"Ми вас вродимо!" або "окситоцинчику не бажаєте"?

Відповідь: "Ми вас вродимо!" або "окситоцинчику не бажаєте"?

Справді, основна біда в тому, що нас ніхто не питає.. Я не лікар, раз поставили крапельницю - думаю, напевно так треба, вкололи щось... - тоже треба напевно..Те шо мене стимулювали - прочитала в довідці при виписці..

Дозволю собі не погодитися. Основна біда, що ми не питаємо і не цікавимося, що лікар робить і для чого.
Мій власний досвід:
Ми з чоловіком прийшли в ПБ знайомитися з лікарем, який би мав приймати пологи. Порозмовляли про те і те. Лікар загалом справляв приємне враження і вся відгуки про нього хороші. Але коли мова зайшла про стимуляцію раптом все змінилося. І всі слова про "пологи як нормальний фізіологічний процес, що не потребує втручання" розчинилися в повітрі! Лікар не полінувався дістати ручку і папір і довго з піною на устах доводити нам необхідність окситоцину(штучного)! Розмова вийшла.. самі розумієте. Але...дала результат!!!! Уже в родзалі, коли медперсонал пропонував мене простимулювати ( у мене підтікали води, а перейм не було) він не зробив цього, сказав ще чекати. Схватки таки почалися самі А чи було б так само якби лікар не знав нашої позиції і думав, що нам байдуже як народжувати?

 

Відповідь: "Ми вас вродимо!" або "окситоцинчику не бажаєте"?

Дівчата, маю доволі цікаву і для багатьох важливу інформацію. Вчора по СТБ йшла програма "За Вікнами", перший сюжет був про Уманський ПБ, де не одній породіллі скалічили новонароджену дитину. Там і досі практикують метод Кристеллера (або видавлювання), внаслідок чого в дитини може бути ДЦП, травми голови, затримка в розвитку, гіперактивність тощо. Мені самій дитину в кінці вже видавлювали, тому мене ця тема зачепила за живе. Я цього на той момент не знала, але...МОЗ заборонив застосовувати цей метод ще у 2003 році, а наші "добрі" лікарі по сьогодні того не знають чи не хочуть знати.

 

Відповідь: "Ми вас вродимо!" або "окситоцинчику не бажаєте"?

Моїй знайомій таким "видавлюванням" кілька ребер поламали і порвали по повній відповідно((. Також народжувала після 2003

 

Відповідь: "Ми вас вродимо!" або "окситоцинчику не бажаєте"?

Знаю жінку, в якої син після видавлювання став паралізований. На щастя їм вдалося повністю вилікувати дитинку.

 

Відповідь: Не раджу Вам лікаря з ПБ.

Дівчаточка любі, от ви майже всі скаржитеся на розріз. Але ж його роблять тільки при необхідності, і це зовсім не залежить від ваги чи розмірів дитини. Його роблять для того, щоб ви самі не порвалися, бо рвані рани гояться гірше, ніж різані. Тому поставтеся будь-ласка з розумінням. А щодо того що шили наживо, так це тому що ділянку розрізу дуже вазко знечулити, і тому таке відчуття, що шиють наживо.
Все вищенаписане перевірено власним досвідом. Народжувала двох малят. В одного лікаря, але в різний час Перша була маленькою (майже 3000гр) і робили епізіотомію (розріз), також було, як ви пишите надавлювання на живіт, але воно теж не було безпідставним, бо в мене була шалена слабкість (втома) і сили потужитись вже просто не було. Також відчула всю "насолоду" зашивання. Зате з другим малятком було все по іншому (повторюся що лікар той самий) незважаючи що дитнка була вагою 4300 і 57см, епізіотомії , на моє величезне здивування (бо думала що взагалі на німецький хрест поріжуть) не було, були сили народити самій (без видавлювання)
Ще хочу додати про так зване ручне розкриття, ото справді каторжний метод, і як я бачу найчастіше його використовують в обласному пологовому будинку на Чернігівській. Моя знайома також там народжувала, і на моє превелике здивування, залишилася задоволена, хоч її лікарка її і стимулювала (на 2 тижні раніше, бо йшла в відпустку), і вручну вікривала (бо організм ще був не готовий до пологів і матка відмовлялася відкриватися), і кілька крапанок ставила (знову ж таки гвалтувала то тіло), і дитину витискала... але так як знайома не медик і фанатично довіряє тій лікарці, то чомусь все списує на свій організм...прізвище доктора здається Нечай Оксана (побатькові незнаю)

 

Відповідь: Не раджу Вам лікаря з ПБ.

Говорили вже не один раз, що це казочка. Якраз рвані (якщо вони будуть, що не факт), гояться набагато краще.

 

Відповідь: Не раджу Вам лікаря з ПБ.

Боже, пишуть про витискання!!! У світі метод заборонений ще із середини 80-их і навіть в нас у 2003 заборонили! Цей з дозволу сказати метод - прямий шлях до відхилень у подальшому розвитку дитинки! Не дозволяйте!!!

