Мій мені теж таке каже. Але я хочу чути компліменти саме в такій формі, як уявляю собі в голові. Наприклад, '' О, богине моя, неземної красоти з чудовою фігурою, гострим розумом і незрівнянним почуттям гумору! Любив, люблю і любитиму тебе завжди, єдина жінко мого життя!'' (Угу, я дуже скромна. А в реалі, він гляне на мене, подумає щось там і ляпне два слова, які я може і за комплімент не сприймаю, а чоловік думає, що оду мені заспівав. І в кінці сварка дня: ''Ти нічого не кажеш!- Я кажу, ти не чуєш!''
100 %, мені мама завжди так казала) Але я ще на власному досвіді зрозуміла, що не треба. Бо дещо, що нам здається якимось недоліком, є просто дрібницею. А якщо якийсь кавальєро, а тим більше чоловік, наважиться сам чимось дорікнути, ніколи не попускайте. Я відразу на корені таке присікаю, але у відповідь називаю його недолік. І питаю "Ну як приємно?" Доходить моментально і ефективно. Але якщо він сам не сміє щось таке казати, то теж стараюсь не вишуковувати, а тим більше не озвучувати. Бо це таки неприємно, як нам богиням, так і їм аполлонам.
Отак візьміть і вдумайтеся, що Ви сказанули чоловіку....що Ви допускаєте, що у Вас ще хтось може бути....який не зважатиме, на форму грудей....Судячи по відповіді Ваш чоловік, то вшарив, але вшарив, що ляпнули дурне тому не почав виясняти про того хтось..... Про груди, можу запропонувати варіант корегуючої сексуальної білизни....і не паритися.
Я взагалі в шоці, що ви таке зі своїм чоловіком обговорюєте @Женічка. Одне питання: навіщо? Він що, експерт з краси, чи пластичний хірург? Sent from my iPad using Tapatalk
навіть професія чоловіка є такою, це не дає йому права "лічити" дружину. Кому не говорять явних компліментів - можна почитати щось з тої всіма улюбленої психології про "чоловіче мовлення". Або про приховані знаки в розмові. Щоразу як ті знаки побачите - ставте "птіцу" - це був комплімент. І ще, оскільки я за щирість в стосунках, я би пару разів попросила. "Скажи мені, як ти мене любиш". "Скажи мені, як я тобі подобаюсь". Ще щось. Про деякі наші потреби чоловіки не здогадуються тому, що ми не даємо їм шансів це зробити.
Просто жінка хотіла почути: ти найкраща і мені подобаєшся такою і іншої мені не треба. Ми говоримо про свої недоліки не для того, щоб почути підтвердження, а щоб почути спросування. І це нормально. Наш чоловік -- то ж найрідніша людина. Ну, може, там якийсь прищ на дупі не варто показувати, але про інше можна і поговорити. Але перед тим треба донести до нього багато "корисної" інформації))) Ще колись, до весілля, дивились ми передачу, де роблять пластичні операції. І там була одна львівська пані, якій, на її думку, занадто мало ніс підрізали. Вона хтіла менший. Ну і їй пояснювали, що оперують не ніс, а обличчя корегують, і з меншим носом їй буде гірше. І хоча мій чоловік ніколи не казав мені, що у мене великий ніс (а чо там казати, ітак видно), але в нього вже весь мозок пропитаний інформацією, що з меншим носом я б не була такою неймовірною красунею)))
Таааакс, ану поясніть чому нe можна з чоловіком обговорювати своі і його нeдоліки？Нє,я справді нe дужe розумію）Він ж нe шліпак, і так всe на ліцо на дупу,на груди,на живіт,жирок на ляшках） Що прикидатись, що ми ідeальні？ Для мeнe найдосконаліший комплімeнт то - я тeбe люблю, ти мeні подобаєшся такою як ти є.
та не те щоб. Але якщо задавати дурні питання, то варто бути готовою до ідентичних відповідей. теж досить непогано зміст обговорювати? якщо якась конструктивна розмова - то так. А якщо просто звернути його увагу на те, на що він , скорше за все, не звернув би сам, - то навіщо? Я помітила, що чоловіки краще бачать цілісну картину, тоді як жінки акцентують на деталях.
я люблю відкритість в стосунках. Можe я щось нe так розумію, алe, скажімо мeнe нe влаштовує мій живіт, якщо я буду цe приховувати, замовчувати, алe в той момeнт воно мeні заважатимe, то цe мeгашвидко пeрeростe в комплeкс. А так - мeнe нe влаштовує живіт, я про цe знаю,ти про цe знаєш, значить поки шо так є）Ну то дужe на пальцях я пояснила, приблизно.
