Що ж їм так не пощастило із зовнішністю що треба полірувати по 12-18 годин в тиждень?! Я жартую, але я б знудилась.
Незнаю))) Я була дві години, мені було приємно, але проскакувала думка « швидше би вже закінчили» не раз @Orman ну видно є багато поціновувачів напуцованих кобіт)
@MISS SCARLET а як давно ви заміжні? Я готую одяг, мені нескладно. Це для мене щоденна процедура, як от волосся зранку розчесати))) Коли немаю настрою чи можливості так і кажу - шафа прямо і наліво, прошу самообслужитись.
Погоджуюсь. А про інших жінок, то я так люблю поприколюватись. Коханий, ти не уявляєш як ти "попав"... І живи тепер з тим, мучся! Чи, як добре жити трутнем! Чи, в тебе обов'язок приносити мені гроші, в мене - виносити тобі мозок, шо не понятно? Ця тема - "кладєзь" моїх прикольчиків.
Чоловіка підкололи чи жаба дусить, а вам відповідь шукати..шлях знаєте куди? Я сам не знаю що хочу, але що б ти не прочитала, зробила, знайшла, все буде не так. Я вам як спеціаліст по "не так" говорю. Предугадать, в котру сторону сьогодні завернуті мізки мого чоловіка і що йому не сподобається з того, що подобалося вчора - неможливо, тому лишньою роботою стосовно нього я стараюся не обзаводитися, хай відповідає за свої рішення. Мені дітей вистачає ☺ . Єдине що я роблю, то стараюся спакувати обід. Бо переводити всіх на 3-4 тижні на дієтичне харчування, бо він забув обід вдома і поїв в кафешці пару раз, і тепер всьо знов болить..більше роботи, а я поки не дуже лінива, але прагну бути.
А як в нього було до одруження? Мама одяг готувала? Доказування звичайно доказуваннями хто що і кому повинен, але реально треба розібратись чому це для нього має таке значення. Може він в тому бачить прояв турботи, бракує йому уваги? Чи може хтось з його оточення хизується тим, що дружина підносить все на блюдечку, от і йому так захотілось
Я от що з цього приводу думаю: конкретно що кому в шлюбі роблять чоловік і дружина - це не так принципово, чи то "чоловіча" робота, чи "жіноча", чи так роблять інші сім'ї, чи те, що в сім'ях ваших батьків було навпаки, чи навіть те, що деякі речі виглядають як дитячість, незрілість і абсолютна безпорадність. Так от, головне - чи почуваються вони при цьому добре. Не перевантаженими, не приниженими, не знеціненими, не ображеними... Мабуть, вас зачепив не сам факт перспективи таких "обов'язків", а те, що, можливо, це було сказано, як докір, як вияв незадоволення, як негативне порівняння, як наказове розпорядження, ну, вам видніше як. Можливо, ви і без того переобтяжені хатніми справами. Бачите, є сім'ї, де це прийнято, і є, де ні (я, наприклад, навіть не знала, що таке є в порядку речей в багатьох сім'ях, просто з цим не стикалась, від свого чоловіка таке прохання було б почути дивно, але, можу припустити, що якби він мені сказав це якось в такому дусі "якби я зранку мав готовий комплект чистого одягу, це зробило б мої ранки впорядкованими і мій вигляд доглянутим щодня, самому мені не вдається за цим стежити, чи могла б ти мені з цим допомогти?" то, думаю, я би всерйоз розглянула його прохання. Тут має значення конкретно ваш розклад, а не соцопитування: чому він просить і чи це прохання в принципі (яке передбачає гідне сприйняття відмови), наскільки цінує вашу допомогу, наскільки ви маєте можливість її надати, наскільки гармонійно почуваєтесь загалом в питанні "розподілу сімейних обов'язків".
Особисто для мене це абсолютно нормально. У нас так є, що коли я прасую дітлахам і собі, то і його одяг напрасовую. Можу запитати, у що взатра одягатиметься, і виставити на вішачок. Чоловік дуже за це мене любить. Це не є якимось обов’язком чи даниною. Часто так є, що він собі прасує, що під руку попаде, бо усі поспішають. Але як маю час, то чому б і ні. І погоджуюсь із попереднім дописом, якби чоловік сказав, що йому приносить це радість, то могла б і на кожен день це робити. Не бачу проблеми.
