Міняємо країну з себе чи українська сотня жінок!

Відповідь: Підтримуємо дух позитивними змінами Майдану!

Дякую.
Якраз сама вчуся отої толерантності.

 

Відповідь: Міняємо країну з себе чи українська сотня жінок!

Ще раніше як вартість проїзду була півтори гривні, то водії тролейбусів, знаючи, що на лінії нема контролю, пропонували платити за проїзд 1 грн але без квитка, а особливо на передостанніх зупинках. І, як я бачила, пасажири в більшості радісно погоджувалися на таку "акцію", економлячи 50 коп.

 

Відповідь: Підтримуємо дух позитивними змінами Майдану!

Стерла, щоб не засмічувати ну і трошки не в тому дусі написано.
З позитивних змін - на дорогах поменшало ДАІшників і відповідно хабарів, ну і водії якісь культурніші стали.

 

Відповідь: Міняємо країну з себе чи українська сотня жінок!

П можете лінк сюди кинути.

 

Відповідь: Підтримуємо дух позитивними змінами Майдану!

Просто ця тема згодом переросте в "нічого не змінилося". Певно, то вже в іншу тему допис.

 

Відповідь: Підтримуємо дух позитивними змінами Майдану!

Ну навіть якщо вже дали хабар, щоб рідна людина вижила- окей, це свідомий вибір кожної конкретної людини.
Та ж ПОТІМ можна хоч троха піднапрягтися і сходити до завідувача і т.д. з поясненням ситуації.
Просто це часо- і енергозатратно. І мало хто це робить.
Та в цьому світі за все треба платити. І тося тут явно не допоможе).
Все починаєтсья з нас.

Пікет під лікарнями пора робити))).

 

Відповідь: Міняємо країну з себе чи українська сотня жінок!

Дівчатка, привіт)
Мене, може, пам'ятаєте, я у квітні тут писала про організацію мого під'їзду)
Не мала змоги сюди заходити, на жаль. Хоча й тут нещодавно, але згадувала вас, сумувала

Тож розповідаю - що в мене за прогрес))

На мій опрос відреагувало близько 10-15 чоловік, але то не суть. Все вийшло так, як я і очікувала: головні проблеми - занедбаний під'їзд і пустий двір, які не подає жодних ознак життя.

Все обдумав, я організувала збори знову ж таки нашого під'їзду. Явилося на них приблизно 10 бабусьок і 2 молоді мами з дітками. Там, поговоривши, виявилось, що всі вони готові здати гроші (і неабиякі!), але дієздатними виявилось 2 бабуськи з 10 і 2 мами з їх чоловіками (як я зрозуміла).
Отже, ми, подумавши, вирішили робити ремонт. Почали рахувати гроші, необхідні на це благе діло. Але...

Виявилось, що треба терміново ремонтувати сантехніку в підвалі, в якому мешкають бомжі. Також трохи тече криша (з однієї сторони, бо на другій того року ми власним коштом робили ремонт). Також ми подумали, що варто утеплити зсередини під'їзд. Але перед цим варто поміняти вікна (по 2 вікна на кожному поверсі, всього 9 поверхів). Коротше, виходить ледь не капітальний ремонт. Звісно, що якщо ми все це зробимо, ЖЕК всі заслуги припише собі. Коли я відправилася на зустріч із начальницею ЖЕКу, я зрозуміла, що це ****ець. Вони абсолютно не будуть допомогати нам. Вони навіть не позичать ПИЛУ, щоб спиляти дерево, об яке ми всі б'ємося головою біля під'їзду.

Коротше, я розстроїлася настільки, що забросила все це. Це було майже 2 місяці тому (трохи менше). А тепер мучає совість. Кортить щось зробить, бо...соромно. Якщо люди не можуть ніфіга організуватись, то чого ми очікуємо від тих дармоїдів-депутатів?

Тепер мене гризуть думки - а, може, ОСББ? Будинок, здається, 1991 року (хоча можу помилятись на кілька років). Проблем як такових, нема (окрім вищенаписаних). Може, спробувати справді ОСББ? Бо бігати до ЖЕКа як дурко не хочу. Мені не важко - я трохи скандальна, але наполеглива - аби тільки недарма.