тоді мовчки йдем і качаєм прес, і чоловік отримує не жінку з страшним недоліком -сальцем на животі, а жінку, яка зажди працює над собою і самовдосконалюється
@arushka Ну ок. А якщо жінка на даний момeнт приймає сeбe з сальцeм на животі і нe планує то вдосконалювати？ То якась залeжність від дзeркала виходить, гонитва за навязаним ідeалом чи шо
я теж. Але для мене відкритість і непотрібні розмови - це різні речі. А потрібність розмов визначається користю від них. Якщо від розмови точно нічого не стане краще, то чи варто її взагалі починати? --- дописи об"єднано, 12 Листопад 2016 --- значить, вона не вважає це недоліком, а вважає особливістю --- дописи об"єднано, 12 Листопад 2016 --- є така річ, як особистісні межі. Умовні точки, заступання за які порушує цілісність особистості. Якщо недолік чи те, що вважаємо недоліком, дуже турбує і виходить вже за межі "тільки Вашого особистого", то можна разок поговорити. Але без ілюзій, усвідомлюючи всі можливі відповіді. Але якщо просто знати про свій недолік, причому не працювати над ним (отже, не такий вже і недолік) - і запросити чоловіка придивитись уважніше, щоб він точно помітив і оцінив - то це пряме запрошення порушити власні особисті межі: "зашкодьте мені, будь ласка".
Не прикидатись, але для чого тицяти в свої проблемні зони, тим більше груди Ну от хто буде любити свого чоловіка-нитіка, який вічно плачеться "яке в мене пузо", "який я грубий став", "в мене шкіра обвисла, зморшки". Чоловіки себе так люблять, навіть коли вони не в найкращій формі, думаю, з них варто брати приклад
О, я від таких втікаю...."О, мене все дістало....О, в мене нема роботи....О, мені ніколи не щастить...О, я неудачник... О, що за країна/життя/жінки..." Переконувати в зворотньому бажання не виникає...Ну хіба спочатку, бо всяке в житті буває, але коли така пісня продовжується на регулярній чи вже постійній основі, даю драпака.
А навіщо мені чоловік, якщо я мушу приховувати від нього свої проблемні зони? Тим більше ті, котрі виправити я не можу. Я маю пробоему, котра мене гризе. Проблема набута. Не неправильним життям, а трьома вагітностями, енною кількістю років ГВ і т.д. Я вважаю, що маю право, та і замлуговую на те, щоб почути від мого МУЖЧИНИ ті слова, що мене заспокоять. А це всього навсього:" Не парся. Я тебе таку люблю. Для мене це неважоиво". Чи це так багато?
"Каков привет, таков и ответ"(с). Дівчата праві. Чоловіки сприймають так, як їм це подають. Наступного разу так і скажіть йому, що хочете почути А не І І так, "якби подобалась" - теперішній час "Якби сподобалась"- це,ніби, майбутній час. Та ще і "Комусь") Жартівниця)
ой. Це ж не він щось сказав про Вашу зовнішність. А Ви самі привернули увагу, ще і так хитро закрутили висловлювання. от про це, якщо стосунки добрі і є довіра в подружжі, можна якось поговорити з чоловіком. А якщо стосунки не такі, то не варто таких розмов починати, бо можна отримати моральний удар в підставлене незахищене місце. Але в такому разі проблема була би далеко не в компліментах. здогадатись про це неможливо. Ну і знову ж, це не компліменти мають бути. А слова любові і підтримки --- дописи об"єднано, 12 Листопад 2016 --- і пару слів підтримки по специфіці питання, @Женічка в мене щось подібне - вагітності, пологи, ГВ, сильні зміни з грудьми. От зараз 3 роки доньці і я бачу покращення вигляду. Не повна реабілітація, і все ж. До цього часу я взагалі попрощалась з нормальним виглядом і бюстиками з тоненької тканини. Тому я думаю, що і у Вас будуть фізіологічні зміни на краще. Плюс спорт.. може і до пластики не доведеться звертатись
значить це не недолік, @cjomcjomka, як завжди, влучно все написала, ні додати, ні відняти не треба ховати, просто не тикайте його в проблемні місця. Може він взагалі ці місця проблемними не вважав ніколи тоді робіть відповідно до того, що хочете отримати в кінцевому результаті: якщо у вас є зайвих 8 тис. доларів (ну або це не критична для вашої сім"ї сума), то сідаєте біля чоловіка, коли він в доброму гуморі, і кажете: *мене гризе те, яка в мене стала форма грудей. Для того, щоб я була щаслива, мені треба 8 тис на пластику* Якщо ж ви знаєте, що це наразі для вас недоступно, то скажіть чоловікові, що хочете від нього почути: обніми/візьми на ручки/купи мені квіти/розкажи, як ти мене любиш і т.д. Вони не люблять болтології, і на всі наші розмови реагують *і шо дєлать?* І йому ще сто років в голову не прийде, що на інформацію про форму грудей, він має розказати, як сильно вас кохає
