Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

думаю, що то якраз про бали, жінка "лягла на диван", показала, що свої бали виконала і розслабилась, тепер за чоловічою логікою прийшла його черга бали заробляти

кохання повернеться, якщо робити дії любові (дбати, піклуватись, згадати стан закоханості подумки), тільки жінка цей механізм запускає (не обов"язково стелитись килимком, можна просто спитати як день пройшов, дати таблетку, як болить голова, поцікавитись хобі, якщо таке є і т.д., далі полетить як сніжний ком), тут головне терпіння, бо то к-ка місяців може піти, ну і не забувати при цьому вирівнювати бали
якось так... то моє таке розуміння

---------- Додано в 12:43 ---------- Попередній допис був написаний в 12:40 ----------

на мою думку все ж не коректно порівнювати роботу і сім"ю, бо жінка в роботу, як правило/правильно?/ не вкладає душу

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я в шоці. Елементарна атмосфера ввічливості і поваги в домі то дресура? Справа не в "дякую" за кожну дію, а у відчутті вдячності. Бо сім"я це не зона, де ви відбуваєте покарання і змушені "відпахати" зміну. Є обов"язки, але є і мотивація, ціль для обох. І якщо чоловік не любить мити посуд і...О, чудо! Він його помив!
"А що тут такого, звичайні хатні обов"язки, подумаєш... Взагалі то міг би і порозкладати за розмірами, а не звалити в купу.Я он три рази в день мию." Купив чоловік за власною ініціативою якусь непотрібну штукенцію для хати, а ви йому: "Ти подумав для чого це потрібно? Ще й стільки заплатити умудрився, та я знаю місце де в два рази дешевше!" Ну бо ж ви краща, більше знаєте. І не дивуйтесь, що в подальшому ініціативи не буде, і доведеться тягнути торби з продуктами самій, бо ж чоловік такооого накупляє!
Кожна сім"я це своя історія, і по кількох дописах не видно картини. Поганий чоловік, нічого не вартий - розлучайтесь. Але якщо у вас чоловік не містер Пропер, а ви хочете щось змінити, покращити стосунки, то дивуватись з простого "дякую"... Хіба чарівну паличку десь роздобути.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

По-моєму, неправильно. Логіка моя проста. Я у все вкладаю душу, якщо не вкладаю, то не роблю. (Мені, чесно кажучи, важче уявити як в якусь механічну рутинну домашню роботу можна вкладати душу, хоч і тут вже приноровилась, кожному своє безвідносно до статі)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Цікаве відео, можна при бажанні щось почерпнути.
http://www.youtube.com/watch?v=bTVUjit2e5c

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Питання, а якщо ми обоє його не любимо мити, тоді що? О чудо! Хтось таки його помив??!
Власне, що мотивація і обов’язки мала б бути для обох, а по факту виходить, що тільки для одного (одної ;-)), бо чому? Побутовий пофігізм більш розвинений чи мотивація недостатня? (товчусь над цим питанням, ніяк не можу відповіді резонної знайти).

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Lamara, в 42 десь роки в мого коханого чоловіка теж була якась "шиза". Вспомню-вздрогну. Все йому здавалось, що я замало роблю, та всюди я халявлю, а він - мля, КОРОЛЬ, а ми всі його недостойні, і діти наші якісь ненормальні і, звичайно ж, мною запущені (ну а ким же ще?). Були сварки, мої думки про розлучення (вже аліменти рахувала, що там казати, було й таке), дещо промовчала. І втряслось, зараз йому он 44 живемо душа в душу.

