Відповідь: Колишні наших чоловіків не видно щоб Зонічка кістки перемивала комусь. Тому не тре злоститись Мої батьки розлучені, тато одружений вдруге. Я знайшла спільну мову з мачухою, бо мама і вона не опускались ніколи до таких методів про які тут пишуть колишні-теперішні. Я просто шокована. Якби я від когось почула, що моя мачуха на маму таку бочку котить - не простила би. А постраждав би в першу чергу батько. Тому, дружини №2, ви повинні зрозуміти,що коли ви будете, створювати чи підтримувати конфлікти з матір'ю дітей вашого чоловіка, і якщо дійде колись до вибору між вами і дітьми, ситуація цілком ймовірно вирішиться не на вашу користь. І взагалі, ви не уявляєте, як через вас страждають діти, з їхньою наївністю і максималізмом. Для дітей не важливо яким чином розійшлись мама і тато, для них ви є тіткою,яка забрала в них тата. Тому проявіть терпіння і тактовність і подбайте про те,щоб ваші чоловіки в першу чергу були дбайливими батьками для дітей, яким і так забагато горя перепало. Замість того,щоб судити тих,кому і так не солодко.
Відповідь: Колишні наших чоловіків Ви знаєте шо Шановна деколи насправді краще до Полтави! в тій Америці ше ніхто нічо задаром не получив. і якраз сказала з власного досвіду, бо тоді я і працювала в офісі і ходила на навчання, а по ночах прибирала магазини, а на вихідних мила жидівськи хати з туалетами, от і ніяких дурниць не робила і не говорила. тільки чому така агресія, я нікого не образила і не встала на чиюсь сторону, сказала шо кожен має дивитись за собою, і не чіпатися нікого, як колишні так і теперішні. Дивно,, хм... ---------- Додано в 09:47 ---------- Попередній допис був написаний в 09:03 ---------- думаю що повезло... хоча спочатку стільки сліз виплакала, і мала таку купу зла, і ненависті.. але ж не хочеться жити в такому, хочеться якоїсь теплоти, доброти і розуміння в житті. а може я поставилась до неї по іншому бо знаю шо його батьки так її доводили, говорили їй всяку гидоту (бо колись ми жили троха разом), і воно ся біднятко тоже намучило поки насправді доказала шо вона його любить, і не робила то все з якоюсь підлою метою. То таке життя наше!
Відповідь: Колишні наших чоловіків Zonichka, та не в Полтаві і буряках річ ... справа в тому що інколи хочеться поділитись своїми переживаннями, а не "дурницями", тому що коли від тебе пішов ЧОЛОВІК з котрим Ви жили в шлюбі , а не хлопець (як от у Вашому випадку) - то справа зовсім іншого гатунку... адже Ви вдвох клятви на Євангліїї не давали, Ви не одбіцяли: вірність, чесність, в горі і радості - а то раптом ЧІК і слова: "я йду від тебе" ... або ж коли ти ще не шлюбована, а живеш з розлученим чоловіком, але відчуваєш, що хочеш не тільки "секс і гроші", а чогось більшого- духовного, а НЕМА , неможна, бо в нього вже все це було ... так не чіпати ... не ображати, погоджуюсь... але варто сказати як воно є насправді... адже прочитавши саме цю темку- можливо хтось розбиреться в собі і зрозуміє як варто чинити, а як зась!!!! чого усім бажаю!!! Будьте мудрими!
Відповідь: Колишні наших чоловіків Ісрія найкращої подруги: ...їй 22 йому 30...познайомились випадково на якомусь весіллі...закохались...зустрічались...а через певний час він сказав що розлучений ...має сина 10 років...вона плакала мучилась...він клявся в коханні говорив , що йому просто не повезло, що зарано одружився...що саме вона його доля....і вони одружились, звернулись в церкву щоб шлюб розірвати , і відповідно знову взяти...та це не така швидка справа виявилась...у них народився хлопчик...вони і справді щасливо живуть... гарно виглядають... задоволені життям... мабуть і справді бувають помилки в житті...але нажаль страдають діти...
Відповідь: Колишні наших чоловіків Навзаєм, мушу Вам сказати, що мені байдуже чим і як Ви заробляєте гроші (цієї теми ми взагалі не торкались). Очевидно, Ви хотіли викликати в мене жаль - ну то Вам це вдалося. А щодо агресії, то не зрозуміло в яких словах Ви її вбачаєте. Мені з Вами ділити нема чого.
Відповідь: Колишні наших чоловіків Я дуже вдячна, але я не намагалася викликати жалість, це всього лиш мій приклад! І перепрошую якщо когось образила тою Полтавою. Одне що хотіла сказари всі ми люди, десь робимо помилки, ніхто не є ідеальний, і ніхто не має права судити іншого, а тим більше обмовляти і пру тому робити з себе св"ятого. от власне шо переживаннями, а не шось придуманим, і поділитись з кимось то є приватне і то ні до кого не дійде, не почнуться непорозуміння, маніпулювання людьми, дітьми.... я є категорично проти того коли лізуть в сім"ї і їх руйнують, і повністю вас підтримую, але то наше "холєрске" життя видає різні фокуси і стається розмаїте... То не є тема де обговорюють шо хтось нагло розбив сім"ю, більшість історій які описані тут про людей які були розлученні не по винні "теперішніх" А якшо по великому рахунку я вважаю що то є тільки проблема власне чоловіка, бо він має дати зрозуміти своїй "теперішній", що "колишня" є якоюсь частинкою його життя, мамою дітей і її треба поважати, і так само навпаки.