 

Відповідь: Не раджу Вам лікаря з ПБ.

Зрозуміло, що говорити на цю тему можна довго, і все одно кожен залишиться при своїй думці. Це так само як питання з щепленнями, робити чи не робити. Можу сказати одне, ми всі свідомі люди і кожен поступає так, як на його думку вірно. Скільки людей, стільки ж думок, кожен робить свій вибір.
Щодо рваних і різаних ран, то на користь останніх можу сказати наступне. Різані рани мають рівні краї, які швидше зрастаються і залишають малопомітний слід, а рвані рани важче акуратно зашити. І ще ось ...
Эпизиотомия. Можно ли без нее обойтись?

Как известно, родовая боль имеет чудесное свойство — она быстро забывается. Поэтому очень многие женщины, вспоминая рождение своего ребенка, рассказывают лишь о том, как врачи их "порезали", в результате чего их жизнь в первый месяц после родов усложнилась. Как правило, речь в этом случае идет о перинео- или эпизиотомии. Мы расскажем о том, что это за операции, зачем они нужны и главное — что может женщина сделать для того, чтобы их избежать.

Когда возникает необходимость в эпизиотомии

Перинеотомия и эпизиотомия — это операции рассечения промежности для расширения родовых путей. Их цели:
-Предотвращение разрыва мягких тканей промежности, в том числе при рождении крупного малыша, при тазовом предлежании плода.
-Профилактика растяжения тазового дна.
-Профилактика родовой травмы рождающегося ребенка. В некоторых ситуациях консервативная (не хирургическая) защита промежности проводится за счет того, что врач рукой тормозит продвижение головы ребенка. С другой стороны, тело ребенка продолжает продвигаться вперед под воздействием сокращающейся матки. При этом очень велика вероятность повреждения шейного отдела позвоночника малыша, который оказывается "между молотом и наковальней". Кроме того, искусственная задержка рождения ребенка может способствовать повреждению его нервной системы, если до того она испытывала недостаток кислорода. В некоторых случаях рассечение промежности проводят при преждевременных родах, во избежание давления тканей промежности на хрупкие кости черепа недоношенного ребенка.

Как это происходит?

Рассечение тканей промежности чаще проводят при первых родах, чем при повторных. Промежность рассекают ножницами или скальпелем по срединной линии (в случае перинеотомии) или по бокам от нее (при эпизиотомии). Чаще проводится разрез по срединной линии. Выбирая тот или иной вариант операции, врач руководствуется анатомическими особенностями промежности (например, при малом расстоянии между входом во влагалище и задним проходом предпочтительна эпизиотомия) и своим опытом. При проведении перинеотомии есть опасность перехода разреза на прямую кишку, однако, по сравнению с разрезом после эпизиотомии, разрез по средней линии быстрее заживает и меньше беспокоит женщину, поэтому обычно врач предпочитает именно его.

Технология этой операции такова: после местной или спинномозговой анестезии на высоте очередной потуги, когда из половой щели показывается участок головки ребенка диаметром 3-4 см, ножницами или скальпелем быстро проводится разрез в выбранном направлении. Часто разрез проводят и без обезболивания, поскольку головка ребенка на высоте схватки настолько сильно растягивает ткани промежности, что они на какое-то время утрачивают чувствительность и женщина просто не ощущает проведение хирургической манипуляции. Роды после разреза ведут осторожно, стараясь не допустить превращения разреза в разрыв, для чего промежность прижимают рукой. Потеря крови, как правило, при этом небольшая. После рождения ребенка и последа на разрез под местной анестезией накладывают несколько швов. Для таких швов используют специальные рассасывающиеся нити, которые потом не приходится удалять.

Бытует мнение, что врачи иногда рассекают промежность без достаточных на то оснований. Не будем отрицать, случается и такое. Однако в подавляющем большинстве случаев вы можете доверять профессионализму акушера. Ведь есть абсолютно объективные признаки угрозы разрыва, такие как истончение тканей на высоте потуги, синюшность, побледнение и блеск кожных покровов этой области. Поэтому не следует думать, что врач облегчает жизнь только себе.

Профилактика

Что вы можете сделать со своей стороны, чтобы попытаться избежать разрезов?

Во-первых, вам следует сознательно отнестись к подготовке к родам. Систематически выполняйте специальные упражнения, направленные на постепенное повышение эластичности тканей промежности (проконсультируйтесь у вашего гинеколога по поводу того, можно ли вам выполнять такие упражнения и какие именно упражнения будут для вас наиболее эффективны).

Во-вторых, вам поможет массаж промежности, который следует делать регулярно, постепенно учащая сеансы до ежедневных ближе к родам. Для проведения массажа вам потребуется косметическое масло с натуральными травами или просто стерилизованное растительное масло. На последних месяцах беременности, когда делать массаж самостоятельно будет трудно из-за большого живота, вам не помешает помощь мужа. Массаж лучше проводить после душа или ванны в состоянии расслабления и комфорта. Тщательно вымойте руки, смажьте 1 или 2 пальца маслом, введите их примерно на 2-3 см их во влагалище и совершайте круговые и давящие в направлении кишечника движения до появления ощущения натяжения. Это займет у вас всего несколько минут.

