Відповідь: Ми і наші мами це вам, як і більшості, вдовбали з дитинства в голову і ви вже теж так думаєте, а на справді у більшості випадків якраз навпаки. Я вважаю, що дитині від мами потрібне лише одне - любов, і тут все інше просто відпадає само собою.
Відповідь: Ми і наші мами Вона на розмову взагалі не йде. Вона буде ходити і дутись/злитись. Якщо десь щось не права я була і того не помітила (не зрозуміла) все рівно не скаже. Здогадуйся сама. Єдине що може видусити з себе, що "її не розуміють", "не підтримують" і тд. А в чому, де, в якій ситуації - Мені набагато легше стало б навіть не від спокійної розмови. Знати б тільки за що такі образи, де оступився. Нехай вже виговориться, бо таки правда що :shutup: Не працює. Цього літа пішла на пенсію і сидить вдома. (Доречі натякала мені, що б я раніше шукала роботу а не сиділа з малям до 3 років, бо вона зможе за ним дивитись. Я то проігнорувала, бо буду вдома доти доки буде ГВ)
Відповідь: Ми і наші мами Назрів і в мене черговий конфлікт з мамою. Говорила з нею по телефону (через динамік, щоб і Єва чула бабу). І тут мала вдарила кошеня. Я пояснюю, що не можна, кицю болить, вона плаче і т.д., а мама з того кінця дроту: -Євочка! Ти кицю била? _Бия! -Файна дівчинка! Я: "Тобі що важко було сказати, що так не можна? Нащо ти знущання над тваринами схвалюєш?" Нуль на масу, ніби й не почула мене. І це далеко непоодинокий випадок, коли я забороняю, або щось не схвалюю і тут баба-герой підхоплює дитину, жаліє її і дає все, чого та добивалася плачами-чи шоколад, чи квашене, чи гострий предмет... На якісь спроби пояснити, що вона при дитині мій авторитет підриває, чую лиш закиди а-ля "Я її ітак рідко бачу", "Ти до неї дуже строга" або "Їй тільки 2(!) роки, її ще рано виховувати!" Завіса.
Відповідь: Ми і наші мами потім може бути запізно. От мені завжди казали, що маю за сестрою щось робити, бо вона маленька. Я то чула, коли сестрі було 3 роки, 6 років, 10 років, і 13 років, і т. д. А зараз кажуть - ой, яка вона лінива, але що вже з неї візьмеш
Відповідь: Ми і наші мами та дівчата як я вас розумію, сама живу з мамою, а деколи складається таке враження, що я в невістках....
Відповідь: Ми і наші мами Капець! Тре нехай Євочка бабцю побиє! - я б перша кричала А взагалі - я б в таких випадках кинула слухавку
Відповідь: Ми і наші мами у нас в родині була подібна ситуація коли прабабуся вчила свою правнучку бити всіх домашніх тваринок (живуть в селі, тому курей, котів, собак є багато). все скінчилось тим, що дитина вирішила піти далі і влупила палицею прабабусю по голові. більше не було таких закидонів щоб била кота чи курку. жорстоко, але сама винувата.
Відповідь: Ми і наші мами Я не розумію свої мами ,прекрасно знає що дуже хвилююся за чоловіка і видала фразу *Йой ,як ти будеш сама з двома дітьми*.Підтримка в мене сильна .Чим думала коли так говорила,загадка.
Відповідь: Ми і наші мами Моя мама, коли я прозустрічалась з хлопцем десь рік часу, сказала мені: "Ти так довго з ним зустрічаєшся, пора тобі вже змінити хлопця". І це при тому, що він їй симпатизував, як хлопець її дочки. Сказати, що я була в шоці - нічого не сказати. Не розумію, як так можна взагалі. Бачила, що це все серйозно, бачила як ми ставимось один до одного і таке ляпнути! Відтоді пройшло вже більш як два роки. Можливо вона зрозуміла, що це справжні почуття, більше нічого такого не говорила.