Відповідь: Колишні наших чоловіків З цим погоджуюсь. А з цим категорично не погоджуюсь. Я сама добре розумію, без пояснень, що колишня - частина життя, що від неї не дітись нікуди, не перекреслити, що про дітей треба пам’ятати, хто б їх тобі не народив, але чого я (і він) її маємо поважати за певних обставин (див. вище). Зрештою, в нас ситуація змінились. Колишня вийшла заміж за того, хто був причиною розлучення. Здається, статус одруженої жінки її заспокоїв...
Відповідь: Колишні наших чоловіків Знаєте, де тонко там і рветься. Я маю багато друзів, і де чоловік балуваний - то не дивно, що будуть дзвонити і колишні і майбутні, бо не факт, що він їм паралельно пропозицій не робить. Щось останнім часом почастішало таких бачити. А до одних знайомих дівчина з іншої області додому приїхала. Чоловік з нею по інтернету познайомився. Збирались разом їхати відпочивати. А вона хитра розпитала його адресу і приїхала. А там жінка про яку чоловік ніц не розповів. Ото двоє за нього взялися, як повернувся з роботи. Оце молодці дівчата.
Відповідь: Колишні наших чоловіків але то є тільки кусочок мого допису, якажу що кожен має змиритись, прийняти дану ситуацію... бо інакше нічого кращого не доб"ється ніхто... "теперішня" має зрозуміти стан "колишньої", і навпаки... бо всі ми як не як "колишньо-теперішні"....маємо десь поважати одна одну як жінку, маму... і всеж таки то має поставити чоловік, пояснити всім: "колишній" що вона є його добрим минулим, і вона має десь проявити розуміння і лоялність до нової сім"ї (хоча то є дуже важко в певних випадках); дітям- що вони все є його найрідніші, і любимі, і незалежно де тато і з ким він все є татом на якого можна покластись і довіритись, і так само "тепрішній" показати що вона є та єдина кохана і не вартує робити ні з чого трагедій,
Відповідь: Колишні наших чоловіків Ох, важко давати поради в таких темах, все настільки індивідуально! Кожна сім'я по-різному розбивається. Кожна жінка по-різному сприймає коли в чоловіка з'являється інша...Не можуть всі однаково реагувати, бути лояльними, і як на мене, нічого дивного, якщо в декого починається істерика, і вони дико ненавидять теперішніх...бо ті забрали у них споріднену душу, батька її дітей...Просто радити, а от побути в тій шкурі...ворогу не бажаю.
Відповідь: Колишні наших чоловіків але то ж є різниця чи забрала, чи з часом зявилась... та і я думаю шо радити нема що,,, то є так хіба моя думка... і десь мій може не як дружини, але всеж таки, зовсім не солодкий досвід. ...у всьому тре мати Бога в серці і голову на плечах...
Відповідь: Колишні наших чоловіків Сяню, а як не забрали? Якщо втратили, бо поведінка була такою, що до того вела? Таких "собак на сіні" - хмара.
Відповідь: Колишні наших чоловіків ну але ж далеко не так все є?Є ж такі,що забирають.Купа таких також.І тут все дуже індивідуально.Бо жінка теперішня може вважати себе правою і невинною,а колишня буде вважати її причиною всіх бід.І тут треба знати конкретну ситуацію і історію.Але я також вважаю,що що б там не було,але жінка не має права обливати брудом колишню дружину свого чоловіка.То було їхнє минуле,особисте,воно пройшло і треба жити далі,а не злитися,ненавидіти якусь жінку.Зрештою кожен,хто сходиться з людиною,у якої вже був шлюб,має розуміти,що колишнє життя може нагадувати про себе часто...
Відповідь: Колишні наших чоловіків В таких випадках чоловіку вартувало б розвестись. А потім шукати собі жінку. Але життя штука непередбачувана, я розумію, можна зустріти кохання маючи сімю, дітей...але треба й розуміти колишніх дружин. Час лікує всі рани, думаю то для всіх важкий період.
Відповідь: Колишні наших чоловіків Дивно якось виходить. Колишня дружина мого чоловіка не пропустить нагоди поточити об мене зуби, хоча пішов від від неї через іншого чоловіка. І було все добре, поки ми не одружились. Чого я маю щось розуміти і закривати очі на поведінку людини, котру я не поважаю, і не можу поважати, як жінку, як дружину, як маму? Я розумію, що я суб'єктивна, але якщо я маю поважати минуле, то і колишня мала б поважати теперішнє - вибір свого бувшого чоловіка, батька своїх дітей?
Відповідь: Колишні наших чоловіків Вам, на мою думку, не залишається нічого іншого, як просто бути мудрішою. Без варіантів. Подумайте, невже цю жінку дійсно-таки немає за що поважати? А за що її поважав ваш чоловік?
Відповідь: Колишні наших чоловіків Довга історія. Він був сліпо закоханий, дуже довго, і після її зради вірив, що все, що говорять - то вигадки заздрісників, поки на власні очі не переконався. Є, безумовно. Як гуру у маніпуляціях людьми. Так треба вміти. Як дружину я її поважати не можу, як маму - взагалі, знаючи, яке місце у неї займають її діти.
Відповідь: Колишні наших чоловіків я думаю, йдеться про ситуацію, де теперішня жінка - винуватиця розлучення, а потім ще й першу дружину поливає брудом.
Відповідь: Колишні наших чоловіків Думати Ви можете, звичайно. На жаль, чи на щастя, на ситуацію це ніяк не впливає.
