Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Звичайно що перебільшили і перекрутили.
Малось на увазі, що на таке "прохання" не відгаркнувся чи ще щось в тому плані. Ну бо як на мене, зі сторони Бренди то було далеко не прохання, а просто поставила перед фактом, що от так і так, тепер так буде завжди. Я б точно свому мужу шось сказанула, якби таке почула. Думаю, якби вона сказала, щось типу, ой як смачно і приємно що ти мені приготував фреш, не забув, що я люблю його пити вранці, дуже тобі дякую коханий, тепер мені гарний настрій на весь день забезпечений, завдяки тобі. Думаю, ранковий фреш щодня - забезпечений
Невже комусь приємно, коли йому як собаці, команди віддають? Питання риторичне....

---------- Додано в 10:08 ---------- Попередній допис був написаний в 10:06 ----------

+100 за те, що не "відгавкнувся" і не розпочав сварку. А просто промовчав і дав час жінці подумати, що може їй варто змінити тон?
А "послав" - то образно, не треба сприймати все так буквально.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Взагалі то поставили +100 за те що промовчав

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А дати дитину таткові, пояснивши, що маєш купу роботи, ніц не встигла, бо під час його відсутності займалась тільки дитиною?

Не знаю мудра я, чи дурна))), але тільки чоловік з роботи приходить, поїв і з дітками гуляти. Я вже так по часу підлаштовую, щоб Анрійка нагодувати добре приблизно на той час. Тоді дитятко у візочок, чоловік з ним на двір, старшого забирає з садочку- і прогулянка.

Правда за кожним першим писком Андрійка він мені його несе годувати, тому гуляють переважно біля хати і все ж... Ну, і Андрійко на вулиці в той час менш-більш спить добре, тому вже деякий час навіть не прокидається. Режим виробився, чи шо...)))

І я нічого окремо не говорила, не просила, просто якось так пішло від самого початку народження другої дитини. Тому я і полюбляю цю фразу "як постелиш, так виспишся".
Ну, і так само у вечір, я малого тільки погудую і муж забирає його собі на живіт і малий там балдіє.

Він дуже любить татка живіт.)) Або носиться з ним, щось йому там розповідає. А ще як підлити масла, типу "ой, він до тебе так файно сміється", або "вже заскучив за татком, одивись як тішиться, що татко його бере", то взагалі потім годі відібрати))

За той час у мене є можливість попрацювати, чи щось своє зробити.
Маю на увазі, що чоловіка треба залучати не прозьбами, чи криками, а просто запустити таку тактику від самого початку. Тобто тактику, яка є найбільш зручна.
Ти таки певно, Наталю, щось упустила від самого початку народження малої, тому воно відразу пішло не так як треба. А тепер просто замучилась і тому отаке почалося...

---------- Додано в 10:26 ---------- Попередній допис був написаний в 10:22 ----------

+10000
Я як свого похвалила за те, що посмажив картоплю у вечері, то він після того щовечора смажив картоплю. Вже вона ні мені, ні йому не лізла Потім ледво спинила))))
Таке саме стосується багато чого. Воно діє безвідмовно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Воно діє безвідмовно щодо речей, які чоловікам подобається робити. А якщо не подобається, то жодна похвала не врятує. Це стосується і жінок. От не люблю я займатись рукоділлям. Може б один раз щось і "зрукодільничала"... І як би мене чоловік не хвалив які я йому гарні шкарпетки звязала, ініціативу дуже вже проявляти на другий раз не буду. Хіба щось екстренне...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну, так, але, як вже писали, мотивації ніхто не відміняв.

Наведу приклад. Коли у нас народився старший синочок, ми жили зі свекрами. Я відразу як і тепер мала намір залучити чоловіка до допомоги за малятком, але його мама увесь час кричала, що він то не так бере дитину, то не так дихає на нього, то не так гойдає, то не так говорить... В результаті все пішло на смарку. І тільки коли ми зажили окремо, мені вдалось на сто процент залучити чоловіка до цього процесу.
Зараз все пішло з перших днів. І навіть, коли він робить щось не так, я скажу йому про це в надто делікатній формі, боронь Боже як зауваження. Тепер і памперси міняє і переодягає і купає сам, бо каже шо ліпше вміє.