Ой дівчата, як же ж я люблю наші посиденьки. В нас тут розгон від шлюбних обіцянок - ведів - феміністос - і ніхто нічо нікому не должон : переклацати теми одного розділу. Всім пересваритись і знов любитись. повинна. І так, чоловікові повинна, бо обіцяє послух подружній ну ж обіцяли? Тепер нема чого розказувати, що обіцяла? Значить тре робити. А вже подобається - не подобається чоловікові, що йому дружина наготувала - не її проблема. Є час - накрохмалила- відпрасувала на "ганц" сорочку і костюм, шкарпетки під костюм, краватку, підібрала мешти-черевики, плащ, куртку і т.д.; а нема часу - шпурнула на скору руку на табуретку помняту футболку і джинси, різні шкарпетоси і ОК . І нема чого собі в голові крутити, що чоловік пішов між люди вбраний, як бомж, а вбрання чоловіка - обличчя дружини (ага, то ще та наша Галицька традиція) Конкретно в нас - необособлено закидується і вивішується прання. Є що прати - хто проходить повз пральку, той і затусовує. Сортувати і парувати обидвоє вміємо. Єдине - недоторкальне - моя білизна. Ну і принцип - біле-чорне - кольорове - труси мінус шкарпетки - верхній одяг - білизна : звичне діло. Випралось - знову - хто проходить повз пральку - вивісив, згріб - заніс в гардероб - вкинув в кучу - вибрали свОє. оооо, є таке. Мій дідо завжди знав, що вкинуте під порогом взуття на ранок має бути ганц напуцоване. А його вбрання відпрасоване і на різні вішаки вискладане. І з татом теж так було. Прецедент стався, коли мій чоловік прийшов за зятя: тато йому врочисто вручив на Паску вибране мною взуття і щітку ,ще клійонку, щоб не насмітити в коридорі. А після того стресу - я, ще й сорочку і костюм напрасовані. Його ЕГО протестувало.
Просто нагадало і до дискусу(кожен сам зробить всиновки в якийсь бік). Викликала я недавно майстра меблевика, він попередив, що приїде раненько. О 8.00 дзвінок, що їде, ок. Приїхав ще одна історія як?, зайшов, роззувся. Я відразу помітила(він вже також), що шкарпетки різні(одна однотонна, інша-в полоску кольорову).
я б не знудилася, якби мене хтось записував і возив))) особисті асистент і водій то саме те, що треба вже собі уявляю скільки б гір я звернула)
Ні. Категорично) Послух подружній- то не означає, що жінка має коритися проти своєї волі. Послух подружній - то ніби ієрархія на користь чоловіка. Але примусу в тому не має бути. Бо, говорячи про таїнство шлюбу, основою сім’ї є любов. Чоловік любить жінку і не намагається її скорити чи принизити. Жінка любить чоловіка, довіряється йому, вірить в нього, слухається йому. А не виконує накази чи всі захцянки. Еф. 5.25. Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, 28.Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе. Тобто передумовою того послуху має бути любов чоловіка.
Якби я разок-другий повісила чоловікові на вішачку комплект одягу на сьогодні, він би точно сприйняв це як посягання на його свободу. Безперечно, ранковий пошук шкарпеток - видовище доволі кумедне, але я не втручаюся (шкарпетки чоловікові в окремому відділі комоду, тому шукаючи їх, він мені глобальних проблем не створює). Закидаю речі у пралку я (якщо вони - у кошику для брудного), прасую чи зашиваю при потребі теж я. Останнім часом чоловік може порозвішувати білизну, що для мене дуже незвично (попередні 7 років подружнього життя я такого не бачила), тому усіляко заохочую. Валізи збирає сам. Єдине, в чому безпорадний - це скласти їжу на обід, або меню на якесь гуляння. Періодично бере цю справу в свої руки, але після того ми робимо висновок, що краще мені займатися кухнею.
"мені однаково" (с) в кого які уявлення про обов'язки. Але однозначний негатив - це порівняння з кимось іншим. Інші доньки, інші мами, інші дівчата... ну то - вони інші. То ж можна ще згадати, що існує предостатня кількість значно гірших "інших".
Мені завжди цікаво було, чому жінок завжди тикають в кращих господинь, в кращих ... в ліжку, красивіших, успішніших, а чоловіків порівнююють з алкоголіками і насильниками-не п'є, не б'є і вже добре.
