Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну тимчасово все ж давала, і коли його хамство доходило до межі, я зривалася.
Ясне діло тоді вже не до вибору вираженій... після таких "виступленій", як шовковий. Ну не ... (нецензурщина, соррі)?!

---------- Додано в 14:53 ---------- Попередній допис був написаний в 14:52 ----------

От хто б то знав, коли заміж виходив...?

---------- Додано в 14:56 ---------- Попередній допис був написаний в 14:53 ----------

Власне, це не наша історія, бо мій все зробить (колись, принаймні, робив). Тільки от не знайшла я поки що інструментів, як його мотивувати до чого-небудь... крім тої самої нагайки ((

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я ж не кажу, що так має бути. Я кажу, що було. То різні речі. Довго не вилазив, все поверталось на кругі своя. Але мені то не підходило, мені хотілось бути жінкою, жінкою хоч за якоюсь стіною, а не мамою.

Щось мені здається, що щось було подібне дотого, що у Furore

Коли я була молода і зелена, чесно вважала і всім росказувала, що будь-які проблеми в стосунках можна вирішити розмовами. І на початках так і було (або мені так здавалось). А коли все почало котитись в тар-тарари, і я пробувала поговорити про проблеми, які в нас існують і не дають стосункам бути хорошими, то муж казав, що не бачить цих проблем, і я їх собі надумала. Тоді якраз і почала читати цю темку стала мякшою, мудрішою, пробувала себе розвивати і зрозуміти, пробачала те, на що колись стала б дибки. І що? Чоловіку то було до лямпочки.

То вже опосля я зрозуміла, що не там проблем шукала.

Тому щось і не вірю в гру в одні ворота. Хоча цілком можливо, що в багатьох це працює.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

То тільки мені Гангор подібний на суміш Малахова і Петросяна?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Приїхала від мами. Була в нас розмова про тата. Мій тато - абсолютно не сімейний чоловік. Кавалєр. Можливість випити і гульнути з легкістю переважала наявність дружини і 2 дітей. Такий він, що казати. А чому мама за нього вийшла? Бо прийшов час, як казала бабця, і брали заміж. Про інше не думалося. Яке пожити разом, придивитися??? 70-і роки. Це так, передмова...
Коли тато остаточно від нас пішов, у мами був зрив, її відкачували, кололи снотворне. Вона просиналася, дивилася на нас з сестрою, починала ридати, її знову кололи і вона знову відрубувалася. Коротше, була близька до дурки. Потім з нею поговорив один лікар (певно психолог).
-Ви хочете з ним жити далі в сім`ї?
- Ну так.- казала мама.
- Тоді Вам треба його гарно одягати, годувати, купляти квіти, дати гроші, і так відправляти його до коханок. Отака має бути Ваша сім`я.
Мама задумалася, прийшла додому. Ні, я так не хочу.Ні, ні.

Є чоловіки і жінки, які отакі є, як є, і все. Хочеш жити з ними щасливо? Підстроюйся і шукай в тому щастя і позитив. А не хочеш - шукай іншого, вам не по дорозі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

колись давно менi один старший пан сказав... що в КОЖНОМУ розлученнi винна жiнка. в мене вiд тоi фрази такий протест був. тобто жiнка в однi ворота маэ за все вiдповiдати... Я не згодна. !! допускаю комплiмани, похвалу, змовчати, десь трохи попiдлещуватись... але тiльки в мiру, щиро, а не весь час грати роль, вилазити зiшкiри як то часом роблять жiнки щоб отримати елементарнi речi . i найбльше мене не розумiю коли звалюють все на жiнку... а чоловiки що дегенерати якiсь?? одна жiнка маэ тримати шлюб бо в хлопа так все примiтивно в мозгу шо його не вистарчаэ на елементарнi речi? брехня.. бо як сусiд наш жiнка така сяка а як вийде в люди то сама галантнiсть.. значить вмiэ, знаэ.. а тупо не хоче, не цiнуэ жiнку. не поважаэ.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну да, в неї ж немає фалосу.
Це як по Фрейду. Підсвідомо жінки заздрять і не можуть пробачити чоловікам відсутність у жінок фалосу.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

таки так.. той пан був правий частково.. щойно мене осiнило. винувата жiнка а точнiше жiнки- мама чоловiка , дружина, коханка, дружини товаришiв (в друга он яка класна жiнка), дружини сусiдiв (розумiючi, добрi), всякi iншi молодицi) . а вiн же ж одненький..в свiтi жiнок.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