Та най, мені то на руку.

.

Тому я кажу, тут дуже важлива тактика жінки, правильна мотивація і т.п.

Ну, і не може чоловіку не подобатися абсолютно нічого, що пов"язано з домом, жінкою, дитиною, бо тоді виходить що до сім"ї в цілому йому він байдужий, то тут навіть нема про що говорити.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

добре пристроївся. Хоч посуд миє ?)))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Нащо нагнітаєте? Ви знаєте як пристроївся? З одної написаної фрази на форумі такі висновки? А як не миє то що? Миттю буде діагноз чоловікові і всій сімї загалом?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Для чого домальовувати (чи скрашувати ;-) те, чого не було:

Подумала про "прикрашання" і, власне, щойно зауважила, адже дуже багато хто в цій темі тим і займається, що "прикрашає"... Якесь таке собі "Мистецтво прикрашання сімейного життя"... Сумно... (((

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Читаєте вибірково? Я вже здається дала пояснення, що я мала на увазі. Чи ще щось незрозуміло?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Лідочко, дівчата, ну по- перше, я вже поставила крапку в цьому обговоренні і попросила його завершити, але бачу вам сподобалось обмивати кісточки, ну менше з тим по- друге, на рахунок " я сказала, що буду давати миску з фруктами кожен ранок ітд",- то було написано образно. Звичайно, що я САМЕ ТАКИМИ словами не казала. Я подякувала за фреш, який він зробив, поцілувала і сказала, що я б хотіла кожен ранок пити фреш і для того я буду йому давати миску з фруктами зранку. На жаль, написане на форумі не передає тону розмови чи інтонаціі, тому якщо щось написане не так як має бути, воно сприймається двояко. А на рахунок "+ 100 , що не дав в морду, що не послав, тощо", от тут мені з чоловіком повезло, він ніколи на мене не підвищує голос, ніколи не посилає і не обзиває, і в морду тим більше не дає. За те я його і кохаю, за його доброту, розуміння, вміння промовчати. Зі мною не дуже легко в тому житті, але він з таких, які конфлікти не провокують, не роздувають - саме тому ми і разом, бо ми в цьому плані доповнюєм одне одного і не тільки в цьому плані. Я його кохаю і саме тому винесла на обговорення деякі нюанси в побуті, бо хотілось погляду зі сторони, підказок зі сторони та допомоги, як мені розрішити ці проблеми, адже якщо б мені було все- одно, я б нічого не казала нікому і далі продовжувала в цьому ж дусі, варилася б далі в тих побутових сварках і проблемах, можливо, наші відносини зайшли б в глухий кут. Але завдяки декільком форумлянкам, які мені дали багато цінних порад, у нас поки ттт все ок, не жаліюсь на разі, надіюсь, що більше мені не прийдеться піднімати цю тему на обговорення. Дякую всім.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Як відповідають у таких сутацуіях на форумі - "раз написали, маєте бути готові до того, що люди почнуть питати не зовсім про те, що ви хотіли б і будуть робити свої висновки".

Якщо хотіли почути, що ви молодець і добре зробили - ну принаймі я так не вважаю. "як постелиш..." Проігнорувати з вашого боку не було б тут добрим, звичайно, але воно все одно вас колись дістане... ви просто замовчали те, що вам не сподобалося. І заспокоюєте себе тим, що все спокійно.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

бачу дівчата чітко розділились на два табори))) Чужа сім'я - це темний (дрімучий) ліс, тому об'єктивно оцінювати ситуацію навряд чи можливо реально

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Лідочко, Ви пишете " З одної написаної фрази на форумі такі висновки?" А самі не робите висновків з однієі фрази?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

може, ситуація не повна. Бо банки ж в вас тепер є. Може, нагодували, поцілували і попросили ситого-слухнянного дістати їх ще раз

А мого не можна просити зробити більши 2х речей. Можу сказати "помий тарілки, наріж моркву, почисть цибулю" - щось одне забуде. Ну і ініціативи нема, звістно. Тому прошу по 1 речі зробити :D

