Відповідь: Ми і наші мами Сьгодні зловила себе на думці, що приходжу до мами радитися і ділюся з нею таємницями тоді, коли впевнена на 10000000000%, що вона мене підтримає. В іншому разі почнуться повчання, яких я терпіти не можу...
Відповідь: Ми і наші мами Може, якоюсь мірою і так, але не обов"язково: мене виховала бабуся, і якось з нею, такою старомодною, завжди було легше порозумітися, ніж з моєю молодою і сучасною мамою.
Відповідь: Ми і наші мами Смішно читати деякі дописи в стилі а он МОЯ мама. Та певно що ми любимо і шануємо своїх мамів, і дуже тішимось що вони живі, здорові, і мають силу ще самі себе обійти... ба навіть якби не мали то ніхто б не залишив маму на призволяще. Я хочу підкреслити, що навіть якщо хтось в темі пише про непорозуміння з мамою то це притаманне всім жінкам, тільки в одних такі непорозуміння просто ДУЖЕ разючі а в інших вони менші. В одних мама вміє змиритись з тим що донька виросла, і хоч вона робить не так як мама хоче, мама мовчить і тим самим показує доньці що та має право на свої помилки. А он інші мами не вміють змиритись з тим що дитина виросла і вважають що дитина зобов’язана. Якось, чимось, десь зобов’язана мамі. Різні мами і ми всі дуже різні жінки. Має дуже велике значення наші дитячі рани. І дуже часто дописи в цій темі це як крик душі про щось що наболіло. Пружину коли стискати то вона довго в стисненому стані не витримує, в один момент вона вистрілює. Але знову ж таки, незважаючи нінащо!!!!, ми своїх мамів любимо.
Відповідь: Ми і наші мами 100% давно вже потрібний тут цей допис! моя мама мене народила в 42. і ми дуже близькі, правда консервативність поглядів присутня. це так
Відповідь: Ми і наші мами мені не смішно, я тішусь що в когось є хороші відносини з мамами.... чому писати а он МІЙ коханий, чи МОЯ дитина чи ше щось в тому роді то є нормально а природньо потішитись добрими відносинами з мамою то є смішно...... так це ніби і так зрозуміло )) тому хтось і пише про наболіле а хтось тішиться що не має такого. ну ніхто і не заперечує. я сама завжди говорю про те що все йде з дитинства. та власне що таких дописів більше а ніж де кращі відносини то я тішуся за таких людей. Я теж не є дуже близька з своєю мамою....але зараз для мене то не стільки важливо, я просто більше ціную її життя(бо один раз ми мало її не втратили) , тай зрештою вона теж в мене не конфліктує. Давно вона має свій простір , я свій... буває що маєм різні точки зору, чи вона звісно вирішить десь покерувати... (ну наприклад реєструвала старшу доньку мою то додала їй ше одне ім"я) я спокійно на то реагую... не варте воно скандалу і довгих образ. То моя думка. і знаю шо я для своєї мами далеко не така як би вона хтіла щоб я була ) ну що поробиш, ми всі різні ... мене то не ображає.
Відповідь: Ми і наші мами Ви неправильно прочилати бо я не сміюсь з того що в когось хороші відносини, а з стилю/тону дописів. було б гірше якби ображало
Відповідь: Ми і наші мами ну ви напевне теж не правельно прочитали, бо той допис всього лише протилежний душа ж не завжди про сумне кричить ) і це не значить що то не щиро.
Відповідь: Ми і наші мами і я про таке знаю, і оте наголошування, що я я не така як тре то так дратує! А ще більше вбиває - Мія то не наша дитина, в тому сенсі, що вона взагалі поведінкою не є така, як була вона і її сестра в дитинстві, не така як я, і не така як кузинка. Ну скажіть то нормально?! На то я відповідаю - так не ваша, то МОЯ! Ну що всі діти повинні погано їсти, бути чемними, і не перевертати хату верх дном. Так, енергії в неї дуже багато, але ж це чудово! А вчора просто я навіть не знала, що відповісти. Дзвонить до мене і питає де я. Відповідаю. А вона з такими претензіями до мене - чому ж я не повідомила її, що я збираюсь туди і туди з дитиною. І то з такою образою!
Відповідь: Ми і наші мами моя не наголошуе а навпаки прихвалює інших... не знаю чому так, може тому що інші роблять так як звикла робити мама а я трохи шукаю інших шляхів. Не кажу шо все їй не подобається але... багатенько чого. Раніше мене то теж злило а зараз я чемно послухаю і все, роблю по своєму. не злюсь навіть.
