Відповідь: Методика виховання дитини мене дуже мучили з каліграфією, зараз пишу дуже гарно, але не впевена, що то через те що так мучили мене. Але як вспомню може ну її ту каліграфію, раз аж сахається?
Відповідь: Методика виховання дитини У мене враження, що то зі школи. Він тільки бачить писане: "я не можу курсив читати!!" І його однокласники такі самі. При тому, як спокійно пояснити, поговорити, то таки прочитає, бо не так і важко, але відкись такий дивний страх. І як бачить, що беру зошит для письма, а не з друкованими, теж зразу кисне. Будемо писати в звичайних зошитах тоді, бо купований із заготовками вже списали весь.
Відповідь: Методика виховання дитини Ну мій малий також не хоче курсивом писати в укр. школі а он в англійській пише дуже гарно і рівно. Юліана то так шкарадно пише, що капут. Наразі її не заставляють писати курсивом, а он Анна то та хитрюча, пише роботу на компютері бо вчителька дозволяє. А читати то взагалі не хочуть коли я щось пишу курсивом, хоча в мене почерк рівний і букви одинакові і легко розібрати. Данило прочитає, Анна також а Юліана робить шум і плач. ---------- Додано в 18:18 ---------- Попередній допис був написаний в 18:13 ---------- Я десь чула що це добре і цьому треба вчити бо це розвиває неординарне мислення. Ту маш статтю по анґєльську.
Відповідь: Методика виховання дитини от читати писане я ще в садку навчилась - мене цікавість заїла, що ж там таке пише, і якось сама доперла.
Відповідь: Методика виховання дитини Лілю, Марусю, а як пишуть у Вас там дорослі? Бо в багатьох голівудських фільмах листи, написані дорослими, теж ніби друкованими літерами писані... Ну не так, щоб зовсім, але майже без зв"язку між літерами, не так, як ми зазвичай пишемо.
Відповідь: Методика виховання дитини Хто як вміє так і пише. Мій вчитель з програмування писав лише друкованими, і уявіть яку треба мати набиту руку щоб швидко писати друкованими. Загалом, всі пишуть прописом. ---------- Додано в 23:36 ---------- Попередній допис був написаний в 23:34 ---------- загалом нема зв’язку... бо треба писати швидко той пишуть як виходить. А так то всі ДАВНО перейшли на компютери і назагал більше друкують ніж пишуть. Я он сама не можу писати нотатки на зборах, мені легше надрукувати. Так швидше.
Відповідь: Методика виховання дитини В мене була смішна історія з читанням по складах. Намагалася навчити свою доцю перед школою читати. Показувала букви - нецікаво, склади - навчила. Потім дійшли до складання складів у слова. Читає: СО - БА - КА. Кажу їй: а разом? Анна читає: молоко. Я в шоку, ще й намагаюся не засміятися. Так вона і не зрозуміла, що із складів виходять слова. Я кинула це, подумавши, що на все свій час. І Анна десь біля п'яти років сама почала читати (звичайно, узагальнивши свій попередній досвід), оминувши склади. Так в школі і не навчилася читати по складах! Тільки реченнями. Я ще помітила, що перше, що читають діти - заголовки і вивіски. Аптека,магазин - майже завжди перші прочитані слова. Бо добре зрозуміло, що за ними стоїть. Виходить, що насправді процес читання іде не від букв, а від слів з їх поняттями, тим, що за ними стоїть. Тому дійсно найкращий метод - слово, а під ним малюнок - ілюстрація до нього. Буква - абстракція, дитині важко оперувати абстрактними поняттями. Навіщо перенавантажувати несформований мозок? До речі, дуже рекомендую цей фільм :Пламя страсти (Firelight). По-перше суперовий, по-друге, в ньому серед іншого - про виховання і навчання дівчинки читання! В головній ролі Софі Марсо
Відповідь: Методика виховання дитини А у вас в школі англійські літери вчать прописом? Бо наша вчителька з іноземної казала, що ніхто прописні букви не вчить, і тому діти з англійської тільки друкують. моя доня також чомусь не любить прописом писати, як щось пише сама (наприклад, писала листа Миколаю), то друкованими, каже що їй так простіше і швидше. Пам'ятаю, коли я ходила в школу ми друкувати не вчилися, а тепер є спеціальні зошити для друкування.