І так по опису те, що у вас з чоловіком зараз, схоже на - психологічне розлучення. Коли пара ще живе разом і навіть якось співпрацює, але психологічно вони вже не приймають участь у житті один одного. У той складний період, як я вище описала, я теж скористалась таким прийомом - дистанціювалася психологічно, от він сидить в хаті, а для мене його - нема, говорила тільки при нагальній потребі, що собі вирішила і планувала, то і робила, не зверталася до нього взагалі, без злості і образи на нього, - просто 0 реакції. Ну нас вистачило десь на 4 дні. Він почав дітей підсилати, підлещуватись... Якось тоді тільки заради дітей його пробачила (сильно він мене образив і нізащо), а потім бачила, що до нього дійшло, що я не шуткувала. Далеко не завжди сімейні стосунки - одні "квіточки" і таке доводиться пережити.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Можна, звичайно, багато сперечатись про вдячність і т.п. Напевно ключова різниця в прийнятті, хтось прийняв і радується тому що має, а хтось - ні.
Згадалось про інфекцію обіди. Я навряд чи нею заражена. Я просто боюсь. Боюсь, що як тільки прийму і розслаблюсь, отримаю знову "хук під дих" (образно), ось такий "багатий" досвід маю, з перезавантаженнями чи без.
Не судьба?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а пагаваріть па душам? з мужом, поставивши умову: без образ і відверто вислухати одне одного

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

ух.. як Ви копнули! подібні думки в мене теж виникали.. але трохи в іншому ракурсі.. Чоловік поки був малий, не хотів помагати і мама з татом на нього сварили.. давали йому наганяй.. І все в нас в сімї - хатня робота, особливо - мусила робитись через наганяї, "чарівні копняки".. Чомусь мені подумалось, що чоловік і далі хатню роботу сприймає як в дитинстві - поки не висвариш, як мама, то й не зробить.. Тоді мене осінило - СТОП! Досить поводитись як мама.. Я НЕ МАМА. Хочу бути ЖІНКОЮ зі всіма випливаючими наслідками.. Це був один з тих моментів, після яких я стала змінювати себе...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

А я щось не можу з чоловіком комунікацію налагодити ніяк. От вчора почали про щось говорити, а потім дійшло до того, що він каже: у тебе ЗАВЖДИ інша думка, ніж в мене, все, що я кажу, ти критикуєш, тому я навіть не хочу тобі нічого розповідати...
На ту тему, про яку йшлося вчора, у мене дійсно було протилежне бачення, я не можу себе змусити на всі речі і ситуації дивитись так, як чоловік, а він хоче підтримки своїх поглядів, запам"ятовує тільки наші суперечки, коли я з ним не згідна.
я була просто в шоці, бо хочу, щоб ми побільше спілкувались, обговорювали все і радились, а він виявляється не має такого бажання, бо очікує, що я завжди буду в контрах.
Почала питати, коли це завжди я проти нього, а він торочить: завжди і завжди, а коли конкретно - не пам"ятаю вжу, каже.

Чи краще напевно все-таки промовчати в таких ситуаціях, переводити тему, якщо він так болісно сприймає наш різнобій у поглядах? І взагалі, чомусь же в чоловіка закоренилась думка, що я на все дивлюсь інакше і нібито й назло йому, чи що?

А я теж така якась затєнта, не можу поступитися і десь трохи змовчати...ех, вечір був зіпсований вчора.

Продовжу ще, що дуже швидко після подібної суперечки чи сварки чоловік вже лащиться. ніби й нічого не було, і в результаті ми так і не можемо поговорити про ситуацію. А якби й почали говорити, то знов би посварилися певно. Виходить, зачароване коло.

Не знаю, як стати розумнішою дружиною. Але якось мушу то осягнути.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

я говорила що ПОВИНЕН? Я сказала що в мене так.. може в силу моїх комплексів, невпевненості в собі і теде.. Я не ідеальна )) Нікого не закликаю брати з мене приклад. Та й взагалі - не треба брати приклад з когось.. треба самому шукати свій ключ до щастя, свій підхід.. Мій підхід в мене працює.. І вибачте, якщо десь написала так, що виглядає ніби навязую щось..

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Дуже цього хочеться, але навряд чи вийде (раніше не виходило ніяк), оскільки накипіло стільки. Як тільки я зачинаю подібні розмови "па душам", він закривається і жодного слова з нього не витягнеш, я ж починаю звіріти просто. ((

---------- Додано в 10:51 ---------- Попередній допис був написаний в 10:49 ----------

Приблизно така ж ситуація як tsiuma описала.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Так, мусить бути, але ж не у всіх є)
Є чоловіки само-мотивовані, тобто вони мають самі свою внутрішню потребу досягати якоїсь мети чи мають певний сенс життя. Вони просто мають інше виховання і знаходяться на вищому щаблі духовного розвитку і мислять іншими матеріями. Тоді жінці безумовно легше на "клітинному рівні". Хоча є й жінки (прошу нікого не приміряти на себе), котрі можуть ті внутрішні прояви поламати на раз-два на клітинному рівні і демотивувати з роками.