Відповідь: Ми і наші мами Моя мама вчора приїхала до мене, наліпила нам вареників , квітів вже не підливала, бо я показала їй наочний приклад її поливань - зігнивше алое. То ж мама мене зрозуміла і це дуже тішить. Люблю її, бо вона в мене одна і шкодую, що вона настільки віддається всім, що про себе зовсім забуває...
Відповідь: Ми і наші мами Слово с слово можу повторити все це про свою мамочку. Вона у нас (нас троє дочок у неї) взагалі мати Тереза і найкраща у світі. І для нас, і для наших чоловіків і для наших дітей. Мій коханий розказував друзям про тещу і сказав, що вона в нього дуже мудра. А ще мама всім каже, що ми в неї найкращі в світі. Але так було не зажди. Коли ми буди дітьми, вона була дуже сувора з нами. Ні, вона не кричала, але ми боялися одного її суворого погляду. Виховувала нас працьовитими, охайними. Нам це не було до вподоби, але зараз дуже стало в пригоді.
Відповідь: Ми і наші мами моя мама завжди намагалась більше, та й зараз так робить, бути для мене доброю подругою ніж мамою. напевне тому в мене на сьогодні і доброї подруги-однолітка немає. але в мене є мама і мій чоловік, яким я можу розказати все-все і пожалітися на всіх-всіх. і вони мене зрозуміють і не зрадять. ніколи.
Відповідь: Ми і наші мами А мене моя мамуся вважала до одруження дитиною, яка нічого не знає, так і після одруження вона і мене і чоловіка у всьому контролює і повчає на свій лад, так як проживаємо з нею. А я мушу мовчати, терпіти, бо працюю, а вона з донькою займається і по дому все зробить.
Відповідь: Ми і наші мами Мама не втручається в моє сімейне життя,може щось порадити,але тільки тоді коли я сама в неї попрошу. В нас дуже хороші стосунки з нею,їй я можу довірити майже все. Я з мамою якось дуже звязані,вона завжди відчуває,коли мені погано.
Відповідь: Ми і наші мами Як то важко звикнути жити з батьками після двотижневої переви... Мама приїхала з шаленим бажанням покерувати. І тут почалось.... Та ви нічого не робите, ви б хоч попрасували те/прибрали там/сховали те/ витерли тут. Я мовчала до межі і не витрамала, кажу ми жили два дижні і не ходили ні брудні, ні голодні...Навколо все блистіло, був повний холодильник звареної їжі і всі були задоволені. Але ж не можна приїхати і похвалити, треба наголосити на тому, що я без неї ніц не варта, навіть якщо все зроблено в хаті на відмінно. І то мама ще три тижні у відпустці... Як той період пережити?((
Відповідь: Ми і наші мами моя мама все мені теж таке каже, як приїде, я то пропускаю повз вуха. на будь-яке моє наймирніше зауваження, чи просто незгоду з маминою думкою мама реагує погрозами, що більше до нас не приїде, що вона нікому не потрібна і тд. А, ще любить мені все по -своєму переставляти і складати список товарів/продуктів, які мені слід конче купити, вже й негайно. наприклад почали нову пляшку олії/молока/чаю/кави/миючої рідини - так зразу ту річ в список, щоб завтра купити на заміну. Питання - навіщо?..Бо мама так любить - щоб в хаті все запаси були . Я на то все кажу "Угу" і роблю по-своєму. І всі довольні.
Відповідь: Ми і наші мами А я тільки щодень чую - ой яка ти страшна стала, худа, кістлява, суха, дивитися на тебе не можу. І так при кожній найменшій нагоді...
Відповідь: Ми і наші мами Як про мою маму написано. Слово в слово. Тільки різниця в тім, що ви живете з мамою разом, а я окремо і мама приїжджає до нас в "гості", а насправді починається контроль і керування. Я стараюся на всі зауваження говорити
Відповідь: Ми і наші мами Як це мені нагадує мою маму, я її дуже люблю, але коли я в Києві, а вона у Львові, бо коли приїжджаю додому то чую одну лише критику...І я вже про то мамі говорила, що похвали не дождусь від неї ніяк, щоб б я не робила. Мабуть маму уже не зміниш, того вчусь на її зауваження реагувати не так бурно, вчусь фільтрувати слова, бо мудрі поради мама теж дає