хз.. але я так не вважаю.. ясне діло - краще звинуватити у ВСЬОМУ жінку, ніж визнати, що я теж далеко НЕ красавчик.. стосунки це 50% з боку жінки, і 50% з боку чоловіка.. кожен з них відповідає за свої 50%..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

це повний брєд як на мене)
звичайно, що від жінки в більшості залежать стосунки! І вона своїх 50% виправить краще і швидше) Бо стосунки-то її! Бо НМД чоловікам стосунки не настільки важливі як жінкам. Одиницям жінкоподібних зашкалює через відносини. А решта турбуються, переживають АЛЕ НЕ ТАК як жінка. Для жінки сімя, шлюб, діти, відносини-саме головне в житті. Для більшості жінок.
А те що ви описли... це якась озлоба..
ніхто не каже про вічну гру і вгоджання і цілування в попу чоловіка, а він таки тупий і незграбний і не заробляє... а жінка даля грає і каже що він класний. Якщо щиро його любить і виконує всі бовязки з любовью то він теж є ідеальним(в своїх чоловічих обовязках) і теж любить, дарує, робить, говорить, цьомає і т.д. Треба вміти по жіночому реагувати. Сумувати там де сумо і радіти там де радіється. Треба Любити всім серцем. Тільки таке надає чоловіку крила.
І навпаки не взвалювати все на себе! Чоловік має свої конкретні обовязки в шлюбі. Всі їх знають. А рятувати відносини, копатись в проблемах, обсуждати, як ми тут все про свою сімью-вони не будуть. Бо не такі. Най головніше збагніть. Чоловік він чоловік. А жінка вона жінка. сімя-це її прерогатива. Ці маленькі нюанси (не так поглянув, щось запахло проблемами)-вони не замічають. А жінка замітить. Виправить. Бо вона тільки зуміє! Бо вона гнучкіша. А він для вирішення гробальних проблем, для захисту, для відповідальності і морально веде сім'ю (нема грошей, тре то чи інше.кран, карєра іт.д.)
А сусід ваш такий з жінкою, бо вона його за такого має. А інші за галантного...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я особисто прийшла до такого висновку, що більшість чоловіків прямої мови не розуміють, а підсвідомо потребують, щоб ними маніпулювали, ота споконвічна шия, що крутить головою. Тобто для жінки то щодення гра: десь промовчати, а сказати при слушній нагоді, поступитись неважливим, щоб отримати головне, щось подати таким чином, щоб він думав, що то його ідея, і т.д. і т.п. Для багатьох жінок то не є проблема, а, власне, їхня сутність. Бо то ж не злочин, а лише гнучкість, хитрість, вміння знаходити компроміс. І не для власної користі то робиться, а для можливості спільного існування. І якщо жінка не буде того робити, то це місце займе мама, сестра, ще хто-небудь. Я не маю на увазі крайнощі: п"є, гуляє, придурок. Також потрібно зробити виняток для перших років спільного життя, коли всі питання вирішуються в режимі любиш/не любиш. А маю на увазі шлюби після 3-х років, коли включається: не хочу, завтра, може ти сама, не звертай увагу на дрібниці... Потрібно просто виключати емоції, розробляти план з натискання комбінацій таємних кнопочок і діяти. Але в того є побічний ефект: коли часто відключаєш емоції, вони потім вже якось слабовато включаються. Я маю на увазі почуття.

---------- Додано в 22:02 ---------- Попередній допис був написаний в 21:55 ----------

Ви такі категоричні. Людина сказала свою думку, це ж форум. А Ви "бред, озлоба". Тю." Треба, тільки, найголовніше збагніть" прямо Інструкція "Як жити", а не допис на форумі.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

аххах "как бы не так"
Це чоловік - голова сім'ї, і саме чоловік в кінцевому результаті несе відповідальність за збереження чи розвал сім'ї. Так, від жінки дуже багато залежить, але саме на чоловіка покладена найвища відповідальність за сім'ю, за жінку, за дітей, за їх психологічний, духовний і матеріальний стан. Та, на превеликий жаль, далеко не кожен чоловік задумується про це перед вступом в шлюб, чи перебуваючи в шлюбі. У нашому суспільстві не вчать батьки своїх синів бути говолою сім'ї у правильному значенні цього слова.

