Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) або сам, так щоб нерви потріпати, така собі наука - от що може бути, коли на мене тиснути. Чоловіки хитрющі створіння, не потрібно їх недооцінювати.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Єдине, що я можу порадити форумлянці, придивитись до свого чоловіка краще чи це та людина з якою вона себе бачить через 10 років...через 20, звичайно не "рубати з плеча стосунки", але й не поспішати з дітьми і жити "так як було", бо чоловік повівся не гарно...і він має це усвідомити,а то він візьме собі "за моду" та так вами маніпулювати. Мудрості вам, любові до себе ,взаєморозуміння з коханим...будьте щасливі-бо кожен того вартий
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) ех, lilochok... *не написав на ДП - сам розбирайся, а написав - то вже начувайся* по темі. Маю близький приклад людей, які, поживши в громадянському шлюбі, спокійно і тихо вирішили розійтись, бо мали деякі неподоланні, як здавалось, перепони до спільного життя. розійшлись у вівторок, а в середу помирились, потім одружились і живуть душа в душу добрий десяток років, попри прогнози всіх без винятку рідних та друзів. чого і Вам бажаю.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Женись обязательно. Если повезет, станешь самым счастливым человеком на свете, а если нет — станешь философом. Сократ
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Вам от смішно, а мені колишній теж таке заявив, правда, вже після розлучення, коли намгалаись розкласти усе по поличках. Так і сказав, я не хотів одружуватись, мені було рано, то ти хотіла (до одруження прожили разом два роки). А "вженила" (як виявилось) я його так: ми будем робити ремонт і переїжджати на той час до твоїх батьків, мож, розпишемось? - Ок. Отак їх бідних-нещасних на собі женять підступні кобіти. А по темі, lilochok, прошу вас, зробіть висновки.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Ні, мені цікаво, мій колишній такого не заявляв. А аргументи в них(чоловіків) залізобетонні без сумнівів
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) О да. Я зараз коли деякі згадую, прям сміхом заходжусь. Особливо, після всього "якби ти мене любила, ти б за мене боролась"
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Ну в моїй ситуації і з ним, і з іншою жінкою, і з собою, і ващє непонятно з чим і ким. Я то кунечно, трохи поборолась, і нерви всі витріпала, і себе багато в чому звинувачувала, і триста восьмий шанс давала. Але, як правильно сказав мені один друг, якщо чоловік тебе не любить, хоч гопки перед ним скачи, пофіг йому буде. АЛЕ, зробила за цей час, і за час проходження через розлучення, і час намагання зійтися, дууууже багато висновків (в тому числі і завдяки цій темі, за що вам, дівки, дуже вдячна). І без такого досвіду я б їх не зробила. І багато з цих висновків стосуються також і моєї поведінки, і установок, і що я могла чи не могла собі дозволити. На жаль, не всі висновки зараз виконуються, але я стараюсь. І ці висновки дуже стали корисними мені в теперішніх стосунках, тому я вас, lilochok, і прошу, незважаючи ні на що, зробіть висновки!
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Дуже розумна книжка!!!. Свияш "Улыбнись пока не поздно". Особливо частина під цією назвою - «Формулы любви»
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Може бути, що сказав, бо багато чого не влаштовувало в теперішніх стосунках. Люблячій жінці таке дуже важко почути, дуже важко з цим деякий час жити, ще важче змінювати ситуацію в сім"ї до того рівня, коли він скаже , що любить, та й ще практично самотужки, бо партнер же ж не любить і нічого робити не хоче - але це можливо - пам"ятайте, якщо повірите, то можливо. І друге, читала, що він вам дуже розумно відповідав, так філософсько, типу, якщо сім"я переживе безгрошів"я, то буде міцна, та інше, з того репертуару - веду до того, що він у вас сильний маніпулятор - знає чим натиснути і на яку мозоль, знає, як боляче зранити. Тому з дітьми насправді не спішіть - це буде дуже сильний аргумент в його маніпуляціях, і ви його програєте, бо ви будете мама. Люди так швидко не міняються і зміни найважчі саме на початках - чекайте, стежте, аналізуйте, не спішіть.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) а я 4 роки, і на 5 рік подружнього життя пішли ми обоє)) зараз в неділю до церкви - за вуха не треба тягти ( колись робила таку дурницю), сам одівається і малечу встигає. До слова - ми перші у його родині взяли церковний шлюб,і сестра рідна у 12р - пішла до першого причастя. Але маю проблему ще зі свекрухою - яка ніяк не хоче піти до сповіді(перший раз) і хоча б пустити у хату священника і освятити хату((((((( Але я працюю ( словами) і молюся...
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Знаєте, якось так передбачувано, що чоловік повернувся. Працювати ще і працювати. Обом. Це ж лише перший рік подружнього життя. В нас перший рік такі вулкани були, що згадувати страшно (лише ми молодші трохи були). І "розлучались" через день, і "не кохали" один одного. І побережіть тапки, бо характери в людей різні, може є в когось спокійніший чоловік, або жінка спокійна (мудра/стримана і т.п.), а якщо двоє людей - холерики, з важким характером - італійські пристрасті гарантовані. Надія на збереження сім*ї є, але працювати треба буде. З власного досвіду "якщо ти будеш уті-путі, то і я буду супер-пупер" (чи якось так, довго шукати) - з егоїстами не діє. Якщо чоловік - розбалуване, розпещене егоїстичне дитя - чітко окреслюйте його обов*язки і не виконуйте самі його роботу, не заглядайте в одне місце з гарячим обідом. Егоїст це все сприймає, як те, що саме собою розуміється, і чим далі, тим більше уваги/піклування він буде хотіти. Приклад "чіста паржать" з першого року нашого сімейного життя. Отже, з певних причин чоловік лишився без роботи на Новий рік (там не його була вина, але то несуттєво). А я - бухгалтер (тоді була єдиним бухгалтером на підприємстві). Хто знає - зрозуміє: річний звіт. Мало того, я той рік не вела, попередній бухгалтер звільнилась в грудні (про нюанси її ведення бух. обліку промовчу). Так от, я на роботі була з 9 до 21. Голова пухла. Спати не могла, бо думала про баланс. Через 3 тижні такого режиму (а чоловік вдома... "роботу шукає" в інтернеті... ну часом шукає, часом відпочиває) мені мій муж заявляє: "що ти за жінка, що я маю їсти суп з брикета?". Тобто сам купив собі той брикет нащось (ніби не було картоплі зварити нормальний суп), про те, що я взагалі не обідала і не вечеряла, ніхто не подумав. До слова, на той час я мала досить непогану ЗП, на це ніхто не жалівся. Тобто, людина і припустити не могла, що лишившись вдома, часом повинна буде сама собі (а в ідеалі, ще й мені бутерброд намастити маслом) їсти приготувати, враховуючи, що в мене повний завал і немає ні сил, ні часу... от вам і "уті-путі"
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) lilochok любить свого чоловіка. І цим все сказано. Портібно зберігати сім"ю і працювати над цим обом.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) +а ще інколи на поатках ми готові щось стерпіти і миритись, а потім з часом ці речі стають недопустимі. От і виходить що ніби і знали, ніби і підходило все а потім купа проблем
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) якшо любить тільки одна людина, то важко будувати стосунки. на рахунок фрази "я тебе не люблю". я холерик. можу під час сварки верещати "розводимся", "я тебе ненавиджу", але сказати "я тебе не люблю" мені чомусь ніколи язик не повертався. бо то, шо я кричу в емоціях - це те, шо я відчуваю в дану секунду. а люблю людину апріорі.