Добре, якщо ви потім не зациклюєтесь на тому, що він 5 років поспіль ігнорує прохання дістати банки (для прикладу). В мене таке було, що попросила не ставити мокрих тарілок у шафу, якщо не хоче витирати - хай залишить на столі висохнути. Попросила раз, беру тарілку - мокра. Промовчала, витерла. Другий раз попросила, третій. Просити після третього разу набридло, наче не така й проблема...Але в якийсь момент декілька таких ситуацій наклалися і руки просто "опустилися", з"явився напряг якийсь. Поговорили. Спокійно поговорили. Виявилося, що він також за деякі дрібнички замовчував, але вони його діставали. Все розрулилися. І я слідкую за собою, і він тарілки мокрими не ставить

ой, амаретто як шкідливий котик затерла за собою допис?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Дівчата немає ідеальних сімей. Це такі зачовгані слова, але лише вони мають значення, бо що одному хорошо, то ін. плохо. До чого тут просити чи хитрувати. Є різні пари з різним відношенням один до одного (до розподілу обов"язків). У одного хитрощі проходять, іншого треба ласкаво попросити, ще на одного треба гримнути - бо тільки так йому доходить. Та й ми жінки теж зі своїми мухами всі, що там говорити. Бог знає кого з ким спарувати.
Знаєте є така стара притча. Я її дуже люблю. "Йшов І.Христос з учнями через поле і побачив дівчину, котра жала пшеницю. Коли вона взріла Господа, то кинула все, прибігла, пригостила тим, що мала, обійшлась як найкраще. Святі вирушили далі, а дівчина не перепочивши почала працювати на полі. За якийсь час І.Х. підійшов до галявини там під грушкою лежав порубок з відкритим ротом. Він навіть не встав, щоб привітатись. І.Х. спитав його, чого ти лежиш так ? Він відповів, що йому ліньки трясти дерево, щоб отримати фрукт. І він чекає поки той не впаде йому у рот. На тому група вирушила далі. І хтось з учнів І.Х. по-дорозі спитав, Б., а яку ти долю даси тій робітній дівчині (вона така гарна і працьовита), вона заслуговує на добре ?І.Х. відповів, що той під-грушкою, то її доля. А учні спитали, чому? Вона не заслуговує на такого. А Г. сказав, а як я його спарую з такою ж як він - то він пропаде. А дівчина та не дасть йому пропасти.".
Моя бабуся розповідала мені це завжди. І я до того, що все від Бога і він знає кому з ким буде краще. А те, що треба навчитись співіснувати разом - це норма. І шляхи для всіх різні. Головне як на мене - почуття. Бо як би не розумілись часом, останні можуть зхгладити любий конфлікт.
П.С. І посваритись часамb теж корисно. Є над чим подумати і за ким скучитись. Для обидвох.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Не з одної фрази, я читала всі ваші дописи

Ви цього не писали тому такі й висновки.
Ви правильно пишете

А на рахунок

Я вже пояснила, що саме Я мала на увазі. Вибачте, якщо чимось вас образила, абсолютно не мала такого на меті. я знаю що у вас все буде добре, та і є добре то все просто побутові речі, і хоч вони можуть часом дуже отруювати життя, але ми жінки мудрі (або вчимося такими бути) і дамо раду зі всім що нам заважає

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ні, просто читаю тільки те, що написане. І все б нічого, тільки мені чомусь мінусів наставили за те що я додумала можливі варіанти, а то виявляється можна було додумувати, просто не в тому ключі.
Все нормально. Не переймайтесь так.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

те що ви їх не знаєте (читайте - не помічаєте), не значить, що їх нема.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Це ваша думка, а не моя. Я не заперечую будь-яких тверджень в т.ч. і ваших. І бачу так як бачу. Ви ж теж не знаєте, що я бачу, чи на що звертаю увагу. Ніби так як я не знаю ідеальних сімей.
Еге ж.
Лише рахую, що гладко ніколи не буває, але є різні шляхи до вирішення. Тому правил (чи треба саме так) не може бути. От і все. Не перекручуйте.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

нічого не зрозуміла...