Яке ж "мистецтво бути дружиною" має проявити жінка при безвідповідальному чи інфантильному чоловікові? Можливо, з любов'ю і повагою все ж таки постаратися "виродити" в чоловікові його усвідомлення своєї ролі в житті сім'ї. Але для цього жінка сама має бути переконана в такому порядку речей.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та бо стільки вже сторінок про це все... про мистецтво і жіночність і вміння і стосунки і баланс і не звалювати а вміти і любити і відсторонюватисі і себе поважати
а знову те саме.. якщо все перечитати то помоєму вже так ніхто б не подумав, буцімто ми тут маніпулюємо чоловіками, а вони тупі і жінка все має робити і за ним слюньки підтирати.

категорично на категоричність. вроді нормально)
А яким мій допис має бути, навть, якщо інструкцією-вирішувати мені. Але вдячна за критику, вона помічна.

якщо такого зустріла, покохала і вийшла за нього-то сама воа відповідальна і їй не тре щоб він головою був, вона сама рулить)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

трохи не подобається мені оте перекладання відповідальності за розвал сімї.. одні вважають, що відповідальність (а також і вину) несе тільки жінка, інші - тільки чоловік.. з одного боку радять не винити себе у ВСЬОМУ, а пробачити помилки і теде, а з іншого - виходить, що не потрібно винити себе ВЗАГАЛІ, бо відповідальність за шлюб (і його розвал) несе повністю чоловік.. Щось мені нині вже погано думаєцця.. Дівчата хто що думає з цього приводу?

Бо мені чомусь ближче позиція, що відповідальність за шлюб несуть обоє в більш-менш однаковій пропорції.. тобто 50% це жіноча роль, 50 % - чоловіча.. відповідно кожен несе відповідальність за виконання своєї ролі в шлюбі.. Відповідно кожен таку ж відповідальність несе за розвал шлюбу, оскільки розвал - це, якоюсь мірою, невиконання одного або обох партнерів своєї ролі..

практика (не тілько моя) свідчить що якщо один з партнерів починає виконувати свою роль, то інший це робить у відповідь..

Не виключаю, що можу помилятись.. Я могла не правильно зрозуміти те, що читала..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Тобто на примітивізм окремо взятого сусіда ми ніяк вину не звернемо. В тому що він тиран винувата жінка?

а це- класно!))

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я теж так думаю. Вина у розпаді чи у проблемах зазвичай +/- рівна. інше питання що жінка може легше то все розрулити. Бо читає, копається, гнучкіша і т.д.

наскільки я зрозуміла ми всі вже вияснили, що є виключення з правил(психічно хворі, алкоголіки, тирани, просто дурні, і т.д.) і не опираємось на такі випадки.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Розкажу одну історію про чоловіка (земля йому пухом). Був він в нас начальником, і хоч про померлих погано не говорять - був не завжди найкращим начальником (мяко кажучи!). Тираном ми його не називали, але все ж... А от сімянином він був - що вам сказати! Всі дивувались - знав всі ціни на продукти, знав де дешевше, де смачніше, де свіжіше і т.д. В робочий час закуповувався продуктами, будував хати собі і дітям і все таке.. А коли раз на його ДН прийшла його жінка і дівчата, які сервірували стіл запитали її елементарне "З чим приготувати канапки?" Вона сказала "Не знаю, прийде чоловік - скаже". Дівчата були в шоці. Ми ж звикли - самі все знаєм, самі все вирішим. І знаєте - ніхто з співробітників не чув від нього поганого слова про свою жінку. В нас всі такі пліткарі на роботі, що точно б "розплескали язиками" якби таке було.. При тому, що в неї не було карєри, високих посад, не знала звідки беруться гроші/продукти/з чим зробити канапки і т.д. він її поважав. Отаке я називаю "Жінка вміє бути жінкою". І поводилась вона не як слуга, раба, а як достойна жінка. Хтось може битись в груди - то просто чоловік був золотий, а вона - коло нього. А я впевнена - то ще й жінка мудра. Вона віддала "кермо" йому у всьому. Дуже її шкода, що на старості літ залишилась сама.. Тобто як сама - заміжня дочка живе окремо, а вона (наскільки знаю), жила сама..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

О, у мене в сім"ї є така ж історія. Тільки я впевнена що якби жінка знала хоча б про канапки ( умовно), то не залишилася би сама ( вдовою)на старості літ.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

та ніц.. жаль її та й все.. але з іншого боку, краще 35 років прожити в любові, ніж 50 чи більше - чужими людьми..

я не мала на увазі, що вона мала б жити з дочкою чи ще з кимось.. просто жаль, бо його хвороба і смерть відбувалась в нас всіх практично на очах, і то було страшно.. направду.. то сумні подробиці, не хочу до них вдаватись

мене позитивний досвід завжди надихає.. думаю так "Якщо хтось є щасливий - то і я можу."