Мистецтво бути дружиною (2)

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

харашо, опять всьо змішалось і люди і коні (зараз мене будуть опять питати хто ж люди, а хто коні, так ніби класиків в школі ніхто не читав))))
най буде гречка

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

класно так. Ну не склалось з цим, складеться з іншим, а шо?
Нічо не маю проти того, аби насолоджуватись життям і не думати

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

нічо, просто в світі є не тільки варіант бути з кимось.
Якщо складається пазл "сама" то і інші пазли складуться.
Ну і у мене ще є версія "без цього, і без того, і без інакого".
Класно?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Читала, не помню))). Ану черкани, будь-ласка).

---------- Додано в 01:34 ---------- Попередній допис був написаний в 01:31 ----------

Як же це класно)).

І особливо

на себе теж не валити!

Дякую! 100%

---------- Додано в 01:37 ---------- Попередній допис був написаний в 01:34 ----------

Черкани пліз в карму- до кого ти мене відносиш)). Так цікаво стало). І чого я думаю, що до зебр.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

І я так роблю, але мені ніхто не капає на мозги. А в дівчат є випадки, коли в холодильнику 1 -2 страви - то "нема що їсти"(він каже). І як тому , з іншої планети, втолкувати: з"їж ці, зварю інші? Можеш нарватися на сварку, бо в його мами було не так.
Був у мене прецидент." Що ти вариш борщу 2,5 літри, у мами було не менше 5" Ну зварила 5. Половина скисла. Ну з якої планети треба бути, щоб зрозуміти різницю скільки з"їдять двоє, а скільки шестеро? Проста арифметика.
Розумію, що ми різні, але не до такої степені.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну то чого він від мами прийшов до тебе? Нехай вертається до мами. Це називається - розбалувала.
Такі речі присікати одразу.
Але ми ж хороші дівчатка, він же ж з/п приносить, деколи посміхнеться до тебе як ясне сонечко, і ми вже готові хоч 10 л того борщу наварити. Так неправильно.

---------- Додано в 08:53 ---------- Попередній допис був написаний в 08:48 ----------

Ну поки що це для мене вищий пілотаж, оскільки він в мене поки що виходить з "стану невагомості" то мені трохи важко за дрібнички, хоч і приємні, дуже щиро радіти, та й емоцій якось залишилось так мало, я їх тисну-тисну, а воно не йде поки що (розряджена батарейка). Чесно кажучи, фальшивлю по страшній силі, самій противно. Але, о чудо! Працює.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Таким способом і присіклося. Легше було зварити і показати що скисло, ніж переконувати, що він того не з"сть. Більше не говорив, а якщо починалося подібне, зразу йшло нагадування від мене : згадай борщ.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Так треба ж зрозуміти, що з призми виховання людина розуміє прояв любові в великій кількості страв наготованих для нього щодня. Вже тут колись зверталась увага на книжку 5-ть мов кохання, так он власне, що ми хочемо аби нам давали прояви любові так як ми це знаємо і самі віддаємо так само. Нераз говоримо на різних мовах.

Як почути іншу мову? Послухати нарікання іншої сторони. Якщо жаліється, що нема, що їсти - значить людина розуміє любов через їжу, якщо жаліється, що ніколи мене не обнімеш - значить людина розуміє любов через дотик. Он так.

Мій чоловік виріс в селі, тому у нього не було такого, що їли вчорашнє чи борщ тиждень. У мене таке було. В нас з чоловіком є так, що якщо вже не смакує той борщ, то викидаємо в сміття і не жалію за тим і, борони Боже, не випоминаю.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Навіть в надмірній кількості в холодильнику, яку він не в стані з"їсти?
Чи смачна буде та охолоджена любов через 2 дні, коли я запросто зможу зготувати свіже?
А може та людина в минулому житті голодувала, то хоче бачити запас? Як вам такий варіант оправдання такої поведінки?

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ну, якщо на його думку то називається нема, то най сидить голодний.
Чим би жінки менше тим парились і кидались готувати стопятидесяту страву, бо бачте при тому всьому чоловік бідаця якимось дивом не має що їсти, тим менше і отаких потикань би було. З"їв би що зготували і за то подякував. Головне не псіхувати напевно, а спокійно здивуватися, чого конає з голоду, якщо в холодильнику те то і те то.

Я правда того не розумію, у мене такого ніколи не було.

Отакво начиталася-начиталася і зробила висновок що в мене ще цілком приємлємий муж.

І ще таке, то вже з іншої опери наведу приклад.
Кажу вчора до чоловіка, що тре на вихідні в перукарню сходити, башку привести до порядку. На мене квадратові очі. А як? А нашо? І чорний гумор "давай я тебе своєю машинкою пострижу". Жартую, кажу що своєю машинкою будеш свою шевелюру стригти, а я жінка і не маю права ходити з бардаком на голові, а їздити в другий кінець міста до коліжанки яка стригла мене за чоколядку і задушевну розмову зараз не маю можливості, бо дітьо маленьке.
Правда нічого не сказав і не скаже, бо він за таке ніколи мене не потикав, але бачила що подумав і бачила здивовані очі. То так, покажи мужу що ти можеш в босоніжках взимку ходити, то потім здивується нашо ти купуєш чоботи. То так дуже образно, але факт як постелиш- так виспишся, а як постелив не правильно від початку- то треба тепер море праці в то закласти, шоб переграти. Тому, дівчата, стеліть правильно, щоб спати потім приємніше було.