Відповідь: Ми і наші мами ми вже 1,5 тижні не спілкуємся... Накипіло! На День закоханих дзвонить, грузить мене своєю хандрою а-ля "щось мене це життя не радує..." і тут же починає читати моралі, що ми не так гроші тратим, як то ми не відкладаєм (хоча в нас бувають моменти, коли до зарплати ледве-ледве дотягуєм) і т.д. Я відказала: "Добре! Будем економити!" і кинула слухавку. Граємся тепер у "хто перший подзвонить." Знаю, що мама, знаю, що гріх і все таке, але мені зараз тааак комфортно і спокійно на душі, ніби крила розправила і на повні груди дихаю-без щоденного контролю і ламання мого мамського авторитету...
Відповідь: Ми і наші мами А як добре мамі... Ваші діточки теж виростуть ...І теж ... З мамського досвіду скажу ---мама за вами дуже скучає... Передзвоніть ... корона лишиться на місці.
Відповідь: Ми і наші мами я так думаю, що все-таки не з мамського, а з особистого. Не всі мами скучають ...
Відповідь: Ми і наші мами От нагадали мені, що потрібно подзвонити мамі. Хоч ми і не посварені, і живемо недалеко одна від одної, але спілкуємося дуже рідко, навіть зідзвонюємося раз в два тижні. Щойно подзвонила - а мама так зраділа І мені приємно від того.
Відповідь: Ми і наші мами Зідзвонюємось кожний день ,і не раз .Якщо немає можливості вдень --- то ввечері обов*язково . Довгі розмови не обов*язкові ,голос почути і вже добре .Навіть сина просто навчила ,щоб я не тарабанила і не малювала собі всякі дурниці ,передзвони ,дайся чути і спокійно займайся своїми справами .Донька сама все розуміє і не забуває передзвонити .
Відповідь: Ми і наші мами до чого тут корона??? розмови з нею заганяють мене в пригнічений стан, змушують виправдовуватись і почуватися неповноцінною. це висмоктує мою енегрію і віру в себе! кому краще від тих щоденних розмов стає? у мене теж є дочка, згідна. та ми народжуємо дітей не для себе і в її 26 я точно не вимагатиму щоденного звітування про пройдешній день! в кожного своя мама і свої стосунки з нею. і річ тут далеко не в короні...
Відповідь: Ми і наші мами У моєї мами на всі подаровані чоловіком квіти, наші вилазки в ресторан і т.п., одна фраза: "Нема де гроші викинути?". Моя відповідь "остання десятка була, то витратили, щоб в хаті не перекидалась" або "та в нас тих грошей кури не клюють". Мама сміється, конфлікту немає. Почуття гумору - наше всьо. Їжачитись і конфліктувати завжди встигнемо.
Відповідь: Ми і наші мами Коли треба захистити свою сім'ю від навязливого негативного впливу моєї мами, я їжачусь. я теж вважаю це ненормальним. Щоденне звітування псує навіть найкращі стосунки. А якщо і без того є багато такого, що маму в доньчиному житті не влаштовує, то розмови стають пеклом. якщо поговорити нема про що, і якщо розмови пригнічують - можна пробувати пояснити, домовитись і т.д., але якщо не допомагає - просто не розмовляти якийсь час.
Відповідь: Ми і наші мами Мені простіше, мама вміє дозувати свою нав"язливіть, тому деякі мухи можна стерпіти.
Відповідь: Ми і наші мами 100%. Посміялись та й забули. Або зробили вигляд, що забули.))) а в 26 років і не треба вимагати від доньки нічого. В 26 вже має вистачати власного розуміння, що треба подзвонити батькам. Не обов'язково розцінювати свій дзвінок мамі як "звітування малої доні перед мамою". Може навпаки - "подзвоню мамі, спитаю чи все в неї добре, як почувається, чи нічого не треба". Дія та сама, але мотивація інша Я свого чоловіка призвичаїла щовечора дзвонити мамі. Хай розмова часом і секундна.