Хочу почути думки тих, хто організував/живе у ОСББ. А також будь-які пропозиції, що б Ви зробили на моєму місці.

Чекаю на відповіді і люблю вас за те, що ви є

 

Відповідь: Міняємо країну з себе чи українська сотня жінок!

Дівчата, у військову госпіталі на Личаківській лежить 56 важкопоранених військових. Там в операційних немає кондиціонерів і сьогодні чи вчора зламався кондиціонер в кімнаті з томографом. А томограф без кондиціонера працювати не може. В палатах теж жара. Можете собі уявити, що робиться з ранами.

Ось який список потреб скинув співробітник. ми зараз збираємо гроші на роботі і думаємо купити все, що зможемо.
1) 2 кондиціонери настінні Mitsubishi heavy 7кВт, модель SRK60ZJX-S1 або SRK60ZJX-S. Його вартість гуглінням виходить 9 000 - 12 000 грн. Це для томографу. Наразі там висить зламаний Mitsubishi heavy якому 12 років. Якщо є майстри щоб полагодити - було б супер. Щодо томографа, то там є два, користуються наразі старим, бо новий може згоріти, якщо його ввімкнути без кондиціонера. Є фірма, що обслуговує відділення і в разі якщо привезуть новий (або вилікуваний старий кондиціонер), то вони його змонтують.

2) 1 кондиціонер настінний на 5 кВт, бажано теж Mitsubishi heavy, але може бути аналог. То для операціної.

3) 4 мобільні кондиціонери для палат. Підходить, наприклад, Midea MPN2-12ERN1. Коштує 4000-5000 грн. за шт. Якщо ставити настінні в кожну - мережі накриються, крім того це значно дорожче, обладнати треба принаймні 15 палат. Також в разі збільшення кількості пацієнтів ця кількість кондиціонерів зможе їх обслуговувати.

4) Кабель та вилки-розетки для мобільного шпиталю. Мобільний шпиталь львівський наразі перебуває в запакованому стані і готовності виїхати. Виїде він в будь-який момент, але тільки у випадку збільшення середньої кількості поранених на добу, наразі з потребами справляються східніші шпиталі. Коли його тиждень тому тестували на полігоні в Яворові, виявилося, що кабелі є застарілими і багато не витримують напругу з генераторів. Потрібно до 5 км (то в ідеалі) кабеля ПВС 2х2,5 та 30 вилок і 30 розеток від 15 ампер, вартість кабеля - 6 грн/м. Просили закупити скільки можливо.

Можливо, хтось з вас зможе зайти туди і попитати пораниних, що конкретно їм потрібно і як ще можна допомогти. Сама не можу, починаю ревіти, не доходячи до шпиталю.

 

Відповідь: Міняємо країну з себе чи українська сотня жінок!

а є якісь контакти - з ким говорити, кому давати гроші чи розетки?

 

Відповідь: Міняємо країну з себе чи українська сотня жінок!

Вчора зібрали гроші, також відгукнулися інші компанії, і купили все що було потрібно. Навіть зголосилася одна фірма безкоштовно встановити кондиціонери в операційних і кімнаті з томографом, кондиіонери для палат встановлять вже з понеділка. Самі поранені також поки що всім необхідним (медикаменти, кров, тощо) забезпечені.

 

Відповідь: Міняємо країну з себе чи українська сотня жінок!

Хто може, прошу помогти поранени, які перебувають у Львові на лікуванні

 

Щось давно в цій темі ніхто не писав... Напишу я. Пару днів тому в нашому дворі ЖЕК повісив оголошення, що тоді і тоді буде толока, запрошуються мешканці для сумісного прибирання прибудинкової території... Здогадайтесь, скільки вийшло людей! Аж 3!!!

Поясню, що в нашому дворі 5 будинків, умовно кажучи. Із них три мають по 9 поверхів. В кожному з яких по 72 квартири. Тобто на загал більше 200 квартир... Ок, робимо поправку на те, що це був четвер, робочий день. Але всього 3 людини!!! Прибрати в своєму дворі, де щодня проходиш, гуляєш, сидиш на лавочці. Отак більшість готові міняти країну...