Відповідь: Методика виховання дитини Я щось не знайшла більш підходящої теми, тому вроді сюди, правда в мене тут більше якась "виховальна жилетка"... Одним словом суть проблеми: я вирішила твердо дитину виховувати з мінімальними обмеженнями в плані пізнавання світу. Себто, я даю дитині повзати де вона схоче, брати в руки більшість речей, якими вона не травмується, ну звісно все під наглядом. Про ГВ, слінги і відсутність ліжка теж про мене. Але проблема в моїх батьках. Вони вже дістали мене так, що хочу реально послати, хоч і батьки. Бо вони мене просто ображають. Я пояснювала, що хочу виховувати ТАК, бо вважаю, що так є добре. Але буквально вчора, вони мене до сліз довели. Ми з малим повзали в вітальні. Я за ним. Ну він поліз на камін, я його притримую і даю там все помацати. А тато з криком: поламаєте доргий камін, навіщо лізете туди? А як він впаде звідти? А як потім полізе? В дитини є манеж, хай там і сидить! Виховуєш циганча, яке потім всюди лазитиме! Я кажу, що ми не поламаєм нічого, бо я дивлюсь. Поповзли до столу де телевізор. Тут мама почала, що стіл погризе, куди лізете, там телевізор опромінить... І взагалі вона в шоці, що дитина повзає, вона б так мені не дала повзати, має бути дитина в манежі, бо ж люди манеж придумали, ще й вони мені його купили. Набереться глистів дитина, щось з"їсть... Не давай руками рухати бруд. Треба іграшки кип"ятком обливати... А далі додалось, що я дура, що дитину в мене треба мало не відсудити, бо я її мучу, роблю з неї циганча без манер, що голодом морю, бо кашки не виварюю, а цицькою травлю, дитина ліжка не має, всі діти сплять в ліжечку, а я дура, дитина в візку їздить дуже рідко, ще і сміє там плакати, якщо хоче на руки, всі дітки їздять по 3 години і мовчать, що таким як я взагалі дітей мати можна тільки після 40, як "мозок на місце встане", бо я нічого путнього не можу, і нічого не встигаю. Я не вмію виховувати дитину, дозволяю все, а треба забороняти! Що потім дитина всюди лізтиме, і мене не слухатиме... А я дура, мене певно в дитинстві мало лупили, що я така недолуга, ще і батьків не поважаю, бо їм перечу і не слухаю. І ще і посміла вчора висловити думку, що вони мене виховували не правильно! І так по тексту. І ту годину що ми повзали я це слухала все і мало не плакала. Бо вони не розуміють слова "не лізти в моє життя", і якщо я перестану з ними спілкуватися, то це ж буде образа на все життя, бо це ж я їх неповажаю. Я не знаю як пояснити, що я виховую нормально, і то я багато чого не дозволяю, аж забагато іноді... А може я дійсно дурна і неправа? Мами, що ви дозволяєте дітям, а що ні? Що краще для розвитку? От, я, наприклад якось боюсь пускати повзати по коридору, там бруно і холодно, боюсь давати облизувати труби... Я не знаю, бо мене тут затуркали вже... Хочу конкретно б знати, що мами дозволяють дитині, а що ні, в такому віці, так щоб і виховання було і обмежень мінімально?
Відповідь: Методика виховання дитини Якщо ви живете з батьками-то мжу вам тільки поспівчувати, навряд чи вам вдасться щось до них донести, в мене дитинна повзала, не всюди, де брудно і холдно я не пускала, де теоретично небезпечно, типу сходи, гострі кути, санвузли, не пускала-переставляла в інші сторони, заставляла стільцями, облизувати потенційно брудні предмети і небезпечні також не дозволяла, по вулиці повзати не давала, то так коротко.
Відповідь: Методика виховання дитини Просто в нас виходить, що потенційно безпечних предметів надто мало: пару ложок і все... Звісно, я не дам лизати котячий нужник, але якось мені вже від того компастування мозку все здається брудним і небезпечним... Дитина дуже любить облизувати ніжки офісного стільчика... Вроді вони не брудні, їх мила, але як мама побачила, думала уб"є... Горнятка порцелянові теж мама кричить, що розгризе, бо тонка порцеляна.... То просто якщо так дивитися, то все небезпечне і брудне, а я вже реально затуркалась
Відповідь: Методика виховання дитини Страшно було читати. Моя думка - виховувати мають батьки. І вони мають разом з дитиною визначати межі дозволеного. Кожна дитина - особистість, і з народження вже відрізняється від інших. Тільки батьки і вона сама найкраще знають, на що вона здатна. Це Ваш маленький зараз не ще дуже розуміє реакцію Ваших батьків. А що буде пізніше? Нема можливості жити окремо? Бо я так розумію, батьки Ваші мало того, що не дають Вам виховувати Вашу дитину, а ще й продовжують виховувати Вас. Причому дуже сумнівними методами. Ви ж не хочете, щоб і Вашу дитину вони так зневажали? Я, чесно кажучи, обурена! І думаю, розмови з ними ні до чого не приведуть! І здається, що Ви справляєтеся дуже добре. Навіть в такій ситуації!