Але ж і є невмотивовані, безініціативні, немов діти, як Provizor написала, "синочки" - інфантильні інфанти, пардон за тавтологію. В таких випадках (якщо вже купили такі "персики") треба починати із себе.

Ну є кілька варіантів – виховання, свідомість і розвиток, цукерка-віддача.

Трохи розширю, - цінуються працівники, котрі вміють самомотивуватись. І отого вміння можна навчитись, просто треба хотіти і працювати над собою.

Мотивуватись можна коли є смисл, ціль, мета, амбіції, вдячність, віддача, винагорода, добре слово, задоволення.

Дуже просто – бо їх сім"я чи дім не мотивують і треба копатись чому саме.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

буває і в мене подібно, тому думаю, що говорити щиро і начистоту (па душам) - то ще треба навчитись. І при розмові теж треба контролювати свій тон, він має бути спокійним і доброзичливим, свої висловлювання. Бо інакше розмови не вийде.

Я ще так не вмію все проговорити. Тут би звичайно психолог не був зайвим.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

О, мій чоловік про такі речі жодного разу за 8-9 років зі мною не говорив, а вчора приходить ввечері і приносить папірчик роздрукований, каже в знайомого на компі було,він почитав і вважає що то чиста правда. Я жартома запитала, чи має певні побажання зі списку, і він трохи сказав, що б хотів.
Увага, передрукую:

Щоб утримати чоловіка від зради нееобхідно вирішувати інші проблеми

1.Насамперед чоловіки мають потребу у сексуальному задоволенні. Чоловік має таку ж потребу в сексі як жінка в прихильності.

2.Чоловіки мають потребу в компаніях для відпочинку ірозраховують що дружини стануть їх компаньйонами......

3.Чоловіки мають потребу в привабливих дружинах...

4.чоловіки вважають, що їх будинок - їхня фортеця....... Удома їх не повинні лаяти, мінімум скандалів та невдоволення. Удома їх повинні зустрічати рвдістю.

5. Чоловіки мають потребу в захопленні ними......

ТОбто все те, про що ми говоримо - от і є стимул, щоб жінка могла мати свої захцянки, хобі, допомогу і час.

---------- Додано в 14:15 ---------- Попередній допис був написаний в 14:14 ----------

О, написала, а тепер знайшла джерело
http://observer.sd.org.ua/article/s...ty-z-druzhynoyu-i-zahopytysya-cholovikom.html

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ваші варіанти? Чому?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

а звідки жінка буде знати чи має він коханку? чи розлюбив вже?
хоча, деколи чомусь думаю, що байдужість і нехотіння з боку чоловіка чи жінки викликано саме цим фактором - розлюбила(бив) і не знає, як сказати.
Їздила недавно до своєї сестри, яка в шлюбі 17 років. Народ, ніяких заморочок нарахунок мистецтва бути дружиною у неї нема. Нема що їсти? купи щось, брудна посуда? а шо я нанімалась мити цілий день, буду дома зроблю. І так далі. Вони не парять собі голову таким усяким, люди ПРОСТО живуть. А думати, як сказати, що сказати щоб не образити часом одне одного - нема такого. Все йде "єстєственно". І справді, думаю..а чо паритись все життя. У мене сестра прямолінійна - не подобаюся, не так говорю - "нафіг з пляжа", на мені їздити ніхто не буде, і слухати словесний терор я теж не буду.
Де правда? чи то просто в кожному регіоні по-свому? (правда я теж такої думки, в чому щастя за щось все життя воювати?)

А може у Вашої свекрухи був коханець такий чи любов всього її життя??(таємна любов)

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Блін! Як же ж просто... Повіситись хочеться "від такої простоти"...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Suzi, ні не жартую.
Забембалась просто шукати і не знаходити. Можливо запропонують якісь варіанти, які я не бачу, чи незнаю за них.
Поки що схиляюсь тільки до ось цього варіанту: