони? Це нормальне бажання - жити в здоровому середовищі і не любити чоловікову погану звичку. Тут нема нічого поганого. Мені здається, що ви боїтеся, що чоловік скаже - не подобається - йди геть. Вибачте, якщо занадто різько. А так - дайте йому почитати про наслідки пасивного куріння.
Я вже писала вище про те, що до куріння ставлюся толерантно. Також ми в сім’ї домовилися "глюки" один одного поважати і не перевиховуванням не займатися. Ніхто нікого виганяти не буде, це точно, темперамент не той. Максимум, то чоловік образиться, піде кудись в ліс на велику серед ночі кататися, змерзне, захворіє, і буде мовчати, а я буду мучитися тим яка я погана дружина. Моя ситуація в тому, що чоловік зійшов трохи з домовленості про паління в хаті, я трохи покіпішувала, тепер в нас буде з тим питанням спокій до якогось моменту, коли він зірветься, потім і я зірвуся, і от що робити тоді, щоб розірвати коло... Сподіваюся на те що буде як у Рони, коли свій дім і дитина в ньому, то люди свідомо не будуть шкодити тому палінням.