Відповідь: Методика виховання дитини Можливість є, але за місяці 2-3. Але вони всеодно приходитимуть і будуть виховувати. Бо якщо я не буду дозволяти - образа пожиттєва буде( А стосовно виховання, я чого питаю... Власне бачила багато мам, які не заморочуються брудом і тим, де дитина повзає. І о диво, вони здоровезні, без глистів і не падають нізвідки... Може мені хочеться почути для заспокоєння, що в когось дитина нормально повзає повсюди і нічого їй не є. Бо я досвіду не маю і знайомих з малими дітьми теж((( А так всковз десь щось читала, але так щоб конкретно, то ні
Відповідь: Методика виховання дитини Роман повзав...повзав скільки влізе і де схоче, ніц йому не є. От цікаво, а як діти які сидять в манежі мають вивчати світ і розвиватись? Якщо чесно я вас дуже розумію. Я сьогодні теж погиркалась з мамою, вона знову пішла в сльозах ночувати до сестри...Я трималась до останнього, витерпіла 20 хвилин тюкання, не вставила ні словечка, зірвалась після слів, що я паскудна мама, мені байдуже що моя дитина нездужає, приписала їй купу болячок і сказала, що я доведу до біди...Коли ж той ремонт скінчиться...Сиджу і совість мене доїдає, хоча нічого кривого не сказала...Коли ми жили окремо це теж не виключало втручання, але ми хоч мали час оклигатись одна від одної, а зараз атмосфера в домі деколи настільки накалюється, що тільки сірника не вистачає...
Відповідь: Методика виховання дитини Розвиваючі іграшки ж люди придумали І фігня, що дитина хоче ложку мамину чи книжку... Ну і вставати в манежі відповідно теж можливо, там же ручки є... і ходити по колу... Мама от каже, що я, як малою була, тупо в ліжечку сиділа, і там ходила по колу цілими днями... Добре, що не пам"ятаю такого глибокого дитинства, та я і була спокійна дуже, мабуть тому і не протестувала особливо. Ще назріло питання, яке хвилює: якщо дитина вчиться топати коло опори, то як краще: дати їй гепнутися пару разів, щоб знав, що відпускати ручки і нахилятися назад не можна, чи все ж таки притримувати? Бо я бачу наслідки притримування: дитина не боїться відпустити ручки і вигнутися назад, і якби не я, то летіли б ми з тріскотом потилицею вниз((( Не знаю чи закрити очі і дати пару разів впасти, щоб знав, як треба стояти, чи тримати і потім сам навчиться?
Відповідь: Методика виховання дитини Не можу сказати, що моя Аня облизувала підлогу. Але кілька разів під час прогулянки витягувала їй з рота чисто обсмоктані камінці (їй було десь так 1-2 рочки)! (До речі без наслідків) Витягала, казала, що вони брудні і так не можна, але особливо не переймалася, бо всі діти пізнають світ таким чином - на дотик, на смак, на нюх. Це нормально. От якщо дитина так не робить - треба переживати! - Підтримую! Я теж, до речі, сиділа в манежі і була спокійною. Але якби моя дитина так робила, я б переживати почала. Моя Аня спокійною була в дитинстві тільки, коли хворіла. А зазвичай бігала, співала в повний голос, малювала, ліпила, вирізала і т.п.
Відповідь: Методика виховання дитини Як жеж так!? А манеж надвір чого не витащили, щоб дитина не лазила і камінці не облизувала??? А, забула, люди ж придумали повідки... Якщо серйозно, то ми відповідаємо за наших дітей, а не наші батьки, і нам вирішувати, що буде лизати дитина а що ні. Батьки можуть радити, але не нав"язувати...Щеб знати як зробити, щоб це твердження реалізувати...
Відповідь: Методика виховання дитини Що поробиш - питання "батьків і дітей" завжди було болючим. Кожний його вирішує по-своєму. В кого на що вистачає наглості і сміливості. Я більше переживаю за свою дитину, тому з мамою можу бути трохи різкішою. Межу не переступаю, але деколи всередині аж киплю. Рятує, що живемо окремо!
Відповідь: Методика виховання дитини в нас майже так само. Не впускала малого лише на маленьку кухню, бо там, як на мене, небезпечні східці, обкладені кахлями. Але малому то було фіолетово, він все одно туди повз, і по тих східцях виповзав наверх (там дві сходинки). Кожен раз мені ставало серце, але нічого, виповзав і сповзав він дуже майстерно, до сьогоднішнього дня так звідти і не падав. Облизував все підряд, діставав, тягнув, я потенційно небезпечні предмети просто сховала з поля зору, залишила тільки те , що можна (дуже життя спрощує - не треба пильнувати, щоб не взяв те, чого не можна, бо можна майже все). Я музейною чистотою не страждаю, тому іграшки і меблі кип"яточком не обдавала, прибирала як звичайно. Плюс в мене в хаті досить прохолодно, то я ніколи не підстеляла нічого на підлогу: і так нормально (в моєї мами до сих пір серце встає, як бачать як малий сидить на паркеті). Але ми живемо самі, то я роблю так, як вважаю за потрібне. Хоча, в гостях і в мами, і в свекрухи він так само вільно повзав і облизував, гриз. сидів (я маю на увазі, що на стерильність підлоги не перевіряла)...
Відповідь: Методика виховання дитини Діти з тим ростуть, в мене мала любила їсти пісок: не встигнеш оглянутись - а в роті вже пісок. Я не підтримую тих мам, які тримають в ідеальній чистоті дітей. Знаю не одну, що після приходу додому з прогулянки не дозволяють нідочого торкатись, поки не помиє руки, або на вулиці після кожного доторку до чогось витирають руки вологою серветкою.