Ви знаєте що завжди мене дивувало в стосунках моїх баби і діда, а я жила з ними досить довго, плюс всі канікули там перебувала, то так собі тепер згадую і мороз по шкурі. Бабця- вічна жертва, дідо- деспот і тиран. Так мені вкладали в голову і так я то бачила своїми не досвідченими очима. Тепер я вже сама трохи кубіта з досвідом інколи обдумую те все і в голові не вкладається. Пам"ятаю коли бабця змурдована всіма сільськими справами лягала обезсилена трошки перепочити, то ставила мене на атасі пильнувати через вікно чи дідо не йде. Як тільки він ішов, бабуся мигом підривалася, брала в руки шо попало і робила-робила, щоб дідо бува не подумав, що баба дармує. Тепер думаю НАШО? Нашо на таке вчити, що ти увесь час пашеш як ломова конячка? І ще море таких прикладів. Чогось так то все інколи кручу в голові, я взагалі дуже вдумчева стала останнім часом))) і роблю свої висновки з того всього. Таки багато в чому ми не так навчили, а потім дивуємося чому... чому...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Так. Тут не логіка йде в рух, а емоції і дитячі страхи/рани. (У всіх вони є. В когось дуже маленькі, в когось дуже глибокі.)

Ви думаєте і раціоналізуєте своїм баченням, але аж ніяк не тим, що бачить інша сторона. До мене не треба тим апелювати. Для мене їжа відіграє трошки іншу роль.

Знову ж таки, ваша злість нічого не дасть. Можете злитись, і казати, що це оправдання, але воно не справді так. Це дитячий страх, про який я згадала вище.

Розумна жінка побачить і зрозуміє відкіля ноги ростуть, і якщо має бажання, то буде над тим працювати, а не має, то не буде. Тай вже.

---------- Додано в 09:25 ---------- Попередній допис був написаний в 09:22 ----------

А чого ви так зневажливо говорите про себе. Башка, бардак... Не гоже.

Я все розумію, і все правильно, тільки мені он ті словечка аля бардак, башка, якось не дуже лейді-лайк.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

То я так тільки тут написала.
Насправді я казала волосся в порядок привести. Чесно-чесно...
А взагалі то може я і не настільки леді лайк, була би дуже лайк)), то мабуть ходила б по перукарнях увесь час, а не їздила б казна куди з метою економії.))))
Ну, і ще маса прикладів, але то вже лишнє...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Лейді-лайк, то зовсім не в розумінні - трачу на себе все, що можу і займаюсь лишень собою. А лейді-лайк, то в значенні люблю себе і нікому, навіть собі не дозволяю на себе сказати погане слово. Навіть, якщо економлю, то не тому, що не люблю або недолюблюю себе, а тому, що люблю, шаную і знаю, що завжди так не буде.
Якось так!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Я зовсім не злюся, вам здалося.
Навіть якщо жінка розуміє звідки ноги ростуть, хіба вона має працювати над дитячими страхами чоловіка? Чи вона йому психощотамтерапевт?
Я так зрозуміла:
Ми розумні жінки, і щоб не псути собі життя "дивними" поступками мужчин найшли їм пояснення (страхи, інші, ітд і тп), а ще щоб зовсім не паритися включаєм здоровий пофігізм, і тішимся з себе розумних і прекрасних. Самонавіюєм?
І це не іронія.
А мужикам тільки це і треба - тішся собі, тільки мене не чіпай, не витягай мене з моєї зони комфорту.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Нє, ну, я зрозуміла.))) Слово лайк мені знайоме. Англійську трохи знаю.
Мала на увазі, що дійсно може в багато чому я себе недолюблюю і не шаную. Я таки трохи забагато на себе понабирала останнім часом і з цим всім реально не справляюсь і роблюсь агресивна і на чоловікові зло зганяю.
Хоча я вже то взяла під котроль. Вирулюю по трошки...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Їжа повинна готуватися і споживатися. А не стояти в холодильнику як прикраса, прикриваючи чиїсь дитячі страхи
А через деякий час в нього буде інша пісня: Ти забагато викидаєш продуктів, ти не ціниш, що я на них заробляю! От якби сама заробляла і бур-бур-бе-бе.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Якщо ітак все наперед відомо, то краще лягти в гріб, скласти руки і чекати коли то ся всьо скінчит!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

або взагалі не одружуватись, бо на тих чоловіків все життя пропратиш...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Ви так кажете як мій чоловік)).

як варіант
головне виходячи заміж не намагатися вирішити проблеми попереднього життя, інакше в заміжжі прийдеться тільки те й робити, що вирішувати наступні проблеми, а не діставати задоволення.
Але то таке, аби-да-каби.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною (2)

Є таке.
Та що воно змінює?

Ще є нюанс, що не всі жінки враховують смакові уподобання чоловіка і готують, те що їм самим смакує\те, чим їх годували батьки.

---------- Додано в 11:47 ---------- Попередній допис був написаний в 11:45 ----------

Ну так є до чого прагнути.