 

@jassystay,

На запросини жеку я би не пішла. --- Чому ?. Бо я чудово знаю чому такі ініціативи вони проводять. Я з ними не хочу мати нічого спільного, окрім вимушеного їхнього сервісу. На організоване мешканцями прибирання-- з радістю.

 

Але ж ви платите за прибирання прибудинковоі територіі. І не мало. Яка толока? Можна організуватися поставити лавочки, посадити квіти, ще там щось собі організувати, але йти прибирати, то це просто смішно. Треба було не на прибирання виходити, а влаштувати розбор польотів нормальний, щоб таких оголошень більше не вішали, а робили свою роботу самі.

 

Як би це не дивно звуало, але наші люди -- сором"язливі. Не ліниві, ні. Просто не вміють спілкуватись. От, наприклад, у нас в дворі купка чоловіків вирішили футбольне поле зробити. Ну для того треба викопати яму, зробити опалубку вставити стовпи, залити бетон. Ніби робота не складна, спеціально навчених людей не треба, тож розвішали оголошення по під"їздам, що в суботу збираємось облаштовувати майданчик. Прийшло 5 чоловіків ( а квартир у нас у кварталі, певно, з тисяча....) Ну але вони не розстроїлись: взяли лапати і пішли копати. Аж тут один із дітьми вийшов на прогулянку, дітей в пісочницю посадив -- сам за лопату взявся, інший з вікна виглянув -- і вийшов. Потім хлопці перекур зробили, скинулись на пиво і бусом пару ящиків привезли. Копали -- пили, пили -- копали. Ще дощ такий почався.... Але працювали. Загалом чоловік 50 прийшло, підтягнулось, так сказать. Бо кожен бачив, що сусід йде -- то й я прийду. А от прийти першим, і вчасно, і відразу у спецовці, і ще й з лопатою -- то важко. І якби ті п"ять перших плюнули на те все, типу ми шо самі ккрайні, то ніхто б і не долучився і не було б ніякого майданчиа

 

Насправді, та прибудинкова територія не відноситься до ЖЕКу. То є така смуга зелених насаджень, типу лісопосадки. Через неї проходять стежки і сходинки, якими щодня користуються мешканці і кидають там сміття. Ми дізнавались, то не є їхня парафія.

І оскільки Жеківці зовсім не зобов'язані там прибирати, то як на мене, цілком логічно було хоча б взяти участь в толоці, на яку "пригнали" прибиральників з ЖЕКу і самим мешканцям... Я от як раз про це і хотіла написати. Більшість міркує так, як Ви: ми платимо гроші, хай "вони" прибирають. Але темка-то називається "Міняємо країну з себе..." Навіть якщо б та територія і належала ЖЕКу, то не бачу нічого страшного, щоб самим хоч щось зробити для того, щоб стало чистіше навкруги. Плюс, Ви часом не знаєте, скільки отримують самі працівники ЖЕКу за свою марудну роботу? Якщо комусь і робити рознос, то треба починати з вищих щаблів, які розкрадають гроші тих же ЛКП... А ті, хто прийшов тоді за вказівкою керівництва розгрібати завали сміття на території, яка до ЖЕКу не належить, заслуговують на подяку, імхо.

 

Ну то розкажіть, будь ласка, чому вони проводять такі ініціативи.

ПС. Може то я така одна наївна, що вважаю ті ініціативи корисними? А інших, до речі, поки що не спостерігала... Тому вважаю, що треба підтримувати хоч те, що є.

 

Погоджуюсь. Деякі дійсно стидаються. Але є і ліниві. А деякі вважають, що це не їхня справа, що вони і так це все мають мати, без додаткових зусиль. Ну бо ж вони платять податки.

В тому прикладі, що Ви розказали, ще додався, на мою думку, ефект натовпу. Є таке явище, що коли ми бачимо багато людей, які займаються якоюсь справою, то в нашому уявленні ця справа набуває більшої ваги і значення.