Наконец, вы просто обязаны быть осведомлены о протекании нормальных родов и способах дыхания и расслабления в них. Это позволит вам по возможности максимально приблизиться к физиологическому протеканию родов и избежать искусственного вмешательства в естественный процесс. Заметим также, что вероятность разрывов повышается при быстрых и стимулированных родах, поэтому, умело и вовремя расслабляясь, правильно двигаясь и, что очень важно, не испытывая страха перед неизвестностью, вы поможете и себе и своему ребенку.

Очень важна роль акушера, ведущего роды и проводящего защиту промежности.

В заключение хочется сказать: настраивайтесь на лучшее, оптимизм и подготовленность к родам помогут вам избежать оперативного вмешательства.

 

Відповідь: Не раджу Вам лікаря з ПБ.

 

Відповідь: Не раджу Вам лікаря з ПБ.

Насамперед - враженння кори головного мозку, кисневе голодування - звідси проблеми розумового розвитку. Про травми не говорю - не моя спеціальність, глибоко не обізнана.

 

Відповідь: Не раджу Вам лікаря з ПБ.

Як проявляється ураження кори головного мозку?

 

Відповідь: Не раджу Вам лікаря з ПБ.

звідки цей текст ? дайте джерело

 

Синдроми ураження різних ділянок головного мозку.

Ураження лобової долі домінантної півкулі: моторна афазія, аграфія, лобна атаксія, параліч погляду, хватальні феномени, лобна психіка та ін.

Ураження потиличної долі: апраксія, астереогноз, алексія, аграфія, анестезія, акалькулія, аутотопагнозії та ін.

Ураження скроневої долі домінантної півкулі: сенсорна афазія, алексія, амнестична афазія, слухова, смакова, нюхова агнозія та ін.

Ураження потиличної долі: зорові галюцинації, зорова агнозія, агностична алексія, гомонімна геміанопсія, фотопсії, метаморфопсії та ін.

Ураження передньої центральної звивини: паралічі, парези кінцівок. моторна джексонівська епілепсія.

Ураження задньої центральної звивини: анестезія поверхневої і глибокої чутливості, чутлива джексонівська епілепсія.

http://www.7ya.ru/pub/article.aspx?id=1814

 

Відповідь: "Ми вас вродимо!" або "окситоцинчику не бажаєте"?

Хто сказав? (с)

Це з которого конспекту цитата?

 

Відповідь: "Ми вас вродимо!" або "окситоцинчику не бажаєте"?

Перенесено з теми Не раджу Вам лікаря з ПБ

 

Відповідь: Розповіді про пологи.

Дякую за лінк !!!
Вже не вперше звертаю увагу на такий момент: води відійшли зранку, а в лікарню їдуть ввечері, тобто спокійно чекать регулярних перейм 10 і більше годин. А у нас що ? - "Відійшли води ??? Негайно в пологовий і під окситоцин!" "безводний період!!!" :no:

 

Відповідь: Розповіді про пологи.

Можна спокiйно чекати вдома, якщо Ви впевнені, що все йде добре, що в дитинки нема гіпоксії, обвиття пуповиною, ослабленого серцебиття...і т.і., або якщо є гіпотонія матки чи ін.! А знати це на 100% неможливо! Вже після 6-7год.безводного періоду кесарити неможна, застосовувати щипці неможна, стимуляція часто вже неефективна, і все таке халатне ставлення до пологів, упаси Боже, може призвести до непоправимої трагедії!!!!!! ЯКІ 10 ГОДИН без кваліфікованого нагляду?

 

Відповідь: Розповіді про пологи.

Хоча б такі, які описані за лінком. Це пологи у спеціалізованій медичній установі, а не під пальмою.
Не треба залякувати, добре ? Цим лікарі і без Вас успішно займаються.
Мені прикро, що всюди за кордоном пологи - це нормальний фізіологічний стан жінки, і тільки у нас вагітна - це хвора, а пологи - операція :shutup:

 

Відповідь: Розповіді про пологи.

Я констатую факт, а не лякаю!Пологи це і в нас нормальний фізіологічний стан, але нажаль не у всіх, тому краще підстрахуватись, і бути під наглядом, про всяк випадок, хіба ж такими речима можна ризикувати!

 

Відповідь: Розповіді про пологи.

Який такий факт ? Звідки інфа про ці всі медичні маніпуляції і тривалість "безводного періоду" ?
Щодо "не у всіх", то варто лише переступити поріг пологового і ти автоматично стаєш пацієнткою, якій потрібен укол в дупу, прокол вод, крапельниця в руку, розріз-зашивання. Таке у нас "ведення пологів" . Якщо у когось було інакше - просто пощастило.